.

Методи функціональних досліджень у косметології (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
156 2015
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Методи функціональних досліджень у косметології.

Для визначення стану шкіри кожного конкретного пацієнта косметик
повинен після очищення шкіри уважно оглянути її, визначивши колір,
тургор, еластичність, ступінь жирності, стан пор, судин, нігтів і
волосся. У повсякденній практиці косметик не використовує спеціальні
методи досліджень функцій шкіри. Нижче наводимо деякі з них для
розширення світогляду фахівця.

1. МЕТОДИ ОЦІНКИ МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШКІРИ

Механічні властивості шкіри можуть бути визначені за допомогою виміру
сили, необхідної для деформації шкіри під тиском, при розтягненні,
розриві і закручуванні.

Метод вдавлення. Тургор і еластичність шкіри виміряються за методом
Шаде. Він використовується в різних модифікаціях, в основі яких лежить
вимірювання прогину інтактної шкіри під дією визначеної сили. Еластометр
Шаде вимірює вдавлення шкіри і складається з трьох круглих дисків,
укріплених на осі, з’єднаній з динамометром для визначення сили
натиснення. Глибина вдавлення вимірюється при визначеному натиску за
визначений час.

Аспіраційний метод. Вимірюється деформація поверхні шкіри, утягненої до
дзвоноподібної чашечки, в якій створюється понижений тиск,
контрольований за допомогою манометра.

Торсійний метод. За допомогою торсійного методу вимірюється еластичність
шкіри при закручуванні, при цьому зменшується вплив тканин, які
залягають нижче, на результати вимірів. Bruton, Shuster (1973)
сконструювали портативний апарат, за допомогою якого вимірюється
еластичність шкіри при її горизонтальному розтягуванні.

2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИДАТКІВ ШКІРИ

Трихограма. За допомогою трихограми визначаються окремі фази циклу росту
волосся. Різким рухом за допомогою затискача висмикують 7-8 волосин зі
скроневої, тім’яної і потиличної ділянок. Волосини розміщують на
змоченому водою предметному склі і покривають скельцем. Корені волосся
досліджують під мікроскопом при збільшенні х32.

У таблиці наведено трихограму коренів волосся різних типів.

Трихограма коренів волосся

Фаза Тип волосся Кількість, %

Анаген Нормальне з корінцевою оболонкою 60±28

Нормальне без корінцевої оболонки 25+26

Диспластичне без корінцевої оболонки 3±3

Катаген

0

Телоген Нормальне 10±6

Дистрофічне 2±5

3. МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ САЛЬНОЇ СЕКРЕЦІЇ

Фізичні методи. Метод Шефера та Кюн-Бассінса. При контакті з матовим
склом шкірне сало адсорбується і його прозорість змінюється при
освітленні променями довжиною хвилі 460 нм.

Матові стекла товщиною 3 мм, чисті та висушені, прикріплюють до шкіри
чола на 30 сек. Кількість адсорбованих ліпідів визначають фотометричне.

Метод Андерсона та Фултона. За цим методом шкірне сало на поверхні шкіри
адсорбують за допомогою кристалів броміду талію або йоду. Ступінь
адсорбції визначають за допомогою інфрачервоної спектроскопії. Цей метод
досить дорогий; до того ж він дає недостатньо точні результати порівняно
з методом тонкошарової хроматографії.

Визначення ліпідних фракцій. Для встановлення ліпідного складу шкірного
сала нині використовують хроматографічні методи — тонкошарову чи газову
хроматографію, що є найбільш прийнятними щодо чутливості і точності.

Планіметричні методи. Кількість сальних залоз, що функціонують на
поверхні шкіри, можна визначити за допомогою методів відбитка і
світлової мікроскопії.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. –
М.: Медицина, 1980. – 288 с.

2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законодавчих та
нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств
внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.

3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри людини. — К.:
Здоров’я, 1965. — 304 с.

4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина,
1974. — 224 с.

5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.:
Косметика й медицина, 2003. — 224 с.

6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. –
176 с.

7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.

8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. – 416
с.

9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под
редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999-2000.

10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А.
Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.

11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология:
Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.

12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Косметология: Теория
й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.

13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000-2004.

14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd Atlas. –
Urban&Shwarzenberg, 1992. – 384 s.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020