Меліса лікарська (реферат)

Реферат на тему:

Меліса лікарська

Melissa officinalis L.— меліса лікарська. Лимонна м’ята, маточник
(Волинь). Російські назви: мелисса лекарственная, лимонная трава,
лимонная мята; польські: melisa lekarska, rojownik.

Родина: Labiatae — губоцвіті.

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 30— 120 см, при розтиранні має
лимонний запах. Стебло галузисте, вся рослина м’яковолосиста. Листки
серцевидно-яйцевидні, великозубчасті, черешкові. Квітки блідо-рожеві або
білі, в пазушних пучках. Цвіте в липні — серпні. Розводиться часто для
бджіл; в деяких місцях прижилась як дика рослина, навіть бур’ян. В
дикому стані ця рослина у нас не росте, але волинські жінки розводять її
в городах, і в народній медицині вона має дуже широке застосування.
Збирають тільки листки або верхівки гілок на початку цвітіння.

На організм людини діє своїми маслами, гіркотою і наявними в ній
дубильними речовинами: вітрогінно, сечогінно, збуджує нерви і травлення.

Відомо, що в мелісі є вітамін С.

Вживання. Наукова медицина користується мелісою обмежено; масло з меліси
застосовується в парфюмерному виробництві. Народна медицина вживає
мелісу при жіночих хворобах, зв’язаних з хворобами матки, через що вона
називається «маточником».

gdcjh

рясінь, від переляку, горя, туги; при коліках у кишечнику і здутті, які
бувають навіть при найсуворішій обережності в їжі, при мігрені і
головному болі, який нічим не можна пояснити; при посиленому серцебитті
і запамороченні, при блюванні у вагітних, а також при зубному болі (в
останньому випадку у вигляді полоскання). Водний напар меліси заміняють
іноді спиртовою витяжкою: 1 частина сухих листків за об’ємом на 3
частини спирту. Приймають 3 рази на день по 1 чайній ложечці настойки на
‘/з склянки води.

Зовнішньо. Для ароматичних ванн: при поганому обміні речовин і як
зміцнювальне при загальному занепаді сил. Для ванн змішують мелісу в
рівних частинах з такими рослинами: деревію —20,0 г, полину — 20,0 г,
материнки — 20,0 г, кореневищ аїру тростинного —20,0 г, холодної м’яти
—! 20,0 г, соснових бруньок і пагонів (зібраних у лютому— березні) —
20,0 г. Все це змішують і варять у закритій посудині в 10 л води
протягом 30 хвилин. Дають охолонути, проціджують і вливають у ванну з
гарячою водою. Купаються 15 хвилин. Температура ванни 37—38°С.

Розтерті листки меліси як свіжі, так і сушені (в останньому випадку
розмочені в кип’ятку) прикладають на шматочці до ран (приємно холодить,
зменшує біль).

Під час геморою, при запорах клізма (невелика) з 1 чайної ложечки
вижатого мелісового соку на 1 склянку перевареної води добре впливає на
самопочуття хворого.

Аптеки продають folia Melissae як народний засіб та мелісове масло.

Зберігання. Листя меліси зберігають у жерстяних добре закупорених
коробках.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *