Микола Іванович Пирогов —
засновник вітчизняної оперативної
хірургії і топографічної анатомії.
Основоположником топографічної анатомії є геніальний російський вчений
Микола Іванович Пирогов. Праці Пирогова принесли йому світову славу і
змінили уяву про те, як треба, вивчати топографічну анатомію.
Микола Іванович Пирогов народився в Москві у 1810 р. Початкове навчання
дістав вдома. В лютому 1822р. був зарахований в пансіон Кряжова.
Продовжити навчання допоміг професор медичного університету. Є.О.
Мухін, добрий друг сім’ї Пирогових, він рекомендував готувати хлопця до
вступу в університет.
В 1824р. у віці 14 р., Пирогов вступив до університету, який закінчив у
1928р. з відзнакою.
До моменту закінчення Пироговим університету за рішенням царя був
організований при Дерптському університеті професорський інститут, який
створили для підготовки студентів професорів, що закінчили університет
успішно. Пирогов (П) старанно готувався до екзаменів, мав велике бажання
вивчити фізіологію. Але такого факультету не було, і він вступив на
хірургію.
В Дерпті він зосереджує свою увагу не стільки на клінічній хірургії, як
на анатомії і експериментальній хірургії.
В 1829 р. Пирогов блискавично виконав дослід “Що спостерігається при
перев’язках великих артеріальних судин? “, Діставши за нього золоту
медаль.
Тема дисертації була обрана самим Пироговим: Чи є перев’язка черевної
аорти при аневризмі легковиконуючим і безпечним втручанням? ” Захист
дисертації відбувся в 1832р. Досліди проводились на тваринах. Якщо після
перев’язки черевної аорти зробити рану на стегновій артерії, то з неї
витікатиме кров .Звідки вона взялась?
Після тривалого дослідження її. Довів існування додаткового або, як
кажуть вчені-хірурги, колатерального кровообігу. Він запропонував
2 способи доступу до аорти:
1) черезочеревний;
2) позаочеревенний.
В його праці були вказані основні питання, які мали б виникати у хірурга
під час операції.
1. Яка будова і функції цього органа, що буде оперований?
2. Яке розташування цього органу відносно сусідніх?
3. В чому полягає захворювання цього органу?
4. Як діє на орган оперативне втручання?
Це був голос нової оперативної хірургії — так вважали ведучі хірурги
світу.
Ця праця, яка. пов’язувала питання практичної хірургії з топографічною
анатомією і фізіологією була настільки принциповою, новою і яскраво, що
змусила заговорити про неї весь світ.
Пирогов раніше за всіх хірургів почав проводити експерименти на
тваринах. У цьому і його заслуга перед наукою.
В травні 1833р. Пирогов вирушає до Німеччини. Продовжує надавати
велику роль топографічній анатомії і оперативній хірургії. Тут Пирогов
опанував хірургічну техніку, працюючи в Берлінській клініці.
Він зустрів відомого хірурга Диффенбаха. Але найкращого вчителя він
знайшов в Геттінгені, це був професор Лангенбек. Лангенбек навчив його
точності хірургічних прийомів. “Не натискувати, а тягнути” – говорив
він. – Ніж це смичок в руці хірурга! “. Він вчив слухати його мелодію
кожної операції. Він показував Пирогову, як пристосувати рухи ніг і
всього тіла до оперуючої руки.
Наведу такий випадок із життя відомого вченого. В 1835р. Пирогов
повертається в Росію. В Ризі він вперше оперує як вчитель. Старий
госпітальний ординатор, який чверть віку озброєний скальпелем, сказав
Пирогову ” :
– Ви нас навчили того, чого ні ми, ні наші вчителі не знали “.
Тут він закінчив свою класичну працю. “Хірургічна анатомія
артеріальних стовбурців і фіксації, за яку дістав Демидовську премію. Ця
праця вперше була надрукована в 1937р. німецькою і латинською мовами.
Одночасно виходить його монографія. “Про переріз аххілового сухожилля”,
– це результат 4-річних дослідів на тваринах і спостережень за хворими.
Ця монографія має науково-практичне значення, а саме: в рекомендації
ефективного лікування клишоногості.
Досліди Пирогова з перев’язкою аххілового сухожилля і результати
вивчення процесів загоєння, ран сухожилля не втратив своєї цінності до
цього часу.
В жовтні 1840р. Пирогов став професором Петербурзької медико-
хірургічної академії.
В Петербурзі він займався наукою, керуючи хірургічною кліткою, читаючи
лекції по оперативній хірургії, топографічній анатомії і патанатомії.
Пирогов вперше поєднав викладання топографічної анатомії з оперативною
хірургією, вченням про операції.
Від часів Пирогова обидва предмети ( двоєдина дисципліна) викладаються
на кафедрах оперативної хірургії і топографічної анатомії у вищих
медичних закладах.
Одночасно в Петербурзі його призначили директором
інструментального заводу, де виготовлялись і вдосконалювались хірургічні
інструменти. Пирогов вперше в Росії виконав операцію на щитовидній
залозі, видаливши зоб.
Є певні заслуги Пирогова в пластичній хірургії. Він робив пластичні
операції на обличчі. Він започаткував кістково-пластичну хірургію.
В 1840р. вийшла книга “Анатомічні ілюстрації людського тіла, які були
призначені для лікарів судекспертів.
Анатомічні досліди були базою успішного розвитку хірургії. З них
Пирогов започаткував основи топографічної анатомії і оперативної
хірургії”.
“Топографічна анатомія ілюстрована розрізами, які здійснювалися
на заморожених тілах в трьох напрямках (друкувалися окремими випусками з
поясненнями на латині 1851 – 1859років) Пирогов встановив важливі для
хірургічної практики закони взаєморозташування кровоносних судин і
фасцій, які формують основу топографічної анатомії, як науки.
В ній Пирогов описав розташування артеріальних стовбурців і фасцій,
які покриті шарами так як бачить їх хірург під час операцій.
В “Топографічній анатомії”, яка представлена чотирьох тонним атласом,
212 таблицями, із зображенням 970 розтинів тіла і пояснення до них.
Пирогов зібрав цінний матеріал, що характеризує взаємне розташування
органів у всіх ділянках людського тіла.
Великою заслугою Пирогова є те, що він використовував свій метод
розтинів для вивчення не тільки морфології, але і функції того чи іншого
органу.
Для оточнення топографії внутрішні органи Пирогов перед замороженням
трупів наповнював шлунок і сечовий міхур водою, а кишечник повітрям. Він
вводив рідини в порожнини плеври, очеревини, щоб визначити зміщення
серця при плевритах, і чи зміщується положення органів черевної
порожнини при асцитах.
Для Пирогова топографія була найважливішою. “Анатомічне- хірургічний
малюнок повинен служити тим для хірурга, що й карта для мандрівника.
Пирогов назвав це “льодяною анатомією”. Він тримав труп 2-3 дні на
холоді, доводив його до “щільності твердого дерева”. Потім він міг
поводитись з тілом, як з деревом, не боячись попадання повітря і розпаду
тканин. Він розтинав труп на такі паралельні пластини. Точність розпилів
дуже висока, а товщина кожної пластини 6-8мм.
Розтин робиться в 3 напрямках: поперечному, повздовжньому,
передньозадньому.
Робота йшла годинами: кожну пластину треба було не тільки виготовити,
але й зберегти. Тут, в кімнаті, замерзлі пластини-розпили покривав
розкресленим на квадрати склом і в натуральній величині замальовував на
аркуші паперу. Пирогов в першим у світі провів досліди у таких великих
масштабах на трупах. Це виявилось першим кроком до вирішення питань з
стенографічної анатомії і оперативної хірургії. У клінічних працях він
описав гіпсову пов’язку, яка мала велике значення при лікуванні
переломів.
У 1854році Пироговим була описана кістково-пластична операція на
гомілці. Це була. перша в історії оперативної-хірургії
кісткова-пластична операція, внаслідок якої Пирогов зумів видовжити
вкорочену після ураження нижню кінцівку. Анатомічно-фізіологічний
напрямок у розвитку анатомії і хірургії, стає основою вітчизняної
оперативної хірургії. Протягом усього життя Пирогов пов’язував теорію з
практикою, вірив у велике значення науки. У своїх працях Пирогов писав,
що майбутнє належатиме профілактичній медицині. У 185броці, у віці
46років Пирогов змінює роботу в Академії на вихователя навчального
округу в Одесі.
Тут він приймав хворих двічі на тиждень. Лікував безкоштовно, і навіть
давав хворим – злидарям гроші на ліки. Згодом Пирогов переїхав до Києва.
В Києві “поставив медицину на ноги”. Він пропонував змінити весь порядок
київського медінституту: знищити мундири, щоб не було нагляду за
студентами, відкрити вхід в університет для всіх (бідних, осіб інших
національностей). 18 березня 1861року його було звільнено за станом
здоров’я. Пирогов придбав маєток у селі Вишня, що на Вінниччині (
України). Тут він продовжує працювати. Він підводив підсумки, стоячи
біля операційного стола. Із різних куточків Імперії їхали люди до
Пирогова на операцію. Із заміток Пирогова:
– Найкращі результати я дістав із практики у цьому селі. Тільки за
півтора року проведено 200 серйозних операцій – і ні одної гнійної
інфекції, ні одної смерті.
Пирогов вчить хворих самостійно слідкувати за собою. Останні роки
свого життя Пирогов провів у Вишні. Важко захворівши, він сам собі
виставив діагноз — це був ясний і безнадійний діагноз, який Пирогов
записав собі на клаптику паперу.
І 23.11. 1881року Н.І.Пирогов помер у Вишні, що на Вінниччині (Україна).
Помираючи, він впав у забуття, марив. Але перед смертю йому стало легше
і він попросив дати йому пальто, бо треба було йти. Навіть у забутті він
щось робив. Йому було ніколи. Він спішив.
PAGE
PAGE 9
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
