Коломийське медичне училище
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
“М.Ф.Гамалія. Його вклад
в розвиток інфекційних захворювань”.
Виконала студентка групи ЗМ9
Вітенко Лілія Василівна
Велика заслуга в розвитку імунології, теорії інфекції належить
М.Ф.Гамалії, відкрившому також явище бактеріофагії.
Микола Федорович Гамалія – видатний вчений, мікробіолог, епідеміолог,
інфекціоніст. Народився 5 лютого 1859 року в Одесі. Закінчив
Новоросійський університет в Одесі (1880 рік), а в 1883 році, по
закінченню Воєнно-медичної академії в Петербурзі, займався питаннями
бактеріології туберкульозу і сибірської язви.
У 1886 році Гамалія працював у Парижі у видатного французького вченого
Луї Пастера, вивчаючи щеплення проти сказу. В цьому ж році він разом з
І.І.Мечніковим заснував в Одесі першу в Росії бактеріологічну станцію і
вперше в Росії впровадив вакцинацію людей проти сказу.
Велика заслуга М.Гамалії належить не тільки у вивченні сказу, але і
багатьох інших захворювань, зокрема – холери і чуми. В 1892 році він
захистив докторську дисертацію на тему “Етіологія холери з точки зору
експериментальної патології”, яка була опублікована в 1893 році.
В 1888 році Микола Федорович відкрив холероподібний пташиний вібріон.
Запропонував вакцину проти холери людини; розробив комплекс
санітарно-гігієнічних міроприємств по боротьбі з холерою.
В 1899 році в Одесі під керуванням Гамалії був утворений
бактеріологічний інститут.
Займаючись розробкою питань епідеміологічної чуми, Гамалія виявив роль
корабельних щурів у поширенні даної хвороби, організував дератизацію під
час спалаху епідемії в Одесі у 1902 році. Наступні роки він вів боротьбу
з холерою на Південній Росії.
В 1892 році вчений відкрив явище спонтанного розчинення мікробів, яке
зумовлене дією вірусів бактерій – фагів.
В 1908 році Гамалія перший доказав, що висипний тиф передається вошами.
Багато працював по профілактиці висипного та поворотного тифів, холери,
віспи та інших інфекційних захворювань.
В 1910 році він перший висловив значення дезинфекції (знищення комах)
для ліквідації висипного і поворотного тифів. По ініціативі Гамалії і за
допомогою розробленого ним методу приготування вакцини проти віспи в
1918 році в Петрограді було введене загальне віспощеплення, а потім
прийняте по всій країні відповідно декрету від 10.IV.1919 року.
В 1910-1913 роках Микола Федорович видавав і редагував, заснований ним
журнал, “Гігієна і санітарія”.
В 1912-28 роках він являється керівником Інституту віспощеплення в
Ленінграді, в 1930-38 роках – Центрального інституту епідеміології і
бактеріології в Москві.
З 1938 року і до кінця життя Гамалія є професором кафедри мікробіології
Другого Московського медичного інституту, а з 1939 року – завідуючий
лабораторією Інституту епідеміології і мікробіології СРСР.
З 1939 року представником, потім поважним представником Всесоюзної
спілки мікробіологів, епідеміологів і інфекціоністів. В своїх працях він
виступав як послідовник матеріаліст, прихильник еволюційної теорії. Він
виховав багато численні кадри радянських мікробіологів. За його заслуги
йому було присуджено Державну премію СРСР в 1943 році, 2 ордена Леніна
та багато інших медалей та грамот.
М.Гамалія – автор більше 300 робіт, значна частина яких присвячена
проблемам сказу та холери. Його дослідження присвячені також вивченню
інфекції і імунітету, мінливості бактерій, профілактиці висипного тифу,
віспи, чуми та інших захворювань.
В останні роки життя вчений розглядав питання загальної імунології,
вірусології, вивчав віспу, грип, інтенсивно розглядав проблему
специфічного лікування туберкульозу. В 1942 році ним було запропоновано
метод профілактики грипу шляхом обробки слизової оболонки носа
препаратами олеїнової кислоти.
Помер Микола Федорович Гамалія 29 березня 1949 року в Москві.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
