Реферат на тему:
Крушина ламка
Крушина ламка. Російська назва — крушина ломкая; польська — kruszyna
pospolita.
Родина: Rhamnaceae — крушинові (жостерові).
Кущ, іноді деревце, заввишки 1,5—3 м, з черговими, гострими, майже
цілокраїми листками, на жилках яких зісподу є волоски. Гілки і черешки
волосисті, без колючок. Пелюстки квіток всередині білі, зовні
зеленуваті. Плоди спочатку червоні, стиглі — чорні, з 2—3 кісточками.
Цвіте у травні — червні.
Росте по лісах і чагарниках, на вологих заплавних луках, серед заростей
лози, іноді навіть по краях рік і серед очерету. Поширена повсюдно в
лісостепу, на Поліссі, рідше на півдні степової зони.
Збирають тільки кору, коли вона добре відстає від деревини (наприкінці
весни). Вогку, ще м’яку кору дрібно ріжуть і сушать у затінку, на
горищах.
Кору крушини не менш дворічного строку зберігання застосовують як
проносний засіб. Свіжіша кора крушини викликає нудоту і діє як блювотний
засіб.
gdKeM
У народному лікуванні вживають кору крушини при хронічних запорах, при
опуху печінки, при геморої в дозі 20,0 г на 500,0 г води. Варять 15
хвилин. Цю кількість випивають за день за 5—6 прийомів. Доза, правда,
регулюється особливостями хворого. На одних діє добре мала кількість, на
інших — велика. Встановивши свою дозу, хворий вже потім додержується її
завжди. Відвар крушини в порівнянні з іншими (особливо хімічними)
проносними засобами вважається найбільш нешкідливим, причому до цього
засобу, як вважають, звикання не спостерігається.
Відвар кори крушини вживають також при дуже сильному місячному.
Від корости, якщо вона не дуже запущена, з успіхом лікуються щоденним
миттям тіла міцним відваром кори крушини.
Кору крушини в дозі, яка відповідає особливостям хворого, додають майже
до всяких сумішей лікарських рослин б усіх тих випадках, коли треба
добитися нормального випорожнення.
Зберігання. Кору крушини зберігають у дерев’яних ящиках, викладених
папером, або у мішках.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
