.

Кір. Народні методи лікування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
233 3858
Скачать документ

Реферат на тему:

Кір. Народні методи лікування

Кір — гостра інфекційна хвороба, що характеризується високою
температурою тіла, загальною інтоксикацією, запаленням слизової оболонки
верхніх дихальних шляхів та кон’юнктиви, специфічною висипкою на шкірі.

Збудник кору — вірус. Джерелом інфекції є хвора людина. Шлях передачі
кору — повітряно-крапельний. Поширенню інфекції сприяють кашель, чхання.

Діти віком до 3 міс не хворіють на кір, а у проміжок від 3 до 6 міс
хворіють дуже рідко.

Інкубаційний період триває 9 — 10 діб, іноді більше.

Після інкубаційного періоду настає продромальний (стадія розвитку
хвороби, що передує появі клінічних проявів). Підвищується температура
тіла, іноді до 38 — 39 °С, з’являються нежить, кашель, почервоніння
горла та очей, світлобоязнь, сльозотеча. В цій стадії поставити діагноз
ще важко: найчастіше хворобу приймають за гостре запалення верхніх
дихальних шляхів або грип. Щоправда, в цей період з’являється ознака, що
допомагає розпізнати кір: на внутрішній поверхні щік з’являються
сірувато-білі цяточки, що за виглядом нагадують манні крупи. Вони
оточені червоним обідком. На жаль, ця ознака іноді з’являється пізно,
перед появою висипки.

Мал. 1. Вигляд хворого на кір

Катаральний період триває 3 — 4 доби, після чого настає період висипки,
який починається новим підвищенням температури тіла. Протягом 2 — 3 діб
вона досягає 39 — 40 °С і поступово знижується.

Висипка з’являється одночасно з другим підвищенням температури тіла.
Перші елементи її виявляють за вухами, в центрі обличчя та на шиї
(частково на грудях) у вигляді окремих червоних плямок. Потім плямки
зливаються, стають яскравішими, підіймаються над поверхнею шкіри і
набувають неправильної форми. Між елементами висипки шкіра, на відміну
від скарлатини, бліда й не змінена. На другу добу висипка з’являється на
животі та спині, на третю добу — на кінцівках (мал. 1).

У період висипання загальний стан хворого погіршується. Дитина стає
в’ялою, відмовляється від їжі. Кашель часто сухий, іноді “гавкаючий”, що
є ознакою ураження гортані.

З четвертої доби висипка починає зникати у такій самій послідовності, в
якій з’являлася, лишаючи по собі пігментацію. Пігментація зберігається
1—2 тиж, після чого спостерігається дрібне висівкоподібне злущування. Зі
згасанням висипки зменшуються прояви інтоксикації та катаральні явища.

Якщо симптоми захворювання стерті, самопочуття дитини майже не
порушується. У разі тяжкого перебігу хвороби спостерігаються симптоми
загальної інтоксикації: температура тіла підвищується до 40 —41 °С,
виникають тахікардія, аритмія, потьмарення свідомості.

Кір небезпечний ускладненнями. Часто розвиваються запалення легенів,
отит, гнійний кон’юнктивіт, блефарит, виразки рогівки, виразковий
стоматит, диспепсія (особливо у дітей раннього, віку), коліт, енцефаліт,
серозний менінгіт. Якщо ускладнення не виникають, дитина швидко одужує.

Хворого треба ізолювати, оскільки кір — надзвичайно контагіозна хвороба.
Призначають постільний режим протягом усього періоду гарячки. Дитині
слід створити спокійну обстановку. Ліжко слід поставити так, щоб світло
не било в очі, проте не в темному кутку кімнати. У разі світлобоязні не
допускати яскравого освітлення.

Призначають щадну дієту. До неї обов’язково включають ячмінний та
вівсяний відвари, пророслу пшеницю. Рекомендують часто пити. Для
підвищення захисних сил організму призначають вітамінні чаї з плодів
шипшини коричної та горобини звичайної, трави суниць лісових та трави
кропиви дводомної, апілак, сік алое (по 1/2 — 1 чайній ложці 2 рази на
день).

Неускладнений кір легкої та середньої тяжкості не потребує
медикаментозного лікування.

Під час ознобу, у разі підвищення температури тіла рекомендують
протизапальну суміш:

Трава гадючника в’язолистого — 30 г

Квітки бузини чорної — 30 г

Квіткові кошики нагідок лікарських — 40 г

Квітки лаванди колоскової — 40 г

Дві столові ложки суміші залити 400 мл окропу, кип’ятити 1 хв на малому
вогні, настояти 2 год у закритому посуді, процідити. Приймати по 50 —
100 мл 4 рази на день. Дітям віком до 2 років дають по 1 столовій ложці
3 — 4 рази на день.

Під час високої температури тіла можна на голову покласти пузир з
льодом: він має торкатися голови, але не тиснути на неї. Під пузир з
льодом підкладають рушник. Якщо немає льоду, використовують холодну воду
або сніг.

1—2 рази на день треба обтирати тіло розчином оцту (1 столова ложка оцту
на склянку води).

Для пом’якшення сухого кашлю та відходження мокротиння використовують
таку суміш:

Листки підбілу звичайного — 20 г

Слань ісландського моху —10 г

Квітки дивини скіпетровидної — 10 г

Корені алтеї лікарської — 30 г

Дві столові ложки суміші залити 400 мл води, витримати 10 хв на водяній
бані, настояти 1 год. Приймати по 20 — 50 мл 4 рази на день невеликими
ковтками теплим. Доза залежить від віку дитини.

Особливу увагу треба приділяти догляду за запаленими слизовими
оболонками.

Кілька разів на день промивати очі ватним тампоном, змоченим у відварі
такої суміші трав:

Крайові квітки волошки синьої — 20 г

0

a

Квіткові кошики нагідок лікарських — 20 г

Трава очанки лікарської — 20 г

30 г суміші залити 300 мл води, настояти 1 год, кип’ятити 5 хв на малому
вогні, процідити. Кожне око промивати окремим тампоном. Відвар
використовувати і для примочок.

Якщо у дитини закладений ніс і є виділення з носових ходів, їх
прочищають ватною турундою, просякнутою вазеліновою або перевареною
соняшниковою, кукурудзяною чи маслиновою олією.

Корисно кілька разів протягом дня втягувати в ніс настій суміші трави
шавлії лікарської (20 г) та розхідника звичайного (40 г). Дві столові
ложки суміші залити 300 мл окропу, настояти 2 год, процідити.

З метою профілактики стоматиту старшим дітям треба полоскати ротову
порожнину настоєм листків евкаліпту кулястого, трави шавлії лікарської
або ромашки лікарської (10 г на 200 мл окропу). Малят треба якомога
частіше напувати чаєм з лимоном, відваром плодів шипшини коричної.

Якщо висипання повільне, можна давати відвар плодів малини звичайної з
медом або відвар трави фіалки триколірної: 1 столову ложку залити 200 мл
води, настояти 1 год, довести до кипіння, кип’ятити 5 хв на малому
вогні, процідити. Приймати по 1 /3 склянки 3 рази на день. Дітям віком
до 3 років дають по 1 чайній — 1 столовій ложці 3 — 4 рази на день.

Здавна побутувала шкідлива думка, неначе кір “боїться” води. Тому
хворого навіть не вмивали під час недуги. Дитину треба купати 1 —2 рази
на тиждень, особливо малюка, бо за неналежного гігієнічного стану шкіри
може з’явитися попрілість. Обов’язково змазувати складки шкіри
перевареною соняшниковою олією. Умивати дитину слід щодня.

Раз на день одягати на дитину теплу довгу сорочку, змочену у відварі
трави гуньби сінної або фіалки триколірної. Поверх сорочки обгорнути
вовняною ковдрою. Тривалість процедури — 1 год.

На початку злущування дитину купають у ванні температури 35 °С, додаючи
відвар висівок.

У період лущення роблять постільну парову ванну тривалістю до 1 год.
Особливо корисна вона тоді, коли висипка довго не зникає.

На ніч накладають збуджувальний компрес на живіт протягом 10 діб.

У народній медицині відвар листків конвалії звичайної використовують для
примочок на ділянки плям, що залишилися після хвороби.

Температуру повітря в кімнаті підтримувати на рівні 20 °С, постійно
провітрювати. До раціону включати їжу, яка легко засвоюється та не
вимагає зусиль для жування (супи, пюре, парові котлети, молочні
продукти). Годувати невеликими порціями, проте часто (5 — 6 разів на
день). Не давати сухого печива та сухарів, бо під час сильного кашлю
крихти їх можуть потрапити в дихальні шляхи. Корисно багато пити, що
сприяє очищенню ротової порожнини, прискорює виведення з організму
токсинів.

Хвора дитина не повинна напружувати зір — багато читати, малювати,
дивитися телепрограми, оскільки з часом це може призвести до погіршення
зору.

У разі появи тяжких ускладнень, зокрема корового енцефаліту, дитину слід
своєчасно госпіталізувати.

Кір — заразна хвороба, а тому для запобігання її поширенню не слід
дозволяти провідувати недужого. Хворого на кір ізолюють удома на 10 діб
від початку хвороби, 5 діб — від моменту появи висипки. Дитину, яка
перехворіла на кір, слід оберігати від переохолодження, контактування з
інфекційними хворими.

Для профілактики кору проводять імунізацію живою атенуйованою вакциною
дітей у віці 12 міс та у 6 — 7 років.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. – 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020