Історія хвороби: синдром ураження дихальної системи дитини (реферат)

Історія хвороби: синдром ураження дихальної системи дитини

хворої

Синдром ураження дихальної системи

Паспортна частина (Praefatio)

1.Прізвище,ім`я,по-батькові

2.Вік дитини 9 років

3.Дата і місце народження 5.01.1991 р

4.Адреса проживання м.Тернопіль, вул.Б

5.Дані про батьків , 32 роки, безробітна

, 33 роки, АО «Ватра»

6.Дитячий заклад, що відвідує дитина Школа № 21

7.Лікувальний заклад,під наглядом якого перебувала дитина Дільнична

поліклініка № 4

8.Дата вступу в клініку 13.04.2000 р.

Скарги хворого (Molestia aegroti) на день курації

Хвора скаржиться на вологий кашель, який посилюється вночі і вранці,
супроводжується виділенням незначної кількості слизистого харкотиння,
яке легко відходить, появу інспіраторної задишки після фізичного
навантаження, підвищення температури, підвищену пітливість.

Історія захворювання (Anamnesis morbi)

Перші ознаки захворювання з`явилися біля 2 тижнів тому, початок був
поступовим. Виникнення захворювання хвора пов’язує з перенесеним
переохолодженям. В членів сім`ї та оточуючих подібних захворювань не
було. Першим проявом хвороби був сухий кашель, інтенсивність якого
поступово наростала. Приступи кашлю посилювалися вночі. Через кілька
днів підвищилася температура (до 37,0 С — 37,2 С), з`явилася підвищена
пітливість. Погіршення стану дитини змусило матір звернутися до
дільничного педіатра поліклініки, де був проведений загальний аналіз
крові. Тоді ж виставлено діагноз ларингіту. За призначенням лікаря хвора
приймала мікстуру від кашлю і фленоксін, проте значного покращення стану
дитини не наступило, в зв`язку з чим при повторному зверненні в
дільничну поліклініку дитина була направлена на стаціонарне лікування з
підозрою на пневмонію.

Історія життя хворого (Anamnesis vitae)

Хвора народилася 5.01.1991р. від першої вагітності. На час вагітності
мати мала 23 роки. Була загроза переривання вагітності в зв`язку з
гестозом, тому мати тривалий час перебувала в лікарні. Пологи були
вчасні, перебігали без ускладнень. Дитина народилася доношеною, без
ознак асфіксії. Період новонародженості перебігав нормально, отримувала
змішане харчування. Зараз дитина харчується чотири рази на день,
обов`язково вживає рідкі страви. Фізичний та психомоторний розвиток
проходив нормально. В школі добре встигає. В дитинстві перенесла
ексудативно-катаральний діатез, прояви якого зменшилися в 6 місяців і до
1,5 років збереглися у вигляді висипань. В 5 років хворіла вітрянкою.
Декілька разів на рік хворіє ГРВІ, дана симптоматика у дитини вперше.
Дитина отримала усі щеплення, реакцій на які не спостерігалося. Остання
проба Манту проводилася 14.02.2000 р., позитивна, папула +11 мм.
Алергологічний анамнез обтяжений зі сторони матері (хворіє бронхіальною
астмою). У дитини наявна алергічна реакція на пил (чхання), на глюкозу у
вигляді висипань. Гіперергічна сироватка не вводилася. Наявність
алергізуючих матеріально-побутових факторів мати заперечує. Контакту з
хворим з клінічно схожим захворюванням не було. Епідеміологічне оточення
в школі задовільне. Дитина дотримується санітарно-гігієнічних навичок.
Харчується чотири рази на день в домашніх умовах. Гемотрансфузій чи
інших парентеральних втручань не було. Інфекційні захворювання під час
вагітності мати заперечує. Мати 1968 р.н., перенесла одну вагітність,
яка закінчилася пологами, хворіє бронхіальною астмою, шкідливі звички
заперечує, безробітна. Батько 1967 р.н., не хворіє, не має шкідливих
звичок, працює ливарником в АО «Ватра». Дитина живе в гуртожитку.
Відвідує школу. Вдома виховується матір`ю. Дитина не має окремої
кімнати, спить в ліжку з матір`ю, забезпечена білизною і одягом за
сезоном. Режим дня зберігається. Тривалість прогулянок — 2-3 години, сну
— 7-9 годин. Фізичне та учбове навантаження звичайне. Дитина
дотримується режиму харчування.

Генетичний анамнез.

Бронхіальна астма

Бронхопневмонія

— дитина-пробанд

За даними анамнезу, динаміка розвитку дитини є задовільною. Передумовами
до виникнення даного захворювання є ускладнений перебіг вагітності,
обтяжений алергологічний анамнез відносно дихальної системи з боку
матері (хворіє бронхіальною астмою), перенесений в дитинстві
ексудативно-катаральний діатез, часті захворювання ГРВІ. Умови життя не
є задовільними: дитина живе в гуртожитку, не має власної кімнати, спить
з матір`ю в одному ліжку.

Суб`єктивне обстеження (Status praesens subjectivus)

Шкіра і слизові оболонки Шкіра бліда, відмічається рум`янець на щоках.
Хвора скаржиться на підвищену пітливість.

Лімфатична система без особливостей.

Кістково-суглобова система без змін.

М`язова система без особливостей.

Серцево-судинна система Скаржиться на задишку, яка виникає після
фізичного навантаження.

Дихальна система Хвора скаржиться на вологий кашель, який посилюється
вночі і вранці, супроводжується виділенням незначної кількості
слизистого харкотиння білого кольору, яке легко відходить.. Відмічає
появу інспіраторної задишки після фізичного навантаження.

Травна система без особливостей. Випорожнення один раз в день, кал не
змінений.

Органи сечовиділення без змін.

Ендокринна система. Скаржиться на неспокійний сон, підвищену пітливість.

Нервова система Хвора спокійна, з цікавістю ставиться до іграшок і до
інших дітей. Здатна зосереджуватись. Настрій спокійний. Сон чутливий,
хвора прокидається від приступів кашлю. Засинає легко. Пам`ять і мова
розвинені добре.

Об`єктивне обстеження (Status praesens objectivus)

Загальний огляд (Inspectio) Загальний стан хворої близький до
задовільного. Свідомість ясна. Поведінка адекватна. Положення в ліжку
активне. Співвідношення росту і поперечних розмірів тіла відповідає
нормостенічному типу конституції. Окремі частини тіла пропорційні,
симетричні. Нормостенічна будова тіла.

Оцінка антропометричних даних

Показники Фактичні дані Належні дані за емпіричними формулами Відхилення
в абс.знач. Відхи-лення

в %

Маса тіла 26,5 кг 28 кг -1,5 кг -5,3

Зріст 122 см 130 см -8 см -6,14

Обвід голови 52 см 52 см — —

Обвід грудей 62 см 61,5 см -0,5 см -0,8

Індекс Ерісмана 1 см 1-3 см — —

Індекс фізичного розвитку 92 % 85%-115% — —

Висновок: фізичний розвиток дитини гармонійний і відповідає середньому
згідно з віком.

Шкіра блідого кольору. Відмічається рум`янець на щоках. Природні складки
на щоках, носі, навколо очей виражені добре. Шкіра чиста. Поверхня
оксамитова. Еластичність шкіри збережена. Шкіра помірно волога,
температура на симетричних ділянках в межах норми. При перевірці
дермографізму червона смуга шириною 0,5 см з`явилася на 20 с, над шкірою
не виступала, болем і свербінням не супроводжувалася, зникла через 2
хвилини. Температурна, больова, тактильна чутливість шкірних покривів
збережена. Молоточковий симптом, проба щипка негативні. Нігті овальної
форми, рожевого кольору, тверді, не ламкі, чисті, рівні. Слизові
оболонки ротової порожнини, щік, ясен світло-рожеві, вологі, чисті..
Кон`юктива очей рожевого кольору, колір склер не змінений.

Підшкірна жирова клітковина Товщина складки в біляпупковій ділянці — 2
см, по боках грудини на рівні сосків — 1,5 см, під кутами лопаток — 2
см, на плечах — 1 см, на стегнах — 2 см. Складки рівномірні, симетричні,
без ущільнень, болючості, інфільтрації. Тургор м`яких тканин збережений.

Лімфатична система При огляді збільшені лімфовузли не спостерігаються.
Шкіра над лімфовузлами не змінена. Вдалося пропальпувати підщелепні,
аксилярні, пахвинні лімфатичні вузли. Підщелепні вузли при пальпації
овальної форми 0,3*0,5 см, еластичні, рухомі, не болючі, не зрощені між
собою і з навколишніми тканинами, шкіра над вузлами не змінена. Пахвові
вузли пальпуються у вигляді округлих утворів діаметром 0,5 см,
еластичних, рухомих, не болючих, не зрощених між собою і з навколишніми
тканинами, шкіра в проекції вузлів не змінена. Пахвинні вузли
пальпуються як утвори округлої форми діаметром 0,5 см, еластичні, не
болючі, рухомі, не зрощені між собою і з навколишніми тканинами, шкіра в
проекції лімфатичних вузлів не змінена. Піднебінні мигдалики не
збільшені, слизова зіву світло-рожева.

М`язова система Загальний розвиток м`язів середній, тонус збережений.
М`язи розвинені симетрично. Рухи збережені в повному об`ємі. М`язова
сила достатня. Симптоми Люста, Шлезінгера, феномени Люста, Труссо
негативні.

Кістково-суглобова система Обвід черепа становить 52 см, що відповідає
нормі даного віку. Форма голови мезоцефалічна.

Зубна формула 654321 123456

654321 123456

1-карієс

1-молочні зуби

1-постійні зуби

Грудна клітка циліндрична. Епігастральний кут прямий, нормостенічний тип
конституції. Передньозадній розмір -14 см, повздовжній розмір -20 см.
Спина нормальної форми. Кінцівки пропорційні. Суглоби, шкіра біля них і
навколишні м`які тканини не змінені. Активні і пасивні рухи збережені в
повному об`ємі.

Серцево-судинна система

Огляд серцевої ділянки, шиї, надчеревної ділянки. Симптом Мюссе
негативний. Верхівковий поштовх локалізується в V міжребер`ї по лівій
середньоключичній лінії на площі 1 см, має звичайну висоту, силу і
резистентність, позитивний. Пульс: частота — 90 в хвилину, синхронний,
ритмічний, звичайного напруження, доброго наповнення, величини і форми,
рівномірний, відповідає частоті серцевих скорочень, не пов`язаний з
фазами дихання. Характеристики не змінюються при пальпації пульсації
сонних, вискових, пахвових артерій, артерій тилу ступні, стегнових,
черевного відділу аорти.

Артеріальний тиск: систолічний- 120 мм.рт.ст.

діастолічний-50 мм.рт.ст.

За розрахунками, систолічний тиск повинен становити

100+(2*n), де n-кількість років. Отже, 100+(2*9)=118 мм.рт.ст.

Діастолічний тиск повинен становити 1/2 — 1/3 систолічного.

Отже, 118/2 — 118/3 =59 — 39 мм.рт.ст.

Межі серцевої тупості:

Межа Абсолютна

Відносна

Норма для даного віку У хворої дитини Норма для даного віку У хворої
дитини

Права по лівій стернальній лінї по лівому краю грудини на 0,5 см назовні
від правої стерналь ної лінії на 0,5 см вправо від правого

краю грудини

Ліва на 1 см досере дини від лівої середньоключич ної лінії на 1 см
досередини від лівої середньоключичної лінії на 0,5 см назовні чи по
лівій середньо ключичній лінії по лівій середньоключичній лінії

Верхня ІІІ міжребер`я ІІІ міжребер`я зліва верхній край ІІІ ребра
верхній край ІІІ ребра

Поперечник серця: абсолютний — 5 см, відносний — 10 см. Ширина судинного
пучка — 3 см .

Аускультативно діяльність серця ритмічна, частота серцевих скорочень 77
за хвилину, тони серця звучні, чисті, І тон краще вислуховується над
верхівкою, ІІ- над аортою і легеневим стовбуром.

Дихальна система Носове дихання вільне. Голос дзвінкий. Вологий кашель
супроводжується виділенням незначної кількості слизистого харкотиння,
яке легко відходить.

Статичний огляд. Грудна клітка циліндричної форми, епігастральний кут
прямий. Обидві половини грудної клітки симетричні. Міжреберні проміжки
виражені помірно. Нормостенічний тип конституції.

Динамічний огляд. В акті дихання симетрично беруть участь обидві
половини грудної клітки, допоміжні м`язи участі в диханні не беруть.
Грудний тип дихання. Частота дихальних рухів — 24 в хвилину

При пальпації болючість при надавлюванні в ділянці гайморових та лобних
пазух відсутня. Голосове тремтіння симетричне, звичайної інтенсивності.
Обидві половини грудної клітки симетричні.

При порівняльній перкусії звук ясний легеневий, симетричний. При
топографічній перкусії верхівки легень спереду виступають над ключицями
на 3 см, ззаду знаходяться на рівні сьомого шийного хребця. Поля
Креніга- 5 см справа і зліва.

Нижня межа легень:

Межа Справа Зліва

Середньоключична лінія VI ребро —

Передня аксилярна лінія VII ребро VIII ребро

Середня аксилярна лінія VIII ребро IX ребро

Задня аксилярна лінія IX ребро IX ребро

Лопаткова лінія X ребро X ребро

Прихребетна лінія XI грудний хребець XI грудний хребець

Активна екскурсія легень по середньолопаткових лініях становить 4 см.

При порівняльній аускультації дихання везикулярне. Поодинокі вологі
хрипи в нижніх відділах легень. Бронхофонія не змінена.

Травна система Слизові оболонки ясен, щік, піднебіння рожеві, вологі,
чисті. Язик вологий, рожевий, сосочки добре виражені, незначний
білуватий налет в ділянці кореня язика. М`яке і тверде піднебіння
рожевого кольору, чисте.

Зубна формула 654321 123456

654321 123456

1-карієс

1-молочні зуби

1-постійні зуби

Живіт округлої форми, звичайної конфігурації. Передня черевна стінка не
бере участі в акті дихання. Обвід живота 56 см. Стан пупка без
особливостей.

При огляді ануса змін не виявлено.

При поверхневій орієнтовній пальпації живіт м`який, не болючий,
напруження чи розходження м`язів черевної стінки відсутнє. При глибокій
методичній ковзній (топографічній) пальпації за Образцовим і Стражеско
сигмовидна кишка пальпується в лівій клубовій ділянці у вигляді тяжа
товщиною 2 см з гладкою поверхнею, м`яко-еластичної консистенції,
помірно рухома, не болюча, не бурчить. Сліпа кишка пальпується в правій
клубовій ділянці у вигляді тяжа товщиною 2 см, поверхня гладка,
м`якоеластичної консистенції, помірно рухома, не болюча, злегка бурчить.
Червоподібний відросток не пальпується. Поперечна ободова кишка
пальпується в епігастрії у вигляді циліндра діаметром 2 см, має гладку
поверхню, м`якоеластичної консистенції, рухома, не болюча, не
бурчить.Висхідна ободова кишка пальпується в правій боковій ділянці у
вигляді тяжа товщиною 1,5 см з гладкою поверхнею, м`якоеластичної
консистенції, рухома, не болюча, не бурчить. Нисхідна ободова кишка
пальпується в лівій боковій ділянці у вигляді тяжа товщиною 1,5 см з
гладкою поверхнею, м`якоеластичної консистенції, рухома, не болюча, не
бурчить.

Шлунок при глибокій методичній ковзній пальпації пропальпувати не
вдалося. Симптом Менделя негативний. Нижній край печінки по правій
середньоключичній лінії пальпується на рівні правої реберної дуги, по
передній серединній лінії розміщується на 3 см нижче мечовидного
відростка. Симптоми Ортнера, Кера, Мюссі-Георгієвського, Мерфі
негативні. Пропальпуати селезінку не вдалося. Підшлункова залоза не
пальпується, симптом Мейо-Робсона негативний. Перкуторний звук в правому
підребер`ї і епігастрії притуплений, в інших ділянках живота —
тимпанічний. Ознаки балотування відсутні. Вільної рідини в черевній
порожнині немає.

Аускультативно перистальтика вислуховується.

Випорожнення один раз в день, стілець оформлений, без патологічних
домішок.

Сечовидільна система При огляді зміни в поперековій ділянці відсутні,
набряків немає. Пропальпувати нирки не вдалося. Симптом Пастернацького
негативний з обох боків. Сечовий міхур не пальпується, перкуторно не
визначається. Частота сечопуску в денний час-5-8 разів, в нічний-1.
Добовий діурез-800 мл, денний діурез переважає над нічним в 3 рази.

Ендокринна системa Вираз обличчя звичайний. Змін шкіри в проекції
щитовидної залози немає. Пропальпувати щитовидну залозу не вдалося.

Нервова система Свідомість повна. Розумовий розвиток добрий, інтелект і
пам`ять нормальні. Емоційна настроєність дитини позитивна. Сон
порушений. Апетит добрий. Легко входить в контакт. Вираз обличчя
спокійний, міміка збережена. Очні щілини середньої ширини. Зорове та
слухове зосередження нормальне. Зіниці середнього розміру, реакція на
світло збережена. Координація збережена. Болючість при натисканні на
периферичні нерви не спостерігається. Симптоми Ласега, Сікара,
Мацкевича, Нері негативні. При дослідженні больової, температурної,
тактильної, вібраційної чутливості порушень не виявлено. Рогівковий,
кон`юктивальний, глотковий, шкірно-черевні, сухожилкові та надкісничні
рефлекси збережені. Ригідність потиличних м`язів відсутня.Симптоми
Керніга, Брудзінського негативні.

Дослідження вегетативної нервової системи. При перевірці дермографізму
червона смуга шириною 0,5 см з`явилася на 20 с, над шкірою не виступала,
болем і свербінням не супроводжувалася, зникла через 2 хвилини.
Піломоторний рефлекс, рефлекс Даньїні-Ашера, ортостатичний,
кліностатичний, солярний рефлекси негативні.

Попередній синдромальний діагноз

Враховуючи скарги на вологий кашель, який посилюється вночі і вранці,
супроводжується виділенням незначної кількості слизистого харкотиння,
яке легко відходить, появу інспіраторної задишки після фізичного
навантаження, підвищення температури, підвищену пітливість, дані історії
розвитку захворювання (перші ознаки захворювання з`явилися біля 2 тижнів
тому, початок був поступовим. Виникнення захворювання хвора пов’язує з
перенесеним переохолодженям. Першим проявом хвороби був сухий кашель,
інтенсивність якого поступово наростала. Приступи кашлю посилювалися
вночі. Через кілька днів підвищилася температура (до 37,0 С — 37,2 С),
з`явилася підвищена пітливість. За призначенням лікаря хвора приймала
мікстуру від кашлю і фленоксін, проте значного покращення стану дитини
не наступило), дані історії життя (кілька разів на рік хворіє ГРВІ, дана
симптоматика в дитини вперше в житті, алергологічний анамнез обтяжений
зі сторони матері (хворіє бронхіальною астмою). У дитини наявна
алергічна реакція на пил (чхання), на глюкозу у вигляді висипань), дані
об`єктивного обстеження (загальний стан хворої близький до задовільного,
рум`янець на щоках, частота пульсу — 90 в хвилину, вологий кашель, що
супроводжується виділенням незначної кількості слизистого харкотиння,
яке легко відходить, частота дихання -24 в хвилину, притуплення
перкуторного звуку в аксилярних ділянках з обох сторін, поодинокі вологі
хрипи в нижніх відділах легень) можна виділити обструктивний і
інтоксикаційний синдроми. На обструктивний синдром вказують скарги на
вологий кашель, який посилюється вночі і вранці, супроводжується
виділенням незначної кількості слизистого харкотиння, яке легко
відходить, появу інспіраторної задишки після фізичного навантаження,
об`єктивно проявляється вологим кашлем, що супроводжується виділенням
незначної кількості слизистого харкотиння, яке легко відходить, частотою
дихальних рухів 24 в хвилину, поодинокими вологими хрипами в нижніх
відділах легень. На інтоксикаційний синдром вказують скарги на
підвищення температури, підвищену пітливість, об`єктивно проявляється
частотою пульсу 90 в хвилину, рум`янцем щік.

Можна запідозрити гостру пневмонію.

План обстеження хворого

Назва аналізу Очікувані результати

Загальний аналіз крові Помірний лейкоцитоз, при вірусній пневмонії —
лейкопенія, зсув лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ

Біохімічний аналіз крові Підвищення рівня 2 і -глобулінів, сіалових
кислот, фібрину, серомукоїду

Загальний аналіз сечі Обов`язковий

Кал на яйця глистів Обов`язковий

Аналіз крові на цукор Обов`язковий

Рентгенографія легень Виявлення вогнищ запальної інфільтрації

Результати додаткових досліджень та їх інтерпретація

№ п/п Назва додаткового дослідження і його результати Інтерпретація
результатів додаткових досліджень

1 Загальний аналіз крові

Еритроцити 3,2 Т/л, гемоглобін

90 г/л, КП 0,9, лейкоцити 15,6 Г/л

еозинофіли 2%, паличкояд. 15%

сегментояд.58 %, лімфоцити 10 %

моноцити 5 %, ШОЕ 25 мм/год Зниження Нв свідчить про анемію

Збільшення кількості лейкоцитів і підвищення рівня ШОЕ свідчить про
наявність в організмі вогнища запального процесу.

Зсув лейкоцитарної формули вліво зумовлене підвищеним утворенням
нейтрофілів при запальному процесі.

Зменшення лімфоцитів виникає внаслідок перерозподілу лейкоцитів
(збільшення нейтрофілів)

2 Біохімічний аналіз крові

Заг. білок 75 г/л

Білірубін 12,4 мкмоль/л

3 Загальний аналіз сечі

Питома вага 1007, епіт. кл. 1-2 в п/з

лейкоцити 0-1 в п/з, слиз — незначна кількість

4 Аналіз крові на цукор 4,7 ммоль/л

5 Аналіз калу на яйця глистів

Опісторхоз не знайд.,тронгілоїдоз не знайд., цисти лямблій не знайд.

6 Рентгенографія органів грудної клітки

На рентгенограмі ОГК на фоні зни- ження прозорості легеневої ткани- ни
відмічаються вогнища пневмо- нічної інфільтрації в ділянці коренів та
периваскулярна і перибронхіаль- на інфільтрація хвостових частин. Синуси
вільні. Куполи діафрагми чітко контуровані. Серце в межах вікової норми.
Наявність вогнищ інфільтрації в легеневій тканині є характерною ознакою
пневмонії, обов`язкова для постановки даного діагнозу

Диференціально-синдромальна діагностика

Ознаки вогнищевої пневмонії

В анамнезі — поступовий початок.

Скарги на підвищення температури (субфебрилітет), сухий кашель, який
пізніше переходить у вологий, з виділенням слизистого, слизисто-гнійного
харкотиння

(в якому немає еозинофілів), задишка, ознаки інтоксикації.
Бронхообструктивний синдром розвивається поступово.

При об`єктивному обстеженні виявляється почащення пульсу, дихання,
пониження артеріального тиску, ознаки інтоксикації.

Пальпаторно посилене голосове тремтіння

Перкусія — легеневий звук з коробковим відтінком, локальне вкорочення
звуку; чергування ділянок вкорочення звуку і тимпаніту

Аускультативно дихання може бути везикулярним чи жорстким з бронхіальним
відтінком, локально послабленим. Вислуховуються локальні дрібноміхурцеві
вологі або крепітуючі хрипи, які не зникають при відкашлюванні, мають
постійну локалізацію. Підсилена бронхофонія.

Рентгенологічною ознакою є розширення, безструктурність коренів легень з
двох сторін чи зі сторони ураження; посилення бронхіального і судинного
малюнку на стороні ураження; інфільтративні вогнищеві тіні різрої
величини і щільності, іноді зливні.

Зміни в крові: лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво,
еозинопенія, підвищення ШОЕ, знаходять С-реактивний білок, підвищений
рівень а-2 глобулінів, високий вміст Ig M i Ig G, високі титри
антибактеріальних антитіл.

Ознаками гострого бронхіту є:

Скарги на насмарк; кашель, який підсилюється вночі, спочатку сухий,
нав`язливий, грубий, іноді в вигляді сильних приступів, які
супроводжуються блюванням, пізніше переходить в вологий; мокрота не
відділяється чи відходить з важкістю; відчуття стиснення в грудях;
несильні болі за грудиною; відчуття легкого печіння, лоскоту по ходу
бронхів; субфебрилітет.

При об`єктивному обстеженні виявляються ознаки дихальної недостатності і
задишка, гіперемія зіву.

Пальпаторно і перкуторно змін немає.

Аускультативно вислуховується жорстке дихання, хрипи різноманітного
характеру (частіше — сухі розсіяні, значно рідше — вологі), після кашлю
зменшуються.

Рентгенологічні ознаки: внаслідок порушення вентиляційної здатності
бронхів (спазм, набряк слизової, затримка бронхіального секрету) на фоні
загального здуття виникають вогнищеві чи пластинчасті ателектази. В
зонах підвищеної пневматизації судинний малюнок збіднений, в ділянках
гіповентиляції — надлишковий. Дихальна рухомість діафрагми знижена.

Обструктивний бронхіт.

Скарги на сухий і нечастий чи нав`язливий кашель, шумне дихання з
подовженим видихом і свистячими хрипами, які чути на віддалі,
кряхтінням.

При огляді грудна клітка здута, інтоксикація виражена слабо.

Перкуторно коробковий звук.

Аускультативно жорстке і послаблене дихання з подовженим видихом,
розсіяні свистячі хрипи.

При рентгенологічному дослідженні виявляються зміни легеневого малюнку
(посилення за рахунок ущільнення стінок стінок бронхів), нерівномірне
підвищення прозорості легеневих полів в сукупності з емфіземою і
ділянками лобулярного, ацинозного ущільнення, морфологічними і
функціональними змінами бронхів. Корені легень втрачають
диференціювання.

Характерними ознаками бронхіальної астми є наступні:

Алергологічний анамнез, зв`язок приступів ядухи з контактом з антигеном,
фізичними навантаженнями, стресами. Повторяються приступи ядухи і
астматичні статуси.

При об`єктивному обстеженні під час приступу клінічна картина
характерна: з`являється експіраторна задишка, діти стараються прийняти
позу, яка полегшує видих, і використовують усі допоміжні м`язи,
найчастіше сидять, спираючись на руки. З`являється сухий, нестерпний
кашель, ціаноз обличчя. Кашель переходить в вологий з виділенням
слизистого харкотиння. Можливе кровохаркання. Швидко розвивається
синдром бронхообструкції. Між приступами при огляді виявляється
одутловате обличчя, задишка, що легко з`являється, емфізематозно
розширена грудна клітка.

Перкуторно під час приступу виявляється голосний коробковий звук, між
приступами — звук з тимпанічним відтінком, зменшення меж відносної
серцевої тупості.

При аускультації в період приступу виявляються хрипи, кількість яких
поступово зростає, які відрізняються літучістю і часто зникають після
відкашлювання в міжприступний період — ослаблене дихання.

Рентгенологічно під час приступу — легеневі поля світлі (здуті), ребра
займають горизонтальне положення, куполи діафрагми відтиснені вниз,
сплощені. Між приступами — дифузне підсилення легеневого малюнку.

Зміни в крові: лейкопенія, еозинофілія, низька ШОЕ, різке підвищення
вмісту серотоніну і гістаміну, високий рівень Ig E.

Заключний клінічний синдромальний діагноз

Враховуючи обгрунтування попереднього синдромального діагнозу, а також
дані додаткових методів досліджень: в периферичній крові — анемія
(еритроцити 3,2 Т/л,

гемоглобін — 90 г/л), лейкоцитоз (15,6 Г/л) із зсувом вліво за рахунок
нейтрофілів, підвищення ШОЕ (15 мм/год); враховуючи дані
рентгенологічного дослідження легень: на фоні зниження прозорості
легеневої тканини відмічаються вогнища пневмонічної інфільтрації в
ділянці коренів та периваскулярна і перибронхіальна інфільтрація
хвостових частин; а також провівши диференційну діагностику, можна
виділити наступні синдроми даного захворювання: обструктивний,
інтоксикаційний, і діагностувати двобічну вогнищеву бронхопневмонію.
Залізодефіцитну анемію І ступеня.

План лікування

1.Лікувально-охоронний режим.

В усіх випадках гострого запалення легень потрібно рекомендувати
госпіталізацію, лікування на дому допустиме лише при повному дотриманні
стаціонарного режиму (стаціонар на дому). Необхідно, щоб на дитину діяло
якомога менше подразників. Їй потрібні спокій, мінімальна кількість
болісних маніпуляцій. Зручне положення в ліжку (верхня частина тіла
трохи піднята), гігієнічний догляд (чистота, провітрювання приміщення,
УВЧ-опромінення), оптимальна температура приміщення (18-20 С) мають
велике значення. Щоденна ванна має не лише заспокійливу дію, але й
поліпшує процеси дихання і кровообігу. Постільний режим при легкому
перебігу захворювання необхідний протягом перших днів лікування

( до тижня), при важкому перебігу — протягом всього часу перебування в
стаціонарі. В даному випадку — ліжковий режим протягом трьох днів, з
поступовим зменшенням суворості режиму аж до палатного.

2.Харчування хворих повинно бути по можливості легким в зв`язку з тим,
що у них, особливо при більш важких формах, відсутній апетит.
Рекомендується дієта № 15, яка забезпечує повноцінне фізіологічне
харчування, містить всі поживні речовини, необхідні для життєдіяльності
організму. Дозволяються різноманітні продукти і страви. Рекомендується
раціональна кулінарна обробка продуктів з метою забезпечення
різноманітного смакового харчування.

Приблизне одноденне меню:

8-9 год. Сир з сметаною
150 г 120 ккал

Молочна каша
250 г 225 ккал

Чай
100 г 40 ккал

11 год. Яєшня
100 г 110 ккал

Жарена яловичина з картоплею 200 г
260 ккал

Салат з помідорів і огірків
100 г 140 ккал

Напій з моркви і яблук
150 г 40 ккал

Бісквіт
50 г 100 ккал

13-14 год. Бутерброд
50 г 40 ккал

Борщ з сметаною
250 г 200 ккал

Жарена свинина
50 г 120 ккал

Гречана каша
100 г 200 ккал

Тістечко
50 г 120 ккал

Сік виноградний
100 г 30 ккал

18-19 год. Сирники 60 г
200 ккал

Рисовий пудинг зі сметаною 100 г
320 ккал

Ягідне желе
70 г 60 ккал

Молоко
150 г 80 ккал

21 год. Простокваша 150
г 40 ккал

Пісочне печиво
50 г 50 ккал

3.Принципи етіотропного лікування. Етіотропне лікування направлене на
знищення збудника, для чого використовуються антибактеріальні препарати:
макроліди (спіраміцин, азитроміцин, рокситроміцин), тетрацикліни
(доксициклін), в-лактами / інгібітори в-лактамаз (уназин, амоксиклав),
пеніциліни (оксацилін, метицилін, диклоксацилін, ампіцилін, азлоцилін,
мезоцилін). Ці препарати призначаються відразу після припущення діагнозу
гострої пневмонії, тривалість і інтенсивність лікування залежить від
важкості процесу і наявності ускладнень (так, при легкому перебігу — 5-7
днів). При легкому перебігу захворювання використовується один препарат,
при важчих формах — поєднання кількох препаратів (пеніциліни з
аміноглікозидами, макролідами, цефалоспоринами і ін.).

.

0.025.

(

г)дезінтоксикаційна терапія — вводяться внутрішньовенно синтетичні
плазмозамінні розчини (неогемодез, неокомпенсан, реополіглюкін),
фізіологічний розчин, гідролізати білків.

д)корекція імунного статусу.

препарати імуноглобулінів (сандоглобулін, ендоглобулін, свіжозаморожена
плазма).

препарати тимуса (тимозин, тимопоетин, тімалін).

група інтерферону.

антиоксидантний захист (вітамін Е, унітіол), при розсмоктуванні
інфільтрату, в`ялому перебігу, бронхообструкції призначаються
глюкокортокоїди

синтетичні імунокоригуючі препарати (левамізол, діуціфон).

В даному випадку можна призначити ацетилцистеїн і вітамін Е (як
антиоксидантний препарат).

5.Симптоматична терапія включає:

вітамінотерапія (вітаміни групи В, вітаміни С і А, аевіт)

лікування анемії — препарати заліза (ферроплекс).

серцево-судинні засоби — камфора, кордіамін, сульфокамфокаїн, препарати
дігіталісу, при порушеннях мікроциркуляції, реології крові —
антиагреганти (курантіл), антикоагулянти.

лікування дихальної недостатності (кордіамін, коразол, камфора,
бронхолітики)

лікування інфекційно-токсичного шоку

В зв`язку з легким перебігом захворювання варто використати лише
вітамінотерапію (вітамін С), ферроплекс.

6.Фізіотерапевтичні заходи на ранніх етапах в основному замісні
(інгаляції спазмолітиків, легкий масаж, електроаерозольне введення
ліків). В разі важкого перебігу призначається внутріорганний
електрофорез антибіотиківю. При нормалізації температури, ліквідації
дихальної і серцево-судинної недостатності використовуються глибокі
прогрівання (УВЧ, СВЧ, ЕВТ), в період реконвалесценції — електрофорез (з
діоніном, кальцієм, вітаміном С), УФО; озокеритові аплікації на ділянку
живота ( в тому числі печінки), голковколювання в період стихання
хвороби. Іншими методами лікування є гальванізація, гідроелектричні
ванни, діадінамотерапія, індуктотерапія, вібромасаж, аероіонотерапія та
ін. Застосовуються також масаж, гімнастика, що включає вправи, які
сприяють посиленню лімфо- і кровообігу, відтоку мокроти.

7.Правила проведення диспансеризації реконвалесцента. По суті,
диспансеризація є методом вторинної профілактики пневмонії. Всі, хто
переніс пневмонію, повинні оглядатись дільничним педіатром протягом
першого півріччя 3 рази, другого —

1 раз. Диспансерне обстеження включає огляд, лабораторне обстеження

( загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові). Всі перехворівші
знаходяться під диспансерним спостереженням. Хворі, які виписані з
повним клінічним виздоровленням, знаходяться на диспансерному
спостереженні протягом 6 місяців. Хворі, які перенесли пневмонію з
затяжним перебігом, а також хворі, виписані з залишковими змінами в
легенях, підвищеним ШОЕ і біохімічними змінами в крові, спостерігаються
протягом року. Активне диспансерне спостереження передбачає також
комплекс лікувально-профілактичних міроприємств. Особи з повним
клінічним одужанням повинні щоранку займатися ранковою гімнастикою, при
необхідності — ЛФК, активно відпочивати за містом, в літні місяці
дозволяються дозовані сонячні і повітряні ванни.

8.Профілактика полягає в раціональному режимі, загартовуванні, активному
лікуванні захворювань, які сприяють виникненню пневмоній (недоношеність,
гіпотрофія, рахіт, родова травма, анемія, ГРВІ). Для виключення
інфікування дитини проводиться санітарно-просвітницька робота серед
населення.

PAGE

PAGE 28

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *