Історія хвороби: лептоспіроз, жовтянична форма (реферат)

Історія хвороби: лептоспіроз, жовтянична форма

Діагноз: Лептоспіроз, жовтянична форма

паспортна частина:

Прізвище, ім’я, по-батькові : Михайлович

Рік народження: 1960

Сімейне становище: одружений

Професія: не працює

Адреса проживання : м. Тернопіль,

Дата захворювання: 12.02.01.

Дата і час вступу в стаціонар:15.02.01. 10-30

Діагноз при направленні. Лептоспіроз, жовтянична форма

Діагноз при поступленні. Лептоспіроз, жовтянична форма

Клінічний діагноз (основний, ускладнення, супутній). Лептоспіроз,
жовтянична форма

Скарги хворого

На загальну слабкість, головний біль, нудоту, блювання,м’язовий біль не
тільки під час рухів, а і в спокої. Найсильніший біль хворий відзначає у
литкових м’язах, особливо інтенсивний при рухах, дещо менший — у м’язах
спини, грудей, живота, рук.

Анамнез даного захворювання:

Перші ознаки хвороби з`явилися 12.02.2001 року. Відчув наростаючу
загальну слабкість, зниження працездатності, кволість, біль голови,
подразливість, підвищення температури тіла наприкінці дня до 39?С, яке
супроводжувалося ознобом . Пізніше з’явились зниження апетиту,
періодичний біль в у литкових м’язах.

Попередній діагноз: Лептоспіроз, жовтянична форма

лабораторні дослідження та лікування до госпіталізації не проводились

Дата госпіталізації – 15.02.01.

Епідеміологічний анамнез

Джерело інфекції — Свійський ссавець – гризун родини заячих – кріль
свійський, котрий укусив господаря за палець за три тижні до виявлення
перших проявів хвороби. Хвора людина не становить небезпеки для інших.
В організм людини лептоспіри проникли через ушкоджену шкіру після укусу.
Умови харчування задовільні, в домашніх умовах. Санітарно-гігієнічних
навиків дотримується. Ектопаразитів не виявлено. Захворюванню сприяла
наявність контакту зі свійським гризуном – кролем свійським. Умови
життя хворого задовільні. Щеплення проводились згідно з календарем
щеплень. Даною хворобою хворіє вперше.

Анамнез життя:

Ріс і розвивася в задовільних матеріально- побутових умовах, в
фізичному та психологічному розвитку від ровесників не відставав, в
дитинстві переніс кір, вітряну віспу. ГРВІ хворіє не частіше 2-3 разів
на рік. Спадкові, венеричні захворювання, туберкульоз в себе та в
родичів заперечує. Шкідливі звички заперечує. Професійних шкідливостей
немає. Алергологічний анамнез не обтяжений.

ТЕПЕРІШНІЙ СТАН ХВОРОГО

Об’єктивне обстеження:

Загальний стан: середньої тяжкості. t- 37,2(с Шкіра і видимі слизові
жовтушні. Свідомість ясна. Положення в ліжку активне. Вираз обличчя
звичайний, будова тіла нормостенічна. Ріст 176см. Вага 77кг. . Ширина
очних щілин звичайна, гіперемія склер. Вуха чисті.Натискування на
соскоподібний відросток не болюче. Гострота слуху нормальна.

Обстеження хворого за системами.

Шкіра жовтуватого кольору . Рубець після апендектомії. Волосяний
покрив розвинутий за “чоловічим” типом. Вологість шкіри нормальна .
Еластичність нормальна. Слизові облонки рота та повік гіперемовані,
субіктеричні. Висипань, змін пігментації, виразок в порожнині рота
немає. Язик вологий, з білим нальотом. Підшкірна клітковина розвинута
помірно.

Лімфатичні вузли. Пальпуються підборідні,підщелепні, по ходу грудино
ключично-сосковидного м`яза, над- і підключичні, аксілярні, пахові,
стегнові, підколіні лімфатичні вузли, помірно збільшені, неболючі,
рухомі, не спаяні між собою та з навколишніми тканинами.

М`язи, кістки При пальпації хворий відчуває болі, які особливо
інтенсивні в литкових м`язах, посилення болю відбувається при активних і
пасивних рухах. Ущільнень,атрофій не виявлено.

Суглоби. Болючості при пальпації і рухах немає.

Органи диханя. Дихання через ніс вільне. Голос гучний.Пальпація гортані
безболісна.Грудна клітка нормостенічна. Змішаний тип диханя з
переважанням черевного. Обидві половини грудної клітки приймають участь
в акті дихання, частота дихання 18 за 1-хв. Дихання ритмічне. При
пальпації болючості не спостерігається. Голосове тримтіня не змінене.
При порівняльній перкусії — ясний легеневий звук.

При аускультації легень над симетричними ділянками вислуховується
везикулярне дихання. Хрипи і шум тертя плеври не вислуховується.

Нижня межа легень

Місце перкусії Права легеня Ліва легеня

Парастернальна V ребро —

Середньоключична VI ребро —

Передня пахвинна VII ребро VII ребро

Середня аксілярна VIII ребро VIII ребро

Задня аксілярна IX ребро IX ребро

Лопаткова X ребро X ребро

Біляхребтова Остистий відросток ХІ грудного хребця

Рухомість нижніх країв легень

Частина легені Права Ліва

Топографічна лінія на вдиху на видиху cумарна На вдиху на видиху сумарна

l. medioclaveicularis 2 — 3 2 – 3 4 — 6 __ __ __

l. axillaris media 3 — 4 3 – 4 6 — 8 3 – 4 3 — 4 6 — 8

l. scapularis 2 — 3 2 – 3 4 – 6 2 – 3 2 — 3 4 — 6

Органи кровообігу. Пульс на обох променевих артеріях 74уд./хв.,
ритмічний задовільного наповненняий і напружения. Артеріальний тиск на
плечовій артерії 120/80мм. Рт. Ст. Верхівковий поштовх виявляється при
пальпації у 5 міжребері на 2,5см. досередини від середньоключичної
лінії, площею 2см, помірної сили, резистентний.

Межі відносної серцевої тупості.

Права — в IV міжребері на 1см назовні від правого краю грудини

Ліва — вV міжребері на 1см. назовні від mediaclavicularis sinistra.

Верхня – верхній край III ребра по L. Parasternalis sinistra.

Межі абсолютної серцевої тупості.

Права – По лівому краю грудини в IV міжребері.

Ліва – на 1см. До середини по L. мediaclavicularis sinistra в V
міжребері.

Верхня – верхній край IV ребра по L. рarasternalis sinistra.

Тони серця гучні, ритмічні. Пульс 74 уд./хв., ритмічний, помірного
наповнення і напруження. АТ 120/80 мм.рт.ст.

Шлунково – кишковий тракт.Рот відкриває вільно. Запах з рота
звичайний.Слизова порожнини ротоглотки жовтушна. Язик обкладений білою
осугою.Мигдалики нормального забарвлення та величини. Ковтання вільне. Є
нудота. При пальпації живіт м(який, неболючий. Пальпаторно печінка
збільшена на 2 см. Селезінка не пальпується. Симптоми подразненя
очеревини від`ємні, перистальтика вислуховується на всьму протязі.
Випорожнення – сформовані, знебарвлені, без домішок, регулярні, 1 –2 р/д

Ендокринна система

Щитовидна залоза не пальпується.

Сечовидільна система

Нирки не пальпуються.

Симптом Пастернацького від’ємний з обох боків.

Сечопуск вільний, не болючий, 6-7 разів на добу, вночі відсутній.

Нервово-психічна сфера- Орієнтація в часі і просторі збережена.Контакт
добрий.Патологічних рефлексів не виявлено.

Дані лабораторних методів обстеження:

Загальний аналіз крові:

НВ-130г/л

Е- 4.69 Т/л

КП – 1,0

Lе- 9.6 Г/л

е-1, п- 15%,

с – 45%,

л- 29%, м- 10%.

ШОЕ –22 мм/год

аналіз крові на цукор

глюкоза –4,75 ммоль/л

біохімічний аналіз крові

білірубін загальний-30 мкмоль/л

прямий-5 мкмоль/л

непрямий – 15 мкмоль/л

сечовина-7,5 ммоль/л

креатинін-100 мкмоль/л

білок – 79,2 г/л

тимолова проба – 4 од

загальний аналіз сечі

к-сть- 130 мл

колір – жовтий

реакція –слабокисла

Е – 6-7 в п/з

Lе – 6-8 в п/з

епітелій- плоский невелика к- сть

солі-уратів невел к-сть

цукор не знайдено

гіалінові циліндри — поодинокі

білок-0,041г/л

ацетон-не виявлено

ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ

На основі скарг хворого на загальну слабкість, головний біль, нудоту,
блювання,м’язовий біль не тільки під час рухів, а і в спокої.
Найсильніший біль хворий відзначає у литкових м’язах, особливо
інтенсивний при рухах, дещо менший — у м’язах спини, грудей, живота,
рук.

даних анамнезу захворювання: Перші ознаки хвороби з`явилися 12.02.2001
року. Відчув наростаючу загальну слабкість, зниження працездатності,
кволість, біль голови, подразливість, підвищення температури тіла
наприкінці дня до 39?С, яке супроводжувалося ознобом. Пізніше з’явились
зниження апетиту, різкий біль в литкових м’язах, який виникав при рухах
і фізичному навантаженні.

даних епіданамнезу:

Джерело інфекції — Свійський ссавець – гризун родини заячих – кріль
свійський, котрий укусив господаря за палець за три тижні до виявлення
перших проявів хвороби. Хвора людина не становить небезпеки для інших.
В організм людини лептоспіри проникли через ушкоджену шкіру після укусу.
Умови харчування задовільні, в домашніх умовах. Санітарно-гігієнічних
навиків дотримується. Ектопаразитів не виявлено. Захворюванню сприяла
наявність контакту зі свійським гризуном – кролем свійським. Умови
життя хворого задовільні. Щеплення проводились згідно з календарем
щеплень. Даною хворобою хворіє вперше.

Даних лабораторно-інструментального обстеження:

Загальний аналіз крові:,НВ-130г/л,Е- 4.69 Т/л, КП – 1,0, Lе- 9.6 Г/л,
е-1, п- 15%,, с – 45%, , л- 29%, м- 10%., ШОЕ –22 мм/год, , аналіз
крові на цукор, глюкоза –4,75 ммоль/л, , біохімічний аналіз крові,
білірубін загальний-30 мкмоль/л, прямий-5 мкмоль/л, непрямий – 15
мкмоль/л, сечовина-7,5 ммоль/л, креатинін-100 мкмоль/л, білок – 79,2
г/л, тимолова проба – 4 од, , загальний аналіз сечі, к-сть- 130 мл,
колір – жовтий, реакція –слабокисла, Е – 6-7 в п/з , Lе – 6-8 в п/з ,
епітелій- плоский невелика к- сть, солі-уратів невел к-сть, цукор не
знайдено, гіалінові циліндри — поодинокі, білок-0,041г/л , ацетон-не
виявлено,

У хворого виявлено наступні клінічні синдроми:

Міалгічний (як ведучий)

Інтоксикаційний

Гепатолієніальний

Ці синдроми вкладаються в наступний клінічний діагноз:

Лептоспіроз, жовтянична форма

ПЛАН ОБСТЕЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ

ОБСТЕЖЕННЯ

1.Загальний аналіз крові

2.Загальний аналіз сечі

3.Біохімічний аналіз крові (АлАТ і АсАТ, лужної фосфатази,
протромбінового індексу, сечовини, залишкового азоту, креатиніну,
білірубіну)

4.Біохімічний аналіз сечі

5.ЕКГ

5.Кров на RW

6.Кал на яйця глистів

7.Тимолова проба

8.Мікроскопія крові в темному полі

9.Мікроскопія сечі.

10. Реакція мікроаглютинації (РМА) з культурами лептоспір

ЛІКУВАННЯ

Режим ліжковий

Дієта – стіл №5 по Певзнеру

1.Етіотропна терапія:

Rp.: Benzylpenycillini 1000 000 OD

D.t d. N 10

S.По 1 000 000 OD розчинити в 5 мл. 0,25% розчині новокаїну, вводити
внутрішньом`язово 5 раз на добу.

#

2.Патогенетична терапія:

а.) Розчин глюкози 5% 400 мл+вітамін С 5% -2,0 в/в крапельно.

Rp.: Sol. Glucosi 5% — 400 ml + vit. C 5% — 2,0

D.S. внутрішньовенно крапельно

#

б.) Рибоксин 0,2 по 1 таблетці на добу

Rp.: Tab. Riboxini 0,2

D.t.d. N 50

Signa. По 1 таблетці на добу

#

ЛАБОРАТОРНІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ДАНІ

Загальний аналіз крові:

НВ-130г/л

Е- 4.69 Т/л

КП – 1,0

Lе- 9.6 Г/л

е-1, п- 15%,

с – 45%,

л- 29%, м- 10%.

ШОЕ –22 мм/год

аналіз крові на цукор

глюкоза –4,75 ммоль/л

біохімічний аналіз крові

білірубін загальний-30 мкмоль/л

прямий-5 мкмоль/л

непрямий – 15 мкмоль/л

сечовина-7,5 ммоль/л

креатинін-100 мкмоль/л

білок – 79,2 г/л

тимолова проба – 4 од

загальний аналіз сечі

к-сть- 130 мл

колір – жовтий

реакція –слабокисла

Е – 6-7 в п/з

Lе – 6-8 в п/з

епітелій- плоский невелика к- сть

солі-уратів невел к-сть

цукор не знайдено

гіалінові циліндри — поодинокі

білок-0,041г/л

ацетон-не виявлено

RW (-)

Дані ЕКГ відповідають віковим нормам

Кал на яйця глистів

Я/г не виявлено

Мікроскопія крові –

Лептоспіри.

ЩОДЕННИК

15.02.2001 Стан хворого Призначення

Температура – 38,6(С. ЧСС = 80 уд/хв

Частота дихання – 19 дихальних рухів за хвилину.

АТ=110/70мм.рт.ст.

Загальний стан хворого середньої важкості,свідомість ясна. Скарги на
хворого на загальну слабкість, головний біль, нудоту, блювання,м’язовий
біль не тільки під час рухів, а і в спокої. Найсильніший біль хворий
відзначає у литкових м’язах, особливо інтенсивний при рухах, дещо менший
— у м’язах спини, грудей, живота, рук.

Діяльність серця ритмічна, тони чисті. В легенях вислуховується
везикулярне дихання.печінка збільшена на 2 см . Сечопуск – 6-7 разів на
день, Фізвідправлення в межах норми.

. Режим ліжковий.

Дієта №5 за Певзнером

Медикаментозне лікування:

Rp.: Benzylpenycillini 1000 000 OD

D.t d. N 10

S.По 1 000 000 OD розчинити в 5 мл.

0,25% розчині новокаїну, вводити внутрішньом`язово 5 раз на добу.

#

Rp.: Sol. Glucosi 5% — 400 ml + vit. C 5%

— 2,0

D.S. внутрішньовенно крапельно

#

Rp.: Tab. Riboxini 0,2

D.t.d. N 50

S.По 1 таблетці на добу

#

16.02.2001 Стан хворого Призначення

Температура – 38,4(С. ЧСС = 80 уд/хв

Частота дихання – 17 дихальних рухів за хвилину.

АТ=120/80мм.рт.ст.

Загальний стан хворого середньої важкості,свідомість ясна. Скарги на
хворого на загальну слабкість, головний біль, нудоту, блювання,м’язовий
біль не тільки під час рухів, а і в спокої. Найсильніший біль хворий
відзначає у литкових м’язах, особливо інтенсивний при рухах, дещо менший
— у м’язах спини, грудей, живота, рук.

Діяльність серця ритмічна, тони чисті. В легенях вислуховується
везикулярне дихання.печінка збільшена на 2 см . Сечопуск – 6-7 разів на
день, Фізвідправлення в межах норми.

. Режим ліжковий.

Дієта №5 за Певзнером

Медикаментозне лікування:

Rp.: Benzylpenycillini 1000 000 OD

D.t d. N 10

S.По 1 000 000 OD розчинити в 5 мл.

0,25% розчині новокаїну, вводити внутрішньом`язово 5 раз на добу.

#

Rp.: Sol. Glucosi 5% — 400 ml + vit. C 5%

— 2,0

D.S. внутрішньовенно крапельно

#

Rp.: Tab. Riboxini 0,2

D.t.d. N 50

S.По 1 таблетці на добу

#

18.02.2001 Стан хворого Призначення

Температура – 38,2(С. ЧСС = 76 уд/хв

Частота дихання – 19 дихальних рухів за хвилину.

АТ=110/70мм.рт.ст. Загальний стан хворого середньої важкості,свідомість
ясна. Скарги на хворого на загальну слабкість, головний біль, нудоту,
блювання,м’язовий біль не тільки під час рухів, а і в спокої.
Найсильніший біль хворий відзначає у литкових м’язах, особливо
інтенсивний при рухах, дещо менший — у м’язах спини, грудей, живота,
рук.

Діяльність серця ритмічна, тони чисті. В легенях вислуховується
везикулярне дихання.печінка збільшена на 2 см . Сечопуск – 6-7 разів на
день, Фізвідправлення в межах норми

. Режим ліжковий.

Дієта №5 за Певзнером

Медикаментозне лікування:

Rp.: Benzylpenycillini 1000 000 OD

D.t d. N 10

S.По 1 000 000 OD розчинити в 5 мл.

0,25% розчині новокаїну, вводити внутрішньом`язово 5 раз на добу.

#

Rp.: Sol. Glucosi 5% — 400 ml + vit. C 5%

— 2,0

D.S. внутрішньовенно крапельно

#

Rp.: Tab. Riboxini 0,2

D.t.d. N 50

S.По 1 таблетці на добу

#

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ

Вищеописані клінічні синдроми характерні для грипу та інших ГРВІ,
висипного тифу, черевного тифу, геморагічних гарячок, сепсису,
інфекційного мононуклеозу, вірусних гепатитів.

На відміну від лептоспірозу, при грипі та інших ГРВІ гарячка частіше
триває не більше тижня, відсутні біль у литкових м’язах, висипка,
симптоми печінкової та ниркової недостатності, жовтяниця. Характерні
біль у ділянці лоба і надбрівних дуг, риніт, гіперемія слизової зіву,
“зернистість” м’якого піднебіння, трахеїт, осінньо-зимова сезонність з
епідемічними спалахами і значним поширенням. У крові лейкопенія,
лімфоцитоз, нормальна ШОЕ.

При висипному тифі екзантема з’являється на 4-5-й день хвороби,
розеольозно-петехіальна, рясна, висипає одномоментно, переважно на
бокових поверхнях тулуба, спині, внутрішніх поверхнях кінцівок.
Напередодні висипання спостерігається температурний “вріз” (зниження
температури на 1,5-2 °С). Однак біль у м’язах незначний, енцефалітні
симптоми переважають над менінгеальними, відсутня гостра
печінково-ниркова недостатність. Велике значення має виявлення
педикульозу. Діагноз підтверджують серологічними реакціями з рикетсіями
Провацека.

Черевний тиф починається поступово. Висипка з’являється з 8-го дня
хвороби, розеольозна, мономорфна, у вигляді поодиноких елементів на
животі, грудях. Обличчя бліде, не характерні кон’юнктивіт, геморагічний
синдром, жовтяниця, глибокі зміни в нирках. Хворі пригнічені,
адинамічні. Розпізнати черевний тиф допомагають наявність лейкопенії і
відносного лімфоцитозу в крові, дані бактеріологічних і серологічних
досліджень (гемо-, урино- і копрокультура, РНГА з черевнотифозними
антигенами, реакція Відаля).

Геморагічні гарячки супроводжуються петехіальною висипкою переважно під
пахвами і на плечах. Для геморагічної гарячки з нирковим синдромом
характерний сильний біль у попереку, симптом Пастернацького, гіпо- та
ізостенурія, гематурія, циліндрурія. Однак біль у литкових м’язах,
жовтяниця, менінгеальний синдром відсутні. У гемограмі в початковий
період лейкопенія.

При сепсисі спостерігається гектична температура з ознобом, пітливістю,
гіперлейкоцитозом. Можна знайти первинне гнійне вогнище, бактерії в
крові.

При інфекційному мононуклеозі гарячка триває протягом 1-3 тиж. М’язовий
біль, зміни в нирках відсутні, але, як правило, виявляють поліаденіт,
тонзиліт, лейкоцитоз з моноцитозом і атиповими мононуклеарами, позитивну
реакцію Пауля-Бунеля.

Наявність жовтяниці при лептоспірозі диктує необхідність диференціації з
вірусними гепатитами. Однак гарячка при них спостерігається лише в
переджовтяничний період, геморагічний синдром — зрідка при важкому
перебігу. Відсутні гіперемія і одутлість обличчя, ін’єкція судин склер,
міалгії, значні зміни сечі. Жовтяниця супроводжується брадикардією,
лейкопенією, лімфоцитозом, значним підвищенням активності
амінотрансфераз. Необхідно також враховувати дані епіданамнезу,
специфічних лабораторних досліджень.

На основі проведеного диференцального діагнозу діангоз лептоспірозу
можна підтвердити.

12.Клінічний діагноз

На основі скарг хворого на загальну слабкість, головний біль, нудоту,
блювання,м’язовий біль не тільки під час рухів, а і в спокої.
Найсильніший біль хворий відзначає у литкових м’язах, особливо
інтенсивний при рухах, дещо менший — у м’язах спини, грудей, живота,
рук.

даних анамнезу захворювання: Перші ознаки хвороби з`явилися 12.02.2001
року. Відчув наростаючу загальну слабкість, зниження працездатності,
кволість, біль голови, подразливість, підвищення температури тіла
наприкінці дня до 39?С, яке супроводжувалося ознобом. Пізніше з’явились
зниження апетиту, різкий біль в литкових м’язах, який виникав при рухах
і фізичному навантаженні.

даних епіданамнезу:

Джерело інфекції — Свійський ссавець – гризун родини заячих – кріль
свійський, котрий укусив господаря за палець за три тижні до виявлення
перших проявів хвороби. Хвора людина не становить небезпеки для інших.
В організм людини лептоспіри проникли через ушкоджену шкіру після укусу.
Умови харчування задовільні, в домашніх умовах. Санітарно-гігієнічних
навиків дотримується. Ектопаразитів не виявлено. Захворюванню сприяла
наявність контакту зі свійським гризуном – кролем свійським. Умови
життя хворого задовільні. Щеплення проводились згідно з календарем
щеплень. Даною хворобою хворіє вперше.

Даних лабораторно-інструментального обстеження:

Загальний аналіз крові:,НВ-130г/л,Е- 4.69 Т/л, КП – 1,0, Lе- 9.6 Г/л,
е-1, п- 15%,, с – 45%, , л- 29%, м- 10%., ШОЕ –22 мм/год, , аналіз
крові на цукор, глюкоза –4,75 ммоль/л, , біохімічний аналіз крові,
білірубін загальний-30 мкмоль/л, прямий-5 мкмоль/л, непрямий – 15
мкмоль/л, сечовина-7,5 ммоль/л, креатинін-100 мкмоль/л, білок – 79,2
г/л, тимолова проба – 4 од, , загальний аналіз сечі, к-сть- 130 мл,
колір – жовтий, реакція –слабокисла, Е – 6-7 в п/з , Lе – 6-8 в п/з ,
епітелій- плоский невелика к- сть, солі-уратів невел к-сть, цукор не
знайдено, гіалінові циліндри — поодинокі, білок-0,041г/л , ацетон-не
виявлено, виявлено лептоспіри в крові.

13.ЕПІКРИЗ

Хворий Цюприк Петро Михайлович , 1960 року народження, поступив в
інфекційне відділення ТМЛ №1 12.02.2001 року на 3й день хвороби. Стан
хворого при госпіталізації середньої важкості. Діагноз встановлено
15.02.2001 року на підставі скарг хворого на загальну слабкість,
головний біль, нудоту, блювання,м’язовий біль не тільки під час рухів, а
і в спокої. Найсильніший біль хворий відзначає у литкових м’язах,
особливо інтенсивний при рухах, дещо менший — у м’язах спини, грудей,
живота, рук.

даних анамнезу захворювання: Перші ознаки хвороби з`явилися 12.02.2001
року. Відчув наростаючу загальну слабкість, зниження працездатності,
кволість, біль голови, подразливість, підвищення температури тіла
наприкінці дня до 39?С, яке супроводжувалося ознобом. Пізніше з’явились
зниження апетиту, різкий біль в литкових м’язах, який виникав при рухах
і фізичному навантаженні.

даних епіданамнезу:

Джерело інфекції — Свійський ссавець – гризун родини заячих – кріль
свійський, котрий укусив господаря за палець за три тижні до виявлення
перших проявів хвороби. Хвора людина не становить небезпеки для інших.
В організм людини лептоспіри проникли через ушкоджену шкіру після укусу.
Умови харчування задовільні, в домашніх умовах. Санітарно-гігієнічних
навиків дотримується. Ектопаразитів не виявлено. Захворюванню сприяла
наявність контакту зі свійським гризуном – кролем свійським. Умови
життя хворого задовільні. Щеплення проводились згідно з календарем
щеплень. Даною хворобою хворіє вперше.

Даних лабораторно-інструментального обстеження:

Загальний аналіз крові:,НВ-130г/л,Е- 4.69 Т/л, КП – 1,0, Lе- 9.6 Г/л,
е-1, п- 15%,, с – 45%, , л- 29%, м- 10%., ШОЕ –22 мм/год, , аналіз
крові на цукор, глюкоза –4,75 ммоль/л, , біохімічний аналіз крові,
білірубін загальний-30 мкмоль/л, прямий-5 мкмоль/л, непрямий – 15
мкмоль/л, сечовина-7,5 ммоль/л, креатинін-100 мкмоль/л, білок – 79,2
г/л, тимолова проба – 4 од, , загальний аналіз сечі, к-сть- 130 мл,
колір – жовтий, реакція –слабокисла, Е – 6-7 в п/з , Lе – 6-8 в п/з ,
епітелій- плоский невелика к- сть, солі-уратів невел к-сть, цукор не
знайдено, гіалінові циліндри — поодинокі, білок-0,041г/л , ацетон-не
виявлено, виявлено лептоспіри в крові, та даних диференціального
діагнозу. Клінічний діагноз Лептоспіроз, жовтянична форма

Було проведено наступне лікування :

Режим ліжковий, дієта – стіл №5 по Певзнеру, 1.Етіотропна
терапія:Бензилпеніцилін по 1 000 000 OD внутрішньом`язово 5 раз на добу.

2.Патогенетична терапія: а.) Розчин глюкози 5% 400 мл+вітамін С 5% -2,0
в/в крапельно. б.) Рибоксин 0,2 по 1 таблетці на добу. Після
проведеного лікування стан хворого поліпшився: температура знизилася,
самопочуття покращилося, зменшилися розміри печінки, покращилися
біохімічні показники крові, покращилися суб”єктивні почуття.

Ускладнень та супутніх хвороб не діагностовано.

Хворого виписати за клінічними показаннями, коли не буде скарг, через
5-7 днів, як зникне гарячка, нормалізується рівень білірубіну в крові.,
після чого він підлягає диспансеризації протягом 6 міс з обов’язковим
оглядом окуліста, невропатолога, терапевта, нефролога. Раз на місяць
робити контрольні аналізи крові, сечі і біохімічний аналіз крові.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *