.

Імунітет. Найхарактерніші дитячі захворювання (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
129 2389
Скачать документ

Реферат

Імунітет. Найхарактерніші дитячі захворювання

Усі захисні властивості організму можна умовно поділити на специфічні й
неспецифічні. До специфічних властивостей належать спадковий імунітет,
бар’єрна функція шкіри і слизових оболонок, видільна функція нирок,
температурна реакція тощо. Специфічні захисні механізми базуються на
вибіркових хімічних реакціях — імунних відповідях, які виробляються у
певній послідовності і приводять до розвитку набутого імунітету.

Імунітет — несприятливість організмів до інфекційних агентів, яким
властива генетична гетерогенність. Розрізняють такі форми імунітету:

Антибактеріальний — у крові і лімфоїдно-макрофагоцитальній системі
людини збудник захворювання (бактерія) зазнає дії клітинних і
гуморальних факторів.

Противірусний — виробництво інтерферону, інгібіторів, підвищення
температури, прискорення обміну речовин, фагоцитоз, напрацювання
антитіл.

Антитоксичний — знешкодження екзотоксинів антитоксинами.

Протипухлинний — супроводжується накопиченням спеціальних клітин —
фагоцитів, сенсибілізованих проти пухлинних клітин і здатних до їх
руйнування.

Протипаразитарний — підвищення активності фагоцитів, які поглинають
дрібних паразитів. Крупні паразити іммобілізуються в тканинах у спільній
дії багатьох клітин.

Трансплантаційний — відторгнення трансплантатів. Під час пересадки
якогось органа навколо нього виникає скупчення клітин-лімфоцитів і
макрофагів, які атакують його. Тому донор і реципієнт повинні завжди
бути імунологічно сумісні.

Перелічені форми імунітету забезпечуються такими загальними видами
реакції організму:

• фагоцитоз — активне поглинання й перетравлення мікроорганізмів, що
потрапили до нього;

• піноцитоз — поглинання клітиною різних речовин, що потребують
видалення з організму;

• ендоцитоз — адсорбція на поверхню клітин речовин з
подальшим їх видаленням з організму.

Розрізняють також спадковий і набутий імунітет.

Механізм дії спадкового імунітету проти інфекційних захворювань
ґрунтується на відсутності в клітинах організму рецепторів, субстратів,
необхідних збуднику для проникнення всередину клітини, наявності
речовин, що блокують репродукцію патогенних агентів, здатності
синтезувати різні інгібітори у відповідь на проникнення хвороботворних
мікроорганізмів. Так, завдяки синтезу в організмі неспецифічного
імунного білка інтерферону людина несхильна до багатьох хвороб, на які
хворіють тварини (куряча холера, чума великої рогатої худоби тощо).

Набутий імунітет — це імунітет, що розвинувся індивідуально впродовж
життя людини. Розрізняють кілька видів набутого імунітету (див. схему
5).

Під час зараження людини разом зі збудником інфекції в організм
потрапляють його антигени. Антигени являють собою специфічні органічні
речовини, які спричинюють в організмі імунологічні реакції, як то: 1)
утворення антитіл; 2) взаємодія з відповідними антитілами,

С х е м а 5. Набутий імунітет

Антитіла — складні речовини білкової природи, які утворюються клітинами
лімфатичної системи у відповідь на потрапляння в організм антигенів.
Антитіла вступають у взаємодію з антигенами, знешкоджуючи інфекцію.

Таким чином, суть набутого імунітету полягає у накопиченні і зберіганні
антитіл проти різних патогенів. Якщо людина перехворіла якимось
захворюванням, то в її організмі на все життя зберігаються відповідні
антитіла, і у разі повторного зараження вони швидко мобілізуються і
захворювання не розвивається.

Цю властивість широко використовують для профілактики інфекційних
захворювань шляхом штучної імунізації населення, яка полягає у щепленні.
Під час щеплення в організм людини заноситься мертвий або пригнічений
отрутою, радіацією чи яким-небудь іншим способом збудник у такій
кількості, яка б викликала напрацювання антитіл, але не призвела до
захворювання.

У дитячому віці проводяться комплексні вакцинації проти багатьох
найнебезпечніших захворювань. А якщо є вірогідність виникнення епідемії,
проводять масові щеплення препаратами, специфічними для збудника, який
загрожує поширенням. Цікаво, що якби людина схотіла зробити собі
щеплення усіма відомими вакцинами, вона мала б перенести близько 500
ін’єкцій і була б захищена тільки від 25 хвороб.

У тих випадках, коли вид збудника точно не встановлений і не зрозуміло,
проти яких захворювань слід проводити вакцинацію, застосовують препарати
з антибіотиків та інших протимікробних засобів. Такий профілактичний
захід називають екстреною профілактикою. З цією метою можна використати
також протибактеріальні препарати № 1 і № 2 з індивідуальної аптечки
АІ-2. Залежно від виду вакцин та протибактеріальних препаратів введення
їх в організм здійснюється внутрішньовенним, підшкірним або аерозольним
методами.

З імунною системою організму людини пов’язане явище існування чотирьох
груп крові. Кров містить природні антитіла еритроцитів (аглютиніни), які
спричинюють склеювання еритроцитів під час змішування крові різних груп
(аглютинацію). Таких типів антитіл існує два і їх позначають а і (3.
Вони містяться в сироватці крові. В самих еритроцитах є відповідні
аглютиногени А і В. У разі зустрічі аглютиніну і аглютиногену
відбувається імунна реакція і еритроцити руйнуються. Дані про наявність
або відсутність аглютинації в момент змішування крові подано в таблиці
1.

Таблиця 1. Наявність або відсутність аглютинації в момент змішування
різних груп крові («+» — наявність; «—» — відсутність)

Плазма крові Аглютиногени еритроцитів

Група Аглютиніни І група

0 II група

А III група

В IV група АВ

Перша 0 (І)

Друга А (II)

Третя В (III)

Четверта АВ (IV) ? і ?

?

?

відсутні –

– +

+

+

– +

+

– +

+

+

Якщо людина втратила небезпечну кількість крові, застосовують
переливання від донора до реципієнта. Але, звичайно, це можливо тільки
за умови, що еритроцити донора не будуть аглютиновані плазмою
реципієнта. Тому, використовуючи таблицю, можна скласти схему
переливання крові.

С х е м а 6. Сумісність груп крові

Крім того, в еритроцитах більшості людей (близько 80 %) міститься ще
одна білкова речовина, яка зветься резус-фактором. Якщо кров, яка
містить цю речовину, перелити людині, що не має її, то у неї утворюються
в крові специфічні антитіла. Повторне вливання такій людині крові, яка
містить резус-білок, може спричинити аглютинацію еритроцитів і тяжкі
наслідки в організмі. Тому під час переливання крові важливо не тільки
мати відповідні групи, а й однакову резус-належність, тобто (+)-»(+), а
(-)->(-).

Як бачимо, імунітет відіграє надзвичайно важливу роль у житті людини,
але останнім часом все частіше почали проявлятися чинники, які зменшують
опір організму проти інфекційних захворювань. До таких чинників належать
нестача в організмі вітамінів, дія йонізуючого випромінювання, хімічні
агенти, що шкідливо впливають на імунну систему тощо. Але найбільш
небезпечним для імунної системи людини є проникнення в організм вірусу
імунодефіциту людини (ВІЛ). Цей патоген спричинює надзвичайно небезпечне
захворювання — синдром набутого імунодефіциту (СНІД), яке сучасна
медицина подолати поки що не здатна.

Особливістю цього ретровірусу є те, що він діє специфічно саме на ті
клітини, що відповідають за імунітет людини. Проникаючи у лімфатичну
систему, він руйнує її, в результаті чого організм втрачає здатність
протистояти будь-якій інфекції, знищувати пухлинні клітини, локалізувати
дрібних паразитів тощо.

Джерелом ВІЛ є тільки людина, яка заражена ним з різними проявами
хвороби СНІД, або людина, що є носієм вірусу, але не має ознак
захворювання (безсимптомний носій). Аналогічні віруси тварин вважаються
безпечними для людей. Інкубаційний період вірусу триває від кількох
місяців до 4—б років, після цього виникають перші ознаки захворювання.
Спочатку спостерігається одночасне збільшення лімфатичних вузлів у
кількох місцях (на шиї, пахвах, ліктьових згинах). Потім спостерігається
прогресуюча втрата маси за незмінного харчування, підвищення температури
тіла без видимих причин, що може тривати більше місяця. Далі, як
правило, з’являються розлади шлунково-кишкового тракту, виникають гнійні
запалення шкіри і статевих органів, анемія. У дітей часто буває
стоматит. Прогресування хвороби супроводжується пневмонією нез’ясованої
етіології, розладами нервової системи. З’являються злоякісні пухлини і
згодом настає смерть.

Оскільки збудник СНІДу в наколишньому середовищі швидко гине, основними
способами передачі захворювання є статевий шлях, прямий контакт крові
вірусоносія з кров’ю здорової людини під час переливання крові чи
користування недостатньо стерилізованим медичним інструментарієм.
Можлива передача вірусу від матері до плоду, і, відповідно, захворює
немовля. Також слід пам’ятати, що СНІД може передаватися під час
статевого контакту з використанням презервативів недостатньої якості і
через еротичний поцілунок, якщо в ротовій порожнині партнерів є якісь
пошкодження слизових оболонок. В Україні створені анонімні центри
медичного обслуговування і профілактики СНІДу, постійно працюють
консультаційні відділи при поліклініках і лікарнях. Встановлений
жорсткий контроль за забором донорської крові, поширюється використання
медичного інструменту одноразового використання. Держава застосовує всі
необхідні заходи щодо профілактики цього захворювання, але все ж таки
основним є суворе додержання гігієнічних норм кожним індивідом.

Найхарактерніші дитячі захворювання

Звичайно, діти не до кінця усвідомлюють небезпеку інфекційних
захворювань і, нехтуючи правилами Особистої гігієни,” часто хворіють на
хвороби, які умовно можна назвати дитячими інфекціями. Крім того, це
явище спричинюється ще й тим, що дитячий організм менш багатий на
антитіла, ніж організм дорослої людини, у якої вже є стійкий імунітет.
Отже, найпоширенішими інфекційними захворюваннями серед дітей є кір,
краснуха, розеола, вітряна віспа, коклюш, паратиф та інші.

Кір. Інкубаційний період — 9—16 днів. Починається захворювання як
простуда у тяжкій формі, що має тенденцію до посилення. Очі червоніють і
сльозяться. У дитини спостерігається сильний і сухий кашель. Температура
підвищується з кожним днем, приблизно на четвертий день за вухами
з’являються рожеві плями, які згодом поширюються на обличчя і все тіло.
Плями з часом набувають темного забарвлення. Температура залишається
високою, доки плями вкривають все тіло, а потім вона поступово починає
знижуватися.

AE

O

Ue

OOeuth

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020