.

Хвороба Крона (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
327 2463
Скачать документ

Реферат на тему:

Хвороба Крона

Визначення. Хвороба Крона (регіональний ентерит, гранульоматозний
ілеїт, або коліт) – гранульоматозне запалення травного тракту невідомої
етіології з переважною локалізацією в термінальному відділі здухвинної
кишки, що характеризується стенозом уражених ділянок, утворенням нориць
і позакишковими проявами (артрити, пошкодження шкіри, очей та ін.),
(А.С. ЛОгінов, А.І. Паржнов, 2000).

Етіологія. Етіологія хвороби Крона докінця нез’ясована. Серед факторів,
яким віддається певна роль у виникненні хвороби передбачається її
зв’язок з іерсиніями, хламідіями, вірусами, патогенними
ентеробактеріями, окремими штамами кишкової палички, але ця роль кінцево
не доказана.

З інших можливих факторів розглядаються особливості харчування
(недостатня кількість клітковини в раціоні), часте вживання консервантів
та хімічних барвників. Описані сімейні випадки захворювання.

Патогенез. Ведуче місце в патогенезі хвороби Крона займають аутоімунні
механізми. При цьому в організмі появляються антитіла (імуноглобуліни
класу G) до епітелію тонкої і товстої кишки і сенсибілізовані до
антигенів з слизової оболонки товстої кишки лімфоцитів, зниження рівня
як наслідок секреторного імуноглобуліну, в шлунково-кишковому тракті
розвивається запальний процес з послідуючим утворенням виразок,
некрозів, кишкових кровотеч. Одночасно в результаті аутоімунних
механізмів розвиваються позакишкові прояви хвороби.

Класифікація (Г.А. Григорьева, 1994).

В залежності від локалізації виділяють:

Тип 1. а) ураження обмежено одним сегментом тонкої кишки;

б) ураження ілеоцекальної ділянки;

в) ураження обмежено відрізком товстої кишки.

Тип 2. а) уражаються сегменти як тонкої так і товстої кишки;

б) має місце поєднане ураження кишківника з шлунком,
стравоходом, чи слизовою оболонкою порожнини рота.

Клінічні форми хвороби Крона (W. Walfish, 1992, А.Г. Логінов і співавт.,
1992):

Гостра форма – наростаючі болі в правому квадраті живота, нудота,
блювота, пронос з домішками крові, метеоризм, підвищення температури
тіла, ШОЕ, лейкоцитоз.

Хронічні форми: а) стенозуюча – рецидивуюча часткова кишкова
непрохідність з сильними спастичними болями у животі, вздуття, блювота;

б)запальна з первинним хронічним перебігом, рецидивуюча діарея, анемія,
гіпопротеїнемія, набряки, порушення всмоктування;

в) дифузний еюноілеїт – болючість в правій здухвинній зоні, інколи
кишковою непрохідністю, зниженням маси тіла аж до виснаження;

г) по типу абдомінальних нориць і абсцесів на пізніх стадіях хвороби
(шлунково-кишкові, кишкиво-заочеревинні, кишково-шкірні), що
проявляються болями в животі, лихоманкою, виснаженням.

Позакишкові прояви Крона:

Прояви, що відповідають активності патологічного процесу в кишці та
обумовлені імунобіологічними процесами і активацію кишкової мікрофлори:

– периферичні артрити

– епісклерит

– афтозний стоматит

вузликова ерітема

гангренозна піодермія

Прояви зв’язані з генотипом HLA27:

анкілозуючий спондилоартрит

сакроілеїт

первинний склерозуючий холангіт

Обумовлені порушенням всмоктування:

сечокам’яна хвороба (порушення обміну сечової кислоти, олужнення сечі)

жовчекам’яна хвороба (порушення реабсорбції жовчних кислот)

анемія

порушення згортання крові

вторинний амілоїдоз на фоні тривалого гнійного і запального процесу

Окрім приведеної у 1999 році у Відні (Австрія) була прийнята клінічна
або фенотипова кдасифікація хвороби Крона, метою якої є стандартизація
клінічної оцінки пацієнтів.

А. Вік:

до 40 років;

40 років і старші;

В. Перебіг:

без звужень;

без пенетрацій;

із звуженнями;

з пенетрацією;

L. Локалізація:

термінальний відділ тонкої кишки;

товста кишка;

ілеоцекальна ділянка;

верхні відділи шлунково-кишкового тракту;

Стадії:

готсра (гострий ілеїт);

хронічна;

рецидивуюча;

Клінічні форми:

гострий ілеїт;

єюноілеїт з синдромом тонкокишкової непрохідності;

хронічний єюноілеїт з синдромом порушеного всмоктування;

гранульоматозний коліт;

гранульоматозний проктит;

гранульоматозний аппендицит.

Приклади формулювання діагнозу.

Хвороба Крона з локалізацією в тонкій кишці, дифузний еюноілеїт в стадії
загострення, гангренозна піодермія.

Хвороба Крона з локалізацією в товстій кишці (гранульоматозний коліт) з
наявністю кишково-заочеревинних нориць в стадії загострення, вторинний
амілоїдоз.

Ускладнення: перфорація виразок

гостра токсична дилятація товстої кишки

кишкові кровотечі

нориці

стріктури товстої кишки

Діагностика.

Загальний аналіз крові і сечі до і після лікування

Копрограма в динаміці.

Біохімічне дослідження крові з визначенням загального білка та його
фракцій, рівня амінотрансфераз, білірубіну, натрію, калію, заліза,
кальцію, сечової кислоти до і після лікування.

Ультразвукове дослідження нирок і жовчовивідних шляхів до лікування.

Фіброгастродуоденоскопія.

Ректороманоскопія (до і після лікування).

Колоноскопія з біопсією та морфологічним дослідженням біоптатів до і
після лікування.

Ірігоскопія з визначенням стадій хвороби (див. додаток);

Визначення в крові Т- і В-лімфоцитів, їх субпопуляцій, імуноглобулінів,
циркулюючих імунних комплексів до і після лікування.

Для визначення активності хвороби Крона W Best et al., 1976
запропонували індекс активності:

Кількість дефекацій неоформленим стільцем за тиждень х 2

Інтенсивність болю в животі (0 – немає болю, 1 – легкий біль, 2 –
виражений, 3 – сильний біль) х 5

Самопочуття на протязі тижня (0 – добре, 1 – задовільне, 2 – погане, 3 –
дуже погане) х7

Дефіцит маси тіла, що вираховується за формулою:

Фактична маса тіла, кг х 100

Нормативна маса тіла, кг

Напруження живота при пальпації (0 – немає, 2 – сумнівне, 5 – 6) х10

Необхідність в симптоматичному лікуванні діареї (0 – немає, 1 – є) х 30

Гематокрит. Різниця між фактичним і нормальним х 6

Інші симптоми хвороби Крона (наявність симптому – 1, відсутність – 0
болі в суглобах, артрит, іридоцикліт, увеїт, вузлова арітема, піодермія,
афтозний стоматит, анальні нориці, параректальний абсцес, нориці). Сума
позитивних симптомів пункту 8 х 20

Сумарний індекс активності: сума значень пунктів 1-8; при невеликій
активності – 150 балів.

Лікування.

Дієта: При індексі > 150 балів – дієта 4 б, при індексі 150 балів:

а) преднізолон 1 мг/кг маси тіла;

б) гідрокортизон – по 100 мг в 150 мл NaCl, щоденно довенно, 3-5 днів

ІІІ. Антибіотики:

метронідазол по 10-20 мг/кг на добу, 4-6 тижнів;

ципрофлоксацин (ципринол, ципролент) по 1-2г, 1-2 тижні;

ампіцилін, пентриксіл по 0,5-1г через 6 годин, не більше 2 тижнів

ІV. Симптоматична терапія:

імодіум по 25 крапель, 1-2 рази на день, або в капсулах по 2 мг 2-3 рази
на день

кодеїну фосфат по 0,015г, 3-4 рази на день

смекта, альмагель в звичайних дозах

холестирамін по 1 ч. л. 3 рази на день за 40 хв до їди, запивати водою,
7-14 тижнів

вітамін В12 по 600 мкг домязево

Прогноз: сприятливий при індексі активності

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020