.

Хронічна ниркова недостатність (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
424 4073
Скачать документ

Реферат на тему:

Хронічна ниркова недостатність.

Визначення. Хронічна ниркова недостатність (N18) (ХНН) – це
симптомокомплекс, зумовлений різким зменшенням кількості та функції
нефронів, що приводить до порушення екскреторної та інкреторної
функції нирок, розладу всіх видів обміну речовин, діяльності
органів та систем, кислотно – лужної рівноваги.

Етіологія. Етіологічні фактори розвитку ХНН (за Н.А. Мухіним і І.Е.
Тареєвою, 1985).

Захворювання, що характеризується первинним ураженням клубочків: ХГН,
швидкопрогресуючий ГН.

Захворювання, що характеризується первинним ураженням канальців та
інтерстицію: ХПН, інтерстиціальний нефрит, радіаційний нефрит,
балканська нефропатія.

Обструктивні нефропатії: сечокам’яна хвороба, гідронефроз, пухлини
сечової системи.

Первинні ураження судин: злоякісна АГ, стеноз ниркових артерій,
гіпертонічна хвороба.

Дифузні захворювання сполучної тканини: СЧВ, системна склеродермія,
вузликовий периартеріїт, геморагічний васкуліт та ін.

Хвороби обміну речовин: цукровий діабет, амілоїдоз, подагра, порушення
обміну кальцію (гіперкальціємія).

Природжені захворювання нирок: полікістоз, синдром Фанконі, синдром
Альпорта та ін.

Причиною термінальної ХНН у 55 – 80 % хворих є ХГН.

Патогенез ХНН. Основні патогенетичні фактори ХНН:

Порушення видільної функції нирок і затримка продуктів азотного
обміну – сечової кислоти, креатиніну, амінокислот, гуанідину, фосфатів,
сульфатів, фенолів, токсичний вплив цих речовин на ЦНС та інші
органи і тканини.

Порушення електролітного обміну (гіпокаліемія, гіперкальціємія)

Порушення водного балансу.

Порушення кровотворної функції нирок, розвиток гіпорегенераторної
анемії.

Порушення кислотно-лужної рівноваги – розвиток, як правило,
метаболічного ацидозу.

Активація пресорної функції нирок і стабілізація артеріальної
гіпертензії.

Важкі дистрофічні зміни в усіх органах і тканинах.

Морфологічний субстрат ХНН. Основною причиною ХНН, що виникає на
тлі ХГН, є склероз, гіаліноз клубочків, які супроводяться атрофією
канальців і склерозом строми нирки. Зміни нефронів і строми
завжди поєднуються зі змінами судин, особливо артеріол.

Еволюція більшості форм ХГН завершується фібропластичною
трансформацією, що характеризується склерозом капілярних петель
клубочка, синехіями судинних ланок з капсулою, утворенням
фіброепітеліальних та фіброзних півмісяців, згрубінням та склерозом
капсули клубочків.

Розвивається вторинно зморщена нирка, в якій більшість клубочків
повністю склерозовані й гіалінізовані; лише поодинокі збережені
клубочки компенсаторно збільшені. Просвіт збережених канальців
кістозно розширений, заповнений гіаліновими циліндрами, їх епітелій
сплощений; суб- або атрофований, строма ниркової кори і мозку
склерозована.

Класифікація. В МКХ Х перегляду ХНН знаходиться в рубриці N18 – N19.

N18 – Хронічна ниркова недостатність

Включено: хронічну уремію

дифузний склерозивний гломерулонефрит

N18.0 – Термінальна стадія хвороби нирок

N18.8 – Інша хронічна ниркова недостатність

Уремічні: -невропатія; -перикардит

N18.9 – Хронічна ниркова недостатність, не уточнена

N19 – Не уточнена ниркова недостатність

Уремія БДВ

Таблиця 4.5.

Класифікація ХНН

Основні

захворювання Критерії ХНН Ступінь

І

(початковий) ІІ

(виражений) ІІІ

(важкий) IV

(термінальний)

ХГН

(А.П. Поліщук

і співавтори, 1983)

ХПН

(М.О. Лопаткін І.М. Кучинський 1973) Лабораторні

Креатинінемія

(ммоль\л)

Кальціємія

(ммоль\л)

Магніємія

(ммоль\л)

Гемоглобін

г\л

Клінічні та лабораторні

0,136-0,352

2,25-2,0

0,9-1,09

135-119

Латентний

(клінічних

проявів немає Ссі знижений до 50-80, Uosm

у межах 400-500

0,353-0,701

2,01-1,94

1,091-1,356

118-89

Компенсова-ний

(легка диспепсія, сухість у роті;

кволість, полідипсія,ізоте-рурія, Ссі зни-

жений до

30, Uosm до 350

0,702-1,055

1,93-1,85

1,366-1,59

88-66

Інтермітую-чий

(поглиблен-ня усіх

проявів,

нерідко,

зворотній розвиток Соі-знижений

до 25 і більше, розвивається ацидоз

>1,055

1,59

1018

60 0,14 0,105 ( 1018

ХНН

50 0,15 0,12 1017

30 0,18 0,15 ( 1015

15 0,52 0,44 ( 1012

Примітка: максимальну відносну густину сечі приведено частково за даними
Т.Д.Никули, 2000.

З огляду на те, що з розвитком ХНН причина, яка обумовила незворотню
втрату функції нирок вже не має суттєвого значення, поняття нозологічної
форми змінюють діагнозом “хронічне захворювання нирок”, який є
інтегральним. Залежно від швидкості клубочкової фільтрації, виділяють 5
стадій ХЗН.

Таблиця 4.7.

Характеристика стадій хронічного захворювання нирок

Стадії І ІІ ІІІ ІV V

ШКФ, мл/хв > 90 51-89 30-50 15-29

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020