Гострі респіраторні вірусні інфекції: етіологія, патогенез, особливості клініки, діагностики, перебігу. Диференціальна діагностика. Ускладнення,

Лекція

Гострі респіраторні вірусні інфекції: етіологія, патогенез,
особливості клініки, діагностики, перебігу. Диференціальна
діагностика. Ускладнення, принципи лікування. Псевдокруп: клініка,
перебіг, діагностика, диференціальна діагностика, принципи лікування

МЕТА: удосконалити знання лікарів–педіатрів про причини, механізми
розвитку та

особливості клініки, перебігу ГРВІ залежно від етіології,
ураження

респіраторного тракту у дітей різних вікових груп та
принципи

диференційованого лікування їх.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

Вступ. Актуальність проблеми гострих вірусних інфекцій у дітей.

Нозологічні одиниці: грип, парагрип, аденовірусна інфекція,
респіраторно-синтиціальні інфекції, мікст-інфекція, ін., спільні риси,
відмінності.

Грип: характеристика, епідеміологія, клініка, діагностика,
диференціальна діагностика, лікування, профілактика.

Парагрип. Синдром крупу, клініка, діагностика, лікування, профілактика.

Аденовірусна інфекція та інші. Коротка характеристика, клініка,
діагностика, лікування, профілактика.

Ключові слова: вірусна інфекція, діти, дихальні шляхи, обструкція, грип,
аденовірусна

Інфекція, несправжній круп, діагностика,
лікування .

ТЕЗИ ЛЕКЦІЇ.

ГРВІ об’єднують велику групу етіологічно неоднорідних вірусних хвороб,
які характеризуються загальним інтоксикаційним синдромом і переважним
ураженням слизових оболонок дихальних шляхів.

До основних ГРВІ належать: грип, парагрип, аденовірусна інфекція,
респіраторно-синтиціальна інфекція, риновірусна інфекція, а також деякі
типи ентеровірусів, ВЗГ І ти-пу, мікоплазмова інфекція, і ще 30% ГРВІ
залишаються неіндентифікованими.

Практично всі простудні захворювання є вірусної етіології. Структура
ГРВІ зале-жить від епідситуації, пори року.

Діти перших місяців життя хворіють рідко, бо знаходяться у відносній
ізоляції і мають пасивний імунітет ( від матері). Повторні ГРВІ
сприяють зменшенню імунітету дитини, формуванню хронічних вогнищ
інфекції, сприяють алергізації організму, порушу-ють календар щеплень,
затримують психомоторний і фізичний розвиток дитини.

Джерелом ГРВІ найчастіше є дорослі або діти з дитячих колективів.

Спільні риси усіх ГРВІ:

— ураження слизових дихальних шляхів (катар ВДШ);

— зменшення місцевого імунітету;

— ослаблення неспецифічних факторів захисту;

— виражені симптоми інтоксикації;

— гарячка.

Специфічні клінічні симптоми:

— грип – специфічна грипозна інтоксикація;

— аденовірусна інфекція — ураження лімфоїдної тканини, печінки,

селезінки, кон’юнктиви;

— парагрип – синдром крупу;

-респіраторно-синтиціальна інфекція – обструктивний синдром

(бронхіт, бронхіоліт );

— риновірусна інфекція — без інтоксикації, слизовий риніт.

Місце переважної локалізації ГРВІ: грип- трахея, парагрип – гортань,
респіраторно-синтиціальна інфекція – дрібні бронхи і бронхіоли,
аденовірусна – носоглотка, альвеоли, риновірусна – носова порожнина. На
висоті хвороби – поширення на усі верхні дихальні шляхи та на нижні
дихальні шляхи. У дітей в цілому значно частіше виникає синдром крупу
при ГРВІ будь-якої етіології, в т. ч. вірусно-бактеріальної
мікст-інфекції. Синдром крупу при ГРВІ – діти молодші трьох років, що
зумовлено анатомо-фізіологічними особливостями:

-гортань має форму лійки, її хрящі – м’які, еластичні;

-надгортанник вузький і витягнутий,

-короткі голосові складки,

-у підслизовому шарі багато сполучної тканини, лімфатичних і

кровоносних судин, слизових залоз.

Це сприяє швидкому набряку слизової і голосових зв’язок.

Компоненти стенозу гортані і трахеї:

-набряк;

-інфільтрація слизової;

-спазм м’язів;

-гіперсекреція і скупчення слизово-гнійних виділень;

Все це збільшує опір верхніх дихальних шляхів, посилює брохоспазм,
викликає обтурацію бронхів, що веде до ателектазів. А це в свою чергу до
паренхіматозної дихальної недостатності.

Морфологія – набряк підскладкового простору ( від голосових зв’язок до
трахеї ( гортань).

Клініка: раптово вночі з’являється приступ кашлю, задухи.

Синдроми: — ГРЗ – стеноз гортані (лаючий кашель, першіння);

гостра дихальна недостатність (інспіраторна задишка, ціаноз,

ослаблення дихальних шумів);

І ступінь: неспокій, захриплість, лаючий кашель,
задовільний стан, в неспокої –

компенсований втягнення податливих ділянок грудної клітки;

ІІ ступінь: постійний неспокій, задишка, участь в
акті дихання допоміжних (субкомпенсований) м’язів, Рs –140-160 уд./хв.,
гіпертермія, метаболічний

ацидоз;

ІІІ ступінь: стан тяжкий, різко затруднений вдох,
холодний піт, тотальний (декомпенсований) ціаноз, може бути дефіцит
Рs, Рs –160уд./хв.і >, Р О2 < 70 мм рт. ст. ІV ступінь: брадикардія, асистолія, Рs зле пальпується. Це діти старше 5 років з (асфіктична) блискавичним розвитком крупу. Лікування тільки в стаціонарі. Ларингоспазм: І ст. - рясне тепле лужне пиття, свіже повітря, Са, діазолін, тавегіл ( не дімедрол, не піпольфен), відхаркуючі, інгаляції 2-3% соди, атровент, інгакорт ( після 3 років). І –ІІ, ІІ ст. лікування те саме + паро-киснева палатка парентерально спазмолитик + ГК 5-10мг/кг, Са баралгін, триган, максиган, спазган 0,2-0,4 мл/рік (<2-3мл) до виведення з крупу; планово тривало но-шпа, еуфілін 5 мг/кг/добу, 0,1 мл/кг/д ІТ – при потребі; мінімум ін’єкцій. Спастична форма – седативні + баралгін. Гіперсекреторна форма – інгаляції що 2-3 години. Чим більша дитина, тим швидше знимається круп. ІІІ і ІV ст. – в реанімації. Критерії виходу з крупу – 2 нормальні ночі, поступово відмінити ГК, спазмолітики, курс лікування 5-6 днів. Антибіотик - при ІІ ст., ІІІ ст. Грип: висококонтагіозне гостре інфекційне захворювання з періодичним епідемічним поширенням, яке спричиняється РНК-вірусом і характеризується ураженням слизової верхніх дихальних шляхів, значною інтоксикацією і гарячкою, gripper ( фр.) – “ охопити”; описав Етьєн Паск’є за епідемією 1403 р. у Европі, з того часу було приблизно 20 пандемій, з яких максимальною була “іспанка” 1918-1919 рр. Вірус грипу з родини ортоміксовірусів. А – антигени Н (гемаглютинін) – 13 типів і N (нейромінідаза) – 10 типів. В С Наприклад: А ( Сингапур 1/ 57 – Н2 N2 ). Антигенний дрейф – зміна 1 –ого АГ ( 1раз в 2-3 роки). Антигенний шифт – зміна обох АГ. Гине на сонці, при температурі 60? и більше, джерело – хворі люди, шлях розповсюдження – повітряно-крапельний, відмічається зимова сезонність, залишає нетривалий специфічний імунітет на 1-3 роки. Патогенез: некроз епітелію ВДШ, що веде до аутоалергічних процесів, виникає місцеве запалення – катар ВДШ, віремія, парез капілярів ЦНС ( енцефалопатія), в легенях геморагічний набряк, інкубаційний період – від декількох годин до 1-2 днів, Раптовий початок: трясця, 38-39 - 40?С, період провісників ( субфебрилітет, біль в м’язах) у 10% хворих. Типовий перебіг: загальна інтоксикація, трясця, жар, загальна слабість,біль голови, очей, м’язів, світлобоязнь, пітливість, порушення сну, катар ВДШ, гіперемія обличчя, кон’юнктив, легкий ціаноз губ, блиск очей, риніт, трахеіт, ларингіт, зів – гіперемований, набряк слизової. Грип В – зерниста енантема. Ускладенення: Ранній вік: гнійний ларинготрахеобронхіт ( синдром крупу), ? " ~ ? ? ? - - ? вогнищева або сегментарна пневмонія, менінгіт, менінго-енцефаліт, енцефаліт, невралгії, неврит, полірадікулоневрит, міокардит, отит. Особливості у новонароджених: поступовий початок з легкого підвищення температури, мінімальна або відсутня грипозна інтоксикація, блідість, відмова від їжі, зменшення маси тіла, слабі катаральні явища, часте блювання. У дітей 1 ого року життя: рідко є круп, немає сегментарного ураження легень, тяжкий перебіг за рахунок приєднання бактеріальної інфекції, що веде до ускладнень і підвищення летальності в 3 рази. Перебіг у дітей 1-3 років життя особливо тяжкий ( інтоксикація, ураження ЦНС, менінго-енцефальний синдром) часті сегментарні ураження легень, синдром крупу, астматичний синдром. Ускладення: гнійний отит, синусит, вогнищева пневмонія. Діагностика: 1) АГ у змиві з носоглотки, 2) люмінісцентна мікроскопія відбитків, 3) серологія РГГА, парні сироватки ( збільшення титру в 4 рази). Лікування: ліжковий режим, ізоляція. Госпіталізація: при тяжкій і гіпертоксичній формі; при ускладненнях, які загрожують життю; по соціально-епідемічних показаннях. Прибирання, дієта. Етіотропне лікування: амантадин, ремантадин 50 мг х 3 р. 2 дні ( старшим), протигрипозний Іg < 2 років – 1 мл, 3-6 років – 2 мл, старше 6 років – 3 мл, тяжкі – 0,2 – 0,5 мл/кг, лейкоцитарний інтерферон в ніс по 5 кр. що 2-3 год. 5 разів, в інгаляціях 60-120 ОД/мл 5-8 р./добу, РНК-аза –деполімеризує РНК вірусів д/м молодше 6 місяців –3 мг, 6-12 міс. – 5 мг, 1-2 роки – 8 мг, старше 2 років 10-20 мг х 4 рази/день 3-4 дні, Патогенетичне: ІТ до 50 мг/кг + сечогінні, гормони 1-3 мг/кг /д 3-5 днів, гепарин 100-200 ОД/кг, протисудомні ( сульфат магнезії, седуксен, ТОМК - 1 мл/рік), боротьба з гіпертермією, парацетамол 0,01 г/кг, усім – вітаміни, аскорутин, відхаркуючи ( муколитики). Диспансерне спостереження – тільки реконвалісценти після тяжких форм чи ускладнень – дільничний лікар –1 місяць, ЛОР – 1 міс., “стаціонар на дому” – 3 дні діти 1 року щодня, далі - по потребі, діти старше року – по потребі. В осередку профілактики: ізоляція, прибирання, дезинфекція, неспецифічне підвищення імунітету: вітамін С , лазер - носових ходів і мигдаликів, індуктори інтерферону, мефенамінова кислота 0, 25 Х 3 р. 7-10 днів, теплі інгаляції, ремантадин 0, 05 х 1 р.- 5 днів, лейкіферон 5 кр. В ніс 2-3 р./д, протигрипозний імуноглобулін, 0, 25% оксалінова мазь, женьшень, імунізація. Парагрип: гостре захворювання дихальних шляхів, що спричиняється вірусом парагрипу (ПГ), характеризується помірною інтоксикацією, синдромами ураження ВДШ ( гортань,трахея), відноситься до РНК-вірусів, це 10-30% дітей з ГРВІ, максимум у 2-3 роки, минімум у дітей , старше 7 років, відмічається сезонність – осінь – зима, спалахи в дитячих колективах, джерело – хворий до 7-10 дня, шлях повітряно-крапельний, імунітет – короткотривалий, хворіють переважно діти 2 років – рік і старше, інкубаційний період 2- 7 днів, буває скорочення до 3-4 днів. Початок гострий з помірною інтоксикацією, навіть без гарячки, різкий катар з 1-их днів, зів – набряк і помірна гіперемія, може бути гній у криптах, синдром крупу ( у дітей 2-5 років), швидко регресує. Ускладнення – бактеріальні ( пневмонія, ангіна, синусит, отит) в ранньому віці. Діагностика – серологічно : РЗК, РПГА, РН, імунофлюоресцентний метод. Лікування : симптоматичне. Аденовірусна інфекція – це гостре респіраторне захворювання, спричинене аденовірусною інфекцією, характеризується помірною інтоксикацією, ураженням слизової ВДШ, кон’юнктиви і склер, лімфоїдної тканини, ДНК – віруси, джерело – хворі і носії ( слизові ВДШ, очей, фекалії), хворіють від 2 до 5 років, максимум спалаху – на 14-16 день, вхідні ворота – ВДШ, кон’юнктива, кишківник. Діагностика – серологічно – РЗК, РПГА, АГ у змивах з носоглотки. Лікування ДНКаза в ніс 0,05% на 3-4 кр. що 3 год 2-3 дні, інтерферон неефективний. РС-інфекція – характеризується помірною інтоксикацією, ураженням верхніх дихальних шляхів і бронхіолітами, сезонність – зима-весна, джерело – хворі і носії, імунітет нестійкий, хворіють діти від 4-5 місяців до 3 років. Вірус у ВДШ викликає гіперплазію епітелію, утворюються симпласти і гіперсекреція, закупорка бронхіол, що веде до емфіземи, приєднується бактеріальна інфекція. Клініка: інкубаційний період – 4 дні, у старших дітей – легкий гострий катар ВДШ при нормальній t? чи субфебрильній, кашель сухій, тривалий – затруднений видих, незначний нежить, ін’єкція склер, хрипи, тривалість хвороби – 2-3 тижні. Молодші року – висока температура, закладений ніс, сухій кашель, блідість, легкий нежить і тонзиліт, кон’юнктивіт, приєднується запалення нижніх дихальних шляхів ( бронхіоліт), напади кашлю, густе харкотиння, зниження апетиту, порушення сну, швидко наростає дихальна недостатність. Дихання часте, шумне, експіраторна задишка, ціаноз носогубного трикутника, тимпаніт, багато крепітуючих хрипів, температура нормальна чи підвищена, швидко приєднується пневмонія. Мікоплазмова інфекція – гостре інфекційне захворювання людини і тварин, спричинене мікоплазмою, яке характеризуються переважним ураженням органів дихання. Джерело – хворі і носії, шлях розповсюдження – повітряно-крапельний, контактно-побутовий, сезонність – жовтень-лютий, поширюється в дитячих колективах. Інкубаційний період – 1-3 тижня до 4-5 тижнів, клініка від стертого катару ВДШ до тяжкої зливної пневмонії, поступовий початок, t - 37?С, зиження апетиту, сухій кашель, слабість, “дере в горлі” температура підвищується до 39?С через 3-4 дні слабий ЗІС , лімфаденопатія, зів - гіперемія помірна, посилений судинний малюнок, збільшені фолікули, кашель сухий, через 4-5 днів – вологій, може бути круп. В крові – лейкоцитоз(нейтрофільний), ШОЕ підвищена до 20-30, пневмонія вогнищева чи часткова. У новонароджених – тяжкий перебіг – двобічна пневмонія, генералізована форма ( нирки, ЦНС). Діагностика : серологічно РЗК, РНГА, латекс –аглютинація, стан – тяжкий, t? неви-сока, хвилеподібний перебіг. Лікування: макроліди, левоміцетин, лінкоміцин. ЛІТЕРАТУРА: Учайкин В.Ф. Руководство по инфекционным болезням у детей.- М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. –809 с. Михайлова А.М., Трішкова Л.О., Крамарєв, С.О., Кочеткова О.М. Інфекційні хвороби у дітей. – К.: Здоров’я, 1998. – 418с. Турьянов М.Х., Царьгородцев А.Д., Лобзин Ю.В. Инфеционные болезни. – М: ГЕОТАР Медицина, 1998. –ISBN 5 – 88816 –022-9-319с. Васильев В.С., Комар В.И., Циркунов В.М. Практика инфекциониста. Издание 2ое. – Минск « Высшая школа». 1994. –495с. Ямонд Р., Роуланд Х., Уэлсби Ф. Инфекционные болезни. Пер. с англ. – М.:, Mosby-Wolge. – Практика ( совместное издание ), 1998. –439с., 513 илл. Сушко Е.Г. Матвеев В.А., Тупкова Л.М. Инфекционные болезни у детей. –Минск « Вышейша школа», 1997.-333с. Наказ № 276 выд 31.10.2000р. Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні. PAGE 7

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *