Гігієна мікроклімату аптеки (реферат)

РЕФЕРАТ

на тему:

“Гігієна мікроклімату аптеки”

Вступ

Аптека є одною з установ системи охорони здоров’я, основною функцією
якої є своєчасне постачання населення і лікувально-профілактичних
установ лікарськими препаратами, предметами догляду за хворими,
предметами санітарії й інших медичних товарів. При виготовленні і
збереженні необхідно суворе дотримання гігієнічного режиму.

Тому основною метою роботи є вивчення гігієнічного нормування
виробничого мікроклімату в аптеках, засоби запобігання несприятливому
впливу виробничого мікроклімату на організм людини.

1. Вплив мікрокліматичних факторів, гігієнічне нормування виробничого
мікроклімату в аптеках

При порушенні санітарного режиму в аптеки можуть створюватися
несприятливі мікрокліматичні умови. Вплив цього шкідливого фактора
випробують насамперед працюючі в мийній, дистиляційно-стерилізаційній,
стерилізаційній і в торговому залі.

Так, у мийній у зв’язку з необхідністю постійно мати гарячу воду для
миття посуду й інших цілей тривалий час горить піч (у сільській
місцевості) чи газова плита, у результаті чого підвищується температура
повітря.

Поряд з цим відзначається висока вологість, тому що в процесі миття
посуду з мийних ванн і поверхні посуду при її повітряному сушінні в
повітря надходить велика кількість пари.

Відомо, що підвищена вологість у сполученні з високою температурою
повітря впливає на організм людини: відбувається порушення процесів
терморегуляції й утрудняється віддача тепла випаром, що приводить до
перегрівання.

У випадку якщо в мийній не досить ефективно працює вентиляційна система,
мийниці посуду, санітарки змушені часто відкривати кватирки, фрамуги,
вікна, улаштовувати наскрізне провітрювання, що сприяє виникненню
простудних захворювань, загостренню хронічних запальних процесів.

У стерилізаційно-дистиляційній і стерилізаційній кімнатах підвищення
температури повітря обумовлено нагріванням різних апаратів – сушильних
шаф, стерилізаторів, перегінних апаратів і ін. Для створення оптимальних
мікрокліматичних умов у цих приміщеннях необхідно встановити ефективно
працюючу загальнообмінну приточно-витяжну вентиляцію.

На відміну від зазначених вище приміщень з перевагою мікроклімату, що
нагріває, торговий зал і підвал відносяться до приміщень з холодним
мікрокліматом.

У торговому залі, особливо в холодний час року повітря може значно
охолоджуватися, що зв’язано з постійним рухом відвідувачів і
відкриванням зовнішніх дверей. У зв’язку з цим створюються несприятливі
умови для роботи провізорів-технологів, фармацевтів і касирів. Для
усунення цього фактора в аптеки необхідно мати утеплений тамбур з
повітряною тепловою завісою.

Низька температура і висока вологість повітря в підвалі пояснюється
безпосереднім зіткненням стін із ґрунтом. Тому при будівництві будинку
щоб уникнути вогкості і зволоження стін враховується рівень стояння
ґрунтових вод (не менше 1.5 м). Підвальні приміщення аптек повинні бути
обладнані приточно-витяжною загальнообмінною вентиляцією.

2. Гігієнічна характеристика основних технологічних процесів

і виробничих факторів, що визначають мікрокліматичні умови праці

в аптеках

Робота провізорів і середнього фармацевтичного персоналу в аптеках
відноситься до числа дуже складних і напружених видів трудової
діяльності. Аптечні працівники піддаються впливу несприятливих
мікрокліматичних умов, факторів зовнішнього середовища, малої
інтенсивності праці при великій нервово-психічній активності. Фізичний
компонент трудової діяльності аптечних працівників не виходить за межі
середньої ваги, однак, зорова напруга, нервово-емоційні навантаження
внаслідок необхідності вирішувати нестереотипні задачі (готування лік по
індивідуальних, нестандартних прописах, велика моральна відповідальність
за якість виготовлених лік, контакт із хворими й ін.) вимагають великої
уваги до цієї професії.

При порушенні санітарно-гігієнічних умов у повітрі приміщень аптек
нерідко зумовлюють газоподібні домішки, зв’язані з розфасовкою розчину
аміаку, нашатирно-анісових крапель і ін. Зміст аміаку в повітрі робочої
зони значно перевищує ПДК, пари його поширюються в сусідні приміщення.
Лікарський пил може бути виявлений у повітрі асистентської, матеріальних
кімнатах (коморах), особливо при виготовленні складних порошкоподібних
сумішей.

Окрім порушення мікроклімату в ряді приміщень аптек працівники аптек
можуть піддаватися впливу шуму й інших факторів виробничого середовища.

Особливості метеорологічних умов приземного шару повітря невеликих
ділянок земної поверхні або виробничих і побутових приміщень називають
мікрокліматом.

Поняття «клімат» і «мікроклімат» не досить раціональні при вивченні умов
закритих приміщень, де з метою гігієнічної оцінки мікроклімату необхідно
дати фізіологічний, чітко визначений критерій. Ось чому під поняттям
<<мікроклімат» виробничих приміщень слід розуміти сукупність факторів, що впливають на певні фізіологічні функції: терморегуляцію організму і теплообмін із зовнішнім середовищем. Гігієністи вивчають самостійно цілий комплекс кліматичних факторів і не враховують спільну дію з іншими факторами (освітлення, барометричний тиск тощо). Деяких мікрокліматичних факторів взагалі немає в умовах закритих приміщень (атмосферні опади, географічний рельєф тощо). Отже, на терморегуляцію організму впливають такі фактори: температура повітря та оточуючих предметів, вологість, рух повітря. На мікроклімат виробничих приміщень впливає технологічний процес. Виробничі приміщення поділяються на холодні, з нормальною температурою, гарячі. При низькій температурі проводиться робота в холодильниках, складських приміщеннях, елеваторах, холодильних цехах тощо. До гарячих виробничих приміщень належать доменні, сталеплавильні, прокатні цехи металургійної промисловості, ливарні машинобудівної промисловості, фарбувальні й сушильні відділи текстильної промисловості, вугільні шахти тощо. Технологічний процес може впливати також і на вологість повітря виробничих приміщень. Джерелами підвищення вологості повітря можуть бути гальванічні ванни, фарбувальні апарати тощо. Відносна вологість повітря у таких цехах досягає 80-90 % і навіть 100 %. Рідше у виробничих цехах може бути знижена вологість повітря. Тоді вологість досягає 20-30 %. Повітря із зниженою вологістю викликає відчуття сухості слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Основні причини руху повітря у виробничих приміщеннях: - конвекційні потоки повітря внаслідок різної температури поверхонь технологічного устаткування; - струмені повітря з отворів вентиляційних пристроїв; - повітряні потоки, створені рухом машин, людей. Через відкриті вікна та двері (в зимовий період) повітря проникає у виробниче приміщення з великою швидкістю, що створює 3. Засоби запобігання несприятливому впливу виробничого мікроклімату на організм людини Несприятлива дія виробничого мікроклімату проявляється насамперед в порушенні процесів терморегуляції, функції різних органів та систем. Незважаючи на значні коливання температури, вологості та руху повітря у виробничих умовах, організм справляється з ними завдяки терморегуляційному апарату. Але при тривалій дії особливо несприятливого мікроклімату терморегуляційні властивості організму стають недостатніми, порушується тепловий баланс, виникають порушення в стані всього організму. Висока температура повітря в поєднанні з тепловим випромінюванням і фізичним навантаженням негативно впливає на серцево-судинну систему, водно-сольовий обмін, дихання. Спостерігаються зниження артеріального тиску, згущення крові. Механізація виробничих процесів, насамперед пов'язаних з ,важкою фізичною працею, є одним з радикальних засобів боротьби з перегріванням організму. Має значення також перехід на нові технологічні процеси, при яких не буде потреби працювати в умовах високої температури та інтенсивного теплового випромінювання. У виробничих приміщеннях слід забезпечити безперебійне видалення нагрітого повітря через отвори у верхній зоні приміщення. Штучна вентиляція може бути припливною, витяжною або припливно-витяжною. Найбільш досконалою системою штучної вентиляції є кондиціювання, тобто очищення повітря і створення та автоматичне регулювання в приміщенні оптимальних мікрокліматичних параметрів: температури, вологості, швидкості руху повітря. Є різні системи кондиціонерів. У найбільш досконалих приладах можна регулювати іонний склад, ароматизувати повітря. Кондиціонери є місцеві й центральні. Місцеві, або кімнатні, кондиціонери називають ще кліматизерами, вони передбачають лише охолодження повітря. При кондиціюванні повітря в приміщеннях для перебування великої кількості людей (аудиторії, кінозали, театри тощо) рекомендовано створювати пульсуючий мікроклімат для підтримання тонізуючого ефекту: кожні 15 хвилин на дві хвилини знижувати температуру повітря на 3-4 °С. Цей захід попереджує присипляючу дію монотонного мікроклімату. На чистоту повітря в приміщеннях впливають кількість людей, які знаходяться в приміщенні, інтенсивність виконуваної ними роботи, температура внутрішніх приміщень. Для забезпечення нормальних умов проживання і трудової діяльності необхідно, щоб концентрація діоксиду вуглецю (СО2) в приміщенні не перевищувала 0,1 % (1 л/м3). З цією метою кількість вентиляційного повітря на одну людину повинна становити (в м3/год): в житлових приміщеннях - 40-75; аудиторіях, театрах - 20-30; службових приміщеннях — 20-42; класах - 12-30; лікарняних палатах для дорослих - 60-75; палатах для дітей - 35; майстернях - 70; убиральнях - 60-100; кухнях - 200-300. Обмін повітря в житлових приміщеннях не повинен перевищувати 2-3 об'ємів приміщення за 1 годину, інакше буде відчуватися протяг, у вбиральнях - 4-5 об'ємів. Показником ефективності вентиляції приміщень є кратність повітрообміну — це число, яке показує, скільки разів упродовж однієї години повітря в приміщенні замінюється зовнішнім. З метою поліпшення тепловіддачі організму в гарячих цехах застосовують обдування працівників повітрям за допомогою повітряних душів. Обдування працівників рекомендується в тих випадках, коли температура повітря в приміщенні перевищує 25 °С. А, Б - відкриття стулок фрамуг при безвітряній погоді в теплу і холодну пору року; В, Г-те саме при боковому вітрі; 1-літні припливні отвори; 2-зимові припливні отвори; 3 - вертиляційний ліхтар. Для регуляції водно-сольового обміну використовують для пиття підсолену кухонною сіллю (0,5 %) газовану воду. До заходів особистої профілактики відносяться короткочасні перерви під час роботи, які проводяться в кабінах з водяним охолодженням, використання спецодягу. Серед запобіжних заходів проти переохолоджень можна назвати усунення потоків холодного повітря, що потрапляють через вікна та двері. Утеплення вікон і дверей, відповідна будова стін І перестінків також є запобіжним заходом проти переохолодження. Робітники, які працюють у холодному приміщенні, повинні бути забезпечені спецодягом. Аптеки варто розміщати відповідно до затверджених генеральних планів населених пунктів і проектами детального планування. Розміри земельних ділянок варто приймати відповідно до глави СНІП по плануванню і забудові міст, селищ і сільських населених пунктів. Структура і склад приміщень аптеки визначається завданням на проектування з урахуванням профілю. Нормовані значення температури, відносної вологості, швидкості руху повітря (теплий період року) Категорія роботи Температура ( в °С) Відносна вологість (в %) Швидкість руху повітря ( в м/с) Допустима (на постійних і непостійних робочих місцях) Оптимальна Допустима Оптимальна Допустима (на постійних і непостійних робочих місцях) Оптимальна Верхня межа Нижня межа Легка 22-25 28-30 21-19 40-60 55-60 ОД 0,1-0,2 Середньої важкості 2а 21-23 27-29 18-17 40-60 65 0,3 0,2-0,4 Середньої важкості 26 20-22 27-29 16-15 40-60 70 0,3 0,2-0,5 Важка 18-20 26-28 15-13 40-60 75 0,4 0:2-0,б Використана література Загальна гігієна: Навчальний посібник. – К., 1999. Даценко І.І. та ін. Загальна гігієна з основами екології. – К., 1999. Проблеми гігієни аптек. – Львів, 199 PAGE PAGE 9

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *