Гастрит гострий. Народні методи лікування (реферат)

Реферат на тему:

Гастрит гострий. Народні методи лікування

Гастрит — запалення слизової оболонки шлунка.

Гострий гастрит — гостре запалення слизової оболонки шлунка.

Гостре запалення виникає внаслідок подразнення шлунка надмірною
кількістю їжі, особливо грубої, харчових отруєнь, при попаданні кислот,
лугів, що спричинюють опіки, деяких ліків, грибів, а також підвищеної
чутливості до певних харчових продуктів (раки, яйця, суниці тощо).

При гострому гастриті спостерігається блювання — спочатку їжею, а потім
слизом та жовчю. Блювання звичайно приносить полегшення. У разі опіків
блювотні маси містять домішки крові.

У хворих виникають відрижка, печія, нудота, біль у животі. Апетиту
немає, язик обкладений білувато-сірим нальотом. Спостерігаються явища
загального отруєння: підвищення температури тіла, слабкість, головний
біль.

У тяжких випадках бувають розлади серцево-судинної діяльності, блідість
шкіри, похолодання кінцівок, прискорений пульс слабкого наповнення.

Гостре запалення у немовлят супроводжується переважно блюванням,
проносом. Дитина дуже кричить, пригнічена.

Дитину треба негайно госпіталізувати.

Для видалення токсичних продуктів з травного каналу та запобігання їх
подальшому всмоктуванню промивають шлунок та кишки. Шлунок промивають
0,5 — 1 % розчином натрію гідрокарбонату, ізотонічним розчином натрію
хлориду або перевареною водою через зонд. Якщо немає шлункового зонда,
треба дати дитині старшого віку велику кількість теплої води. Пропонують
протягом 10—15 хв випити 2 — 4 склянки теплої води і відразу ж викликати
блювання, подразнюючи пальцями корінь язика і задню стінку глотки. Такий
прийом повторити двічі-тричі.

Для промивання шлунка 1 столову ложку кухонної солі розчинити у 5 л
води. Такий розчин зумовлює спазм воротаря шлунка і припиняє надходження
отрути з шлунка до кишечнику.

Щоб викликати блювання (за його відсутності), дають по 0,5 — 1 г
гірчичного борошна, доки не почнеться блювання. Приймати з перервами. З
цією самою метою використовують також порошок кореневища копитняку
європейського — по 0,1 — 0,2 г на прийом.

Блювотні засоби не використовувати у разі отруєння кислотами або лугами.

Як проносний засіб використовують препарати касії гостролистої
(аптечні). Призначають: екстракт сени сухий по 1—2 таблетки на прийом 2
— 3 рази на день; складний настій сени, або віденський напій, по 1—2
столові ложки на прийом дітям, що старші за 10 років, і по 1 чайній або
1 десертній ложці дітям, що молодші за 10 років. Лакричний порошок
вживають розведеним водою по 1 чайній ложці 1 —2 рази на день (дітям
молодшого віку давати по чверті чайної ложки).

Для видалення отрути з нижніх відділів кишечнику застосовують очисні
клізми з чистої води або настою листків бобівника трилистого та
квіткових кошиків ромашки лікарської, взятих порівну: 30 г суміші залити
500 мл окропу, настояти 2 год, процідити. Після спорожнення кишечнику
дитині треба забезпечити повний спокій, покласти на живіт зігрівальний
компрес, що тамує біль.

Якщо висока температура тіла, треба покласти на голову холодний компрес
або листки капусти. Добре діють заспокійливі тричетвертинні обгортання з
використанням води температури 18 — 22 °С.

У разі отруєння кислотами для їх нейтралізації треба дитині відразу дати
молока, яєчний білок, або, за їх відсутності, промити шлунок великою
кількістю перевареної води. Так само діють і тоді, коли отруєння
відбулося лугами (якщо під рукою немає лимонної або оцтової кислоти).

Для зменшення ознак зневоднювання та явищ інтоксикації рекомендують таку
суміш:

Трава звіробою звичайного — 10 г

Квіткові кошики

ромашки лікарської — 20 г

Листки подорожника великого — 20 г

Трава м’яти перцевої — 20 г

Трава парила звичайного — 20 г

Корені солодки голої — 30 г

Насіння льону звичайного — 30 г

Одну-дві столові ложки суміші покласти в попередньо нагрітий глиняний
горщик, залити 500 мл окропу, настояти в теплому місці 3 — 4 год,
процідити. Приймати по 50 — 80 мл щогодини. В разі тяжкого стану пити до
3 л на день гарячим (доза для дітей, що старші за 5 років). До рук та
ніг прикласти грілки.

Як протиотруту використовують траву полину гіркого: 1 столову ложку
залити 200 мл окропу, настояти 1 год. Приймати по 1/3 — 1/2 склянки 3
рази на день. Дітям віком до 7 років дають по 1—3 столові ложки 3 — 4
рази на день. Настій добре діє і при отруєнні грибами, особливо, якщо до
нього додати столового оцту (1/2 — 1 чайну ложку на склянку настою).

У разі отруєння грибами та недоброякісними продуктами призначають таку
суміш:

Корені буквиці лікарської — 30 г

Кореневище з коренями

родовика лікарського — 30 г

Корені солодки голої — 30 г

Трава парила звичайного — 30 г

Столову ложку суміші залити 500 мл води, довести до кипіння, витримати
на водяній бані 30 хв, процідити. Приймати по 50 — 70 мл через годину
протягом дня. Дітям молодшого віку давати по 30—40 мл через 1—2 год.

На Івано-Франківщині у разі отруєння грибами дають пити дуже солону
воду.

Сучасні травознаї при інтоксикації рекомендують вживати сік буряка.

d ?

??C?ї алергії треба негайно вилучити з раціону продукти, що є
алергенами. За харчового отруєння призначають такі суміші:

1. Трава деревію звичайного — 20 г

Кореневище аїру тростинового — 20 г

Корені тирличу жовтого — 20 г

Столову ложку суміші залити 0,5 л води, витримати 15 — 20 хв на водяній
бані, процідити. Приймати протягом дня щогодини по 4 —5 ковтків.

2. Трава золототисячника звичайного —5г

Трава шандри звичайної —10 г

Трава чебрецю звичайного —10г Трава перстачу гусячого — 20 г

Столову ложку суміші залити 300 мл води, витримати 30 хв на водяній
бані, процідити. Приймати до 2 склянок на день невеликими порціями.

Тим, хто отруївся свинцем, призначають такі засоби:

1. Трава полину гіркого — 3 столові ложки

Листки бобівника трилистого — 2 столові ложки

Суміш залити 600 мл окропу, настояти 2 год. Приймати по 30—100 мл 4 — 5
разів на день.

2. Дві столові ложки трави хвощу польового залити 500 мл води, довести
до кипіння, кип’ятити 30 хв на малому вогні. Додати 2 столові ложки
трави звіробою звичайного, настояти 1 год. Пити протягом дня 4 — 5 разів
перед їдою. Дозувати відповідно до віку дитини.

Як протизапальний, антимікробний та імуностимулюючий засіб, що не
подразнює слизових оболонок, рекомендують 10 % настоянку прополісу.
Приймати по 1 краплі на кожен рік життя дитини 3 рази на день за 20 хв
перед їдою протягом тижня. Перед вживанням розвести в 1 столовій ложці
молока або перевареної води.

При гострому гастриті у першу добу давати тільки чай з лимоном,
журавлино-вий морс, відвар плодів шипшини. На другу добу показана рідка
та напіврідка їжа — протертий слизистий вівсяний, ячмінний, рисовий
відвари, сухарі з білого хліба.

Рекомендують відвар насіння вівса. 2 — 3 столові ложки промити, залити
500 — 700 мл води, кип’ятити 30 хв на малому вогні під кришкою. Відвар
злити, зерна подрібнити, залити свіжою водою та варити до готовності.
Одержану масу протерти крізь сито, їсти натще та ввечері перед сном, але
не раніше, ніж через 2 год після вечері. Злитий раніше відвар пити
протягом дня замість води. Посилюється видалення токсичних речовин з
кишечнику, поліпшується діяльність кишкової мікрофлори, нормалізуються
випорожнення. •

З часом уводити в меню протерті гречану, вівсяну, геркулесову каші,
приготовані на воді, зварені некруто яйця, пюре з моркви, буряків та
картоплі, киселі. Поступово дієту розширювати, включати варене нежирне
м’ясо та рибу, гарбузи, абрикоси, апельсини, шовковицю, яблука, лимони,
сливи. Дуже корисна проросла пшениця.

У разі отруєння натще з’їдати по два горіхи з двома супліддями інжиру.

Коли стан дитини поліпшиться, призначають дієту без гострих страв,
копчень, консервів, тугоплавких жирів, грубої клітковини.

У гострий період хвороби треба забезпечити постільний режим.

Блювання небезпечне тим, що блювотні маси можуть потрапити в дихальні
шляхи і спричинити аспіраційну пневмонію. Тому в разі появи позиву до
блювання дитину треба посадити, трохи нахилити тулуб та голову вперед,
підставити таз. Після блювання ретельно прополоскати рот перевареною
водою.

За умови своєчасного та правильного лікування клінічне одужання настає
через 1—З доби.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. — 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. — 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. — 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.

Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. — Пермь, 1993.— 420 с.

Смик Г.К. Зелена аптека. — К.: Урожай, 1970. — 237 с.

Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. — М.:
Металлургия, 1989. — 425 с.

Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. — К.: Здоров’я,
Медекол, 1992. — 180 с.

Товстуха Є.С. Фітотерапія. — К.: Здоров’я, 1991. — 192 с.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *