Гармонійна сім’я — запорука здоров’я (реферат)

Реферат

на тему:

“Гармонійна сім’я –

запорука здоров’я”

2002 План

Вступ

Сім’я – основа здорового суспільства.

Функції сім’ї.

1. Вступ

Основою соціального здоров’я суспільства є насамперед здорова родина,
створена чоловіком і жінкою, об’єднаними глибоким інтимним почуттям –
коханням. Це почуття зближує молоду пару духовно і фізично, об’єднує в
шлюбі та вихованні дітей, надаючи подружжю відчуття комфорту і щастя в
родинному житті, і таким чином допомагає формуванню повноцінної
особистості, а також її самоствердженню не тільки в сім’ї, але й у
суспільстві.

Проте часто через необізнаність у сфері родинно-шлюбних взаємин у
молодих людей ще до прийняття шлюбу та в процесі подружнього життя
виникає чимало неприємностей, які призводять до небажаних наслідків.

Щоб у майбутньому ви змогли розібратись у проблемах родинно-шлюбного
життя, дуже важливо мати уявлення про сутність інтимних взаємин чоловіка
і жінки в шлюбі.

2. СІМ’Я – ОСНОВА ЗДОРОВОГО СУСПІЛЬСТВА

Мета нашого суспільства – щастя людини, й однією з важливих його
складових є здорова, міцна сім’я. Саме вона вирощує та виховує
повноцінне майбутнє покоління. Така сім’я не формується сама собою, вона
створюється зусиллями обох членів подружжя, об’єднаних спільним почуттям
і прагненням.

Молоді люди, котрі беруть шлюб, повинні володіти певними знаннями й
умінням в родинному житті, щоб створити щасливу сім’ю.

Благополуччя і стабільність шлюбу залежать від багатьох факторів,
наприклад від підготовленості молодят до родинного життя, від їхньої
фізіологічної, психічної та духовної сумісності та від їхнього
обопільного бажання вирішити питання про нащадків.

Для щасливого родинного життя кожний із подружжя має бути носієм певних
духовних цінностей – кохання, вірності, відповідальності, почуття
власної повноцінності, терпимості, з повагою ставитися до членів своєї
сім’ї, бути завжди готовим допомогти у складній життєвій ситуації.

Шлюб – це союз, укладений між чоловіком і жінкою на офіційних правових
засадах, які закріплюють їхні матеріальні й особисті інтереси. Мета
шлюбного союзу – створення сім’ї. Сім’я – соціально активна група людей,
пов’язаних кровною чи шлюбною спорідненістю на основі взаємної
спільності мети, інтересів і моральної відповідальності, які ведуть
самостійну господарсько-економічну діяльність, дотримуючись законів і
правил, прийнятих у державі. Сім’я утворює основу суспільства, котре
стоїть на сторожі її інтересів. Усі релігії також беруть під захист
сім’ю, шлюб і всі основні події родинного життя.

Поняття правильного вибору при укладанні шлюбу закладено в українському
слові «шлюб», що походить від давньослов’янського «слюб», «слюбиться». У
слові «брак» є ще й додатковий смисл: давньоруське слово «брачити» в
буквальному перекладі означає відбирати, вибирати краще з того, що
доступно.

Кожен народ має свій ритуал укладання шлюбу. У нас цей ритуал передбачає
укладання шлюбу на основі любові та взаємної добровільної згоди.

Створивши сім’ю, чоловік і дружина вступають у складний комплекс
особистісних і майнових взаємин, які характеризуються психологічними,
медико-гігієнічними, сексуальними, етичними, соціальними особливостями.
Права й обов’язки чоловіка і дружини набувають сили закону тільки після
реєстрації шлюбу в загсі. Справжній шлюб ніколи не зупиняється у своєму
розвиткові. Життя постійно ставить перед людиною нові завдання, які слід
вирішувати. Різноманітні труднощі та перешкоди, що виникають на шляху до
родинного щастя, можуть бути подолані, якщо члени подружжя вміють і
хочуть зміцнити почуття любові, якщо вони повною мірою усвідомлюють свою
відповідальність перед суспільством за виховання дітей.

3. ФУНКЦІЇ СІМ’Ї

Оскільки наше життя безперервно розвивається, а з ним і ми, певних змін
зазнає і шлюб. При здоровому, правильному погляді на родинне життя він
відкриває чоловікові та дружині нові грані у взаєминах і у ставленні до
навколишнього світу. Гармонійний розвиток сім’ї пов’язаний зі
здійсненням різноманітних функцій, які, як і її структура, багато в чому
залежать від існуючих у суспільстві соціально-економічних умов.

1. Створення позитивного емоційного фону. Молодята на основі щирого
кохання, поваги, ввічливості та ніжності створюють емоційний фон у
родині, котрий сприяє зміцненню шлюбного союзу. Від стилю спілкування,
манер, взаємин залежать благополуччя сім’ї та гармонійність її розвитку.

Молодим людям, які створили сім’ю, випадає чимало випробувань. Тому слід
пам’ятати, що будь-який конфлікт, що виник у сім’ї, можна розв’язати.
Однією з умов для збереження в сім’ї добрих взаємин є вміння чоловіка та
дружини піти на компроміс. У житті, крім світлих і темних барв, є чимало
різних відтінків і напівтонів. Упертість, небажання зрозуміти іншого та
піти йому назустріч – погані порадники в родинному житті.

Впродовж багатьох років спільного життя почуття обох людей піддаються
серйозним випробуванням. І тільки у тих сім’ях зможуть уникнути
відчуження й зневіри один до одного, у яких життя членів подружжя
облагороджене щирими почуттями.

Створення позитивного емоційного фону в сім’ї однаково залежить від обох
членів подружжя. Важливо, щоб кожний завжди і беззастережно віддавав
усе, що він може дати. Хто залишає що-небудь для себе, тримає щось у
резерві, той не може розраховувати на взаємне щастя. Ніхто не може
отримати в шлюбі більше, ніж він сам вклав у нього.

2. Сексуальні взаємини. Взаємини у спільному житті членів подружжя
багатогранні. І однією з таких граней є сексуальна близькість. Це
природне для людини явище, облагороджене високим почуттям кохання. Тому
найважливішою умовою родинного щастя є повна гармонія в сексуальній
сфері. Це найбільша інтимна близькість чоловіка і жінки, де немає місця
недомовкам, сумнівам, сором’язливості. Якщо чоловік і дружина кохають
одне одного, то все добре і все правильно, що не завдає їм обом чи
одному з них фізичних або моральних страждань.

Мистецтво кохання полягає в тому, щоб принести одне одному радість,
своїми діями виражати взаємну довіру, котра виявляється в готовності
самовіддання і повному прийнятті свого обранця (обранки), у радості
задоволення коханої людини.

Гармонійні сексуальні взаємини чоловіка і дружини багато в чому сприяють
благополуччю і щастю родини.

3. Дітородна функція є однією з важливих функцій сім’ї. У щасливому
шлюбі діти забезпечують найміцніший духовний зв’язок між членами
подружжя. Народження дитини – це радість, щастя, велике родинне свято. У
цей період додаткові клопоти повинен брати на себе чоловік, виявляючи
цим своє трепетне ставлення до дитини і дружини.

Слід пам’ятати, що в період бажаного запліднення та вагітності
заборонено вживати будь-які алкогольні напої, лікарські засоби, вдихати
органічні розчинники, небезпечно перебувати у стресовому стані, бо це
негативно впливає на генеративну (дітородну) функцію чоловіка і дружини.

Спеціалістами встановлено, що для того, щоб населення нашої країни не
зменшувалось, у кожній родині треба мати не менше трьох дітей. За таких
умов сім’я поповнює народонаселення держави, а держава, зі свого боку,
повинна забезпечувати відповідний життєвий рівень людей.

4. Виховання дітей – одна з провідних і складних функцій сім’ї.

Виховання – активне, цілеспрямоване формування особистості людини. Мета
виховання полягає у формуванні всебічно і гармонійно розвиненої
особистості, у якій поєднується духовне багатство і фізична
досконалість, моральна зрілість, потреба у праці на благо людства.

Процес виховання дитини починається з перших днів її життя. Важливу роль
у цьому відіграє родина. У сім’ї закладаються основи працелюбства
дитини, формується низка важливих якостей особистості. Вирішальну роль у
цьому відіграють внутрішньородинні взаємини батьків. Вони для дітей –
перші та головні еталони, що втілюють тип поведінки як жінки, матері,
дружини, так і мужчини, чоловіка, батька. Взаємини батьків, їхнє
ставлення до інших людей, до найрізноманітніших явищ життя істотно
впливають на формування особистості дитини.

Правильне родинне виховання – необхідна умова успішного виховання дитини
в школі та в інших виховних інститутах.

5. Повага та підтримання доброзичливих взаємин з батьками, родичами,
друзями, співробітниками.

Крім внутрішніх взаємин, велику роль у розвитку та формуванні

сім’ї відіграють взаємини дітей із батьками. Батьки – це найближчі люди,
котрі завжди приходять на допомогу молодій родині і словами, і вчинками.

Доброзичливі зауваження та поради батьків часто допомагають молодятам
переборювати побутові труднощі, знаходити правильні рішення у складних
життєвих ситуаціях. Перевірте вашу готовність до виконання цієї функції.
Проте потрібно враховувати те, що втручання батьків не завжди може мати
об’єктивний характер.

Молодятам слід пам’ятати, що проблеми їхньої сім’ї повинні й можуть
правильно вирішуватись удвох. Консультацію з питань сексуального життя
можна одержати у спеціаліста.

Комфортні умови формування родини допоможуть створити доброзичливі
взаємини з друзями. Доречно нагадати прислів’я «Не май сто кіп у полі, а
май друзів доволі».

6. Господарсько-економічна функція сім’ї. Ця функція залежить від
факторів об’єктивних (суспільно-економічне становище в країні) і
суб’єктивних (рівень потреб, місце проживання, наявність комунальних
зручностей, дачі, машини, спосіб життя, кількість і вік дітей, освіта
тощо).

Життєзабезпечення сім’ї вимагає чіткої організації та розподілу
виробничо-побутового навантаження між її членами з урахуванням сил і
можливостей чоловіка і дружини. Відповідно до цього чоловік, як фізично
сильніший, стає годувальником сім’ї, заробляє засоби на прожиття,
виконує важку роботу (робота на дачній ділянці, підтримання в порядку
побутових приладів, проведення ремонтних робіт, заготівля продуктів та
ін.). Чоловік зобов’язаний брати активну участь у фізичному та
моральному вихованні дітей, надавати їм допомогу під час підготовки
уроків, відвідувати батьківські збори тощо.

Жінка піклується про приготування їжі, про підтримання порядку в господі
тощо. Істотну допомогу у виконанні хатніх справ можуть надати діти, до
цього їх слід привчати якомога раніше.

Оптимальний розподіл побутового навантаження між членами сім’ї дозволяє
достатньо часу надавати спільному дозвіллю.

7. Виробничо-трудова функція родини пов’язана з господарсько-економічною
. Багато в чому матеріальний добробут залежить від характеру праці
членів сім’ї і як вона оплачується. Проте, вибираючи місце роботи,
потрібно враховувати не тільки матеріальний бік, але й моральний, тобто
процес праці повинен приносити вам почуття задоволення, духовного й
емоційного комфорту. Якщо на роботу ходити із задоволенням, мов на
свято, вона буде йти гаразд, результати трудової діяльності помітно
підвищаться, отже, зростатимуть ваш авторитет і повага до вас.

8. Функція налагоджування родинно-побутового режиму. Ми згадували про
створення в родині позитивного емоційного фону, який істотно впливає на
здоров’я її членів. Величезне значення для збереження та зміцнення
здоров’я сім’ї мають правильно організовані побут і режим відпочинку.
Розподіл побутових обов’язків має здійснюватись із урахуванням режиму
праці та навчання членів сім’ї. У родинно-побутовому режимі дня слід
виділити час для оздоровлення як індивідуального, так і родинного
(ранкова гімнастика, масаж, самомасаж, заняття фізичними вправами тощо).
Протягом тижня треба приділити час для родинних походів до лісу, річки,
на рибалку, на збирання трав, грибів, ягід або просто для прогулянки в
парк, містом. Потрібно прагнути до того, щоб відпустка і канікули дітей
проводилися активно і бажано у сімейному колі.

Сім’я, у якій добре організований спільний відпочинок, легко і швидко
справляється з усіма побутовими й іншими проблемами, а отже, вона завжди
сповнена родинного щастя.

9. Функції родинного самовдосконалення. У людині, як і в усьому живому,
закладено прагнення до вдосконалення. Розвиваючись, ми вдосконалюємось.
І цьому значно сприяє здорова родинна атмосфера, оточення поза сім’єю
(виробництво, школа, культурно-просвітницькі заклади тощо). Наприклад,
самовдосконалення людини на виробництві передбачає виконання виробничих
завдань, а це означає підвищення авторитету серед колег і просування по
службі, отримання матеріальної винагороди.

Родинне самовдосконалення передбачає здійснення зусиль кожного,
спрямованих на підвищення культурного рівня всіх членів сім’ї. Родина
повинна бути джерелом і місцем реалізації творчих починань кожного.
Кожний член сім’ї робить посильний внесок у родинні проблеми загального
плану: це й оформлення квартири, садової ділянки, організація родинного
виробництва тощо. Такі творчі зусилля згуртовують сім’ю, збагачують її
морально, водночас зміцнюючи матеріально та підвищуючи її авторитет у
суспільстві. Здорова сім’я, що самовдосконалюється, – запорука
прогресивного розвитку суспільства.

Отже, як бачимо, формування повноцінної сім’ї – це не тільки важливе
соціальне явище, але і питання повноцінного здоров’я будь-якої людини.

Використана література:

1. Валеологія. Підручник. – К., 2000.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *