Фельдшерсько-акушерський пункт (реферат)

Реферат на тему:

Фельдшерсько-акушерський пункт

Фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) є форпостом сільської охорони
здоров’я і покликаний виконувати лікувально-профілактичну,
санітарно-епідеміологічну роботу, а також санітарно-освітню роботу серед
населення.

Відповідно до положення про фельдшерсько-акушерський пункт,
затвердженого наказом Міністра охорони здоров’я СРСР № 1000 від 23.09.81
р., ФАП перебуває у віданні сільської Ради народних депутатів, є
амбулаторно-поліклінічним закладом у сільській місцевості. Організація
та планування роботи фельдшера на селі здійснюються, виходячи з
основного принципу радянської охорони здоров я,— дільничного
обслуговування населення.

На фельдшерсько-акушерський пункт покладаються:

надання населенню долікарської медичної допомоги;

своєчасне та в повному обсязі виконання призначень лікаря;

організація патронажу дітей та вагітних жінок, систематичне
спостереження за станом здоров’я інвалідів Великої Вітчизняної війни;

проведення під керівництвом лікаря комплексу профілактичних,
протиепідемічних заходів, спрямованих на зниження захворюваності,
насамперед інфекційної та паразитарної, сільськогосподарського та
побутового травматизму;

проведення заходів щодо зниження дитячої та материнської смертності;

участь у поточному санітарному нагляді за дитячими, комунальними,
харчовими, промисловими та іншими закладами, об’єктами водопостачання, а
також за очищенням населених пунктів;

проведення подвірних обходів за епідемічними показаннями з метою
виявлення інфекційних хворих, контактних з ними осіб та підозрілих на
інфекційні захворювання;

повідомлення територіальної санітарно-епідеміологічної станції у
встановленому порядку про інфекційні, паразитарні та професійні
захворювання, отруєння населення та виявлені порушення
санітарно-гігієнічних вимог.

Штати фельдшерсько-акушерського пункту встановлюються відповідно до
діючих нормативів, затверджених наказом міністра охорони здоров’я СРСР №
900 від 26. 09. 78 р. Фельдшерсько-акушерський пункт очолює завідуючий,
з ним працюють середні медичні працівники (акушерка, патронажна медична
сестра).

Медичний нагляд за дітьми здійснює патронажна сестра в тих закладах, де
за наказом МОЗ СРСР № 900 від 26.09.78 р. цю посаду передбачено. У разі
відсутності в штаті фельдшерсько-акушерського пункту цієї посади всю
роботу з питань лікувально-профілактичної допомоги дітям, у тому числі і
патронаж дітей раннього віку, забезпечує акушерка, а якщо немає і такої
посади — фельдшер, завідуючий пунктом.

В умовах сільської місцевості успішне зниження захворюваності та
смертності дітей раннього віку багато в чому залежить від правильної
організації профілактичної роботи з дітьми в районі діяльності
фельдшерсько-акушерського пункту.

Профілактична робота з дітьми раннього віку полягає у правильній
організації антенатальної охорони плода, забезпеченні ретельного
медичного нагляду за дітьми раннього віку (починаючи з періоду
новонародженості), виконанні всіх заходів, спрямованих на правильний
розвиток, зміцнення здоров’я дітей, запобігання захворюванням,
збереження життя кожної дитини.

Робота середнього медичного персоналу, пов’язана з організацією
медичного нагляду за дітьми, здійснюється під керівництвом закріпленого
за медичним пунктом дільничного педіатра районної дитячої поліклініки,
сільської лікарні або лікарської амбулаторії.

Профілактичний нагляд за майбутньою дитиною починається задовго до її
народження патронажними відвідуваннями вагітної, з 8—10 тижнів
вагітності. Патронажна сестра повинна відвідати вагітну не менш як три
рази.

Головне завдання першого дородового патронажу — переконати вагітну в
потребі регулярних відвідувань ФАПу та районної жіночої консультації,
точного виконання медичних рекомендацій і гігієнічних порад.

Під час першого відвідування патронажна медична сестра ознайомлюється з
умовами життя вагітної та її сім’ї, фіксує увагу на особливостях
перебігу даної вагітності, захворюваннях, наявності хронічних вогнищ
інфекції, шкідливих звичок, професійних і побутових шкідливостей,
з’ясовує, чи е туберкульозні та інші інфекційні хворі серед членів сім’ї
та найближчих сусідів. Патронажна сестра перевіряє виконання вагітною
приписів лікаря щодо режиму дня, сну, дієти, догляду за молочними
залозами, санітарно-гігієнічного режиму, лікувально-оздоровчих
призначень, запрошує вагітну на заняття школи материнства при ФАПі.

При відвідуванні патронажна сестра звертає увагу на стан здоров’я
вагітної та інших членів сім’ї, дає потрібні рекомендації, пояснює
членам сім ї важливість для здоров’я матері та майбутньої дитини
виконання всіх приписів медичних працівників.

Основна мета другого дородового патронажу полягає у подальшій підготовці
вагітної, створенні сприятливої обстановки у сім’ї для приймання
новонародженого, контролі за виконанням вагітною жінкою гігієнічних
порад і поданні рекомендацій щодо літератури з питань догляду за грудною
дитиною. Другий дородовий патронаж за умови нормального перебігу
вагітності здійснюється на 32-му тижні вагітності.

Показаннями для проведення третього дородового патронажу є обтяжений
акушерський анамнез, перенесені вагітною тяжкі соматичні захворювання,
токсикоз вагітності, а також несприятливі соціально-побутові умови.

Результати дородових патронажів записують у певній послідовності на
окремих аркушах, які потім вклеюють до історії розвитку дитини (ф.
112/у). Історію розвитку дитини краще заводити безпосередньо у
пологовому стаціонарі та вручати її середньому медичному працівникові
ФАПу, під наглядом якого надалі перебуватиме новонароджений.

Беручи новонароджену дитину на облік, медпрацівник ФАПу повинен відразу
повідомити в дільничну лікарню та в дитячу консультацію центральної
районної лікарні відомості про її стан. Історії розвитку дітей, які
народилися від матерів з високим ризиком вагітності та пологів,
перенесли у пологовому стаціонарі те чи інше захворювання, мають
вроджені аномалії розвитку тощо, повинні мати кольорову мітку, що
вказуватиме на належність цих дітей до групи високого ризику
захворювань, а отже, на те, що вони потребують особливого медичного
нагляду. В історії розвитку дитини слід зробити відмітку про проходження
матір’ю школи материнства при пологовому стаціонарі.

Медичне обслуговування здорових новонароджених дітей здійснюється, як
правило, вдома. Завдання патронажних відвідувань дітей у період
новонародженості такі: подання допомоги матері в організації правильного
вигодовування та гігієнічного догляду за новонародженим, здійснення
контролю за виконанням матір’ю медичних призначень та гігієнічних порад
лікаря і середнього медичного персоналу, залучення всіх членів сім’ї до
активної участі в створенні оптимальних умов життя для
матері-годувальниці та її новонародженої дитини.

Під час кожного відвідування медпрацівник вимірює температуру тіла
дитини та ретельно оглядає її, звертаючи особливу увагу на стан шкіри,
слизових оболонок, пупкової ранки, перевіряє виконання матір’ю
рекомендацій, які вона одержала раніше.

Перший патронаж новонародженої дитини патронажна медична сестра
(акушерка) ФАПу здійснює спільно з лікарем-педіатром не пізніш як на 3-й
день після виписування дитини з пологового стаціонара. Крім здійснення
первинних патронажів, лікар повинен повторно відвідати вдома раніше
взятих на облік новонароджених дітей з групи високого ризику.

У цілому, якщо немає особливих показань, новонароджених дітей патронують
лікар-педіатр і середній медичний працівник протягом першого місяця
життя не менше 7 разів (патронажна сестра відвідує новонароджену дитину
протягом першого місяця життя не менше двох разів спільно з дільничним
педіатром і не менше 5 разів самостійно).

Самостійні патронажні відвідування новонароджених середнім медичним
персоналом повинні мати цілеспрямований тематичний характер. Тему бесіди
та заходи, що проводяться в процесі патронажу новонародженого лікарем і
середнім медичним працівником, слід фіксувати у міру проведення їх в
історії розвитку. Результати самостійних патронажних відвідувань
новонароджених середнім медичним персоналом записують у розділі
«Патронажний листок сестри», а дані про спільний патронаж лікаря та
середнього медичного працівника — у розділі «Поточний нагляд» під
заголовком «Патронаж лікаря».

Новонароджені Із двійнят, недоношені або народжені з великою масою,
діти, які перенесли родову травму, асфіксію, мають вроджену патологію
або народжені від матерів з патологічним перебігом вагітності та
пологів, а також новонароджені, які перебувають у несприятливих
матеріально-побутових умовах, з неповних та багатодітних сімей та інші,
незалежно від місця їхнього проживання, потребують більш інтенсивного
нагляду з боку медичних працівників. Ці діти повинні патронуватися
лікарем-педіатром не менше трьох разів, а середнім медичним персоналом—
не менше 12 разів протягом першого місяця життя.

Недоношеним дітям протягом першого місяця життя слід обов’язково робити
загальний аналіз крові, здійснювати профілактику та лікування анемій і
специфічну профілактику рахіту. Новонароджені діти, які перенесли
асфіксію, пологову травму, гемолітичну хворобу новонароджених, мають
види розвитку та ін„ підлягають диспансерному обліку за ф. 30.

Перебувати на ньому за місцем проживання та, згідно з показаннями, у
відповідних лікарів — спеціалістів центральної лікарні.

Коли дитині мине один місяць, мати з нею повинна відвідати ФАП за місцем
проживання. Здійснюючи патронажну роботу з дітьми першого року життя,
медична сестра особливу увагу повинна звертати на питання раціонального
вигодовування, суворе дотримання режиму, загально гігієнічних правил,
загартовування, пропаганду природного вигодовування, враховуючи при
цьому індивідуальні особливості в різні періоди першого року життя.

Патронажна сестра повинна відвідати дитину на першому році життя не менш
як 23 рази.

Значну увагу при патронажних відвідуваннях треба приділяти правильному
вигодовуванню дитини. Дуже важливо добитися регулярного грудного
вигодовування та своєчасного призначення раціонального прикорму дитині.
Особливе місце в патронажній роботі займає профілактика рахіту. Заходи,
що вживаються в процесі патронажу, фіксують в історії розвитку дитини
(ф. 112/у). Патронажних відвідувань дітей на 2-му році життя має бути 4
на рік, а на третьому — 2 на рік.

Щороку дитину повинен комплексно оглянути лікар-педіатр і
лікарі-спеціалісти з обов’язковою оцінкою зору, слуху, аналізом крові та
сечі. Крім патронажних відвідувань дітей перших трьох років життя,
медичні працівники фельдшерсько-акушерських пунктів у разі потреби та за
вказівкою лікаря повинні активно відвідувати вдома старших дітей, які
перебувають на диспансерному обліку з приводу хронічних захворювань, і
реконвалесцентів.

Клінічна диспансеризація дітей з хронічними захворюваннями,
реконвалесцентів та інших груп здійснюється медпрацівниками ФАПу під
керівництвом і постійним наглядом лікарів-педіатрів дільничної або
центральної районної лікарні.

Поряд з патронажними відвідуваннями дітей раннього віку середній
медичний персонал ФАПу здійснює підготовку і організацію лікарських
прийомів здорових дітей на медичному пункті. Для цього необхідно мати
відповідні приміщення та обладнання (медична вага, ростомір,
сповивальний стіл, аптечка для подання невідкладної допомоги дітям). У
приміщенні повинні бути відповідні тематичні виставки, наочні посібники,
пам’ятки, популярна література для батьків з питань догляду, харчування,
виховання дітей раннього віку. Завідуючий фельдшерсько-акушерським
пунктом спільно з патронажною сестрою складають графік профілактичних
оглядів дітей раннього віку з урахуванням віку та стану здоров’я дітей,
які живуть у районі діяльності ФАПу.

Лікарські прийоми дітей у медичних пунктах відбуваються в присутності та
за активної участі патронажної медичної сестри. Згідно з призначенням
лікаря вона робить дитині чергове профілактичне щеплення, Категорично
забороняється проводити щеплення вдома. Для здійснення профілактичних
щеплень у приміщенні ФАПу виділяють спеціальне місце, де мають
зберігатися шприци та голки, призначені для цього; їх не можна
використовувати з іншою метою. Для вакцинації проти туберкульозу
виділяють окремі шприци та голки. Кожній дитині ін’єкцію з метою
щеплення слід робити окремими шприцом та голкою. У приміщенні, де
здійснюються щеплення, обов’язково повинні бути набори для подання
невідкладної допомоги та проведення протишокової терапії.

Одним з найбільш відповідальних розділів роботи по здійсненню щеплень є
відбір дітей на щеплення. Щепленню підлягають лише здорові діти.
Безпосередньо перед щепленням дитину повинен оглянути лікар або фельдшер
і провести термометрію.

Лікувально-профілактичну допомогу дітям у дошкільних закладах, що
знаходяться в районі діяльності ФАПу, подають середній медичний персонал
ФАПу і лікар-педіатр, закріплений за даним селом.

Середній медичний персонал ФАПу забезпечує систематичний медичний нагляд
за станом здоров’я дітей, контроль за організацією раціонального
харчування, дотриманням повітряного режиму, вжиттям заходів щодо
фізичного виховання і загартування дітей, проводить санітарно-освітню
роботу з батьками.

У період масових сільськогосподарських робіт медичні працівники ФАПу
беруть активну участь в організації сезонних дошкільних закладів.
Середній медичний персонал повинен також дбати про виховання у дітей і
підлітків гігієнічних навичок і проводити санітарно-освітню роботу з
питань охорони здоров’я дітей з педагогічним персоналом і батьками.

Основні завдання середнього медичного персоналу ФАПу щодо хворих дітей
такі:

а) своєчасне виявлення дітей, які захворіли;

б) подання необхідної невідкладної долікарської допомоги,

в) виклик лікаря до хворого;

г) вжиття заходів для своєчасної госпіталізації хворої дитини у
відповідний стаціонар району.

У зв’язку з цим фельдшер (акушерка) повідомляє по телефону головного
лікаря сільської дільниці або районного педіатра про дітей, які
захворіли вперше, і подає їм необхідну допомогу до прибуття лікаря.
Середній медичний персонал ФАПу без дозволу головного лікаря сільської
дільниці не має права лікувати і залишати хворих дітей, особливо
раннього віку.

Дітей з гострими неінфекційними захворюваннями, які потребують
стаціонарного лікування, госпіталізують у дільничні або районні лікарні.
Діти з інфекційними хворобами підлягають госпіталізації в інфекційні
відділення районних лікарень. Встановивши діагноз інфекційного
захворювання, фельдшер (акушерка) негайно надсилає екстрене повідомлення
в СЕС та інформує про це по телефону головного лікаря.

Оздоровленню дітей сприяє не стільки поліпшення їхнього
лікувально-профілактичного обслуговування, скільки активний вплив на
поведінку батьків методами гігієнічного навчання і виховання.

Багато чого для підвищення гігієнічної і медичної грамотності молодих
матерів дає, зокрема, створювана для них при ФАПі школа здоров’я.
Вивчення породіллями програми школи матерів від народження дитини до
року слід починати в пологовому будинку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *