.

Доброякісні та злоякісні пухлини зовнішніх статевих органів та піхви (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
355 8952
Скачать документ

Реферат на тему:

Доброякісні та злоякісні пухлини зовнішніх статевих органів та піхви

Доброякісні пухлини зовнішніх статевих органів (фіброма, міома, ліпома,
фіброміома, гідраденома, міксома, ангіофібробластома) у будь-якому віці
спостерігаються рідко, перебігають безсимптомно. Вузли пухлини на
широкій основі або ніжці досягають великих розмірів, інколи звисають між
стегнами. Можливе злоякісне переродження пухлини, при порушенні
кровообігу розвивається набряк, крововилив, некроз, приєднується
вторинна інфекція.

Фіброма — пухлина із сполучної тканини, що складається з клітин зрілої
волокнистої сполучної тканини та колагенових волокон. Залежно від
розміщення волокон фіброми бувають м’якими, щільними і дермоїдними.
Розміщується пухлина в товщі великої статевої губи або під слизовою
піхви. Росте повільно. Клінічних проявів не дає до того часу, поки не
досягне таких розмірів, що чинитиме незручності при ходьбі та перешкоди
для статевого життя. Малігнізуватися може лише дермоїдна фіброма.

Ліпома розвивається з жирової та сполучної тканини. Складається із
зрілої жирової тканини, розділеної на часточки сполучнотканинними
перетинками. Локалізується в ділянці лобка чи великих статевих губ.
Пухлина м’якої консистенції, округлої форми, відносно рухома, не спаяна
із шкірою. Росте повільно.

Міксома формується із залишків мезенхіми. Локалізується в ділянці лобка
та великих статевих губ. Частіше буває у жінок літнього віку.

Гемангіома виникає на грунті вродженої вади судин шкіри та слизових
оболонок зовнішніх статевих органів. Розрізняють капілярну та кавернозну
гемангіоми. Локалізується в ділянці великих статевих губ у вигляді вузла
або плями червоного чи синюшного кольору. Росте швидко, досягає великих
розмірів, іноді переходить на піхву та шийку матки.

Папілома утворюється з епітелію великих статевих губ, має
фіброепі-теліальну будову. Макроскопічне являє собою поодиноку або
множинну пухлину на тонкій ніжці або широкій основі з нерівною зернистою
поверхнею. Слід відрізняти папілому від гострокінцевих кондилом. Прогноз
переважно сприятливий, але за певних умов можлива малігнізація.

Лікування усіх форм доброякісних пухлин зовнішніх статевих органів
хірургічне (видалення пухлини).

Кіста великої залози присінка піхви

Кіста великої залози присінка піхви (бартолінової залози) утворюється
внаслідок перекриття її вивідної протоки. Розташовується в нижній
третині великої статевої губи. Утвір має діаметр 2-4 см, круглу чи
овальну форму, еластичну консистенцію. Часто ускладнюється нагноєнням,
яке супроводжується симптомами гострого запалення (біль, набряк,
гіперемія, інфільтрація тканин, порушення загального стану, підвищення
температури тіла).

Лікування хірургічне — над місцем найбільшого випинання роблять розріз
шкіри завдовжки 2-3 см, тупим і гострим шляхом залозу вилущують і
видаляють, проводять гемостаз і накладають шви.

Кіста гартнерового ходу

Кіста гартнерового ходу має ембріональне походження, розвивається із
залишків поздовжньої протоки придатків яєчника. Розміщується на боковій
стінці піхви. Має діаметр до 3-4 см, щільну чи м’яко-еластичну
консистенцію. Діагностують при гінекологічному огляді (рис. 177). У
деяких випадках потрібно диференціювати від саркоми піхви, а при
розташуванні кісти під сечівником — від його дивертикулу.

Лікування хірургічне. Піхву оголюють у дзеркалах і надрізують її стінку
в місці найбільшого випинання кісти, яку вилущують.

ПЕРЕДРАКОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ ВУЛЬВИ

До передракових захворювань зовнішніх статевих органів належать:

• лейкоплакія;

• крауроз вульви;

• хвороба Боуена;

• хвороба Педжета;

• пігментні плями, схильні до росту та виразкування.

Лейкоплакія вульви

Лейкоплакія вульви — це процес, що характеризується проліферацією та
порушенням диференціювання багатошарового плоского епітелію.
Гісто-логічно виявляють гіперкератоз, паракератоз, акантоз без
вираженого клітинного та ядерного поліморфізму.

Макроскопічне лейкоплакія вульви виглядає як суха біла пляма з
перламутровим блиском, що дещо піднімається над тканинами вульви.
Спочатку вона буває невеликих розмірів, згодом розповсюджується на
навколишні тканини, може охоплювати всю вульву. Прогресуючи, лейкоплакія
потовщується (рис. 178).

Клінічно проявляється свербінням, печією, що стає причиною травмування
шкіри, інфікування вульви, її виразкування.

gdy

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020