Реферат на тему:
Бузина трав’яниста
Sambucus ebulus L.— бузина трав’яниста, буз смердючий. Російські назви:
бузина зеленик, бузина травянистая, бузина низкорослая; польські: bez
ziel-ny, bez hebd, hebd.
Родина: Caprifoliaceae — жимолостеві.
>9
у старих парках, утворює зарості, також на узліссях, серед чагарників,
у ярах, на берегах струмків, на укосах залізниць, любить глинистий і
глинисто-кам’янистий грунт. Поширена в Західній Україні островами у
великій кількості як бур’ян. На Лівобережній Україні і на північ
зустрічається рідше.
За даними спеціальної літератури, всі частини цієї рослини отруйні.
В народному лікуванні застосовуються кореневища, корені, листки і
квітки. Корені (переважно з молодших рослин) і кореневища збирають
восени, а квітки і листки — під час цвітіння цих рослин. Корені сушать
на печі, а листки і квітки — в затінку на горищах. Напар або відвар
дрібно порізаних коренів (рідше листків і квіток) 30,0 г на 1 л кип’ятку
приймають по 1 склянці 3 рази на день як сильно сечогінний засіб при
водянці, особливо ниркового походження
При нефритах, хворобах сечового міхура та інших захворюваннях сечових
органів, а також при діабеті корінь трав’янистої бузини або її квітки, а
іноді листки і ягоди (останнє дуже рідко) додають у відповідні суміші
трав як дуже важливий їх компонент.
Зберігання. Корені зберігають у мішках, а листки і квітки — окремо в
ящиках, викладених папером, що щільно закриваються.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter