Автоматизоване управління об´єднаною лікарнею і профілактичною роботою лікувальних установ (лекція)

Л Е К Ц І Я

Автоматизоване управління об?єднаною лікарнею і профілактичною роботою
лікувальних установ

Основною установою для надання лікувально-профілактичної допомоги
населенню є об?єднана лікарня, що має в своєму складі стаціонар і
поліклініку (поліклінічне відділення).

В таки об?єднаних лікарнях є єдине керівництво, єдині
лікувально-діагностичні відділення, що надають допомогу хворим в лікарні
(в багатопрофільній лікарні – в спеціалізованих відділеннях призначених
для лікування хворих з визначеними групами хвороб), поліклініці і
вдома.

Міська об?єднана лікарня призначена виключно в основному для надання
медичної допомоги робітникам промислових чи будівельних організацій, є
медико-санітарною частиною (МСЧ), вструктуру якої також входить
стаціонар і поліклініка.

Комплексною установою, що обслуговує жінок проживаючих в районі її
діяльності усіма видами акушерсько-гінекологічної допомоги
(поліклінічної, в жіночій консультації і стаціонарі), є об?єднаний
пологовий будинок.

Задачі покращення медичного обслуговування населеннявимагають від
організаторів охорони здоров?я вміння аналізувати статистичні данні про
роботу різних лікувально-профілактичних установ і на основі аналізу
розробляти конкретні заходи по удосконаленню медичної допомоги.

Аналіз діяльності поліклініки і стаціонару об?єднаної міської лікарні
(об?єднаного пологового будинку) необхідний:

Органам охорони здоров?я, відповідаючим за медичну допомогу населенню
визначеної території і здійснюючим контроль за її постановкою.

Керівництву лікарні (пологового будинку) – для оперативного управління
установою.

Лікарям лікарні – для оцінки якості різних заходів, направлених на
охорону здоров?я населення.

Глибокий аналіз дозволяє організаторам охорони здоров?я оцінити основні
якісні показники роботи відповідальної установи в динаміці, визначити
недоліки і успіхи в медичному обслуговуванню населення, намітити основні
заходи по його покращенню.

Примінення механізованого обліку, використання сучасної техніки (ЕОМ),
організація вибіркових досліджень для уточнення окремих питань в роботі
лікувально-профілактичної установи, використання формалізованої
оперативно-облікової документації (стат-талон, історія хвороби та ін.),
які аналізуються головним лікарем і його замісниками в різні строки в
залежності від необхідності і терміновості.

Поліклінічна допомога є самим ведучим і масовим видом медичної допомоги
міському населенню (до 80 % від загальної кількості звертань за медичною
допомогою). Вона надається в поліклінічних відділах і міських
поліклініках.

Враховуючи значимість поліклінічної допомоги населенню, розглянемо більш
детально питання автоматизації поліклінічної служби в підсистемі АСУ
“Поліклініка”.

Підсистема АСУ “Поліклініка”

Розроблена система АСУ “Поліклініка” знаходить широке застосування в
лікувально-профілактичних установах.

З допомогою АСОД (автоматизованої системи обробки даних) АСУ
“Поліклініка” забезпечує:

1 – оперативний облік роботи всіх лікарів поліклініки;

2 – аналіз діяльності поліклініки в цілому;

3 – аналіз загальної захворюваності і захворюваності з тимчасовою
втратою працездатності;

4 – інтенсифікацію праці лікарів в результаті розробки раціональних
графіків їх роботи;

5 – ефективність організації диспансерного обстеження і т .д.;

6 – своєчасний збір і обробку інформації про діяльність лікарів
поліклініки з метою забезпечення ритмічності в роботі;

7 – оптимальний розподіл всієї роботи на профілактичний і лікувальний
розділи;

8 – визначення структури відвідування і т.д.

Дані, отримані АСОД, щомісячно поступають в розпорядження завідуючих
відділеннями, головних лікарів і їх замісників, головних спеціалістів
Міськохорони здоров?я (по профілям служб).

АСОД в АСУ “Поліклініка” дозволяє здійснювати оперативне управління
всіма розділами поліклінічної допомоги населенню міста.

Накопичений досвід по використанню ЕОМ з метою оперативної обробки
формалізованих документів для поліклініки (талон медичного обстеження,
формалізована амбулаторна карта і т.д.).

Єдиний уніфікований талон на прийом дозволяє враховувати данні прийому
пацієнтів лікарем, дані про проведені медичні огляди, по диспансерному
спостереженні та ін.

Інформація з талону та інших вхідних документів дозволяє формувати з
допомогою ЕОМ різноманітні бази даних про функціонування поліклінічних
служб:

про особи, підлягаючі медичному огляду;

по розділу “Диспансеризація”;

про роботу дільничних лікарів і т.ін.

Одержані дані в АСУ “Поліклініка” можуть бути використані в АСУ охороною
здоров?я більш високого рівня.

Ряд поліклінік, виконуючи звичайну функцію, є одночасно і
консультативними центрами. Таким чином, формується комплекс задач
«Консультативний центр», який забезпечує:

1 – аналіз різних аспектів роботи лікарів всіх спеціальностей;

2 – контроль обґрунтованості направлення хворих на консультації;

3 – аналіз і контроль повноти обстеження і якості діагностики як на
місцях, так і в консультативному центрі;

4 – управління диспансеризацією хворих з визначеними захворюваннями.
Вирішення вказаних задач з допомогою ЕОМ дозволяє:

підвищити якість медичного обслуговування;

скоротити час чекання консультаційного прийому;

допомагає в формуванні плану диспансеризації.

6.2. Автоматизована система профілактичних оглядів (АСПОН)

На даний час створено ряд автоматизованих систем для масового огляду
населення:

КАСМОН – комплексна автоматизована система для масових оглядів
населення.

АСМОН – ДМПО – автоматизована система масових оглядів населення з
донозологічною багатопрофільною організацією.

АСОРС – автоматизована система оцінки ризику синдромів.

АСПОН – автоматизована система профілактичних оглядів.

Програмою передбачено розгляд лише останної, оскільки решта систем
аналогічні по структурі з АСПОН.

АСПОН створюється в вигляді розгалудженої сітки терміналів (дисплеїв)
автоматизованих медичних приладів і апаратів з мікропроцесорами,
підключеними до міні-ЕОМ.

З допомогою АСПОН вирішуються слідуючі задачі:

1 – автоматизована обробка даних лабораторних досліджень;

2 – автоматизована розшифровка ЕКГ;

3 – аналіз біохімічних досліджень;

4 – аналіз антропометричних досліджень;

5 – аналіз флюорографічних досліджень;

6 – обробка анамнестичних даних і результатів лікарських оглядів
лікарями-спеціалістами;

7 – установка діагнозів методами лікарсько-машинної діагностики;

8 – здійснення планування, обліку і контролю проведенням профілактичних
оглядів і диспансеризації в цілому організованих колективів населення;

9 – визначення професійної придатності;

10 – складання планів лікувально-оздоровчих заходів;

11 – обробка матеріалу для статистичної звітності.

Враховуючи пропускну здатність АСПОН (від 25 до 50 тисяч чоловік
протягом року при однозмінній роботі), доцільніше всього створити її в
МСЧ великих підприємств чи об?єднань при наявності ІВЦ. Наприклад, на
Запоріжському автозаводі “Комунар” діє автоматизована поліклініка
профілактичних оглядів. За рік в ній може пройти огляд більше ста тисяч
робітників.

В об?єднані “АвтоЗАЗ” при участі Запоріжського обласного відділу охорони
здоров?я і Міністерства охорони здоров?я в систему АСМОН включені
підсистеми “Регістратура”, “Анамнез” і інші в відповідності з вказаними
задачами. При закінченні опитування і обстеження ЕОМ видає табулаграми
зі всіма даними і попереднім заключенням про стан здоров?я і відповідні
рекомендації (огляд спеціалістів, дообстеження, лікування в стаціонарі
та ін.).

Підсистема АСУ “Стаціонар”

Відповідно заданої програми, ЕОМ після обробки і формалізації інформації
видає визначену кількість таблиць з вихідними даними, які щомісячно
аналізуються головним лікарем і його заступниками.

Дані табличних зведень дозволяють одержати достовірну інформацію:

про склад хворих;

про середню тривалість перебування хворих в стаціонарі;

про непоказану і непрофільну госпіталізацію;

про своєчасність початого лікування і його якість;

про якість і кількість обстежень на догоспітальному етапі;

про розходження діагнозів;

про строки доставки хворих по екстренним показникам;

про ісход захворювання;

про працездатність виписаних хворих.

Характеристика соціального складу вибувших хворих:

за статтю;

за віком;

за професією;

за профілєм захворювання і т.ін.

в маштабах міста, району, республіки дозволяє здійснювати планування
мережі спеціалізованої допомоги.

Обробка формалізованих карт на вибувших із стаціонара підвищує:

інформативність статистичних даних,

об?єктивність оцінки показників діяльності стаціонару,

розробка і своєчасне здійснення комплексу заходів по покращенню роботи
стаціонару.

Підсистема АСУ “Стаціонару” вимагає використання методів
автоматизованого складання розкладу роботи лікарняних діагностичних
підрозділів, що пов?язано з забезпеченням лікарень новими діагностичними
засобами і значними труднощами при традиційному обслуговуванню заявок.

З допомогою ЕОМ різних комплексів і типів (в залежності від потужності
лікарні) вирішуюються комплекси задач: “Диспансеризація”, “Статистика”,
“Ліжковий фонд”, “Аптека” і ін.

Технологія експлуатації комплексу задач (підсистеми) “Диспансеризація”
передбачає роботу в ній медичного персоналу відділень, лабораторій,
операторної ЕОМ. Відповідні заявки в визначений час виводяться на
відеотермінали за допомогою мультитермінального макетного вводу
(вводяться також номера карти на хворих і числові коди назначених
досліджень). Відеотермінали дозволяють візуально звіряти інформацію,
виправляти помилки з допомогою програми макетного редактування,
змінювати нормативну діяльність досліджень.

Дякуючи автоматизації діагностичних підрозділів значно скорочується
об?єм роботи з заявками медичних сестер відділень, персонал звільняється
від планування роботи, одержуючи чіткий розклад, заснований на
нормативній необхідності.

До речі, вказати, що на базі АСАТІЗ (автоматизована система аналізу
травматизму, працевтрат і захворюваності) створена автоматизована
система управління періодичними медичними оглядами (АСУ ГМО).

В даній системі ЕОМ враховує контингенти осіб, що підлягають оглядам (це
стосується особливо робітників промислових підприємств), групує їх за
ознакою дії шкідливих факторів з врахуванням вираженості ступеню ризику
по основних синдромах можливих захворювань, визначає не тільки об?єм
необхідного дообстеження (у спеціалістів, лабораторно-інструментальні
дослідження та ін.), але і черговість (терміновість) і послідовність
його виконання для кожного обстежуваного.

Витрата часу на видачу направлень для 600 – 700 чоловік дорівнює 40 – 50
хвилинам. Після завершення огляду ЕОМ бере на себе функцію контролю за
виконанням всіх рекомендованих комісійно призначень.

Анкетний метод дозволяє здійснювати динамічне спостереження за станом
здоров?я працюючих по окремих цехаха заводу, підприємства чи в інших
групах на підставі кількісних характеристик ризику (у відсотковому
співвідношенні).

Запропонована система визначення посиндромно ступеня ризику (від 0 до
1,0) може вдосконалюватися за рахунок введення в формалізовану анкету
додаткових питань і розширення списку аналізуючих синдромів.

Слід розглядати осіб з середнім рівнем ризику (від 0,5 до 8,9) як “групу
уваги” і в межах 0,99 – 1,0 – високий (оптимальний) ступінь ризику
(фактично хворі). Одержані таким чином дані дають можливість формувати
АСУ ГМО чи АСУ “Диспансеризація”.

Безпосередньо самі ці системи дозволяють використовувати їх для
управління процесом диспансеризації при умові накопичення інформації про
кожного обстеженого в пам?яті ЕОМ.

В медичній службі Цивільної оборони лікарня (стаціонар) розглядається як
лікувальна установа, що входить в склад лікарняної бази, призначеної для
надання висококваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги і
лікування заражених хворих в випадках можливості військового нападу.

&

&

?І в даному випадку АСУ “Стаціонар” може бути використана для розрахунку
даних по лікарській базі (ЛБ) – як етап медичної евакуації в системі
Цивільної оборони, представляючої собою сукупність лікувальних установ,
об?єднаних єдиним керівництвом, розгорнутих в приміській зоні в
евакуаційному напрямку для надання враженим і хворим спеціалізованої
медичної допомоги і їх лікування до визначеного ісходу враження
(захворювання).

Математичне забезпечення являється організуючим началом всієї сучасної
технології діагностики і лікування. Недавно в стаціонарах з?явились
автоматизовані робочі місця. Невелика персональна ЕОМ з інтегрованою
системою, що використовується при цьому, одночасно виконує функції:

довідника,

архіву,

бібліографічного каталогу,

записної книжки,

щотижневника,

обчислювальної системи і т.ін.

Дякуючи цьому рутинна частина роботи менш докучає лікарю, який може
більше приділяти уваги творчому процесу лікування, проводити більш
глибокий аналіз своєї діяльності.

Автоматизовані робочі місця об?єднуються в єдину мережу, яка в свою
чергу включається в АСУ “Стаціонар”. Мережа робить доступними для
кожного робочого місця ресурси, пам?ять, програми і технічні пристрої
всіх входячих в неї персональних ЕОМ. Це дозволяє створити загальний
банк даних, який містить всю інформацію про кожного і всіх хворих разом.

Завдяки такій системі протягом декількох хвилин можна одержати,
наприклад, відомості про хворих, що знаходяться в останні роки на
лікуванні з приводу недостатності серця і легень одночасно і виявити,
яких ускладнень потрібно боятися, потім порівняти способи лікування і їх
результати і виділити найбільш ефективні лікарські препарати.

Створені ОАСУ “Охорони здоров?я” – це:

самі сучасні концепції,

можливість досягнення якісно нових результатів,

адаптивність до визначених умов роботи ЛПУ,

зручність для користувачів при використанні діалогових систем,

висока економічна ефективність.

В перспективі на найближчі роки планується в більш широкому масштабі:

створення банку єдиних історій розвитку і хвороби кожної людини із
обслуговуючого контингенту по всіх медичних спеціальностях,

створенняі використання обчислювальної мережі для розподільчої обробки
такої інформації,

подальша розробка і використання моделей оптимізації діяльності різних
служб і установ охорони здоров?я,

розробка моделей оцінки динаміки здоров?я населення,

створення на цій основі апарату напрацювання рекомендацій для прийняття
управляючих рішень,

створення комплексу керуючих задач по різних медичних спеціальностях,
взаємопов?язаних між собою.

Поліклініки повинні отримувати інформацію за допомогою анкет і
комплексного скринінгу. Машини призвані здійснювати не тільки процеси
формування груп ризику, визначати передбачувану локалізацію очікуваного
захворювання, видавати алгоритм обстеження, але і вести також облік,
звіт, контроль, прогнозування і планування профілактичних заходів.
Кінцевою метою є взаємозв?язок АСУ охороною здоров?я нижнього рівня з
вищестоящими. Розкриття і широке застосування можливостей АСУ в охороні
здоров?я не обмежується сказаним. Наступила необхідність, щоб кожний
лікар знав і розумів, для чого необхідні АСУ в охороні здоров?я, що вміє
робити комп?ютер, де і як найбільш доцільно його використовувати.

В підсумку цього розділу нам хотільсь би привести висловлювання Норберта
Винера: “Отдайте же человеку – человеческое, вычислительной машине –
машинное. В этом и должна , по-видимому, заключаться разумная линия
поведения организации совместных действий людей и машин”.

Оцінка здоров?я населення і його прогнозування в процесі диспансеризації
населення

Здоров?я – стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя,
а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів, як вказано в
Установі ВООЗ.

Показниками здоров?я є:

показники фізичного здоров?я;

показники демографії;

показники захворюваності;

показники інвалідності.

Всі ці показники повинні враховуватися при проведенні диспансеризації.
Вони повинні бути взяті за основу при створенні моделей здоров?я і його
прогнозування. Всі ці питання розглядаються при проходженні самостійної
теми “Здоров?я населення і методи його вивчення”.

Слід лише вказати, що для розрахунку і характеристики показників
здоров?я цілком можливо використовувати дані, отримані при
диспансеризації. Зокрема, можуть бути розраховані показники фізичного
розвитку, “індекси” здоров?я, показники ефективності та ін.

“Загрозометричний” підхід до формування груп ризику на основі
використання обчислювального прогнозування і ЕОМ дозволяє здійснювати
рангування хворих за ступенем ризику реалізації визначених форм
патології. Наприклад, прогноз розвитку бронхіальної астми може бути
установлений уже в віці 2-го року життя, пневмонії – іще раніше (на
підставі первинних патронажів), прогнозування вроджених вад розвитку –
під час вагітності (при моніторінговому спостереженні). В даний час
розроблені спеціальні прогностичні таблиці, дозволяючі правильно
передбачати можливість виникнення вроджених вад розвитку.

З допомогою удосконалених автоматизованих прогностичнх моделей можливо:

– визначити значення кожного із факторів і їх комбінованої дії на

формування здоров?я;

2) – ступінь ефективності предприйнятих оздоровчих заходів в комплексі
і окремо для кожного спостережуваного;

3) – розрахувати оптимальний комплекс лікувально-оздоровчих процедур як
для індивідуму, так і для різних профільних груп;

4) – прогнозувати стан здоров?я різних контингентів в результаті
введення в систему тих чи інших параметрів;

5) – здійснювати управління диспансеризацією на різних рівнях.

Створення прогностичних моделей на основі автоматизованих систем з
використанням ЕОМ в даний час утруднено в зв?язку з вирішенням проблеми
інтегрованого (збагаченого) показника ефективності, відповідаючого
багатьом вимогам (адекватність, комплектність, наукове обґрунтування,
об?єктивність та ін.).

Використання багатокрокового кореляційно-регресивного аналізу дозволяє
описати виявлені залежності з допомогою рівнянь регресії, які являють
собою організаційно-статистичну модель. В її створенні безперечну роль
відіграють автоматизовані системи і ЕОМ.

За допомогою автоматизованих систем для ризику основних патологічних
синдромів можуть бути вирішені задачі прогнозування здоров?я великих
контингентів населення. Для цієї мети слід використовувати середні
значення ризиків в визначенні популяції. Динаміка середніх значень
ризиків, виявлена за допомогою математичних методів обробки тимчасових
рядів, дозволяє одержати короткотермінові (до 5 років) прогнози в
вигляді очикуваних значень середніх ризиків по основних захворюваннях
(передзахворювання) і узагальненої характеристики здоров?я населення.
Дана система дозволяє:

точно враховувати обслуговуючі контингенти населення і на основі цього
оптимізувати розподіл ресурсів;

автоматизуати планування всіх видів оглядів, диспансерне спостереження
за хронічними хворими і пацієнтами з факторами ризику, періодичні
профілактичні профілактичні огляди працюючих.

Автоматизована система профілактичних оглядів

населення (АСПОН)

На даний час створена і функціонує автоматизована система медичних
профілактичних оглядів населення – АСПОН.

Ця система призначена здебільшого для профілактичних медичних оглядів
організованих колективів населення і в більш широких маштабах може бути
використана в МСЧ крупних об?єднань, де є свої обчислювальні центри.
АСПОН створюється у вигляді розгалудженої системи терміналів (дисплеїв)
з підключенням автоматизованих медичних приладів і апаратів з
мікропроцесорами і міні-ЕОМ.

Враховуючи пропускну здатність АСПОН (від 25 до 50 тисяч чоловік на
протязі року при одноманітній роботі) доцільніше всього створювати її в
МСЧ крупних підприємств.

Наприклад, на Запоріжському заводі “Комунар” діє автоматизована
поліклініка профілактичних оглядів. За рік в ній може пройти огляд
більше 100 тисяч працюючих.

З допомогою АСПОН вирішуються слідуючі задачі:

автоматизація обробки даних лабораторних досліджень;

автоматизована розшифровка ЕКГ;

аналіз біохімічних, антропометричних, флюорографічних досліджень;

обробка анамнестичних даних;

результати оглядів лікарями-спеціалістами;

установка діагнозів методами лікарсько-машинної діагностики;

здійснення планування, обліку і контролю за проведенням профілактичних
оглядів і диспансеризацією в цілому організованому контингенті
населення;

визначення профпридатності;

складання планів лікувально-оздроровчих заходів;

обробка матеріалу для статистичної звітності.

Об?єктивні відомості, необхідні для складання індивідуальних програм
додаткового обстеження, передаються у вигляді табулограми
лікарями-спеціалістами. При цьому значно скорочуються витрати праці
медичних працівників на здійснення медичних оглядів і часу, який
витрачається на обстеження пацієнта.

Дані на обстежуваних можуть накопичуватися в цільових банках на різних
рівнях управління охороною здоров?я.

9. Скринінгові автоматизовані системи (КАСМОН, АСМОН-ДМПО)

Система КАСМОН, розроблена в Латвійській республіці з метою вирішення
слідуючих задач:

організація масового долікарського обстеження населення з приміненням
анонімного опитування (“Карта обстеження для ЕОМ”);

стандартних лікувально-інструментальних методів;

розробка результатів огляду на ЕОМ з метою виявлення осіб, маючих ознаки
можливого патогенетичного змінення в стані здоров?я і потребуючих в
дообстеженні лікарями різних спеціальностей;

виділення диспансерних груп КАСМОН дозволяє виявити в більш ранні строки
хворих по основних профілях захворювань (по 14 класах захворювань).

Більш розширеною скринінговою системою з обстеженням різних органів і
систем (по 42 параметрам) при огляді 8 лікарями-спеціалістами є
автоматизована система масових оглядів населення з донозологічною
багатопрофільною орієнтацією – АСМОН-ДМПО.

Втілення даної системи дозволяє:

Значно підвищити якість діагностики і виявлення захворювань в
амбулаторно-поліклінічних умовах..

В 2 рази підвищити ефективність праці лікарів і середніх медичних
працівників за рахунок визволення від рутинної роботи.

Раціонально планувати лікувально-оздоровчі заходи.

Одержувати значний економічний ефект.

Пропускна здатність системи до 90 чоловік за зміну, тривалість
проходження повного огляду 2,5 – 3 години.

Медико-комп?ютерні комплекси типу КАСМОН, АСМОН можуть організовуватись
на базі мікро-ЕОМ в поліклініках, лікарнях та інших установах охорони
здоров?я.

В структурі обласних і міських лікарень, клінік медичних інститутів,
крупних сільських лікарень, консультаційно-діагностичних спеціалізованих
центрів можуть створюватися спеціалізовані по окремим захворюванням
медико-комп?ютерні комплекси.

Якщо пропускна здатність первинних медико-комп?ютерних комплексів
(КАСМОН,АСМОН) максимально 150 – 200 оглянутих за добу (при двозмінній
роботі), то пропускна здатність спеціалізованих комплексів
установлюється окремо для кожного комплексу.

Гнучкі автоматизовані комплекси типу КАСМОН, АСМОН можуть діяти
автономно або в структурі амбулаторно-поліклінічних установ, працювати
на пересувних засобах (морське чи річкове судно, спеціалізовний вагон на
залізничній дорозі та ін.).

Оцінка об?єктивних даних і визначення групи здоров?я здійснюється з
приміненням ЕОМ. Мікро-ЕОМ обробляє інформацію по окремих етапах
обстеження або дає загальне заключення. Інформація про кожного пацієнта
поступає в автоматизований банк даних.

Здійснення поставлених задач в повному об?ємі можливо при умові
примінення автоматизованих систем і електронно-обчислювальної техніки,
створення медико-комп?ютерних комплексів. Багато питань примінення
автоматизованих системз метою диспансеризації вимагають подальшого їх
вирішення. Необхідно перебороти скептицизм, психологічний бар?єр і
пройнятися духом часу, тим більше, що є всі передумови і реальні
можливості створення автоматизованих систем для масових профілактичних
оглядів і диспансеризації.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *