.

Андропауза та остеопороз (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
180 1610
Скачать документ

Реферат на тему:

Андропауза та остеопороз

В усьому світі спостерігається суттєве постаріння населення. Незважаючи
на більш низьку середню тривалість життя у чоловіків порівняно з
жінками, чисельність осіб старших вікових груп серед представників
чоловічої статі продовжує збільшуватися. За даними Міністерства
статистики України, на 1 січня 2001 року в нашій країні проживало 22,8
млн. чоловічого населення, серед яких віком старше 50 років — 6 003 227
чоловіків (26,4 % від загальної кількості чоловічого населення), старше
60 років — 3 662 692 (16,1 %) та старше 70 років — 1 443 097 (6,3 %).
При цьому, у 2000 році (порівняно з 1995 роком) чисельність
представників чоловічої статі збільшилась у віковій групі 60 років і
старше на 9, 9 %, у віковій групі 70 років і старше — на 19, 1 %.
Фактично, більш ніж кожен четвертий житель України перебуває у віковій
групі 50 років та старше, для якої характерним є погіршення стану
здоров’я та збільшення числа захворювань.

Досить новими проблемами для чоловіків старшого віку є андропауза, або
гіпогонадизм пізнього віку, та остеопороз, між якими існує зв’язок.
Разом з тим, велика увага в медичній літературі, у тому числі й в
Україні, приділяється постменопаузальному остеопорозу, який вперше
описав у 1941 році F. Albright. Проте 20 % хворих на остеопороз
складають чоловіки, в яких спостерігається 25 % від усіх остеопоротичних
переломів стегнової кістки. У порівнянні з жінками, чоловіки з
переломами стегнової кістки мають у два рази більшу летальність, яка
складає протягом першого року після перелому 30 % проти 9 % у жінок.
Ризик остеопоротичного перелому у чоловіків становить 13–25 %, тоді як у
жінок — 50 %. Проте ризик летальності при остеопоротичному переломі
стегнової кістки у представників чоловічої статі в 2–3 рази вищий. У США
серед чоловіків віком 65 років та старше 4–5 осіб на 1000 мають щорічно
перелом стегнової кістки. Близько 20 % із цих хворих вмирають протягом 6
місяців та близько 40 % відновлються до рівня їх функціональних
можливостей до перелому. Головна причина переломів стегнової кістки в
літньому віці — зниження мінеральної щільності кісткової тканини,
описана як остеопороз, який у чоловіків викликаний, принаймні частково,
дефіцитом тестостерону. Виявлено прямий зв’язок між дефіцитом
тестостерону у чоловіків при старінні й переломом стегнової кістки.
Відзначено, що 48 % суб’єктів з переломами стегна мали гіпогонадизм у
порівнянні з 12 % у контрольній групі (Stanley H. L. та співавт., 1991).
Асоціація між гіпогонадизмом і переломами стегнової кістки була
підтверджена в іншому дослідженні чоловіків літнього віку. Висловлено
припущення, що ранній діагноз та лікування гіпогонадизму могли б
запобігти переломам стегнової кістки в цій старіючій популяції.
Ретроспективний аналіз жителів чоловічої статі будинку для престарілих з
переломами стегнової кістки в анамнезі показав, що 66 % з них мали
гіпогонадизм (Abbasi A. A. та співавт., 1995). Незважаючи на прогрес у
вивченні постменопаузального остеопорозу, до цього часу лише незначна
увага серед науковців та практичних лікарів приділяється остеопорозу та
його зв’язку з гіпогонадизмом у чоловіків. Тому метою нашої статті є
огляд даних літератури та результатів власних досліджень, присвячених
даній проблемі.

Термінологія та історичні аспекти

Здавна функціональний стан яєчок пов’язували зі статевою силою та
довголіттям. Так, греки й католики використовували як стимулюючий та
збуджуючий засіб препарат “сатирикон”, сировиною для якого були яєчки
цапа й вовка. Тестикулярні екстракти тварин як форма “органотерапії”
продовжували використовуватися в двадцятому сторіччі. У 1889 році, у
віці 72 років, видатний французький невропатолог і фізіолог Чарльз
Броун-Секар повідомив у журналі “Lancet” про омолоджуючий вплив
екстрактів яєчок морської свинки та собаки, які він використовував. Він
писав: “…Через день після першої підшкірної ін’єкції й ще більше після
двох наступних настала радикальна зміна в стані мого здоров’я… Я
відновив силу, якою володів багато років тому… Мої кінцівки,
перевірені динамометром протягом тижня до лікування та протягом місяця
після першої ін’єкції, показали істотне збільшення сили… Я мав
поліпшення інтелектуальної працездатності, яка зменшувалася протягом
останніх років, та повернувся до мого попереднього звичайного стану…

”Повідомлення значною мірою сприяло більшому використанню
“органотерапії” — методу лікування, що став поширюватися в Європі та
Північній Америці. Екстракти з яєчок, наднирників та гіпофіза тварин,
так само як неендокринних тканин, таких як спинний мозок, селезінка й
печінка, використовувалися для лікування різних захворювань та з метою
профілактики старіння. З появою ендокринології як наукової дисципліни
(початок ХХ сторіччя), органотерапевти й стаття, яка надихнула їх,
набули поганої слави.

У здорових чоловіків з віком, подібно до жінок, спостерігаються
різноманітні гормональні зміни, у тому числі зменшення рівня андрогенів
у сироватці. Лікарі давно знали, що деякі особливості старіння чоловіків
можуть бути подібні до тих, які спостерігаються у молодих чоловіків з
гіпогонадизмом. Також є деяка схожість з жіночою менопаузою, включаючи
вплив на мінеральну щільність кісткової тканини, зміни в тілобудові та
зменшення статевого інтересу й активності.

Наприкінці 30-х років XX сторіччя були опубліковані повідомлення про
лікування чоловічого клімаксу й інволюційних депресивних симптомів
тестостероном. Так, Schmitz у 1937 році опублікував статтю, в якій
відзначав покращення стану більшості чоловіків середнього та літнього
віку зі скаргами на імпотенцію та депресію після лікування тестостерону
пропіонатом. Werner також відзначав зменшення втоми, дратівливості та
депресії в чоловіків із симптомами “клімаксу” при лікуванні такою ж
формою тестостерону. Проте не всі дослідження мали позитивні результати,
й Американська медична асоціації фармації та хімії заявила в 1939 році,
що “ефективність лікування інволюційної депресії в чоловіків
тестостероном не вивчалася в адекватних дослідженнях для того, щоб
підтвердити його позитивний вплив”.

Дефіцит тестостерону в чоловіків як молодого, так і літнього віку
супроводжується втратою м’язової маси та сили, порушенням жирового
обміну, втратою кісткової тканини, зменшенням сексуальної функції та
психоемоційними розладами. Ці особливості у здорових чоловіків літнього
віку часто згадувалися як “чоловічий клімакс”(термін, запропований
Werner у 1939 році) та “чоловіча менопауза” (запропонований Featherstone
у 1985 році).З наукового погляду більш точна назва — “частковий
андрогенний дефіцит у чоловіків при старінні (англійська абревіатура —
PADAM)”, термін, який вперше був запропонований на симпозіумі,
проведеному в 1994 році австрійським андрологічним товариством.
Зустрічається також термін “андрогенний дефіцит у чоловіків при
старінні” (ADAM). У 2002 році Міжнародною Асоціацією вивчення старіння в
чоловіків у журналі “Aging Male” надруковані рекомендації щодо
діагностики та лікування пізнього гіпогонадизму (Morales A., Lunenfeld
B., 2002). На початку 2000 року ВООЗ видала посібник під назвою
“Чоловіки, старіння й здоров’я”, в якому для визначення стану, що
супроводжується дефіцитом тестостерону та пов’язаними з ним клінічними
симптомами, використовували термін “андропауза”. Хоча ймовірно багато
чинників здійснюють внесок в “андропаузні скарги”, головною
детермінантою, як вважають, є поступове зниження рівня тестостерону, що
спостерігається зі збільшенням віку у більшості чоловіків.Ряд авторів
вважають, що термін “андропауза” є невдалим, оскільки на відміну від
жінок (у яких після настання менопаузи репродуктивна функція
втрачається), у чоловіків як репродуктивна, так і гормональна функція
яєчок зберігається протягом усього життя, тому надають перевагу термінам
PADAM та пізній гіпогонадизм.

Щодо остеопорозу в чоловіків, то виділяють первинний (ідіопатичний)
остеопороз, коли невідома причина захворювання, та вторинний остеопороз,
причинами якого є інші захворювання або вживання лікарських засобів
(табл. 1).

Табл. 1Причини вторинного остеопорозу у чоловіків

Табл. 2Біологічний вплив андрогенів

Роль андрогенів у чоловічому організмі

Андрогени належать до стероїдних гормонів; основними андрогенами у
чоловіків є тестостерон та його дигідроформа — дигідротестостерон (ДГТ).
Тестостерон майже цілком секретується яєчками, хоча приблизно 5 % його
виробляється корою наднирників. ДГТ виробляється також у деяких
клітинах-мішенях під впливом 5a-редуктази з тестостерону.

Тестостерон є кінцевим продуктом гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної (ГГГ)
осі (рис. 1). Він секретується клітинами Лейдіга під впливом
лютеїнізуючого гормону (ЛГ), який самостійно продукується гіпофізом у
відповідь на виділення гонадотропін-релізинг гормону (ГнРГ)
гіпоталамуса. Рівні тестостерону в сироватці контролюються за принципом
зворотного зв’язку з гіпоталамусом. Механізм ендогенного синтезу
тестостерону включає зв’язування ЛГ з поверхневими мембранними
рецепторами, які активізують аденілатциклазу. Збільшення рівня
циклічного AMФ у клітинах Лейдіга прискорює метаболізм холестирину,
який, у свою чергу, конвертується в прегненолон на першому кроці процесу
синтезу тестостерону.

Вважають, що більшість тестостерону в крові (близько 65 %) знаходиться в
тісному зв’язку з глобуліном, який зв’язує статеві гормони (ГЗСГ);
приблизно 35 % тестостерону порівняно слабко зв’язані з альбуміном і
лише 1–2 % перебувають у вільному стані. Загальновизнано, що
тестостерон, який може використовуватися клітинами (біодоступний
тестостерон), включає вільний тестостерон плюс альбумін-зв’язаний
тестостерон. Концентрації тестостерону значно варіюють між
індивідуумами, нормальний діапазон рівня загального тестостерону в
сироватці у чоловіків молодого віку складає 12–35 нмоль/л; біодоступний
тестостерон складає 2,5–4,2 нмоль/л.

Тестостерон біологічно активний у різних тканинах (табл. 2). Андрогенна
активність забезпечується в деяких тканинах безпосередньо тестостероном,
в інших — ДГТ. Тільки 20 % ДГТ секретується яєчками, більшість його
потрапляє в кров від органів-мішеней. Тестостерон і ДГТ діють на
клітини-мішені, зв’язуючись зі специфічними мембранними рецепторами, щоб
сформувати стероїд-рецепторний комплекс. Потім цей комплекс мігрує до
ядра клітини, де він взаємодіє з акцепторними ділянками ДНК, щоб
збільшити транскрипцію специфічних андроген-чутливих генів.

Невеликі кількості тестостерону конвертуються ферментом ароматазою в
естрадіол, який переважає у жінок і є головним компонентом багатьох
жіночих препаратів замісної гормональної терапії. У чоловіків естрадіол
впливає на метаболізм кісткової тканини та гіпоталамо-гіпофізарну вісь;
тому біотрансформація тестостерону в естрадіол є важливою стосовно
мінеральної щільності кісткової тканини. Тестостерон також активний у
печінці, еритропоетичних стовбурових клітинах та імунній системі, хоча
механізми його дії до кінця не визначені.

Крім секреції ЛГ, під впливом ГнРГ гіпоталамуса гіпофіз також секретує
фолікулостимулюючий гормон (ФСГ). ФСГ стимулює виробництво сперми
клітинами Сертолі в яєчках; даний процес також залежить від паракринного
впливу тестостерону.

Виробництво тестостерону у здорових чоловіків молодого віку
контролюється ГГГ віссю. Гіпоталамус виділяє гормони в пульсуючому ритмі
з інтервалом в 1–2 години, який визначає пульсуючу секрецію ЛГ, ФСГ і
тестостерону. Як і в інших гормональних системах, пульсуючий ритм
виділення ГнРГ запобігає десенсибілізації клітин-мішеней у гіпофізі та
яєчках. Концентрації тестостерону також змінюються протягом дня з
найвищими рівнями вранці та зниженням більш ніж на 35 % вдень і ввечері.

Гіпогонадизм — патологічний стан, зумовлений дефіцитом або порушеннями
дії тестостерону. Дефіцит тестостерону може бути викликаний дисфункцією
яєчок (первинний гіпогонадизм) та дисфункцією гіпоталамуса або гіпофіза
(вторинний гіпогонадизм) (табл. 3). Порушення дії тестостерону
зумовлюються резистентністю тканин-мішеней до цього гормону або ж до
ДГТ. Гіпогонадизм у чоловіків називають також тестикулярною
недостатністю.

Діагноз класичного гіпогонадизму базується на показниках загального
тестостерону в сироватці, нижчих за нормальний рівень для молодих людей
( 89 % – норма;

67–89 % – остеопенія;

Література [1] Поворознюк В. В. Остеопороз позвоночника: механизмы развития, факторы риска, клиника, диагностика, профилактика и лечение// Повреждения позвоночника и спинного мозга (механизмы клиника, диагностика, лечение)/ Под ред. Н. Е. Полищука, Н. А. Коржа, В. Я. Фищенко. – К.: Книга плюс, 2001. – С. 272–304. [2] Поворознюк В. В., Григор’єва Н. В. Менопауза та остеопороз. – К.: Українська асоціація остеопорозу, 2002. [3] Amin S., Zhang Y., Sawin C. T. et al. Association of hypogonadism and estradiol level with bone mineral density in elderly men from the Framingham study// Ann Intern Med. – 2000. – V. 133. – P. 951–963. [4] Barrett-Connor E., Mueller J. E., Miihlen D. C. et al. Low levels of estradiol are associated with vertebral fractures in older men, but not women: The Rancho Bernardo Study// J Clin Endocrinol Metab. – 2000. – V. 85. – P. 219–223. [5] Boonen S., Vanderschueren D., Geusens P. et al. Age-associated endocrine deficiencies as potential determinants of femoral neck (type II) osteoporotic fracture occurrence in elderly men// Int J Androl. – 1997. – V. 20. – P. 134–143. [6] Coldray D., Weisan Y., Jaccard N. et al. Decreased bone density in elderly men treated with the gonadotropin-releasing hormone agonist decapeptyl (D-Tryp6-GnRH)// J Clin Endocrinol Metab. – 1993. – V. 76. – P. 288-290.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020