Статистичне спостереження (реферат)

Реферат на тему:

Статистичне спостереження

Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення

Проблема інформаційного забезпечення є першочерговою не лише для
статистичного дослідження, а й для будь-якої сфери діяльності.
Інформаційне забезпечення — це сукупність відомостей про явища та
процеси суспільного життя, які орієнтовані на певних користувачів. Отже,
інформація — це продукт збирання та обробки даних, що має відповідне
аналітичне призначення. Відомий вислів С. Лемма: «Інформація — це влада»
наголошує на тому, що наявність якісної інформації дає змогу правильно й
рішуче керувати економічними та соціальними процесами. Так, відомості
про склад і природний рух населення є підставою для перспективних
розрахунків його чисельності, бюджети домогосподарств — основою для
розробки програми соціального захисту, визначення механізму індексації
доходів населення. Інформація про ринок товарів і послуг — це підґрунтя
для маркетингової політики, зокрема для регулювання рівня цін,
забезпечення ринкових пропорцій.

Проте нові ринкові умови, зокрема створення недержавних структур, дещо
порушили цілісність інформаційного простору. Виникли такі сфери, яких
раніше не існувало або їх існування не засвідчувалось (комерційна та
підприємницька діяльність, неформальна зайнятість, «тіньова» економіка
тощо). Отримання такої інформації ускладнилось через наявність багатьох
перешкод: комерційна таємниця, відсутність реєстраційного номера фірми,
невідповідність юридичної та фактичної адрес, а також зареєстрованого і
фактичного виду діяльності. Внаслідок демонополізації економіки з-під
державного інформаційного контролю вийшло багато підприємств, установ та
організацій. З огляду на це постала потреба розробляти й удосконалювати
методи збирання різнобічних статистичних даних. Це пов’язано з ретельним
науковим обґрунтуванням мети та способу отримання інформації, її
подальшого використання. Тому процес формування якісної інформаційної
бази потребує чіткої спланованості першого етапу статистичного
дослідження, яким є статистичне спостереження. Статистичне спостереження
— це спланована, науково організована реєстрація масових даних про
будь-які соціально-економічні явища та процеси. Від інших методів
збирання даних статистичне спостереження відрізняється характером і
масовістю даних та способами їх отримання. Крім безпосередньої
реєстрації (вимірювання, підрахунок, оцінювання) широко застосовується
вивчення суспільної думки на підставі опитування.

Залежно від рівня реєстрації, статистичні спостереження можуть бути
первинними або вторинними. Первинне спостереження — це реєстрація
вихідних даних, що надходять від об’єкта, який їх продукує. Прикладом
може бути поточний облік кількості зареєстрованих шлюбів і розлучень у
відповідній установі; опитування населення щодо ставлення до процесу
приватизації майна. Вторинне спостереження — це збирання раніше
зареєстрованих та оброблених даних, наприклад матеріалів банківських
звітів, результатів аудиторської перевірки, підсумків біржових торгів.
Отже, які дані вважаються статистичними?

Статистичні дані — це масові системні кількісні характеристики
соціально-економічних явищ і процесів. Ступінь масовості залежить від
рівня узагальнення досліджуваних явищ. На макрорівні збирають дані про
явища та процеси загальнодержавного характеру. Це відомості про
виробничий потенціал держави, розмір її фінансових ресурсів,
експорт-імпорт товарів, рівень безробіття, кількість зареєстрованих
злочинів. На мікрорівні дані є також масовими, але іншого ґатунку.
Матеріали, що їх збирають окремі міністерства, відомства, підприємства,
установи, товариства та фірми, характеризуються певною фрагментарністю.
Прикладом є дані про кількість та розмір акціонерних внесків певного
товариства, кредитні та депозитні процентні ставки комерційних банків,
кількість квартир, проданих на біржі нерухомості, і т. ін.

Статистичні дані обов’язково мають кількісну визначеність, завдяки чому
підлягають нагромадженню, зведенню та узагальненню. Останнє можливе лише
за умов їх системності. Статистичні дані — це не «будь-що під рукою», а
лише факти, що узгоджуються, порівнюються і в сукупності відбивають
певний бік явища чи процесу. Так, визначаючи доходи населення, слід
зважати на те, до якої соціальної групи воно належить, які має джерела
засобів існування, в якій місцевості мешкає.

Зрозуміло, що від якості даних статистичного спостереження залежать
результати подальшого дослідження. Тому вони мають відповідати певним
вимогам.

Перша — це вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану.
На жаль, ця вимога іноді не додержується як на мікро-, так і на
макрорівні. Прикладом можуть бути матеріали переписів населення на
території України в період Першої та Другої світових війн. Вони не
враховували значних втрат населення внаслідок репресій, розкуркулювання
та голодомору. На мікрорівні типовим є приховування частини доходів від
оподаткування як юридичними, так і фізичними особами. Досягти достатньої
вірогідності можна, з одного боку, усунувши передумови таких викривлень
(наприклад, удосконаливши податкову систему, а з іншого — застосувавши
чутливішу систему оціночних показників.

Друга вимога — це повнота даних як за їх обсягом, так і по суті.
Наприклад, у разі дослідження ринку покупців певного товару слід брати
до уваги не лише ті верстви населення, на які він розрахований, а й
категорії споживачів, які можуть придбати товар для своїх дітей,
родичів, друзів. Щодо повноти по суті, то вона забезпечується системним
добором кількох взаємозалежних ознак явища. А саме, визначаючи ринок
споживачів, слід поцікавитись їхніми потребами, смаком, вимогами,
платоспроможністю. Потрібно також знати стратегію своїх конкурентів.

Третя вимога — це своєчасність даних. Інформація має дійти до
користувача, перш ніж застаріє, інакше вона втрачає корисність.
Наприклад, дані біржових торгів або валютних курсів мають надходити до
користувача в міру їх виникнення та реєстрації; цінність даних бюджетних
обстежень втрачається з часом, особливо в умовах високої інфляції.

Четверта вимога — ця порівнянність даних у часі або у просторі. Дані
можуть бути не порівнянні за складом сукупності. Наприклад, нестійкою є
структура емітентів на фондовому ринку України. Істотних змін зазнає
склад населення за джерелами засобів існування, виникають нові групи —
підприємці, фермери, безробітні. Гострою є проблема порівнянності за
одиницями, які взято для вимірювання, особливо це стосується вартісних
показників в умовах тривалої високої інфляції або внаслідок грошової
реформи.

З переходом національної статистики на міжнародні стандарти важливо
керуватися порівняльною методикою збирання даних та обчислення
статистичних показників. Так, програмою нового перепису населення
України затверджено одиницю спостереження, використовувану у світовій
практиці, а саме: «домогосподарство» замість «родина», як це було в
попередніх переписах. «Домогосподарство» означає сукупність осіб, що
мешкають разом і ведуть спільне господарство. Очевидно, ця категорія
ширша від попередньої, оскільки не обмежується лише родинними зв’язками.
Порівнянність методики обчислення статистичних показників важлива,
особливо для вторинних спостережень. Так, показник, що визначає ступінь
демографічного та соціального розвитку країни, коефіцієнт смертності
немовлят — через непорівнянність методики збирання та обчислення — є
заниженим порівняно з фактичним в Україні згідно з міжнародною
методикою.

Важливою є порівнянність даних за територіальною належністю одиниць
внаслідок відповідних змін. Наприклад, набуття статусу міського
поселення сільськими населеними пунктами під час промислового
будівництва або набуття статусу Автономної Республіки Крим колишньою
областю тощо.

П’ятою вимогою є доступність даних. З переходом до ринкових умов питання
їх доступності особливо загострюється. Ці дані важко не лише зібрати, а
й отримати готову статистичну інформацію. Відомо, що за радянських часів
великий обсяг статистичної інформації приховувався від широкого загалу.
У період демократизації більшість матеріалів державної статистики стали
«відкритими». Проте ускладнилась ситуація з централізованим збиранням
даних, особливо в недержавних структурах. Низький рівень
відповідальності таких структур щодо подання звітів, а то й повна
непідзвітність деякої їх частини призводить до порушення вимог повноти
та своєчасності реєстрації даних.

Одержання якісної статистичної інформації значною мірою залежить від
того, на якому рівні вона збирається. В Україні діють дві системи:
централізована (загальнодержавна) та децентралізована (відомча, окремих
економічних структур). Звичайно, централізована система збирання має
ширші можливості для якісного спостереження: наукову методику,
кваліфіковані кадри, технічне забезпечення тощо. Проте децентралізована
система є оперативнішою завдяки меншому розриву в часі між збиранням
даних і використанням готової статистичної інформації. Для
децентралізованої системи гостро постає проблема наукової
обґрунтованості методів статистичного спостереження та їх практичного
застосування.

Статистичне спостереження здійснюється в три етапи:

1) підготовка спостереження;

2) реєстрація статистичних даних;

3) формування бази даних.

Підготовка статистичного спостереження — найвідповідальніший етап,
оскільки тут постають і вирішуються основні методологічні питання: що і
як вивчатиметься, на які запитання потрібно дістати відповіді. На цьому
етапі вирішуються також організаційні питання: хто, де, коли проводить
спостереження і що для цього необхідно. Тобто на першому етапі
складається докладний план статистичного спостереження, що охоплює
методологічні та організаційні питання.

На другому етапі збирають дані. Процес копіткий, що потребує чіткої
взаємодії, скоординованості та оперативності всіх виконавчих служб. Чим
коротший термін збирання, тим більш своєчасною та дешевою буде
інформація. Від якості збирання залежать також точність, повнота й
вірогідність даних. Третій етап передбачає контроль та нагромадження
даних спостереження, а також їх збереження. На цьому етапі
відпрацьовується система оперативного доступу та пошуку необхідних
даних. Це дуже важливо в умовах централізованого спостереження, коли
нагромаджуються величезні обсяги корисної інформації, пошук якої
обходиться недешево, а знайти її й використати іноді важко.

Програмно-методологічні питання

статистичного спостереження

Розробка програмно-методологічних питань плану спостереження полягає в
науково-практичному обґрунтуванні та визначенні суті явища, умов його
формування та прояву. Крім того, добирається система ознак, що
характеризують явище, ураховується можливість їх кількісної обробки та
перевірки на точність.

Комплекс програмно-методологічних питань може бути поданий у
послідовності їх виникнення та розв’язування (рис. 2.1).

Мета спостереження — здобути статистичні дані, які є підставою для
узагальненої характеристики стану та розвитку явища або процесу з
визначенням відповідної закономірності.

Кінцевою метою спостереження є підготовка управлінських рішень та вжиття
відповідних заходів.

Рис. 2.1. Програмно-методологічні питання

статистичного спостереження

Так, країни ЄЕС регулярно вдаються до обстежень у сфері бізнесу. Метою
окремих обстежень є визначення інвестиційної поведінки суб’єктів бізнесу
та прогнозування її впливу на рівень виробничих потужностей і зайнятість
населення країни. Іншим прикладом може бути обстеження суб’єктів малого
бізнесу в Україні. Мета — якомога ретельніше вивчити стан
виробничо-фінансової діяльності підприємств малого бізнесу заради
сприяння їх подальшому розвитку в Україні.

Мета спостереження визначає його об’єкт. Об’єкт спостереження — це
сукупність явищ, що підлягають обстеженню. Чітке визначення суті та меж
об’єкта дозволяє запобігти розбіжностям у тлумаченні результатів
обстеження. Для цього застосовуються цензи. Ценз — це набір кількісних
обмежувальних ознак. Скажімо, у попередньому прикладі слід обґрунтувати,
яка сукупність суб’єктів малого бізнесу досліджуватиметься. Це може бути
сукупність усіх зареєстрованих підприємств малого бізнесу або лише
діючих. В останньому разі не буде оцінено ефективність упровадження
малого бізнесу. Інша проблема — який суб’єкт бізнесу слід вважати малим?
В Україні малим вважається підприємство з чисельністю зайнятих не більш
як 50 осіб та обсягом виручки, що не перевищує 1 млн грн. Тому цензом
буде максимально припустима кількість зайнятих та обсяг виручки.

Об’єкт спостереження як сукупність складається з окремих елементів —
одиниць сукупності. Одиниця сукупності — це первинний елемент об’єкта,
що є носієм ознак, які підлягають реєстрації. Під час перепису населення
одиницею сукупності є кожна людина, у разі реєстрації проданих на біржі
нерухомості об’єктів — кожна продана квартира. Проте не кожна одиниця
сукупності може надати про себе інформацію. Тому в ході обстеження
виокремлюють одиницю спостереження. Одиниця спостереження — це первинна
одиниця, від якої дістають інформацію. Так, під час перепису населення
одиницею спостереження є домогосподарство, а також кожний його член.
Коли йдеться про реєстрацію проданих на біржах нерухомості квартир,
одиницею спостереження є біржа. Отже, одиниця сукупності та одиниця
спостереження можуть збігатися (як, зокрема, під час перепису). І
відповідних прикладів існує чимало: у бюджетних обстеженнях господарств
такими одиницями є домашні господарства, під час вивчення громадської
думки населення — кожний респондент — людина, яка висловлює свою думку.

Визначивши носії ознак і джерела інформації, складають програму
спостереження. Програма спостереження — це перелік запитань, на які
потрібно дістати відповіді в результаті спостереження. Зміст та
кількість запитань формують згідно з метою спостереження і реальними
можливостями його проведення (грошовими, трудовими витратами та терміном
реєстрації). Складають такий перелік запитань, який на підставі
щонайменшої кількості залучених даних дає якнайбільше інформації. Цього
можна досягти завдяки системному підходу. Запитання слід добирати так,
щоб кожне мало самостійне призначення і водночас у комбінації з рештою
запитань давало додаткову суміжну та побічну інформацію. Використовуючи
блоки взаємозалежних узгоджених запитань, можна дослідити також
внутрішні зв’язки об’єкта дослідження. Далі ці запитання деталізують,
щоб сформувати набір ознак, які характеризують зазначений об’єкт
обстеження та його одиниці.

Головними вимогами щодо подання ознак є простота формулювань, чітке
тлумачення і однозначність. Так, під час перепису населення запитання
про шлюбний стан особи потрібно поставити точніше, а саме: замість
«перебування у шлюбі» має бути «перебування в зареєстрованому шлюбі». Це
допоможе уникнути значних розбіжностей між даними поточного обліку і
фактичними через незбіг кількості фактичних і юридичних шлюбів).
Оскільки ознаки за формою вираження можуть бути не лише кількісними, а й
атрибутивними, то в разі добору шкали вимірювання перевагу слід надати
не лише більш інформативним ознакам (номінальній шкалі), а й ознакам із
ширшими можливостями статистичної обробки (порядковій та метричній
шкалам). На підставі сформованого переліку ознак розробляють
статистичний інструментарій. Статистичний інструментарій — це набір
статистичних формулярів, а також інструкцій і роз’яснень щодо проведення
статистичного спостереження, реєстрації даних.

Статистичний формуляр — це обліковий документ єдиного зразка, що містить
адресну характеристику об’єкта спостереження та статистичні дані про
нього. Статистичними формулярами є звіти, переписні та опитувальні
листки, бланки документів, анкети.

Деякі формуляри містять також коротку інструкцію щодо їх заповнення. До
інших інструкція додається як окремий документ, де роз’яснюється порядок
реєстрації даних, розтлумачується зміст окремих запитань або відповідей.
Проте чим вдаліше формулюються запитання та ознаки, тим менше роз’яснень
вони потребують. Складаючи анкети, застосовують запитання закритого,
напівзакритого та відкритого типу. До закритого типу належать запитання,
до яких додається повний набір відповідей, а респондентові пропонується
лише вибрати потрібні. Іноді кількість можливих відповідей обмежується
(не більше або не менше як дві-три відповіді). Наприклад, студентам
економічної спрямованості під час опитування пропонувалося запитання:
«Який характер роботи Вас приваблює?» (дайте не більш як дві відповіді).

1. Спокійний, ритмічний.

2. Творчий, аналітичний.

3. Такий, що потребує ділового спілкування.

4. Сприяє просуванню по службі.

Запитання напівзакритого типу містять перелік готових відповідей, а
також вільний рядок для самовизначення.

Скажімо, в анкеті, що з’ясовує якість національної телереклами,
пропонується запитання: «Які негативні особливості притаманні
національній телерекламі?».

1. Однотипність виражальних засобів.

2. Недостатня художність.

3. Примітивність змісту.

4. Невиразність ефектів.

5. Інше _________________ (впишіть).

Запитання відкритого типу передбачають, що опитуваний самостійно
формулює відповідь. До таких належить, наприклад, запитання: «Які
відеокліпи Вам подобаються?»

Зрозуміло, що в разі організації масових анкетних обстежень доцільно
пропонувати запитання закритого та напівзакритого типу. Вони дають
змогу, по-перше, діставати адекватні відповіді, а по-друге, —
формалізувати, нагромаджувати та кількісно їх обробляти. Причому
перевагу мають напівзакриті запитання, що передбачають не лише чіткі
відповіді, а й дають змогу респондентові вільно висловити власну думку.

Зауважимо, що статистичний інструментарій забезпечує не лише вхідну, а й
вихідну частину інформаційної бази спостереження. Тобто, визначаючи
ознаки, складаючи блоки запитань, одночасно готують макети вихідних
таблиць, де немає цифрової інформації. За макетами таблиць одразу можна
визначити, наскільки кожне запитання (ознака) узгоджується з іншими,
передбачити, як «працюватиме» те чи інше запитання (ознака), вилучити
малоінформативні запитання, обґрунтувати методику подальшої статистичної
обробки решти запитань.

Програма спостереження передбачає також визначення виду та способу
реєстрації даних. Здебільшого вид і спосіб спостереження залежать від
його мети, суті об’єкта спостереження, обсягу та ступеня точності
очікуваних результатів. Важливими для обстеження є його фінансове та
трудове забезпечення, а також фактор часу. Види й способи спостереження
докладно розглянуто в підрозд. 2.4.

Неодмінною умовою програм спостереження є наступність їх змісту, одиниць
спостереження, методик обчислення. Це потрібно для порівняння
результатів спостереження в часі та просторі. Наприклад, програми
переписів населення останніх десятиліть мають однаковий зміст за
головними соціально-демографічними показниками, тоді як у програмі
нового перепису населення України одиницю спостереження змінено, щоб
результати перепису стали порівнянними з міжнародними показниками.

Готуючи статистичне спостереження, слід забезпечити точність даних
реєстрації. Точність результатів досягається завдяки застосуванню, з
одного боку, системи контролю, а з іншого — ретельно відпрацьованого
механізму збирання даних і практичного досвіду в цій роботі. Такий
досвід формується під час пробних, так званих пілотних обстежень —
невеликих за обсягом, що мають на меті випробувати, уточнити програму
спостереження, підвищити якість опрацювання організаційних питань.

Отже, підготовка спостереження потребує вирішення не лише
програмно-методологічних, а й суто практичних (організаційних) питань.

Організаційні питання

статистичного спостереження

Другою складовою плану спостереження є комплекс організаційних питань.
Організаційні питання стосуються місця й часу проведення обстеження,
органів та персоналу, залученого до обстеження, його
матеріально-технічного забезпечення, а також системи гарантування
точності результатів (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Організаційні питання статистичного спостереження

Організаційні питання тісно пов’язані з програмно-методологічними й
залежать від мети та умов обстеження.

Насамперед з’ясовується, на який орган покладено відповідальність за
проведення обстежень, їх підготовку. Залежно від масштабності об’єкта
спостереження, а також зацікавленості щодо його результатів діють такі
групи зазначених органів.

1/4

3/4

?????$??y

???????????y ???????y????¤?$????y??¤?$??y?????$??y

?????$??y

???????????y

?????$??y ???????y??¤?$??y

%реписи (населення, земельного фонду, технологій тощо), обстеження
соціально-демографічного та економічного характеру (обстеження
міграційних потоків населення, неформальної зайнятості, бюджетів
домогосподарств, діяльності суб’єктів бізнесу тощо).

2. Статистичні відділи міністерств і відомств — державні обстеження
локального за тематикою характеру. Наприклад, обстеження, що їх
проводять Державна податкова адміністрація, Комітет митного контролю,
Державна служба приватизації майна тощо.

3. Спеціальні інститути, агентства, міжнародні організації — обстеження,
що ґрунтуються на вивченні суспільної думки або мотивації, поведінки та
оцінок окремих суб’єктів суспільно-економічного життя.

До таких інститутів належать, зокрема, Інститут соціології, філіал
Інституту суспільної думки Геллапа (Соціо-Геллап), Міжнародний інститут
соціології, Міжнародна організація праці (МОП), Міжнародний центр
дослідження проблем тенденцій діяльності економічного характеру,
Генеральне агентство у справах економіки та фінансів при комітеті ЄС.

4. Аналітичні відділи окремих економічних структур (підприємств,
організацій, фірм, банків, бірж, страхових товариств тощо) — обстеження
на мікрорівні, що мають маркетингове або контрольне спрямування.
Наприклад, маркетингові обстеження туристичних фірм, що мають на меті
з’ясувати ринок споживачів, або обстеження комерційних банків з метою
проаналізувати потреби фактичних і потенційних клієнтів щодо різних
банківських послуг.

Кожний орган, що виконує спостереження, має забезпечити себе
кваліфікованими кадрами як на етапі підготовки обстеження, його
проведення, так і під час обробки результатів. Здебільшого у
статистичному спостереженні беруть участь не лише статистики, а й особи
різних професій. Наприклад, до проведення перепису населення залучають
спеціально підготовлених обліковців-реєстраторів, статистиків-науковців,
організаторів та аналітиків, а також програмістів, операторів ЕОМ,
технічний персонал.

Наступним питанням є обґрунтування місця обстеження — пункту, в якому
перебуває одиниця спостереження і реєструються дані. Наприклад, під час
телефонного опитування телеглядачів місцем обстеження є місце проживання
респондентів. У разі обстеження осіб, котрі прибули з-за кордону,
стосовно мети їх приїзду місцем обстеження буде районне відділення віз
та реєстрацій (ВВІР). Для того щоб спостереження дало вірогідні та
своєчасні дані, необхідно вирішити питання часу та періоду
спостереження.

Час спостереження (об’єктивний час) — це час, до якого належать дані
спостереження. Коли об’єктом спостереження є процес, то вибирають
інтервал часу, протягом якого нагромаджуються дані. Якщо об’єктом
спостереження є певний стан, то вибирають критичний момент — момент
часу, станом на який реєструються дані. Наприклад, число угод, укладених
на універсальній біржі, може реєструватися як за деякий період (протягом
місяця), так і за станом на певні моменти — дні біржових торгів, що
відбуваються, як правило, один раз на тиждень. Тут первинне
спостереження реєструє угоди за моментами, а вторинне — за період.

Критичним моментом користуються під час перепису населення, коли
потрібно точно зареєструвати його стан в один «момент».

Наприклад, критичним моментом перепису населення є час 24.00 з 4-го на 5
лютого. Зрозуміло, що переписати все населення країни в одну мить
неможливо, тому крім часу спостереження встановлюється період
спостереження — суб’єктивний час, протягом якого реєструються дані. Якщо
період перепису населення становить, скажімо, 10 днів (з 05.02 по 14.02
включно), то наприклад, 10 лютого, всі дані про членів певного
домогосподарства реєструються станом на початок перепису (05.02). Коли в
домогосподарстві навіть на день реєстрації, але після початку перепису
народилася дитина, переписом вона не враховується.

Час спостереження вибирають у найсприятливіший або нейтральний для
об’єкта спостереження період. Наприклад, перепис плодовоягідних
насаджень здійснюють у період їх цвітіння або плодоношення. Переписи
населення призначаються на період найменшої його міграційної активності.
Для України це зима — кінець січня, початок лютого. Опитування
громадської думки провадиться в період стабільної, не загостреної
соціально-економічної ситуації.

Для проведення будь-якого статистичного спостереження потрібне
відповідне матеріально-технічне забезпечення: друкарські засоби,
обчислювальна та множувальна техніка, транспортні засоби, статистичний
інструментарій та рекламні носії. Останнє є важливим у разі підготовки
макроспостережень, які потребують роз’яснень і повідомлень для широкого
загалу.

Контроль даних спостереження водночас є методологічним і організаційним
питанням. Якщо його розглядати як засіб попередження помилок, то питання
наближається до методологічного. Якщо контроль — це виявлення та
виправлення помилок, то йдеться швидше про організаційний захід.

Контроль означає насамперед перевірку даних обстежень щодо їх повноти й
вірогідності.

Повнота даних контролюється, як правило, візуально: перевіряють
наявність даних за всіма одиницями та позиціями.

Дані на вірогідність перевіряють засобами логічного та арифметичного
контролю.

Логічний контроль — це перевірка сумісності даних, яка полягає в
порівнянні взаємозалежних ознак. Прикладом може бути контроль відповідей
респондентів, отриманих у ході опитування: порівняння віку респондента з
його сімейним станом, виду діяльності з джерелом засобів існування,
матеріального становища господарства зі структурою бюджетних витрат
тощо. Зрозуміло, що логічний контроль установлює лише наявність помилки,
а не її розмір. Проте іноді вдається визначити наближені межі помилки,
порівнюючи дані спостереження з аналогічними даними інших спостережень
чи дані в динаміці. Так, можна визначити помилку в даних про котирування
цін на біржі, знаючи курс цін і межі їх коливань, або в розмірі
кредитних процентних ставок, коли відома облікова кредитна ставка
Нацбанку.

Встановити розмір помилки та виправити її можна засобами арифметичного
контролю, тобто прямим чи побічним перерахунком зареєстрованих даних.
Наприклад, розмір сукупного доходу домогосподарства можна перевірити з
певною точністю, підсумувавши його витрати за основними статтями. Розмір
акціонерного капіталу товариства можна проконтролювати, знаючи кількість
акціонерів і розмір їхнього середнього внеску.

Зауважимо, що здебільшого встановити вірогідність даних неможливо (коли
помилки виходять за межі логічного та арифметичного контролю). Отже,
доводиться враховувати природу помилок. Залежно від причини виникнення
розрізняють такі помилки:

репрезентативності — виникають під час вибіркового спостереження через
несуцільність реєстрації даних і порушення принципів випадковості
відбору;

реєстрації — виникають у разі будь-якого спостереження внаслідок
перекручення фактів або неправильного їх запису.

Залежно від природи виникнення помилки реєстрації можуть бути
випадковими або систематичними.

Випадкові помилки виникають внаслідок збігу випадкових обставин —
неуважності реєстратора або незосередженості респондента. Вони
викривлюють дані спостереження в той чи інший бік, проте завдяки
масовості розглядуваних випадків дія таких помилок урівноважується, і
вони істотно не впливають на результати.

Більш небезпечними є систематичні помилки, які виникають у результаті
постійних спотворень в одному напрямі. Такі помилки істотно зміщують
результати спостереження в один бік (збільшення або зменшення). До них
призводить, скажімо, тенденція округлювати розміри доходів і витрат до
цілих чисел (доходів у бік зменшення, а витрат — у бік збільшення).

Систематичні помилки бувають незловмисними та зловмисними. Незловмисні
помилки виникають внаслідок необґрунтованості програми спостереження,
некомпетентності реєстраторів, неосвіченості респондентів.

Так, через помилки у складанні програми спостереження впливу наслідків
аварії на ЧАЕС на стан здоров’я населення здобуті результати значно
завищили рівень захворюваності, оскільки було обстежено лише населення,
яке перебувало в медичних установах.

Класичним прикладом помилки, що виникає через легковажність
респондентів, є так зване жіноче кокетування (зменшення віку), старече
кокетування (збільшення віку) та округлення віку до чисел, кратних 5 чи
10, так звана вікова акумуляція.

Зловмисні помилки виникають через свідоме викривлення фактів з певною
метою (очорнити або прикрасити дійсність). Прикладами таких помилок є
масові факти приховування доходів від оподаткування, приписки у звітах,
приховування виручки від реалізації в комерційній торговельній мережі,
пунктах громадського харчування.

Форми, види та способи спостереження

З огляду на різноманітність сфер спостереження та багатогранність його
аспектів застосовують різні організаційні форми, види і способи збирання
даних.

Нині поширені три організаційні форми спостереження: звітність,
спеціально організовані спостереження та реєстри.

Звітність — це форма спостереження, згідно з якою кожний суб’єкт
діяльності регулярно подає відповідну інформацію до державних органів
статистики та певних відомств у вигляді документів (звітів) спеціально
затвердженої форми.

Звітність характеризується такими властивостями, як обов’язковість,
систематичність, вірогідність.

Обов’язковість означає, що звіти неодмінно подають усі зареєстровані
суб’єкти діяльності, додержуючи уніфікованої форми та затвердженого
переліку показників і зазначаючи свої реквізити: назву, адресу, прізвище
та підпис відповідальної особи, дату складання звіту.

Систематичність передбачає регулярне, своєчасне складання та подання
звітності у затверджені терміни.

Вірогідність — дані, наведені у звітності, мають відповідати дійсності й
виключати будь-які викривлення (приховування та приписки). За
вірогідність поданих даних суб’єкти діяльності несуть адміністративну та
судову відповідальність. Завдяки цьому вдається попереджати порушення
через неподання даних або подання з перекрученням фактів.

Звітність складається на підставі первинних даних оперативного та
бухгалтерського обліку. Залежно від рівня затвердження та призначення
звітність поділяється на зовнішню та внутрішню. Зовнішню затверджують та
збирають органи держстатистики, міністерства та відомства, внутрішню —
розробляють самі суб’єкти діяльності для власних оперативних,
управлінських та аналітичних потреб. Наприклад, аналіз ринкової
ситуації, визначення власних ресурсів, прогнозування діяльності
грунтується на даних внутрішньої звітності багатоструктурних суб’єктів
діяльності, акціонерних товариств, концернів, асоціацій тощо.

За частотою подання звітність поділяється на періодичну та річну.
Періодична звітність (місячна, квартальна, піврічна) охоплює показники
поточної діяльності суб’єктів, річна — підбиває головні підсумки
фінансово-виробничої діяльності суб’єктів за рік. Залежно від
терміновості подання звіти можуть передаватися телетайпом, поштою,
електронною поштою.

Останнім часом звітність значно спростилася за формою, скоротилася за
обсягом, ступенем охоплення, переліком показників. Водночас удосконалено
методику обчислення існуючих показників згідно з міжнародними
стандартами. Статистичний облік переходить на систему національних
рахунків (СНР), що і розглядається в підрозд. 10.3.

Спеціально організовані спостереження охоплюють сфери життя та
діяльності, що не вловлюються звітністю (перепис, облік, спеціальне
обстеження, опитування).

Перепис — суцільне або вибіркове спостереження масових явищ з метою
визначення їх розміру та складу на певну дату. Перепис здійснюється
періодично (як правило, з рівним інтервалом) або одноразово. Так,
переписи населення в більшості країн світу відбуваються раз на 10 років.

Особливістю переписів є те, що вони проводяться одночасно по всій
території за єдиною для всіх одиниць програмою. До програми перепису
населення України 2001 року включено питання, що стосуються окремої
людини (вік, стать, національність, рідна мова, шлюбний стан, освіта,
громадянство, джерела засобів існування), а також домогосподарства в
цілому (склад домогосподарства, зайнятість його членів, житлові умови
тощо).

Обліки — суцільні спостереження масових явищ, які ґрунтуються на даних
огляду, опитування та документальних записів.

Прикладом може бути облік поголів’я худоби за видами, групами і
категоріями господарств, а також облік земельного фонду за видами угідь,
якістю ґрунту, категоріями господарств тощо.

Спеціальні обстеження — несуцільне спостереження окремих масових явищ
згідно з певною тематикою, що виходить за межі звітності. Вони можуть
бути періодичними або одноразовими. Наприклад, обстеження з питань
неформальної зайнятості населення, бюджетні обстеження домогосподарств,
маркетингові обстеження.

Опитування — це, як правило, несуцільне спостереження думок, мотивів,
оцінок, що реєструються зі слів респондентів.

Винятком є суцільне опитування всього населення — референдум: масове
волевиявлення щодо принципових соціально-політичних та економічних
питань.

Опитування може здійснюватися в різних формах: усній (інтерв’ю),
письмовій (анкетування), очній (роздача анкет), заочній (поштові,
телефонні). Останнім часом у світовій практиці широко застосовуються
телефонні опитування. Наприклад, опитування споживачів про їхні наміри
щодо придбання певних товарів, користування новими, нетрадиційними
послугами, про ставлення до реклами тощо.

Почала відроджуватися така форма спостереження, як статистичний реєстр —
список або перелік одиниць певного об’єкта спостереження із зазначенням
необхідних ознак, який складається та оновлюється під час постійного
відстежування. Перші реєстри складались у Російській імперії протягом
XVІІІ—XІX століть під назвою «ревізькі казки» — пойменний список
мешканців країни із зазначенням їхнього віку, статі, сімейного стану.

У теперішніх планах держстатистики є складання єдиних державних
реєстрів: населення, суб’єктів господарювання (підприємств, організацій
різної форми власності), домашніх господарств, земельного фонду,
технологій.

Реєстр населення — це пойменний перелік мешканців регіону, який
регулярно переглядається.

Реєстр населення дозволяє нагромаджувати, зберігати та оновлювати
паспортні та податкові відомості про кожного мешканця. Такі реєстри
використовуються як база даних для складання списків
військовозобов’язаних, виборців, платників податків, а також у разі
запровадження безпаспортного (карткового) режиму.

Реєстр підприємств та організацій — це перелік суб’єктів усіх видів
економічної діяльності із зазначенням їхніх реквізитів та основних
показників. Уже тепер в Україні діє Єдиний державний реєстр підприємств
та організацій (ЄДРПОУ). Цей реєстр дає змогу налагодити єдиний
інформаційний простір, до якого входять суб’єкти ринку.

Класифікуючи статистичні спостереження, визначають їх вид і спосіб
реєстрації даних. Види спостереження розрізняють за двома критеріями:
ступенем охоплення одиниць і часом реєстрації даних.

За ступенем охоплення спостереження бувають суцільними та несуцільними.

Суцільні спостереження — це обстеження, під час яких реєструються всі
без винятку одиниці сукупності. До цього виду належать обстеження у
формі звітності, розрахованої на певних суб’єктів діяльності, а також
більшість переписів. Винятком є перепис населення, який поєднує суцільне
та вибіркове обстеження за окремим переліком ознак.

Несуцільні спостереження — це обстеження, що мають на меті реєструвати
не всі одиниці сукупності, а лише їх певну частину. До таких
спостережень належать вибіркове, основного масиву, монографічне,
анкетне, моніторинг.

Вибіркове спостереження — це обстеження, під час якого реєструється
деяка частина одиниць сукупності, відібрана у випадковому порядку.
Прикладом можуть бути вибіркові обстеження суб’єктів малого бізнесу,
обстеження рівня знань студентів державних і недержавних вищих закладів
освіти, бюджетів домашніх господарств, а також обстеження якості товарів
і продукції тощо.

Обстеження основного масиву — це обстеження переважної частини одиниць
сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці об’єкта
спостереження. Прикладом може бути обстеження міст із найвищим рівнем
забруднення атмосферного повітря або обстеження діяльності групи
найвпливовіших комерційних банків.

Монографічне обстеження — це ретельне обстеження окремих типових одиниць
сукупності з метою їх досконалого вивчення. Прикладом може бути
обстеження діяльності фондової біржі або обстеження стану справ
збанкрутілої компанії.

Анкетне спостереження — це обстеження певної частини одиниць сукупності
внаслідок неповного повернення від респондентів заповнених реєстраційних
формулярів (анкет). Прикладом є анкетне обстеження мешканців регіону
щодо їх ставлення до процесу приватизації землі або обстеження студентів
щодо якості викладання фахових дисциплін.

Моніторинг — це спеціально організоване систематичне спостереження за
станом певного середовища. Наприклад, моніторинг рівня радіаційного
забруднення на територіях, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. В
економічній сфері моніторинг застосовується з метою реєстрації даних
валютних торгів, аукціонів. Проводиться моніторинг бюджетів окремих
соціальних груп населення (фермерів, пенсіонерів, студентських сімей).

Спостереження за часом реєстрації фактів поділяються на поточне,
періодичне та одноразове.

Поточне спостереження — це систематична реєстрація фактів щодо явищ, у
міру їх виникнення або збирання фактів щодо безперервного процесу.
Безперервними є демографічні процеси: народжуваність, смертність,
шлюбність і розлученість, а також виробничі процеси (випуск продукції)
або реалізаційні процеси (збут і реалізація продукції). До числа явищ,
які реєструються в певні моменти, належать підсумки біржових торгів,
продажу на аукціонах.

Періодичне спостереження проводиться через певні (як правило, рівні)
проміжки часу. Прикладом можуть бути переписи населення, виробничих
площ, технологій тощо, а також обстеження суб’єктів бізнесу щодо
перспектив інвестування.

Одноразове спостереження проводиться в міру виникнення потреби в
дослідженні явища чи процесу. Наприклад, маркетингове дослідження щодо
адаптації товару до місцевого ринку або обстеження думки населення щодо
впровадження страхової медицини.

Статистичні спостереження здійснюються трьома способами: безпосередній
облік фактів, документальний облік, опитування.

Безпосередній облік — це обстеження, під час якого обліковець особисто
реєструє факти підрахунком, вимірюванням, оцінюванням, оглядом. Так
реєструють товарні потоки, що перетинають митні кордони, обліковують
готівкову грошову масу в банках або оцінюють рівень екологічного
забруднення в регіоні тощо.

Проте більшість явищ і процесів суспільно-економічного життя не
підлягають прямому вимірюванню. У таких випадках застосовуються інші два
способи.

Документальний облік — це обстеження, коли факти реєструють за даними,
наведеними в документах первинного обліку. У такий спосіб складають
статистичну звітність і визначають усі економічні показники макро- та
мікрорівнів: обсяги матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, розмір
доходів, капітальних вкладень, обсяги експорту та імпорту товарів тощо.

Опитування може здійснюватись по-різному: експедиційним способом,
самореєстрацією, кореспондентським та анкетним шляхом.

Експедиційний спосіб — це реєстрація фактів спеціально підготовленими
обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації. Такий спосіб
застосовується під час переписів населення в Україні. В інших країнах
обирають дешевший спосіб — самореєстрацію (США, країни Західної Європи).

Самореєстрація означає, що факти фіксують самі респонденти після
попереднього інструктажу з боку реєстраторів-обліковців. У США дані
перепису населення, здобуті самореєстрацією, дають 67 % повернення
заповнених переписних листків. Решту даних збирають експедиційним
способом. Метод самореєстрації дає добрі результати там, де якісно
ведеться роз’яснювальна робота, де респонденти характеризуються високим
ступенем громадянської відповідальності.

Кореспондентський спосіб — це реєстрація фактів про явища та процеси на
місцях їх виникнення спеціально підготовленими особами та надсилання
результатів до відповідних інстанцій. Цей спосіб широко використовується
в дослідженнях ринку товарів і послуг на рівні окремих регіонів, а також
під час відстежування руху товарів у специфічних умовах ринку.

Окремі види та способи спостереження можуть застосовуватись у комплексі,
не виключаючи один одного, залежно від складності доступу до об’єкта
спостереження, ступеня підготовленості громадськості до певного методу
спостереження, сучасних досягнень щодо методології та організації
статистичних спостережень.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *