математика
РЕФЕРАТ
на тему:
Логарифм числа, логарифм частки.
Поняття логарифма. Розглянемо рівність 43 = 64. У ній число З с
показником степеня, до якого треба піднести число 4,
. У загальному випадку в рівності ах = N число х є показником степеня,
до якого треба піднести основу а, щоб отримати
число N .
0, то це рівняння не має коренів, бо значення показникової функції у=
ах додатні при будь-якому х.
1, є множина додатних чисел (отже, корінь рівняння існує). Крім того,
кожне своє значення показникова функція набуває тільки при одному
значенні аргументу (отже, цей корінь єдиний).
1, називають логарифмом числа N за основою а.
Логарифмом числа N за основою а називають показник х степеня, до якого
треба піднести а, щоб одержати число N.
Слово “логарифм” позначають символом log, праворуч від якого (трохи
нижче) записують те число, яке називають основою логарифма. Так, замість
того, щоб писати “логарифм числа 81 за основою 3”, скорочено пишуть iog3
81. Те, що число х с логарифмом числа N за основою а, записують так:
loga N – х. Цю рівність читають так: “логарифм числа N за основою а
дорівнює х”.
64 = -6.
Зазначимо, то вирази log4 (-64), log, 0 не мають змісту, тому що
рівняння 4х =-64, 3х =0 не мають коренів.
1, мас зміст лише при N > 0 .
Логарифмічна logа N = b і показникова ab – N рівності виражають одне і
те саме співвідношення між числами а, b і N. За цими рівностями можна
знайти одне з трьох чисел, що входять до них, якщо задано два інші.
Відповідно до цього можна розв’язати задачі:
1) знайти число N за даним його логарифмом b за основою а;
2) знайти основу а за даним числом N і його логарифмом 6;
3) знайти логарифм b даного числа N за даною основою а.
Широко вживають так звані десяткові логарифми, тобто логарифм за основою
10. Для них застосовують позначення lg (без запису основи), наприклад lg
10 = 1, Ig100 = 2, lg1000 = 3, Ig0,1 = -1.
Приклад 1. Записати у вигляді логарифмічних рівностей:
а) 27 =128;
Розв’язання. За означенням логарифма даного числа за даною основою
маємо:
a) log2128 = 7.
Теорема 2. Логарифм частки двох додатних чисел (дробу дорівнює різниці
логарифмів діленого і дільника (чисельника знаменника), тобто
де N1, > О, N2 > 0.
Доведення. Нехай logаN1=x1 і logaN2=x2. Тоді N1=ах1, N2=ах2.
. Замінюючи х1 і х2 їхніми виразами через логарифми, остаточно
одержуємо
= – loga N.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
