.

Ціна і ринкова рівновага (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1644 15688
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Ціна і ринкова рівновага

ЦІНА І РИНКОВА РІВНОВАГА

Ціна товару і закон вартості. — Попит і пропозиція та їх залежність від
ціни товару. — Еластичність попиту і пропозиції. — Ціна ринкової
рівноваги.

1. Ціна товару і закон вартості

Товари продаються і купуються завдяки тому, що маючи певну цінність
(вартість), вони набувають грошової оцінки, мають свою ціну. Ціна завжди
пов’язана з цінністю (вартістю) товару. Оскільки в економічній теорії
існують різні версії вартості товару, то немає єдності й у визначенні
сутності його ціни.

Прихильники трудової теорії вартості (зокрема, Д.Рікардо і К.Маркс)
вважали, що ціна – це грошовий вираз вартості товару, коли остання
визначається витратами суспільне необхідної праці на його виробництво.
Ринкова ціна товару є ціною його виробництва, яка включає середні
витрати виробництва і середній прибуток. З цих позицій, ціна товару
утворюється під дією закону вартості.

За маржиналістською концепцією (неокласичною теорією) ціна товару
складається співвідношенням попиту і пропозиції на ринку. У свою чергу,
попит на товар визначається його граничною корисністю, а пропозиція –
величиною граничних витрат. Ціна товару, що визначається на основі
граничної корисності блага є ціною покупця, а ціна, розрахована за
граничними витратами фірми – ціною продавця. Реальна ринкова ціна товару
формується в результаті суперечливої взаємодії цін покупця і продавця.

Сучасна економічна теорія намагається об’єднати в ціні товару
“об’єктивність”, тобто вартість, і “суб’єктивність”, тобто граничну
корисність, через яку визначається цінність. Обидва підходи можна
об’єднати через закон вартості, який, з певними допущеннями, можна
трактувати як закон граничної корисності.

Суть закону вартості полягає в тому, що обмін товарами здійснюється на
основі їх вартості, або цінності, за термінологією неокласиків. Вартість
обов’язково проявляється через ціну.

Під дією попиту і пропозиції ціна товару постійно відхиляється від його
вартості (цінності) у той чи інший бік. Відхилення цін від вартості за
умов вільної конкуренції є необхідною умовою дотримання балансу попиту і
пропозиції, тобто рівноваги ринку даного товару. У цьому проявляється
механізм реалізації закону вартості, умовою його дії є відхилення ціни
від вартості під тиском попиту і пропозиції.

Закон вартості як закон ринкової рівноваги виконує ряд важливих функцій:

> регулює ціни, а через них – й розподіл виробничих ресурсів і поділ
праці між різними сферами виробництва;

> стимулює прибутком тих виробників, у кого індивідуальні витрати
ресурсів менші, і “карає” збитками тих, у кого вони більші;

> зумовлює санацію (очищення) економіки від нежиттєздатних
підприємств і диференціацію виробників за доходами.

Отже, закон вартості – це закон руху товарного виробництва, основа
ринкового механізму вільної конкуренції, який діє через взаємозв’язок
ціни, попиту і пропозиції.

2. Попит і пропозиція та їх залежність від ціни товару

Ціни на товари і послуги складаються на ринку під дією попиту на них та
їх пропозиції.

Попит – це готовність покупців придбати певний товар, тобто це потреба в
товарі, представлена на ринку грошима за даного рівня ціни. Отже,
йдеться про платоспроможний попит, його грошове забезпечення.

Обсяг попиту на певний товар на даному ринку визначається кількістю
товару, яку покупці готові придбати за даної ціни і даного грошового
доходу.

Пропозиція — це готовність продавців продати певний товар, тобто це та
кількість товару на ринку, яку продавці хочуть продати за даного рівня
ціни.

Попит є проявом конкуренції покупців, а пропозиція – продавців. Коли
посилюється конкуренція покупців, то попит на товар зростає, а його ціна
підвищується. Якщо ж пропозиція перевищує попит, то зростає конкуренція
продавців, які тепер згоджуються продавати товар за нижчою ціною. Отже,
середовищем, в якому формуються попит і пропозиція і діє ринковий
механізм ціноутворення, є конкуренція, існування конкуренції –
обов’язкова умова його функціонування.

Потрібно врахувати, що не лише попит і пропозиція впливають на ціну
товару, але й рівень ціни визначає обсяги попиту і пропозиції. Водночас,
попит на даний товар і його пропозиція визначаються багатьма факторами,
зокрема – ціною даною товару, цінами інших товарів, грошовими доходами
покупців, їхніми смаками, нагромадженим багатством, навіть географічним
середовищем та кліматичними умовами. Зміна усіх цих чинників й зумовлює
зміну обсягів як попиту, так і пропозиції.

Залежність обсягу попиту на певний товар від названих факторів в
економічній теорії називають функцією попиту. Якщо усі чинники попиту,
окрім ціни даного товару, залишаться незмінними, тоді кожному рівню ціни
відповідатиме свій рівень попиту. Така залежність називається функцією
попиту від ціни і відображається рівнянням: Qd = 1 (Р), де Qd – обсяг
попиту, Р- рівень ціни.

Характер даної залежності формулюється законом попиту: обсяг попиту
знаходиться в оберненій залежності від зміни рівня ціни товару при
сталості усіх інших чинників попиту.

Закон попиту показує: чим вища ціна товару, тим меншим стає попит на
нього, а чим нижча ціна, тим попит більший. Графічне відображення даної
функціональної залежності називають кривою попиту (крива D на лівому
графіку). Графічно зміна обсягу попиту під дією зміни ціни виражається
рухом точки моментного попиту по кривій попиту у тому чи іншому напрямку
(показано стрілками).

Обсяг пропозиції (Qs) визначається максимальною кількістю товару яку
можуть запропонувати продавці за даного рівня ціни. Функція пропозиції
від ціни описується рівнянням Qs = 1 (Р), але характер цієї залежності,
яку формулює закон пропозиції, інший.

Закон пропозиції полягає в прямій залежності обсягу пропозиції від рівня
ціни за незмінності усіх інших чинників пропозиції.

Інакше кажучи, чим вища ціна товару, тим більшою стає пропозиція, а за
зниження ціни пропозиція зменшуватиметься. Цю залежність на рисунку
справа показує крива пропозиції (лінія S). Графічно зміна обсягу
пропозиції виражається у русі точки моментної пропозиції по кривій
пропозиції у тому чи іншому напрямку (показано стрілками).

3. Еластичність попиту і пропозиції

Зміна ціни (чи інших чинників) впливає на зміну попиту неоднозначне. Це
явище (першим його дослідив у 80-х роках минулого століття видатний
британський економіст А.Маршалл) в економічній теорії назвали
еластичністю попиту. Використовуються показники еластичності попиту в
залежності від ціни (цінової еластичності) і еластичності попиту в
залежності від доходу.

Цінова еластичність попиту відбиває зміну попиту під тиском зміни рівня
ціни і показує міру залежності попиту від ціни.

Цінова еластичність попиту може бути більшою чи меншою в залежності від
того, як на попит впливає ціна. Міру впливу ціни на попит визначають
через коефіцієнт еластичності попиту в залежності від ціни:

,

– коефіцієнт цінової еластичності попиту, ?Q – зміна (приріст)

попиту (у %), ?Р – зміна (приріст) рівня ціни (у %).

Коефіцієнт цінової еластичності попиту показує, на скільки зміниться
попит за зміни ціни на 1%. Він завжди має “мінусове” значення, адже
функціональна залежність попиту від ціни обернена, але в економічній
теорії у цьому випадку на знак “мінус” не зважають, беручи абсолютне
значення коефіцієнта.

= 1, зміни обсягу попиту і рівня ціни пропорційні, такий випадок
назвали одиничною еластичністю попиту. Якщо коефіцієнт еластичності
безмежно великий, тобто найменше коливання ціни викличе безмежну зміну
попиту, то такий попит буде повністю еластичним, а якщо він нескінченно
малий, тобто будь-яка зміна ціни не впливає на величину попиту, то такий
попит буде повністю нееластичним. Звичайно, випадки цілком еластичного
чи цілком нееластичного попиту мають скоріше теоретичне, а не практичне
значення.

У відповідності із своїм попитом, всі товари поділяються на еластичні і
нееластичні. Еластичність чи нееластичність товарів визначається
кількома чинниками:

• замінність товарів (чим більше замінників має товар – масло,
наприклад, можна замінити маргарином, мазут – газом, кукурудзу на корм
худобі – пшеницею чи соєю тощо, тим вища еластичність попиту);

• питома вага в доході споживача (чим дорожчий товар, тим, як правило,
вища його еластичність);

• необхідність у даному товарі (попит на товари першої
необхідності нееластичний, а на менш потрібні товари – еластичний);

• час реалізації і використання товару (попит тим еластичніший, чим
триваліший період реалізації і використання товару).

Саме тому попит на хліб, молоко, електроенергію, тютюнові вироби,
бензин, як правило, нееластичний, а на автомобілі, холодильники, меблі,
маргарин, делікатеси, кухонні комбайни, жувальні гумки, як правило,
еластичний.

Різні графічні варіанти цінової еластичності попиту показано на рисунку.
Він показує, що еластичність попиту визначає нахил його кривої.

Цілком нееластичний попит (D1)

Нееластичний попит (D2)

Попит одиничної еластичності (D3)

Еластичний попит (D4)

Цілком еластичний попит (D5)

Коефіцієнт еластичності попиту має практичне застосування. Якщо
підприємство випускає товар з еластичним попитом, зменшення ціни на
нього приведе до зростання загальної грошової виручки. При цьому
зростання попиту (внаслідок здешевлення ціни) виявиться достатнім, щоб
компенсувати втрати від зниження ціни. Коли ж випускається товар з
нееластичним попитом, зниження ціни обов’язково викличе зменшення доходу
підприємства. Тому коефіцієнт еластичності попиту визначає ринкову
поведінку виробника.

Не лише ціна, а й величина доходу споживача визначає обсяг і
еластичність попиту на той чи інший товар. Еластичність попиту в
залежності від доходу неоднакова в різних ринкових періодах.

Для більшості товарів і послуг (продуктів харчування, напоїв, палива,
електроенергії, олівців, видовищ та ін.) еластичність попиту від доходу
більша у тривалому періоді. При зростанні доходу споживачі лише через
певний час починають споживати більше цих товарів, попит на них зростає
поступово.

Але для товарів тривалого користування (автомобілів, холодильників,
меблів, відеотехніки, комп’ютерів тощо) при зростанні доходу споживача
попит значно зростає у короткому періоді. Проте, як тільки попит на них
буде задоволене, він значно впаде у тривалому періоді – до часу, поки ці
товари не зносяться і будуть вимагати своєї заміни.

Той факт, що короткострокова зміна доходу викликає різкі коливання
попиту на товари тривалого користування, викликає циклічність розвитку
відповідних галузей, а згодом – і всієї економіки. Змінюються
макроекономічні умови виробництва і темпи зростання національного
виробництва, що спочатку збільшить сукупні доходи населення (дохід
нації) і попит на товари, а потім зменшить доходи і попит на всі товари
скоротиться.

Виробники (підприємства), споживачі (домашні господарства) і держава як
суб’єкти ринкової економіки повинні у своїй економічній поведінці
(економічній політиці) враховувати вплив ціни і доходу на попит, що
раціоналізує виробництво, веде до зростання його доходності, більш
повного задоволення потреб і встановлення загальної ринкової рівноваги.

Важливу роль в характеристиці попиту відіграє так звана перехресна
еластичність попиту. Суть її полягає в тому, що обсяг попиту на один
товар може зумовлюватись зміною попиту на інший. Такий вплив виявляється
тоді, коли йдеться про товари, які доповнюють один одного, утворюючи
органічне поєднання (наприклад, руда і кокс, житло і меблі,
відеомагнітофон і відеокасети тощо), або замінюють один одного (зокрема,
чай і кава, м’ясо і риба, мазут і газ і т. ін.). У першому випадку зміна
попиту на один товар обов’язково викличе зміну попиту на інший товар, що
доповнює перший, у тому ж напрямку. У другому випадку, коли йдеться про
товари-замінники, зміна попиту на один продукт викличе зміну попиту на
інший, але в протилежному напрямку.

Цінова еластичність характеризує і пропозицію товару.

Ступінь реакції пропозиції на коливання ціни товару вимірюється ціновою
еластичності пропозиції.

, де ?Q – зміна обсягу пропозиції (у %), ?Р – зміна рівня ціни (у %).

Із факторів, що впливають на цінову еластичність препозиції товару,
найважливішим є фактор часу, або ринковий період, який є в розпорядженні
виробників, щоб відреагувати зміною обсягу пропозиції на зміну рівня
ціни. Чим довший ринковий період, тим більша еластичність пропозиції.
Розрізняють три ринкових періоди – найкоротший, короткий і довгий
(тривалий).

У межах найкоротшого ринкового періоду виробникові просто не вистачає
часу, щоб відреагувати на зміну ціни зміною пропозиції, тому остання
залишається сталою (цілком нееластична пропозиція). Протягом короткого
періоду виробники встигають змінити обсяг виробництва за рахунок
існуючих ресурсів і пропозиція стає більш еластичною. У тривалому
ринковому періоді пропозиція стає цілком еластичною, адже обсяг
виробництва значно змінюється за рахунок залучення додаткових виробничих
ресурсів чи докорінної модернізації існуючих; цим самим виробники
встигають зреагувати на будь-які зміни ціни.

На графіку відображено вплив фактора часу на еластичність пропозиції
товару.

Цілком нееластична пропозиція (S1) Нееластична пропозиція (S2)

Пропозиція одиничної еластичності (S3)

Еластична пропозиція (S4)

Цілком еластична пропозиція (S5)

Варто зазначити, що для різних галузей тривалість усіх трьох періодів
суттєво відрізняється: навіть кілька місяців для підприємств, що
виробляють важкі преси чи кораблі, будуть в межах найкоротшого періоду,
а для виробників морозива чи тістечок найкоротший період може складати
всього кілька годин.

4. Ціна ринкової рівноваги

Конкретне співвідношення попиту і пропозиції на ринку певного товару
залежить від багатьох чинників: запасу товару, динаміки цін, грошових
доходів споживачів, організації торгівлі, реклами та іншого. Це
співвідношення може здійснюватись в трьох варіантах:

1) коли пропозиція товарів перевищує попит на них;

2) коли попит на певний товар перевищує його пропозицію;

3) коли попит на товар та його пропозиція співпадають.

У першому випадку пропозиція може бути більшою не тільки через
надлишковий випуск товару, а й внаслідок надмірного здуття цін на
неякісний товар, нестачі грошових доходів тощо. В другому випадку
виникає нєзадоволений попит і товарний дефіцит, що обертається прямим чи
прихованим зростанням цін. У третьому випадку відповідність обсягів
попиту і пропозиції створює рівновагу ринку даного товару.

За умов вільної ринкової економіки конкурентні сили сприяють
синхронізації цін попиту і цін пропозиції, що веде до вирівнювання
величин попиту і пропозиції.

Ціна яка вирівнює попит І пропозицію І тим встановлює рівновагу ринку
певного товару, або ринкову рівновагу, називається ціною ринкової
рівноваги, або рівноважною ціною.

Взаємодію попиту і пропозиції під впливом ціни показано на рисунку.

Криві попиту (D) і пропозиції (S) перетинаються в точці Б – точці
рівноваги даного ринку, де величина попиту дорівнює величині пропозиції
– Qd = Qs. Вони синхронізуються ціною рівноваги даного ринку – Р0. За
даного рівня ціни кількість товару, яку прагнуть придбати покупці,
дорівнює кількості товару, яку пропонують продавці. Такий ринок
знаходиться в стані рівноваги.

Рівноважна ціна стає своєрідним компромісом між попитом (конкуренцією
покупців) і пропозицією (конкуренцією продавців). Ринок ніби “підганяє”
діючі ціни до попиту і пропозиції, врівноважуючи їх компромісною
(рівноважною) ціною. Ринок стає збалансованим, потреби покупців і
продавців задовольняються, їх інтереси гармонізуються.

Однак рівновага ринку може порушуватись під дією певних факторів. У цих
випадках реальна ціна буде відхилятись від рівноважної. За будь-якої
ціни, відмінної від рівноважної, баланс попиту і пропозиції порушується,
ринкова рівновага втрачається.

Ціна ринкової рівноваги досягається під дією конкурентних ринкових сил
стихійно, в “автоматичному режимі”. Проте, якщо хтось (наприклад,
монополія чи держава) здобуває можливість суб’єктивно впливати на процес
ціноутворення (як правило, у власних інтересах), ринкова рівновага буде
порушуватись, що й показано на тому ж графіку.

. Утворюється різниця між обсягами попиту і пропозиції (лінія А1В1), що
відображає надлишок товару на ринку. Ціна не може знизитись до
рівноважної, адже встановлена її нижня межа, тому надлишок пропозиції
буде постійним.

).

На вільному ринку відхилення рівня ціни від рівноваги обов’язково
приведе до вирівнювання величин попиту і пропозиції за нового рівня ціни
рівноваги. При цьому надлишок пропозиції тисне на ціну вниз, а надлишок
попиту піднімає ціни вгору, що створює компромісну ціну ринкової
рівноваги. Так діє стихійний і об’єктивний ринковий механізм
ціноутворення. Але, коли є стійкі обмеження рівня ціни, рівновага такого
ринку стихійно і об’єктивно не відновлюється.

Отже, ринковий економічний механізм – це механізм стихійного і
об’єктивного ціноутворення, що є результатом взаємодії конкурентних
ринкових сил – ціни, попиту і пропозиції.

Рівновага ринку може порушуватись і внаслідок зміни обсягу попиту чи
обсягу пропозиції і відновлюватись лише за відповідної зміни рівня
рівноважної ціни, що й показано на новому рисунку.

Зміна обсягу попиту зміщує його криву з позиції D в позицію D1. У цьому
випадку точка рівноваги зміститься по графіку пропозиції S із координат
Е1 до Е2. Відповідно, при зміні величини пропозиції її крива зміщується
з позиції S в позицію S1, що змістить точку рівноваги по кривій попиту D
у координати Е3. Одночасне пропорційне зміщення кривих попиту і
пропозиції змінить лише координати точки рівноваги (Е4), але не рівень
рівноважної ціни (Р0).

Зміна обсягу попиту і обсягу пропозиції, що відбивається через зміщення
їх кривих на графіку, відбувається під впливом нецінових чинників (зміна
попиту чи пропозиції під впливом зміни ціни даного товару
відображатиметься рухом точки по їх кривих). Серед нецінових чинників
попиту варто виділити зміну цін інших товарів, грошові доходи і смаки
покупців, обсяг нагромадженого багатства, а серед нецінових чинників
пропозиції – зміну цін інших товарів, технологію і організацію
виробництва, податки і субсидії, природнокліматичні умови.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020