.

Транспортно-експедиторське обслуговування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
350 2339
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“Транспортно-експедиторське обслуговування”

ПЛАН

Вступ

1. Поняття і функції транспортної логістики

2. Становлення і розвиток транспортно-експедиторського обслуговування.

3. Особливості регулювання транспортно-експедиторського обслуговування.

4. Основні транспортно-експедиторські операції.

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Транспортно-експедиторські послуги – це комплекс посередницьких послуг
по переміщенню товару від виробника до споживача.

Історія розвитку транспортно-експедиторського обслуговування тісно
пов’язана з розвитком транспорту.

Логістика – наука про планування, організацію, управління, контроль і
регулювання переміщення матеріальних і інформаційних потоків у просторі
і в часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача.

Логістика – наука про планування, контроль і управління
транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними
операціями, здійснюваними у процесі доведення сировини і матеріалів до
виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини,
матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача з
врахуванням інтересів та вимог останнього, а також передачі й обробки
відповідної інформації.

Логістика – це гармонізація інтересів учасників процесу переміщення
продукції, форма оптимізації ринкових зв’язків, тобто вдосконалення
управління матеріальними і пов’язаними з ними інформаційними та
фінансовими потоками на шляху від первинного джерела сировини до
кінцевого споживача готової продукції на основі системного підходу й
економічних компромісів для отримання синергичного ефекту.

Логістика – це мистецтво управління потоком матеріалів і продуктів від
зовнішнього джерела до споживача.

Логістика – новий науковий напрямок, учення про планування, управління і
спостереження (відстеження) під час переміщення матеріальних та
інформаційних потоків у виробничих і енергетичних системах.

Логістика – це наукове учення про планування, управління і контроль
потоків матеріалів, енергії та інформації в окремих видах підприємства.

1. Сутність і завдання транспортної логістики

Ключова роль транспортування у логістиці пояснюється не тільки великою
питомою вагою транспортних витрат у загальному складі логістичних
витрат, але і тим, що без транспортування неможливе саме існування
матеріального потоку.

Транспортування можна визначити як ключову комплексну активність,
пов’язану з переміщенням матеріальних ресурсів, незавершеного
виробництва або готової продукції певним транспортним засобом у
логістичному ланцюзі, і яка складається, у свою чергу, з комплексних та
елементарних активностей, включаючи експедирування, вантажопереробку,
упакування, передачу прав власності на вантаж, страхування і т.п.

Роль транспортування настільки велика, що коло питань, які стосуються
цієї ключової комплексної логістичної активності, виділене у предмет
вивчення спеціальної дисципліни-транспортної логістики.

Транспорт у системі логістики відіграє двояку роль:

– по-перше, він присутній як складова частина або компонент у основних
функціональних областях логістики (закупівельний, виробничій,
розподільчій);

– по-друге, транспорт є однією із галузей економіки, у якій також
розвивається підприємницька діяльність: транспорт пропонує на ринку
товарів і послуг свою продукцію-транспортні послуги, за які отримує
доходи і має прибуток.

Будучи галуззю матеріального виробництва, транспорт має свою продукцію –
це сам процес переміщення, яка характеризується рядом істотних
відмінностей:

– відсутність речової форми, але в той же час матеріальність за своїм
характером, тому що в процесі переміщення затрачаються матеріальні
засоби: відбувається зношення рухомого складу і засобів обслуговування,
використовується праця робітників транспортної сфери і т.д.;

– неможливість зберігання і нагромадження, тому транспорт може мати
тільки деякий резерв своєї пропускної та провідної здатності для
задоволення потреб у транспортних послугах;

– втілення в додаткових транспортних витратах, які зв’язані з
переміщенням матеріального потоку, тому транспорт необхідно
використовувати так, щоб транспортні витрати були найменшими за інших
рівних умов;

– прив’язаність до певного місця, району, регіону (наприклад, до місця,
де розташовані шляхи сполучення і є відповідні транспортні
підприємства).

Вказані особливості накладають свій відбиток на устрій і функціонування
системи транспортної логістики.

За призначенням виділяють дві основні групи транспорту:

1. Транспорт загального користування – галузь народного господарства,
яка задовольняє потреби всіх галузей народного господарства і населення
у перевезеннях вантажів та пасажирів. Його часто називають
магістральним. Поняття транспорту загального користування охоплює
залізничний транспорт, водний транспорт (морський і річковий),
автомобільний, повітряний транспорт і транспорт трубопровідний.

2. Транспорт загального не загального користування –
внутрішньовиробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів,
що належать нетранспортним підприємствам, є, як правило, складовою
частиною яких-небудь виробничих систем і повинен бути органічно в них
вписаний. Відповідно, організація його роботи є одним із завдань
організації логістики на підприємстві в цілому і здійснюється разом із
вирішенням завдань виробництва, закупівель і розподілу. Так, організація
переміщення вантажів транспортом не загального користування є предметом
вивчення внутрішньовиробничої логістики. Вибір каналів товароруху
вирішується в рамках розподільчої логістики.

Транспортна логістика вирішує комплекс завдань, пов’язаних з
організацією переміщення вантажів транспортом загального користування.
Основними з цих завдань є:

– вибір виду транспортного засобу;

– вибір типу транспортного засобу;

– оптимізація транспортного процесу під час змішаних перевезень;

– визначення раціональних маршрутів доставки;

– забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу;

– координація транспортного і виробничого процесу.

Роль транспорту істотно змінюється з розвитком логістичних систем. У
сучасних умовах дисципліна транспортного обслуговування визначається не
інтересами окремого відправника (одержувача), а оптимальним
співвідношенням витрат і прибутку в зазначеному циклі виробництва і
споживання.

Існують такі ознаки класифікації транспортної складової логістичних
систем:

За видом доставки:

-пряма;

-з переробкою на транспортних терміналах;

-з переробкою і зберіганням у розподільчих центрах.

За видом обслуговування:

– зі складу постачальника або розподільчого центру на склад споживача
або розподільчий центр;

– зі складу постачальника або розподільчого центру безпосереднього
споживачу;

– з виробництва постачальника у виробництво споживача без складського
зберігання та переробки.

За видами транспортного сполучення:

-пряме;

-змішане.

Принципово важливо, що транспорт як елемент інфраструктури все частіше
бере на себе нетранспортні функції, звільняючи споживача від збутових і
розподільчих операцій. Таким чином, транспорт перестає бути відособленою
галуззю економіки, яка продає послуги з переміщення вантажів. Він
виступає як виробник широкого кола послуг, готовий здійснити комплексне
обслуговування.

2. Становлення і розвиток

транспортно-експедиторського обслуговування

Переміщення вантажів в міжнародному товарообороті від виробника до
споживача складний багатоступеневий процес.

Переміщуючи товар потрібно враховувати наступні фактори:

стан міжнародних транспортних ринків;

транспортну політику держав;

законодавчі національні і міжнародні акти;

техніко-експлуатаційні характеристики видів транспорту.

організацію транспортних операцій, упаковку, зберігання, складування;

особливості транспортних марш турів;

торгівельні звичаї країн.

Із-за складності товаропотоків практично без посередника важко обійтись.
Форми і методи посередницьких послуг постійно розширюються.

Транспортно-експедиторські послуги – це комплекс посередницьких послуг
по переміщенню товару від виробника до споживача.

Історія розвитку транспортно-експедиторського обслуговування тісно
пов’язана з розвитком транспорту.

Ще в часи Венеціальної республіки, в ХІІІ столітті торгівля велась через
посередників “урахтерів”, які виконували експедиторські функції.

Новим поштовхом в розвитку транспорту і транспортно-експедиторського
обслуговування появилась поява залізниць в ХІХ ст.

Поступово експедиторські організації стають членами ТПП, асоціацій, косі
мій по тарифах і ін. Експедитори займались одночасно торгівельними,
транспортними, брокерськими операціями. Виділення
транспортно-експедиторського обслуговування в самостійну галузь
обумовлено суспільним розподілом праці, а також здійснюється
транспортно-правове забезпечення. Виникнення
транспортно-експедиторського обслуговування викликане необхідністю в
посередництві між відправником, посередником і замовником.

Сьогодні транспортно-експедиторське обслуговування це окрема сфера у
транспортних перевезеннях.

Транспортно-експедиторські організації класифікуються по виду та способу
організації.

Класифікація:

по виду діяльності – транспортні підприємства, ТП контейнерні,
навантажувальною технікою, складами, упакуванням, переробкою товарів;

по організаційній формі – фірми, товариства, комбінати, підприємства,
об’єднання, союзи і ін.

Транспортно-експедиторське обслуговування вирішує такі питання:

звільнює ТП від допоміжних операцій;

зосереджує підготовку товарів для транспортування;

підготовлює товароупроваджуючі документи;

забезпечує упаковку, маркування та зберігання вантажів;

здійснює обробку вантажів при навантаженні-перевантаженні.

Світова структура транспортно-експедиторських організацій різноманітна
від невеликих фірм до великих об’єднань.

Вони володіють автомобільними парками, контейнерами, залізничними
засобами, складами, термінами, причинами і ін.

До нових видів послуг, що надаються експедиторськими організаціями є:
декларування, лізинг, страхування, факторинг і ін.

3. Правила регулювання транспортно-експедиторського обслуговування

Правове регулювання здійснюється національними та міжнародними
організаціями.

Національні експедиторські організації:

Українська спілка експедиторів (УСЕ);

Асоціація міжнародних автомобільних перевезень (Асмап).

Міжнародні експедиторські організації:

Міжнародна Федерація експедиторських організацій (ФІАТА) була створена у
1926 році з метою забезпечення інтересів експедиторів на міжнародному
рівні на всіх видах транспорту.

Міжнародна асоціація по вдосконаленню перевантажувальних операцій на
транспорті (ІУКА) була створена в 1926 році з метою підвищення
ефективності перевантажувальних операцій та дослідженню проблем
вдосконалення технології вантажних операцій і інформаційного обміну.

4. Основні транспортно-експедиторські операції

Найбільш розповсюдженими транспортно-експедиторськими організаціями є:

раціональний вибір тз;

складання поточних, річних і перспективних планів;

організація складування та зберігання вантажів;

упакування, маркування та комплектація вантажів;

організація перевезень вантажів зі складу на склад;

підготовка дрібних та партійних комплектних вантажів;

забезпечення контейнерних вантажопотоків;

забезпечення максимального вантажопідйомності ТЗ;

підписання договорів з перевізниками;

оформлення товаросупроводжуючих документів;

оформлення прийому-здавальних документів;

оформлення рекламаційних документів;

сприяння перевантаження вантажів;

розсортування, переупакування, маркування вантажів;

підготовка ТЗ до перевезень специфічних вантажів;

супроводження вантажів;

оформлення та погодження товаросупроводжуючих документів.

Виконання вищенаведених операцій вимагає високого рівня кваліфікацій
адміністративно-управлінського і виробничого персоналу.

Висновки

Транспортно-експедиторські послуги – це комплекс посередницьких послуг
по переміщенню товару від виробника до споживача.

Сьогодні транспортно-експедиторське обслуговування це окрема сфера у
транспортних перевезеннях.

Транспортно-експедиторські організації класифікуються по виду та способу
організації.

Класифікація:

по виду діяльності – транспортні підприємства, ТП контейнерні,
навантажувальною технікою, складами, упакуванням, переробкою товарів;

по організаційній формі – фірми, товариства, комбінати, підприємства,
об’єднання, союзи і ін.

Транспортно-експедиторське обслуговування вирішує такі питання:

звільнює ТП від допоміжних операцій;

зосереджує підготовку товарів для транспортування;

підготовлює товароупроваджуючі документи;

забезпечує упаковку, маркування та зберігання вантажів;

здійснює обробку вантажів при навантаженні-перевантаженні.

Правове регулювання здійснюється національними та міжнародними
організаціями.

Список використаної літератури

Гаджинский А. М. Основы логистики. — М.: Информационно-внедренческий
центр «Маркетинг», 1995.

Дегтяренко В. Н. Основы логистики и маркетинга. -Ростов-на-Дону, 1992.

Залманова М. Е. Закупочная и распределительная логистика: Учеб. пособие.
– Саратов : СПИ, 1992.

Залманова М. Е. Сбытовая логистика: Учеб. пособие по курсу «Логистика».
– Саратов : Саратовский государственный технический университет, 1993.

Залманова М. Е. Управление системами переработки, хранения и доставки
продукции. Логистическая концепция : Учеб. пособие. – Саратов: СПИ,
1990.

Логистика – технология транспортного процесса / Под редакцией доктора
экономических наук Л.Г.Зайончика.

Плоткин В. К. Управление материальными ресурсами: очерк по коммерческой
логистике. — Л. : Изд-во Ленингр.фин.-экон.ин-та, 1991.

Райнхард Юнеманн. Материальные потоки и логистика. — Берлин : Изд-во
Шкринчер, 1989.

Родников А. М. Логистика: Терминологический словарь. — М.: Экономика,
1995.

PAGE

PAGE 11

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020