Торговий асортимент (реферат)

Реферат на тему:

Торговий асортимент Поняття торгового асортименту

Асортимент товарів — це сукупність їх видів, різновидів і ґатунків,
поєднаних за певною ознакою. Існують поняття виробничого і торгового
асортименту. Виробничий асортимент — номенклатура товарів, що
виробляються промисловими та сільськогосподарськими підприємствами, а
також іншими виробниками. Як правило, виробничий асортимент вузький і
потребує подальшого підсортування в торгівлі — оптових і роздрібних
підприємствах. Торговий асортимент — це номенклатура товарів, які
призначені для продажу в роздрібній мережі (магазинах та торгових
точках). Він охоплює дві великі товарні галузі: продовольчі та
непродовольчі товари. Кожна з цих галузей поділяється на товарні групи,
які складаються з товарів, поєднаних певними ознаками (однорідністю
сировини та матеріалів, споживчим призначенням, ступенем складності
асортименту та ін.).

Залежно від складності асортименту вирізняють товари простого та
складного асортименту. До товарів простого асортименту належать товари,
які мають невелику кількість видів або ґатунків (овочі, сіль, борошно
тощо). Товари, що мають у межах одного виду внутрішню класифікацію за
різними ознаками (фасон, розмір), зараховують до товарів складного
асортименту (взуття, одяг).

Товарні групи поділяються на товарні підгрупи, куди входять товари,
однорідні за ознакою єдності виробничого походження (наприклад, взуття
шкіряне, текстильне, гумове тощо). Кожна підгрупа складається з товарів
різних видів. Під видом товару розуміють однакові товари різноманітного
призначення (чоботи — жіночі, чоловічі та дитячі). Товари кожного виду
поділяються за певними ознаками (артикулами, ґатунками та ін.) на
різновиди.

Маючи на увазі розподіл товарів на групи, підгрупи та види, асортимент
товарів теж поділяють на груповий та внутрішньо-груповий (розгорнутий).
Груповий асортимент — це перелік товарних груп, включених до
номенклатури підприємства. Внутрішньогруповий (розгорнутий) асортимент —
деталізація групового асортименту за конкретними видами і різновидами
товарів.

Ці два поняття, у свою чергу, тісно пов’язані з широтою та глибиною
асортименту. Широта асортименту визначається кількістю товарних груп, а
глибина — кількістю різновидів товару в межах кожної товарної групи. Чим
більше товарів різних найменувань у певній товарній групі, тим
асортимент глибший, а чим більше різних товарних груп у магазині, тим
асортимент ширший.

Торговий асортимент має таку специфічну характеристику як сумісність
(збалансованість). Сумісний асортимент — це результат логічного та
послідовного поєднання різних товарних груп відповідно до цілей
торговельного підприємства та можливостей ринку.

Особливості формування торгового асортименту

Формування асортименту — процес підбору груп, видів і різновидів
товарів. Формування асортименту здійснюється в усіх ланках товароруху —
від виробництва до роздрібного продажу. У кожній з них асортимент
товарів різний. Але орієнтиром будь-якого підприємства при формуванні
асортименту є торговий асортимент магазинів, призначений для задоволення
потреб кінцевих споживачів.

Формування асортименту виробничими, оптовими або роздрібними
підприємствами має свої специфічні риси. Але головний принцип, якого
дотримуються усі підприємства, — це отримання максимально можливого
прибутку.

Виробничий асортимент, як правило, формують на основі концепції
життєвого циклу товару.

Залежно від його етапу підприємство може отримувати різний прибуток.
Зазвичай більшість підприємств виготовляють та реалізують не один товар,
а кілька його видів. Кожен товар перебуває на різному етапі життєвого
циклу та приносить різний рівень прибутку, а нові товари взагалі можуть
бути збитковими.

Коли підприємство впроваджує товар на ринок, воно фактично починає
витрачати кошти на його просування та розвиток. Грошовий потік у період
упровадження товару буде від’ємним. З часом, коли товар буде входити в
етап зрілості, продаж досягне свого максимуму. Тоді будуть надходити
прибутки і позитивний грошовий потік. Коли реалізація товару починає
скорочуватись (етап спаду), то фінансування його маркетингу
припиняється. Втім, у цей період підприємство може отримати великі
прибутки завдяки скороченню витрат.

Залежно від етапів життєвого циклу асортимент підприємства можна
розподілити так:

• нові товари;

• товари, що перебувають на етапі зростання;

• товари, що перебувають на етапі зрілості;

• застарілі товари.

Товари впроваджуються на ринок по черзі, приносять різний рівень
прибутку на різних етапах свого життєвого циклу і залишають ринок,
поступаючись місцем новим товарам. Одним із секретів успішного
управління асортиментом є вміння виводити новий товар тоді, коли
попередній товар стає зрілим або починає входити в етап спаду, але ще
дає позитивні грошові потоки. Це сприяє подальшому розвитку підприємства
завдяки інвестуванню коштів, отриманих від зрілого товару. Цією
концепцією можна керуватися при роботі з асортиментом, навіть якщо він
складається лише з двох товарів або видів продукції.

Формування асортименту в торговельних підприємствах суттєво
відрізняється від виробничого. У підприємствах торгівлі вузький
виробничий асортимент перетворюється у широкий та глибокий торговий
асортимент, який містить товари багатьох виробничих підприємств.

Формування асортименту товарів у роздрібних торговельних підприємствах —
це складний процес, який базується на врахуванні впливу різних чинників.
До загальних чинників належать споживчий попит і виробництво товарів. До
специфічних належить тип і розмір магазину, його технічна оснащеність,
умови товаропостачання (наявність, стабільність джерел поставки
товарів), чисельність і структура населення, транспортні умови (стан
доріг, наявність зупинок транспорту загального користування тощо),
наявність магазинів-конкурентів.

Споживчий попит є основним чинником, який впливає на формування
асортименту торговельного підприємства.

При формуванні асортименту продовольчих товарів береться до уваги
особливість попиту на продукти харчування. Наприклад, попит на
продовольчі товари має високу стійкість, а в окремих випадках — навіть
консервативність. Споживач звикає до певних видів продуктів
(хлібобулочних виробів, сирів, кондитерських виробів тощо). Ось чому
важливо досягти стабільності асортименту, що є основою підприємства,
забезпечити його постійну наявність у продажу.

При формуванні асортименту продовольчих товарів у роздрібній
торговельній мережі слід враховувати також їх взаємозамінність. Якщо
потрібного товару немає у продажу, покупець має можливість знайти йому
заміну і купити інший товар. Особливо це стосується товарів однієї
групи. Втім, існує також міжгрупова взаємозамінність (наприклад, м’ясо —
риба; картопля — макаронні вироби).

Крім того, попит на продовольчі товари має комплексний характер.
Покупець купує продукти, які доповнюють один одного (чай і цукор; м’ясо,
жири та овочі).

Формування асортименту непродовольчих товарів має свою специфіку.
Асортимент непродовольчих товарів характеризується в основному складною
внутрішньою класифікацією за різними ознаками (моделями, фасонами,
розцвітками, розмірами тощо). Оскільки щодо багатьох товарів (тканини,
швейні вироби, взуття, галантерея і т. ін.) значна частина магазинів не
може мати повного асортименту (окрім великих універмагів), то його
формування здійснюється на основі обраної спеціалізації. Інакше кажучи,
умовою формування асортименту в певному магазині є правильний вибір
своєї спеціалізації та його можливості щодо її дотримання.

Етапи і принципи формування асортименту в магазині

Асортимент товарів будь-якого магазину не повторює і не спроможний
повторювати товарну структуру торгової мережі загалом. Він залежить від
його площі, розміщення, купівельної спроможності споживачів, яких він
обслуговує.

Формування асортименту здійснюється у два етапи:

1) встановлення групового асортименту, тобто переліку груп товарів,
якими буде торгувати магазин (вибір спеціалізації), із визначенням суми
або частки кожної групи товарів у загальному обсязі товарообороту;

2) визначення внутрішньогрупового асортименту (номенклатури конкретних
товарів та їх різновидів у межах кожної товарної групи).

На асортимент та обсяг продажу окремих товарних груп впливає відстань до
однотипних магазинів-конкурентів. Стосовно товарів простого асортименту,
то вона призводить до зменшення їх продажу. Але щодо товарів складного
асортименту, які потребують ретельного вибору, наявність поблизу
конкурентів може сприяти зростанню товарообороту. Це відбувається
завдяки концентрації купівельних потоків і за умови, якщо район сумісної
діяльності конкуруючих магазинів дуже великий (наприклад, у центрі
міста).

Невеликі магазини, зазвичай, орієнтуються на продаж виробів
повсякденного і масового попиту. Великі магазини окрім цих товарів мають
також в асортименті товари особливого попиту, коштовні товари підвищеної
якості.

При формуванні асортименту в магазині доцільно керуватися такими
принципами:

1) відповідно до обраної спеціалізації мати якомога глибший асортимент з
метою надання покупцям можливості вибору потрібного товару;

2) надавати асортименту товарів стабільності, особливо товарам
повсякденного та масового попиту, тому що покупці звикають купувати
товари в одному місці;

3) пристосовувати асортимент до зон попиту, сезонних коливань, моди,
впливу науково-технічного прогресу;

4) забезпечувати зростання товарообороту, прискорення товарооборотності,
прибутковість магазину.

Формування асортименту потребує індивідуального підходу до кожного
товару, з урахуванням усіх його особливостей, зокрема попиту населення.
Попит населення на той чи інший товар має різний ступінь визначеності,
чіткості. Покупець може прийти до магазину з конкретною вимогою (розмір,
фасон, матеріал виготовлення, колір, ціна тощо). А може, навпаки, не
зовсім чітко уявляти собі ознаки товару, формулюючи лише деякі загальні
вимоги до товару (наприклад, вихідний костюм або чоботи певних
розмірів). Більпіість покупців уточнюють свої бажання у процесі
ретельного вибору товару. Ось чому асортимент товарів магазину має
містити якомога більше різновидів товарів. Покупці також охоче
відвідують магазини, в яких постійно з’являються нові, привабливі, модні
товари.

Суттєвим чинником формування асортименту є ціна товару. Покупець
заздалегідь визначає для себе діапазон цін, у межах якого він може
здійснити покупку. Тому одним із критеріїв правильного формування
асортименту товарів у магазині є підбір товарів за рівнями цін. Рівень
цін залежить від типу магазину та його розміщення. Невеликі магазини з
незначним асортиментом торгують, як правило, дешевими товарами, а ті, що
розташовані у центрі міста, мають значну частку товарів за високими
цінами.

Відповідність асортименту сезонним коливанням попиту досягається таким
чином:

1) розширення або скорочення асортименту окремих товарних груп
(наприклад, зимових пальт);

2) тимчасове введення в асортимент товарів, які характеризуються чітко
вираженою сезонністю попиту (наприклад, новорічні іграшки, ялинкові
прикраси та ін.);

3) управління сезонними запасами, а саме:

• накопичення сезонних запасів, пошук постачальників і укладення з ними
угод на поставку товарів протягом певного періоду, коли товари
користуватимуться попитом;

• організація сезонного розпродажу, надання знижок із роздрібних цін та
ін.

Список використаної та рекомендованої літератури

Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного
підприємства: Підруч. для вузів / За ред. проф. Н. М. Ушакової. — К.:
Хрещатик, 1999. — 800 с

Неруш Ю.М. Логистика: Учеб. для вузов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.:
ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 389 с.

Осипова Л. В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности: Учеб. для
вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 623 с.

Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых
предприятий: Учебник. — 2-е изд. — М.: ИВЦ «Маркетинг», 1998. — 320 с.

Панкратов Ф. Г., Серегина Т. К. Коммерческая деятельность: Учебник. —
М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000. — 580 с.

Сергеев В. И. Менеджмент в бизнес-логистике. — М.: Информ.-издат. дом
«ФИЛИНЪ», 1997. — 772 с.

Синецкий Б. И. Основы коммерческой деятельности: Учебник. — М.: Юристъ,
1998. — 659 с.

Статистика: Шдруч. / За ред. С. С. Герасименко, А. В. Головача, А. М.
Єріна. — К.: Вид-во КНЕУ, 1998.

Федько В. П., Федько Н.Г. Инфраструктура товарного рынка. — Ростов н/Д.:
Феникс, 2000. — 512 с.

Шканова О.М. Маркетингова товарна політика: Навч. посіб. — К.: МАУП,
2003. — 160 с.

Шканова О.М. Маркетинг послуг: Навч. посіб. — К.: Кондор, 2003. — 204 с.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *