Оцінка ринкових можливостей цін (реферат)

Реферат на тему:

Оцінка ринкових можливостей цін

Кожного дня людина має справу з різноманітними цінами, купуючи продукти
харчування, одяг, взуття, предмети домашнього вжитку, тобто те, що
називають споживчими товарами. Всі вони мають купівельну ціну.

Квартирна плата також є ціною за послугу, яку надає власник житла. Якщо
людина наймається на роботу, то їй за послугу праці виплачують заробітну
плату, яка є ціною товару «робоча сила».

Ціною є відсотки за кредит, орендна плата власнику землі. Сировинні
матеріали, основні засоби виробництва також реалізуються за купівельними
цінами.

Отже, на ринках товарів існує безліч цін. Ще не так давно в еко-змічних
словниках, підручниках ціна визначалась як грошове заження вартості
товару. А вартість, як відомо, — це втілена й зечевлена в товарі
абстрактна праця. Вона визначається кількістю суспільне необхідного
робочого часу, потрібного для виготовлення певної споживної вартості при
суспільне нормальних умовах виробництва, середньому в цьому суспільстві
рівні умілості та інтенсивності праці.

Однак на практиці вартість одного товару (тобто витрат суспільне
необхідного часу) часто вища, ніж вартість іншого товару, але ринкова
ціна його менша. В чому ж справа? Виявляється, ціна залежить також від
співвідношення попиту і пропозиції на товари. У нашому прикладі ціна
другого товару вища тому, що попит на нього перевищує пропозицію цього
товару, а отже, ціна вища, ніж вартість. Є й інші чинники, що пов’язані
не з вартістю, а з іншими причинами.

Отже, ціна є грошовим вираженням вартості товару гільк в тому разі, коли
існує рівновага між попитом і пропозицією.

В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими
причинами. Через це універсальним визначенням ціни є таке.

Ціна — це грошова сума, що сплачується за конкретний товар

Ринкова ціна встановлюється безпосередньо на ринку під впливом
співвідношення попиту і пропозиції. Іноді таку ціну називають вільною;
вона не встановлюється спеціальними органами, не нав’язується згори.

Відхилення ціни від вартості відбувається не за вказівкою чиновників, а
внаслідок співвідношення попиту і пропозиції. Монопольна ціна,
встановлена державою або нав’язана приватним монополістом, не має нічого
спільного з ринковою ціною. В умовах адміністративно-командної економіки
ціни втратили свою регулюючу роль. Наслідком цього став хронічний
дефіцит товарів і багатьох послуг.

Ціна є важелем встановлення пропорцій у господарстві в умовах
конкуренції. Якщо в країні панує монополія державної власності на засоби
виробництва, ціна втрачає роль регулятора економіки, перестає бути поряд
з конкурентною боротьбою рушійною силою розвитку виробництва.

Ринкова ціна не може бути встановлена урядовим декретом чи указом
президента країни. Для цього мають бути об’єктивні умови:

демонополізація економіки на основі проведення приватизації;

наявність конкурентного середовища;

створення необхідних умов для підприємництва, розвитку всіх легальних
форм господарювання.

У ринковій економіці ціни класифікують за різними критеріями.

Залежно від розмірів купівлі-продажу товарів є ціни біржові,
внутрішньофірмові трансфертні, роздрібні.

За способом формування (впливом конкуренції) ціни поділяють на
конкурентні, монопольні та регульовані.

Згідно з територією дії розрізняють поясні, національні, світові ціни.

Є також ціни вихідні (базисні, пропозиції), прейскурантні, виробництва,
пільгові.

Багатоманітність цін у багатьох випадках залежить не від конкретного
виду товару, а від характеру купівлі-продажу, від ситуації на ринку.
Наприклад, цукор може продаватись за біржовою (оптова торгівля) і
роздрібною ціною (для населення).

Біржова — це ціна на товари, що реалізуються у порядку біржової
торгівлі. Вона є важливим і досить достовірним джерелом інформації про
рівень і динаміку цін на відповідні товари. При визначенні біржової ціни
враховують усі угоди між продавцями і покупцями кожного дня на біржових
зборах, позабіржові угоди, що зареєстровані на біржі, а також усі заявки
про пропозицію товарів і про попит на них. Вони надходять від брокерів
або від учасників зборів. Ці дані уважно вивчаються, враховуються попит
і пропозиція, запропоновані ціни. І котирувальна комісія визначає ціну
товару на відповідний день. В окремих випадках можуть встановлюватися
верхня і нижня межі ціни. Інформація про біржові ціни публікуєтьсяв
бюлетенях товарних бірж, у періодичних (щоденних, щомісячних тощо)
котировках.

У країнах з ринковою економікою широко використовуються
внутрішньофірмові трансфертні ціни. Вони застосовуються при обміні
товарами і послугами у межах міжнародних монополій. Об’єктивною основою
існування таких цін є розвиток виробничої кооперації всередині
монополії. Внутрішньофірмові ціни використовуються при поставках
деталей, вузлів, агрегатів, комплектуючих виробів. Як правило, відомості
про такі ціни обмежені, оскільки є комерційною таємницею, їхній рівень
значно відрізняється від цін, що використовуються, коли така продукція
поставляється як запасні частини.

Населення купує товари за роздрібними цінами у магазинах і підприємствах
громадського харчування.

Роздрібна ціна формується виходячи з витрат виробництва і обороту
товарів, прибутку виробничих об’єднань, підприємств і торгових збутових
організацій.

В умовах становлення ринкової економіки існують державні роздрібні, ціни
сільськогосподарського ринку, ціни кооперативної торгівлі, ціни
різноманітних комерційних структур.

Великі партії товару реалізуються оптовикам за цінами виробництва. Така
ціна дорівнює сумі всіх виробничих і маркетингових витрат плюс середній
прибуток на весь авансований капітал. Ціна виробництва в деяких країнах
ринкової економіки становить 40-60 відсотків від роздрібної ціни.

Ціна за способом формування. В умовах ринкової економіки більша частина
цін формується в умовах вільної конкуренції, тобто під впливом
співвідношення попиту і пропозиції. Такі ціни можна розглядати як
конкурентн.

Серед конкурентних цін можна виокремити ціни, які встановлюються для
завоювання лідерства на ринку. Окремі підприємці можуть свідомо піти на
зниження цін нижче, ніж ринкові, щоб перемогти своїх конкурентів. Однак
це явище не може бути тривалим. І до таких заходів вдаються тільки ті
підприємці, що мають, як кажуть, «запас міцності», що грунтується на
передовій техніці, технології, значних фінансових ресурсах.

Ринкова економіка не може повністю уникнути монопольних цін. Це, як
правило, ціни, що встановлюються монополістами на рівні, вищому, ніж
ціни виробництва. Монополії встановлюють, як правило, більш високі ціни
збуту своїх товарів і більш низькі ціни на придбання товарів у інших
фірм.

На противагу конкурентним цінам монопольні ціни встановлюються в умовах
відсутності вільної конкуренції. Монополістові вже не доводиться
боротися за своє місце на ринку. Він сам має змогу визначати кількість
товару і його ціну. А оскільки конкуренції немає, то немає й
необхідності модернізувати виробництво та впроваджувати нові технології.

Держава з ринковою економікою прагне обмежити існування монопольних цін,
розробляє для цього, як уже зазначалось, анти-монопольне законодавство.
Проте усунути повністю монополію в усіх галузях господарства неможливо.
В більшості випадків монополія зберігається за державою. Це підприємства
зв’язку, які приватизувати недоцільно, тому що це загрожує хаосом в
такій важливій галузі. У державній власності залишаються, як правило,
видобуток цінних металів, виробництво алкогольних напоїв, оборонна
промисловість.

Деякі ціни через ряд причин регулюються державою, тому їх називають
регульованими. Їх ми розглянемо в § 47 цього розділу, де йтиме мова про
втручання держави у процес ціноутворення.

Ціни залежно від теритоії їх дії. Дія кожної ціни поширюється на певну
територію. В межах однієї країни (це стосується, як правило, великих за
територією країн) існують поясні ціни. По суті, йдеться про
диференціацію цін за поясами, кожний з яких включає певний регіон, що
складається з адміністративних одиниць (наприклад областей). Він
характеризується спільними природно-економічними умовами виробництва,
реалізацією і споживанням певних видів продукції. В Україні, наприклад,
найнижчі ціни на картоплю на півночі, на баштанні культури — на півдні.

Поясна ціна обумовлена істотними відмінностями у видатках на виробництво
продукції, а також на її транспортування до місця споживання.

Кожна країна залежно від структури виробництва, національної вартості на
продукцію має свої і національні ціни.

Наприклад, в Італії, де вирощуються цитрусові культури, ціни на них
значно нижчі, ніж в Україні, де апельсини, мандарини, лимони — це
імпортна продукція, яка обмежена кількістю ввезення і видатками на
транспортування.

Особливе місце серед цін, що встановлюються залежно від території,
належить світовій ціні. Це експортна ціна світових постачальників товару
та імпортна ціна в країнах його ввезення. Для того щоб
зовнішньоторговельна ціна була світовою, вона має відповідати таким
основним вимогам:

бути ціною, за якою здійснюються великі комерційні угоди, що
передбачають не пов’язані між собою експортні або імпортні операції;

платежі за такими комерційними операціями, як правило, мають
здійснюватися у вільно конвертованій валюті;

бути ціною не випадкових, а регулярних експортних або імпортних
комерційних угод, що укладаються у важливих центрах міжнародної
торгівлі, де постійно здійснюються значні за обсягом
зовнішньоторговельні операції за цим товаром;

угоди мають укладатися без будь-яких обмежень адміністративного або
фінансового характеру.

Рівень світової ціни на товар, як правило, залежить від групи країн, які
експортують більшу частину цього товару на світовий ринок. Наприклад,
світові ціни на нафту залежать від організації країн — експортерів
нафти, до якої входять основні країни, що добувають нафту (вона має
назву ОПЕК), ціни на автомобілі — від США, Японії та Німеччини.

Ціни міжнародної торгівлі не можна ототожнювати з цінами фактичних угод,
тобто з конкретними контрактними цінами, інформація про які в більшості
випадків має конфіденційний характер. Відхилення контрактних цін від
світових можуть бути значними. Вони залежать від відмінностей
характеристик і умов поставок товару, ціна якого вважається світовою.

Ціни різного призначення. Для стимулювання продажу окремих товарів
встановлюють так звані пільгові ціни. Їх використовують для залучення
покупців до магазину і збільшення обсягу продажу товарів, що
пропонуються в магазині за звичайними цінами. Розрахунок тут такий:
покупець прийшов купити певний товар за зниженою ціною, про який він
дізнався з реклами, але знайомство з іншими товарами (а це
найефективніше відбувається в самому магазині) спонукає його купувати їх
уже за звичайними цінами.

У пільгових цінах використовуються різноманітні знижки, які слід
розглядати як винагороду споживачам за певні дії, наприклад, за
оперативну своєчасну оплату рахунків за куплені товари, за кількість
купленого товару, коли після певного обсягу (допустімо, 100 одиниць)
ціна за один виріб зменшується, тощо.

Якщо ціна встановлена для товарів без знижки, заздалегідь зазначена
продавцем, її називають вихідною, базисною або ціною пропозиції.

Як правило, ціни на промислову, сільськогосподарську продукцію і послуги
фіксуються в спеціальних довідниках-прейскурантах, тому їх називають
Такі ціни калькулюються виробниками виходячи з виробничих витрат,
очікуваного прибутку і умов реалізації товару на ринку. Вони
встановлюються на певний період. Ціна змінюється, якщо змінюються
виробничі витрати або умови реалізації на ринку.

У багатьох випадках у встановлених прейскурантних цінах надаються
знижки. Без оголошення величини ціни покупець, по суті, знижку на ціну
не відчуває, тобто він сприймає ціну як звичайну.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *