Реферат на тему:
Маркетинговий підхід до організації інноваційної діяльності підприємства
Розвиток ринкових відносин в економіці України охоплює такі
перетворення, як створення сприятливих умов для підприємництва, у
поточному періоді практично зняті з держави функції прямого державного
управління й передані необхідні повноваження на рівень підприємств. Усе
це сприяє демонополізації економіки, розвитку конкуренції, формуванню
ринкової інфраструктури, що у свою чергу вимагає випереджаючого розвитку
інноваційної діяльності, сприйняття виробництвом змін попиту. Ці
тенденції в економіці об’єктивно обумовлені. Проблема складається в
їхньому адекватному відображенні в економічній політиці підприємств.
Вибір стратегії, тактики і шляхів трансформації господарської діяльності
українських товаровиробників залежить від комплексу політичних,
економічних і соціальних факторів, що мають специфічні особливості,
властиві тільки визначеній державі.
Аналіз ситуації, що склалася за останній період, свідчить про
необхідність випереджального розвитку інноваційної діяльності на
промислових підприємствах. Причини цього пов’язані з грубими помилками у
визначенні стратегії і тактики їхнього поводження в умовах ринкового
середовища. Як наслідок можна назвати спад виробництва, викликаний
відсутністю попиту на окремі види продукції, практичне уповільнення
процесу відновлення основних фондів, проблему платоспроможності
підприємств. Усе це свідчить про відсутність обґрунтованої стратегії
розвитку діяльності в умовах посилення конкуренції. Розробка стратегії
повинна враховувати необхідність заміни концепції збуту, властивої
командно-адміністративній системі, на концепцію маркетингу, як різновиду
діяльності, що зв’язує можливості виробництва з можливостями реалізації
товарів і послуг у межах споживчого попиту. Тобто, на перший план
висувається проблема розвитку інноваційної діяльності відповідно до
розробленої стратегії маркетингу для кожного виробництва.
Стратегія маркетингу полягає в приведенні можливостей підприємства у
відповідність із ситуацією на ринку, тобто внутрішнє середовище – із
зовнішнім середовищем [1, с.56]. В умовах України, коли внутрішнє
середовище підприємства і його організаційна структура перетерпіли
значні зміни, зі складу підприємств із багатопрофільною діяльністю
виділилися вузькоспеціалізовані виробництва, кожне з яких має власні
цілі. Стратегій маркетингу може бути безліч, головне здійснити їхній
правильний вибір для кожного ринку і виконати розробку інноваційного
проекту відповідно до вимог сегмента ринку, домігшись тим самим,
виробництва конкурентноздатних товарів, що відповідають вимогам
досягнення цілей маркетингу підприємства в цілому.
Реалізація інноваційної діяльності починається з попередньої оцінки
можливостей товаровиробників. Потім вибирається глобальний напрямок
розвитку інноваційної діяльності відповідно до прийнятої маркетингової
стратегії. Проводиться дослідження впливу факторів “внутрішнього” і
“зовнішнього” середовища товаровиробника, що може здійснюватися як
власними силами, так і з залученням незалежних експертів. Аналіз
починається з оцінки ринку, на який орієнтований товаровиробник.
Необхідно розрізняти цілі, що він переслідує. При орієнтації на
зовнішній ринок, тобто на експорт товарів, експортер має наступні
стратегічні цілі [2]:
розширення виробництва і збільшення прибутку за рахунок захоплення
ринків за рубежем;
досягнення економії за рахунок масштабів виробництва;
збільшення прибутку за рахунок використання порівняльних переваг в інших
країнах;
збільшення валютних ресурсів організації.
Відповідно до перерахованих цілей здійснюється розробка власних
інноваційних рішень для кращої адаптації на ринках інших країн.
При орієнтації на внутрішній ринок, товаровиробник може переслідувати
наступні стратегічні цілі:
модернізація і розширення виробничої бази підприємства;
досягнення економії на заміні устаткування, сировини і комплектуючих на
більш ефективні, можливо імпортного виробництва;
розширення виробництва і збільшення прибутку за рахунок захоплення нових
внутрішніх ринків;
розширення асортименту на національному споживчому ринку.
У цьому випадку можливе використання запозичених інновацій, адаптованих
до умов внутрішнього ринку.
Початок процесу формування конкурентного успіху підприємства при
виведенні на ринок нового товару лежить на перетинанні безлічі
маркетингових і науково-технічних рішень. Наявність сумісних потреб
визначених ринкових сегментів і технологічних можливостей їхнього
забезпечення створює фундамент технологічно обґрунтованої стратегії.
Однак, технологічно обґрунтована стратегія може не привести до
економічного успіху якщо у підприємства немає можливостей організувати
виробництво з витратами, що дозволяють використовувати на ринку ціни,
сумісні з купівельною спроможністю покупців. Позиція конкурентного
успіху залежить від конкурентного статусу підприємства, його ресурсів,
стратегії й інтенсивності конкурентних дій інших товаровиробників.
У такий спосіб при організації інноваційної діяльності варто врахувати:
маркетингові характеристики ринку;
конкурентний статус підприємства і можливість його збереження або
поліпшення за рахунок пріоритетного розвитку інноваційної діяльності як
у сфері виробництва продукції, так і в сфері управління діяльністю;
конкурентну позицію підприємства і передбачувані дії основних
конкурентів;
соціально-економічну і політичну обстановку в державі.
Процес розробки і виводу товару на ринок включає етапи від генерації
ідей до початку комерційної реалізації товару. У цей час
підприємство-товаровиробник створює потенційні варіанти, одержує
результати уяви споживачів про них, оцінює їх, усуває найменш
привабливі, розробляє пробні зразки продукції, випробовує їх і
впроваджує на ринку. Економія ресурсів на перших етапах інноваційної
діяльності може викликати великі витрати і навіть утрату за результатами
діяльності в наступному. Тому розумна політика складається в ретельній
перевірці концепції товару на ранніх стадіях. Основні етапи цього
процесу наступні: аналіз ситуації на ринку, генерація ідей, фільтрація
ідей, перевірка концепції інновації, економічний аналіз, розробка
продукту, здійснення спробного маркетингу інновації і, нарешті,
комерційна реалізація інновації. Доцільність інноваційної діяльності
з’ясовується при проведенні поточного контролю у виді аналізу
результатів господарювання.
Аналіз результатів діяльності підприємства в обов’язковому порядку
повинний включати аналіз портфеля стратегічних зон господарювання, що
дозволяє виявити необхідність уведення нових продуктів, або, що більш
реалістично, доповнення існуючих продуктових ліній. Виникаючі проломи у
фінансових потоках демонструють необхідність розвитку інноваційної
діяльності. У свою чергу, інноваційні рішення повинні прийматися
відповідно до результатів аналізу тенденцій розвитку вимог споживачів,
що забезпечить конкурентноздатність підприємства.
Література:
1. Ламбен Жан-Жак. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива. –
СПб.: Наука, 2001. – 317 с.
2. Портер М. Международная конкуренция: Конкретные преимущества стран.:
Пер. с англ. /Под ред. В.Д.Шепенина.- М.: Международные отношения, 2001.
– 895 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
