Реферат на тему:
Дослідження купівельної спроможності покупців в Україні та країнах
Європи
Як відомо, купівельна спроможність покупців – це кількість товарів та
послуг, які населення в змозі придбати за наявні грошові кошти та за
рівня цін на товари та тарифів на послуги, що склалися у країні.
Купівельна спроможність залежить від рівня доходів населення та тієї їх
частини, що може бути виділена на купівлю, в меншій мірі зумовлена
розмірами цін та тарифів на послуги[2].
Докладніше про конкретні рівні цін та купівельну спроможність населення:
Метою даного дослідження було вивчення купівельній спроможності у 40
країнах Європи та порівняння її з Україною(таблиця).
Таблиця
Купівельна спроможність на душу населення за 2007 рік *
Країна Місце серед країн у 2006 році Місце серед країн у 2007 році
Купівельна спроможність на душу населення у євро у 2007 році
Швейцарія та Ліхтенштейн 1 1 27,521
Люксембург 2 2 27,395
Норвегія 3 3 24,993
Ірландія 6 4 22,207
Данія 4 5 21,521
Ісландія 5 6 20,511
Великобританія 7 7 19,863
Австрія 8 8 18,960
Франція 9 9 18,873
Німеччина 10 10 18,055
Швеція 13 11 17,217
Бельгія 11 12 17,143
Фінляндія 12 13 16,882
Продовження таблиці
Країна Місце серед країн у 2006 році Місце серед країн у 2007 році
Купівельна спроможність на душу населення у євро у 2007 році
Італія 14 14 16,617
Голландія 15 15 15,814
Іспанія 16 16 13,431
Кіпр 17 17 12,344
Греція 18 18 12,203
Португалія 19 19 9,674
Словенія 20 20 8,851
Мальта 21 21 8,308
Чехія 22 22 5,625
Естонія 24 23 5,611
Угорщина 23 24 5,462
Латвія 29 25 4,978
Литва 28 26 4,896
Словаччина 25 27 4,889
Польща 26 28 4,808
Хорватія 27 29 4,565
Туреччина 31 31 3,182
Румунія 30 32 3,036
Болгарія 33 33 2,453
Чорногорія (з 2007 року) 34 34 2,338
Македонія 35 35 2,069
Боснія і Герцеґовина 36 36 2,033
Білорусія 37 37 1,764
Албанія 38 38 1,599
Україна 39 39 1,487
Молдова 40 40 685
В середньому 11,998
*Джерело: GfK Purchasing Power Europe 2008, GfK GeoMarketing
Добробут у Центральній та Східній Європі на підйомі[1].
У декількох регіонах Центральної та Східної Європи люди багатші, ніж їх
західноєвропейські сусіди. Наприклад, населення Будапешту має більше
грошей, ніж жителі м. Фрайенбессингена (Тюрингія). Мешканці столиць
прибалтійських країн також мають вищий наявний дохід, ніж жителі
найбіднішої італійської спільноти. Однак, якщо порівнювати за країнами,
нові держави-члени ЄС все ще відстають.
Згідно з результатами дослідження, європейські споживачі загалом мають
можливість витрачати з чистого доходу домогосподарства близько 8 000
мільярдів євро. Цей показник відповідає середній купівельній
спроможності, або наявному доходу у розмірі близько 11 998 євро на душу
населення у 40 країнах, в яких проводилося опитування. Ця цифра включає
державні платежі, такі як допомога по безробіттю, дотації на утримання
дитини та пенсійні виплати.
З середньою купівельною спроможністю у розмірі 27 521 євро у Швейцарії
та Ліхтенштейні і 27 395 євро у Люксембурзі ці три країни все ще
залишаються оазисами багатства у Європи. З 18 055 євро наявного річного
доходу Німеччина посідає 10-те місце слідом за Австрією та Францією.
Молдова має найнижчу купівельну спроможність — 685 євро на рік в
середньому на душу населення, що відповідає лише одній сороковій
купівельної спроможності громадян Швейцарії.
3/4
A
PRD
F
T
V
A
RF
V
AE
O
???
??]???
онструє найвищий рівень зростання у Західній Європі. З 2003 року
купівельна спроможність зросла майже на 30%. Протягом того ж самого
періоду купівельна спроможність у Німеччині зросла приблизно на 9%, у
той час, як Ірландія досягла цього рівня зростання лише протягом
останнього року. У рейтингах купівельної спроможності Смарагдовий
острів, з доходом на душу населення 22 207 євро, перемістився з шостого
місця попереднього року на четверте цього року. 506 211 жителів округа
Дубліна заробляють в середньому 23 680 євро на рік. Задля порівняння,
купівельна спроможність жителів Гамбургу у розмірі 19 225 євро є меншою
майже на чверть, а середні доходи на рік берлінців є меншими більш ніж
на 40%, та становлять лише 16 508 євро. Штуттгарт та Дюссельдорф, з
купівельною спроможністю на душу населення у розмірі 20 499 євро та 21
755 євро відповідно, також відстають від Дубліна. Однак населення
ірландської столиці поступилося мешканцям Мюнхену, які заробляють в
середньому 24 674 євро на рік.
Купівельна спроможність населення Латвії покращилася, піднявшись на
чотири позиції у рейтингу купівельної спроможності до чинної 25-тої
сходинки. Подібним чином просунулися у рейтингу усі прибалтійські країни
— Естонія, Литва, а також Сербія та Чорногорія.
Жодних змін не відбулося у нижній частині таблиці рейтингу купівельної
спроможності, але на душу населення купівельна спроможність також
розвивається позитивно у низькодоходних країнах. Наприклад, з минулого
купівельна спроможність в Україні зросла приблизно на 26%, більше ніж у
будь-якій іншій країні. За результатами 2007 року українці мають
наявного доходу на 300 євро більше ніж у 2006 році. Словенія, найбагатша
з країн, що приєдналися до ЄС у 2004 році, демонструє рівень купівельної
спроможності, який лише на близько 1 000 євро нижче ніж у Португалії, де
середній річний дохід на душу населення становить 9 674 євро.
Щобільше, у столицях країн Прибалтики купівельна спроможність є вищою за
середній показник по країні — майже на 30% у Вільнюсі та на 25% у Ризі.
Мешканці тут мають більш грошей ніж жителі Аджероли, італійського
містечка з найнижчою купівельною спроможністю, яка майже на дві треті
нижча за середній показник по країні.
Розрив у купівельній спроможності між різними територіями або регіонами
Центральної та Східної Європи часто виявляється значним. Наприклад,
населення Братислави, найбагатшого міста Словаччини, має майже вдвічі
більше грошей ніж жителі Бухаресту, найзаможнішого міста Румунії.
Таку ситуацію можна спостерігати навіть в межах одній країні. Наприклад,
у Великобританії жителі найзаможнішого району Лондон-Сіті в середньому
мають на 10 000 євро більше ніж другий за рівнем заможності район
Кенсінгтон і Челсі. Купівельна спроможність на душу населення 9 200
жителів Лондон-Сіті дорівнює 48 456 євро порівняно до «лише» 38 426 євро
на рік 196 000 жителів Кенсінгтону і Челсі.
При дослідженні рівня життя важлива також і оцінка потенційних
можливостей населення користування ресурсами для користування
відповідними благами та послугами. Для цього використовувався показник
купівельної спроможності (що розраховується як для всього населення, так
і для окремих його верств). Даний показник характеризується:
1) заздалегідь визначеною кількістю товарів та послуг, що можна було б
придбати за суму середнього грошового доходу;
2) як товарний еквівалент у виді окремих товарів та послуг.
Рівень купівельної спроможності КС визначається як відношення середнього
грошового доходу населення вцілому (або окремої його верстви) Д до
середньої ціни покупки або послуги Р:
Купівельну спроможність покупця визначає і рівень розвитку культури в
суспільстві[2].
Література:
Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг: Підручник.-К.: КНЕУ, 2003
http://www.gfk-geomarketing.com/gfk_geomarketing_news/0407_purchasing_po
wer_europe.html.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter