РЕФЕРАТ
на тему:
“Поділ понять”
ПЛАН
Поділ понять, класифікаційні дії поділу.
Класифікація.
Види поділу за видозмінною ознакою і дихотомічний поділ.
Поділ понять опирається на такі логічні операції, як обмеження та
узагальнення понять.
Обмеження – це логічна операція над поняттями, завдяки якій відбувається
перехід від поняття з ширшим обсягом (родового) до поняття з вужчим
обсягом (видового) через додавання до змісту вихідного поняття ознак,
які стосуються лише частини предметів його обсягу.
Узагальнення – це логічна операція, в результаті якої відбувається
перехід від поняття з вужчим обсягом (видового) до поняття з широким
обсягом (родового) шляхом збіднення його змісту, тобто вилучення
специфічних для вихідного поняття видових ознак.
Усі поняття, крім нульових, мають обсяг. Проте саме слово (ім’я), яким
позначаються певний клас предметів і відповідне поняття, нічого не
говорять про цей клас, тобто його обсяг (це не стосується імен, якими
позначаються деякі одиничні поняття). Саме завдяки операції поділу
понять (точніше – поділу обсягу понять) і одержують цю інформацію.
Поділ поняття – логічна операція, за допомогою якої розкривається обсяг
родового поняття через перелік його видів або елементів.
Поняття, що діляться, називаються поділюваними, а результати поділу–
відповідні видові поняття – членами поділу. Поділюване поняття і члени
поділу перебувають у відношенні підпорядкування (першому підпорядковані
другі), а члени поділу між собою – у відношенні співпідпорядкування.
Завдяки поділу понять знання конкретизуються і систематизуються, а
опосередковано відбувається осмислення упорядкованості, системності
об’єктивного світу. Не випадково система поділів, використовувана в
біологічній науці, називається систематикою.
Традиційно розрізняють два види поділу – поділ за видотвірною ознакою і
дихотомію.
Поділ за видотвірною ознакою – поділ, з допомогою якого поділюване
поняття мислено розбивають на види з урахуванням специфіки прояву певної
ознаки в різних групах елементів цього обсягу.
&B,c-Oe.?01/40onaeaeaeTHOOOOOOOOOOOOOOOOOO
&
тивною основою для поділу обсягу поняття “людина” на “чоловік” і
“жінка”.
На нашу думку, основою наведеного поділу може бути як одна ознака, так і
дві й більше ознак. Не погодившись з цією істиною, довелося б визнати
існування ще й третього виду поділу, основою якої є понад одна ознака.
Внаслідок поділу понять за видотвірною ознакою одержують різну кількість
членів поділу – від двох (існують два пояси Землі – Південний і
Північний) до нескінченності.
Дихотомічний поділ – поділ, членами якого є два суперечних поняття.
Основою цього поділу є наявність чи відсутність певної ознаки (ознак) у
предметів, які мисляться в поділюваному понятті. Внаслідок такого поділу
одержуються лише два члени поділу, які завжди є суперечними поняттями.
Наприклад, предмети і явища можна поділити на красиві і некрасиві,
спільноти людей – на нації і ненації. Графічна зображення дихотомії
здійснюється дуже просто: круг, яким позначається обсяг поділюваного
поняття, ділиться навпіл; одна половина цього круга зображує обсяг
відповідного позитивного поняття, а друга – обсяг негативного
(заперечного) поняття. Проста і сама “технічна” процедура здійснення
дихотомічного поділу: обравши будь-яке поняття (не поділюване, а
позитивний його різновид) і відповідне йому слово, додаємо до цього
слова частку “не” – і поділ здійснено.
Класифікація – це складний, багатоступінчастий поділ (тобто система
поділів), який проводиться з метою одержання нових знань стосовно членів
поділу і систематизації цих знань.
Внаслідок класифікації поділюване поняття мислено розбивається на видові
поняття, кожне з яких (за наявності основи) у свою чергу поділяється на
підвиди.
Здійснюючи класифікацію, вдаються до різних видів поділу. Розрізняють
два види класифікації – наукову і ненаукову. Основою поділів у першій є
істотні ознаки предметів, які класифікуються, а в другій (штучній
класифікації) – неістотні ознаки.
ЛІТЕРАТУРА
Тофтул М.Г. Логіка. – К., 1999. – С. 332
Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 1997. – С. 386
Конверський А.С. Логіка. – К., 1998. – С. 266
Кондаков И.В. Логика. – М., 1954. – С. 68
Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996. – С. 113
Формальная логика. Л., 1977
7. Хоменко І.В. Що таке логіка //Барви творчості. К., 1995. – С.
83-95
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
