Реферат на тему:
Логіка підприємницької діяльності
Підприємництво як економічний феномен є категорією бізнесу. У
господарській практиці категорії „підприємництво” і „бізнес” часто
ототожнюють. Разом з тим, це не тотожні, хоча дуже близькі за значенням
поняття.
Бізнес – поняття ширше, ніж підприємництво, і охоплює всі відносини, що
виникають між усіма учасниками ринкової економіки, включаючи у дію не
тільки підприємців, а й споживачів, найманих працівників, державні
структури.
Підприємництво – динамічний, активний елемент бізнесу, що являє собою
ініціативну, самостійну діяльність, яка здійснюється на свій ризик і під
свою майнову відповідальність громадянами, об’єднаннями громадян з
виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою
одержання прибутку. Підприємництво включає в оборот свого
суб’єкта-підприємця, а не всіх учасників ринку. Звідси можемо вести мову
про підприємницький бізнес, поряд із споживчим і трудовим.
В основному є дві моделі підприємницького бізнесу:
класична – орієнтується на максимізацію віддачі від ресурсів, які має
підприємство (фірма, організація);
інноваційна – передбачає використання будь-яких можливостей (у межах
закону) для підприємництва, навіть якщо власних ресурсів для цього
недостатньо. Найчастіше ці моделі використовують у поєднанні.
Філософією підприємництва є вільний індивідуалізм, основною рисою якого
є забезпечення розквіту за рахунок власних зусиль, але це не суперечить
інтересам суспільства. Можливості збагачення одних не повинні
стримуватися слабкістю, нездатністю інших Тільки багатий може бути
меценатом, спонсором. Убогий не може допомогти іншим. Багаті люди –
багате суспільство. Підприємництво формує навколо себе певне середовище,
в якому стверджується повага до особистості як такої; повною мірою
реалізується природне честолюбство людини, її прагнення до
самореалізації та самоствердження, що дає змогу вивільнити творчий
потенціал, надає сферу діяльності, сферу прикладання своїх сил і
виступає як тип господарювання. Як наслідок демократизації суспільства
підприємництво в міру проникнення в економічні структури і в психологію
людини розвиває і підтримує процес вивільнення суспільства й особистості
від рутини, стагнації виробництва, формує тип мислення, спосіб життя.
Розвиток підприємництва означає раціоналізацію економіки, підвищення
конкурентоспроможності, позбавлення від баласту ресурсів, що не
використовуються або погано експлуатуються, більш повну реалізацію
основного потенціалу суспільства – людини. З цієї причини підприємництво
не може бути соціалістичним або капіталістичним. Воно – невід’ємний
елемент бізнесу і розвивається тільки там, де у суспільстві
стверджуються вільна ринкова економіка і демократизація. Будь-яке
пригнічення підприємництва є основою для поневолення людини. Не можна
бути вільним громадянином, не маючи свого доходу, своєї справи.
Суспільство, у якому всі люди – наймані працівники щодо держави, не може
бути гуманним. Економіка, перетворена в єдину фабрику, де всі працюють
за єдиним господарським планом, відкинула підприємництво за своєю суттю.
Так звана соціалістична держава, що виникла та демагогічне проповідувала
нібито свій розквіт при убогому рівні народу та розореній, дефіцитній
економіці, була приречена Практика показала, що сучасні соціалістичні
тенденції знаменують різкий розрив з усім розвитком західної
цивілізації, яку сучасна людина створювала, починаючи з епохи
Відродження, і яка була, в свою чергу, цивілізацією, заснованою на
принципах підприємництва. Тому нині повернення до підприємництва – це
повернення до цивілізації, шлях виходу із глухого кута, в який нас
завели провісники „будівництва комунізму”.
Підприємництво як елемент бізнесу не може бути відокремлене від праці,
від ведення господарства, від привласнення. Без праці бізнесу не буває.
Праця і підприємництво – процеси цілеспрямованої діяльності на
виробництво матеріальних і духовних благ, але якщо для підприємництва
праця основна умова його розвитку і джерело створення життєвих благ, то
підприємництво – це засіб, що надає праці творчості, це змістовна,
якісна сторона діяльності, яка характеризується самопримусом суб’єктів,
що вибрали цю діяльність.
Підприємництво – якісно новий ефективний тип ведення господарства. Воно
потребує прогресивних способів, прийомів, методів ведення та конкретного
власника, господаря виробництва Бо тільки господар прагне до примноження
своєї власності і заради цього займається сам підприємницькою діяльністю
або наймає працівників. Він не буде марно розбазарювати своє добро, не
дасть це зробити й іншим. І в цьому розумінні поняття „підприємець” і
„господар” тісно пов’язані одне з одним.
Підприємництво не можна ідеалізувати – це важка, складна праця, яка не
кожному під силу, до того ж за певних умов вона не виключає і
експлуатацію, але разом з тим внесок підприємництва у прогрес
цивілізації величезний і на це необхідно зважати. Отже, підприємництво
виступає як економічна категорія, елемент бізнесу, тип господарювання і
спосіб життя.
2. Мотивація підприємництва
Важливою умовою формування та розвитку підприємництва в Україні є
гарантії та всебічна підтримка з боку держави – мотивація підприємництва
на всіх рівнях.
Держава законодавче забезпечує гарантії для всіх підприємців незалежно
від обраних ними форм підприємницької діяльності та власності, однакові
права та можливості щодо доступу до матеріально-технічних, фінансових,
трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів, свободу
конкуренції між підприємцями, захищає споживачів від виявів несумлінної
конкуренції та монополізму в будь-якій сфері підприємницької діяльності.
Держава має гарантувати не тільки правове забезпечення, а й економічну,
матеріально-технічну та організаційну підтримку.
Економічна підтримка передбачає:
• запровадження надійної фінансово-кредитної бази підтримки
підприємництва завдяки створенню мережі спеціалізованих комерційних
банків і страхових компаній для надання індивідуальних позик;
• відкриття доступу до іноземних кредитів;
• формування розгалуженої мережі суспільних і приватних неприбуткових
фондів розвитку підприємництва, які б надавали гарантії за кредитами;
• запровадження державного страхування комерційного ризику підприємств
на випадок фінансових та інших витрат, що зумовлені діями органів
державної влади;
• встановлення пільгового оподаткування прибутків підприємців, що
здійснюють інноваційні проекти, модернізацію і відкриття нових
виробництв та інших напрямів, що мають визначальне значення для розвитку
економіки країни, вирішення соціальних проблем.
Матеріально-технічна підтримка охоплює:
• передавання або продаж на пільгових умовах підприємницьким структурам
з державного сектора різноманітного устаткування виробничого призначення
відповідно до процесу роздержавлення і приватизації;
• комерціалізацію сфери торгівлі та громадського харчування;
• корпоратизацію великих і середніх підприємств різних галузей
економіки;
• передавання в оренду недовантажених потужностей підприємств;
• продаж на конкурсній основі об’єктів незавершеного будівництва,
нежилих приміщень та невстановленого обладнання державної власності
підприємцям за умови, якщо це відповідає інтересам розвитку економіки;
• створення технопарків і баз прокату обладнання для прискореного
розвитку інноваційної діяльності.
Організаційна підтримка має сприяти:
• налагодженню процедури регулювання підприємництва з боку державних
інституцій виробленням раціональних форм обов’язкової звітності та
порядку реєстрації нових суб’єктів підприємництва;
• доступності до документів, що регулюють створення, порядок реєстрації
та функціонування суб’єктів підприємництва;
• підготовці підприємницьких кадрів, інформованості їх з цих питань, що
потребує відкриття спеціальних навчальних закладів; перепідготовці
викладачів, організації інформаційних центрів, проведенню наукових
досліджень з питань підприємництва у державних наукових та навчальних
закладах.
Отже, закони України створюють умови для розвитку вільної
підприємницької діяльності, яка охоплює різні сторони економічного життя
і виявляється як економічна категорія, метод господарювання, тип
економічного мислення.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
