.

Структура художнього творчого портрету (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1439
Скачать документ

Реферат на тему:

Структура художньо-творчого портрету

При аналізі художнього портрету твору варто розрізняти ідейний зміст і
художню форму.

Ідейний зміст включає:

тематику добутку – обрані письменником соціально-історичні характери в
їхній взаємодії;

проблематику – найбільш істотні для автора властивості і сторони уже
відбитих характерів, виділені і посилені їм у художнім зображенні;

пафос добутку – ідейно-емоційне відношення письменника до зображених
соціальних характерів (героїка, трагізм, драматизм, сатира, гумор,
романтика і сентиментальність).

Пафос – вища форма ідейно-емоційної оцінки життя письменника, що
розкривається в його творчості. Твердження величі подвигу окремого чи
героя цілого колективу є вираженням героїчного пафосу, причому дії чи
героя колективу відрізняються вільною ініціативою і спрямовані до
здійснення високих гуманістичних принципів. Передумовою героїчного в
художній літературі є героїка дійсності, боротьба зі стихіями природи,
за національну волю і незалежність, за вільну працю людей, боротьба за
мир.

Коли автор затверджує справи і переживання людей, яким наявне глибоке і
непереборне протиріччя між прагненням до піднесеного ідеалу і
принциповою неможливістю його досягнення, те перед нами трагічний пафос.
Форми трагічного дуже різноманітні й історично мінливі. Драматичний
пафос відрізняється відсутністю принципового характеру протистояння
людини позаоособовим ворожим обставинам. Трагічний характер завжди
відзначений винятковою моральною висотою і значущістю. Розходження
характерів Катерини в «Грозі» і Лариси в «Безприданниці» Островського
наочно демонструють різницю в зазначених видах пафосу.

Велике значення в мистецтві XIX-XX століть придбав романтичний пафос, за
допомогою якого затверджується значущість прагнення особистості до
універсального ідеалу, що передбачається емоційно. До романтичного
близький сентиментальний пафос, хоча його діапазон обмежений
сімейно-побутовою сферою прояву почуттів героїв і письменника. Усі ці
види пафосу несуть у собі стверджуюче початок і реалізують піднесене як
основну і найбільш загальну естетичну категорію.

Загальною естетичною категорією заперечення негативних тенденцій є
категорія комічного. Комічне – це форма життя, що претендує на
значущість, але історично зжило свій позитивний зміст і тому зухвалий
сміх. Комічні протиріччя як об’єктивне джерело сміху можуть бути
усвідомлені чи сатирично гумористично. Гнівне заперечення соціальне
небезпечних комічних явищ визначає цивільний характер пафосу сатири.
Глузування над комічними протиріччями в морально-побутовій сфері
людських відносин викликають гумористичне відношення до зображуваного.
Глузування може бути як заперечливої, так і стверджуючої зображуване
протиріччя. Сміх у літературі, як і в житті, надзвичайно різноманітний у
своїх проявах: посмішка, глузування, сарказм, іронія, сардонічна
усмішка, гомеричний регіт.

Художня форма включає:

Деталі предметної зображальності: портрет, учинки персонажів, їхнього
переживання і мова (монологи і діалоги), побутова обстановка, пейзаж,
сюжет (послідовність і взаємодія зовнішніх і внутрішніх учинків
персонажів у часі і просторі);

Композиційні деталі: порядок, спосіб і мотивування, оповідання й описи
зображуваного життя, авторські міркування, відступи, вставні епізоди,
обрамлення (композиція образа – співвідношення і розташування предметних
деталей у межах окремого образа);

Стилістичні деталі: зображувально-виразні деталі авторської мови,
інтонаційно-синтаксичні і ритміко-строфічні особливості поетичної мови в
цілому.

Схема аналізу літературно-художнього портрету твору.

Історія створення.

Тематика.

Проблематика.

Ідейна спрямованість добутку і його емоційний пафос.

Жанрова своєрідність.

Основні художні образи в їхній системі і внутрішніх зв’язках.

Центральні персонажі.

Сюжет і особливості будівлі конфлікту.

Пейзаж, портрет, діалоги і монологи персонажів, інтер’єр, обстановка
дії.

Мовний лад добутку (авторський опис, оповідання, відступи, міркування).

Композиція сюжету й окремих образів, а також загальна архітектоніка
добутку.

Місце добутку у творчості письменника.

Місце добутку в історії росіянки і світової літератури.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020