Реферат
на тему:
Способи римування. Цезура. Клаузула
Звучання вірша залежить не тільки від того, які рими за своєю природою,
а й від того, як вони розташовані, які способи римування застосовує
поет.
Римування — особливість розташування рим у вірші, інтервал між ними.
Розрізняють такі способи римування:
1. Суміжне або парне — коли римуються суміжні (сусідні) рядки парами.
Таке римування умовно позначаємо: аа бб вв
Наприклад:
У місті, де ми не зустрілись, я знову а
Блукаю з тобою, і нашу розмову а
Корабликом діти пускають на воду б
Вона запливає, відчувши свободу, б
У погляд відкритий твого океану, в
Де, може, і досі шукаєш кохану. в
Де, може, мене пам’ятаєш і досі?.. г
Заплутався вечір тоді у волоссі… г
А ти розплітав мої коси невміло, д
І мріяла я, щоб вони посивіли д
На грудях твоїх, як сивіє світання, е
Як гасне на небі зірниця остання е
(Софія Майданська)
2. Перехресне римування — складніше, в ньому римуються кінцеві слова
парних рядків з парними, а непарні — з непарними; воно найпоширеніше у
сьогоденній силабо-тонічній версифікації. Схема: абаб.
Наприклад:
Я не скажу і в пам’яті — коханий. а
І все-таки згадай мене колись. б
Ішли дві долі різними шляхами. а
На роздоріжжі долі обнялись. б
(Ліна Костенко)
3. Кільцеве або охопне (оповите) римування — коли римуються перший рядок
з четвертим, а другий — з третім. Два рядки з парними римами оповивають
згори й знизу два рядки, які теж римуються між собою.
Схема: абба.
Згадати лиш, як дивно шелестить а
Грудневий сад, занурений в світання. б
Болить недоціловане кохання, б
Вже стільки часу, а воно болить… а
Клялась забути, а таки живе! в
У метастази проростає нові. г
Це світло невигойної любові г
Через роки і відстані пливе. в
(Ганна Костів-Гуска)
Іноді в катрені спостерігається і неспароване римування, тобто коли в
ньому римуються другий та четвертий вірші, а перший і третій залишаються
без рим. Схема: абвб.
Що тобі сниться ночами, а
Як вітер і хлюпає дощ? б
Визбируєш крихти пам’яті в
З-посеред львівських площ? б
Шукаєш ту диво-квітку, г
Що так і не розцвіла? д
Уже навіть важко згадати: е
Була я чи не була? д
(Ганна Костів-Гуска).
4. Тернарне римування — через два рядки.
Схема: аа б вв б.
Наприклад:
На все є час і є пора, а
Якщо то гра — то чесна гра, а
А якщо ні — обличчям до болота. б
Якщо минув любові час, в
Якщо минув любові час, в
Нехай мені залишиться свобода б
(Леся Романчук)
5. Потрійне римування — рима охоплює три рядки, що стоять поряд. Схема:
ааа.
Наприклад:
О, ні! а
Являйся, зіронько, мені а
Хоч в сні! а
6. Монорима або наскрізне римування (франц. monorime від грецьк. monos —
один) — вірш, у якому всі рядки (більше трьох) охоплює одна рима.
Схема: ааааа…
Наприклад:
Здається, часу і не гаю, а
а не встаю, не встигаю! а
Щодня себе перемагаю, а
від суєти застерігаю, а
і знов до стрічки добігаю, а
і знов себе перемагаю, а
і не встигати не встигаю, а
і ні хвилиночки ж не гаю! а
(Ліна Костенко)
Окремі рядки у віршах можуть не римуватися з жодним іншим рядком. Вони
звуться холостими.
Є ще внутрішнє римування, коли кінець рядка римується з якимось словом з
середини віршового рядка:
Вже скосили грeчку, осінь недалeчко,
місячна вуздeчка впала на поріг.
І трава шеп(че про небесні (чі,
що крізь далі н(чі сяйво шлють до ніг…
А туман, де лyки, ломить білі рyки,
глушить ночі звyки маревом густим.
Тiні, тiні, тiні… Не дзвенять у сuні
співи солов’iн і за вікном моїм.
Пісню калинiву я складаю зн(ву,
і з людьми розм(ву серцем я веду…
Тишина, ні рyху… Небо землю слyха,
падають десь глyхо яблука в саду.
(Володимир Сосюра).
Моноримічно будуються часто вірші для дітей:
Ой нумо, нумо а
В зеленого шума, а
А в нашого шума а
Зеленая шуба. а
(Дитяча пісенька).
Найчастіше монорими вживаються у сатиричних та гумористичних віршах.
ЦЕЗУРА. КЛАУЗУЛА
Віршована мова багата на різні паузи, що підсилюють ритм і увиразнюють
зміст. Крім міжслівних та логічних (на розділових знаках і між
синтагмами), властивих і прозовій мові, тут є ще прикінцеві (паузи між
рядками), емоційні (зупинки для підкреслення якогось слова при виразному
читанні) та цезура.
Цезура (лат. caesura — розтин, розріз, поділ) — пауза в середині рядка,
що поділяє його на дві частини (піввірші). Цезура має ритмотворче
значення — вона підсилює, підкреслює ритм і смислове — виділяє
найважливіші слова, увиразнює висловлену думку. За своєю тривалістю
цезура трохи коротша за міжрядкову паузу.
Найчастіше цезура з’являється в багатостопних рядках. Вона може бути
постійною, якщо стоїть у всіх рядках на одному й тому ж місці; рухомою,
якщо вона є в кожному рядку, але в різних місцях; періодичною, якщо
ритмічно з’являється через рядок або два.
Клаузула (лат. clausula — закінчення) — заключна частина віршового
рядка, починаючи з останнього наголошеного складу. Співзвучні клаузули
утворюють риму.
Залежно від місця наголосу розрізняють клаузули (як і рими):
— окситонні (чоловічі) — з наголосм на останньому складі. Кінець рядка
звучить твердо, уривчасто.
Наприклад:
Лине кроків дзвiн — перегуки мiн»
(Володимир Сосюра);
— парокситонні (жіночі) — з наголосом на передостанньому складі. Кінець
рядка звучить м’якше, тепліше.
Наприклад:
Женою-трудівницею на п(лі —
із піснею про волю у нев(лі.
(Максим Рильський);
— дактилічні — з наголосом на третьому від кінця складі. Кінець рядка
звучить плавно, лагідно, іноді тужливо.
Наприклад:
Рученьки терпнуть, злипаються вiченьки…
З раннього ранку до пізньої нiченьки
(Павло Грабовський);
— гіпердактилічні — з наголосом на четвертому від кінця складі. Така
рима часто сприймає додатковий наголос на останньому складі і тому
звучить , як чоловіча.
Наприклад:
Як була я молодою препод(бницею, —
повісила фартушину над вік(нницею.
(Тарас Шевченко).
Звичайно, якоїсь певної інтонації рими (і клаузули) створити самостійно
не можуть — вони лише увиразнюють, посилюють основну авторську
інтонацію.
Рекомендована література:
1. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та
ін. — К.: ВЦ „Академія”, 1997.
2. Ткаченко А. Мистецтво слова. — К.: Правда Ярославичів, 1998.
3. Волкова Т. С. Проблема жанра в лирике. — Львів: Світ, 1991.
4. Сидоренко Г. К. Як читати і розуміти художній твір. — К.: Радянська
школа, 1988.
5. Безпечний І. Теорія літератури. — Торонто: Молода Україна, 1984.
РИМУВАННЯ
cуміжне
ааbb
четвертне
аааа
перехресне
аbаb
потрійне
ааа
кільцеве
аbbа
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter