Олексій Коломієць (реферат)

Реферат

Олексій Коломієць

(Нар. 1919 р.)

Народився Олексій Федотович Коломієць 17 березня 1919р. в с. Харківці
Лохвицького р-ну на Полтавщині. Він був шостою, найменшою дитиною в
родині селянина-бідняка, в якій рано не стало батька. Після закінчення
семирічки Коломієць в 1935 — 1938 pp. навчається на робітфаку при
Харківському інституті радянської торгівлі, а потім на історичному
факультеті Харківського університету. Із студентської лави пішов на
фронт. Після демобілізації кілька років віддав комсомольській роботі;
був лектором ЦК ЛКСМУ, секретарем Чернівецького обкому комсомолу, в
1950 — 1953 pp. працював відповідальним редактором газети «Молодь
України», потім у журналі «Зміна». Тоді ж починає друкувати перші
нариси й оповідання, що склали збірку новел «Біла криниця» (1960). Як
драматург Коломієць не мав учнівського періоду і досить пізно увійшов у
літературу: комедію «Фараони» написав у сорок років. Та вже ця перша
спроба принесла йому широке визнання: вперше зіграна в Московському
театрі ім. М. В. Гоголя, п’єса в 1962p. ставилася вже в 71 театрі
країни. У 1978p. в Київському театрі ім. І. Франка відбулася її
п’ятсота вистава. В наступні роки слідує низка драматичних творів:
1961 р. — драматичний памфлет «Дванадцята година». 1963 р. —
психологічна драма «Чебрець пахне сонцем» (інша назва «Де ж твоє
сонце?»). 1964 р. — п’єса «Прошу слова сьогодні». 1965 р. — драматична
дилогія «Планета Сперанта». 1966 р. — «Спасибі тобі, моє кохання».
1969 р. — «Келих вина для адвоката». 1970 р. — п’єса
проблемно-психологічного характеру — дилогія «Горлиця», п’єса «Перший
гріх». Лірична драма «Спасибі тобі, моє кохання» і дилогія «Горлиця» у
1970p. були відзначені республіканською премією ім. М. Островського.
1972 р. — п’єса «Одіссея в сім днів». 1973 р. — «Голубі олені» —
«повість про кохання», яка на фоні численних батальних творів
прозвучала винятково ніжною ліричною нотою і в 1977 році була удостоєна
Державної премії Української РСР ім. Т. Г. Шевченка. 1975 р. —
«Кравцов». 1977 р. — «Срібна павутина». 1978 р. — драма «Дикий Ангел»,
постановка якої у Київському театрі ім. І. Франка відзначена Державною
премією СРСР (1980). Хоча в творчості О. Коломійця переважають п’єси
про актуальні, сучасні авторові проблеми («Двоє дивляться кіно», 1987),
є у нього й дві драми на теми минулого: «За дев’ятим порогом»
(«Запорізька Січ», 1971) та «Камінь русина» («Град князя Кия», 1981),
написана спеціально до святкування 1500-ліття Києва. Помер О. Коломієць
23 листопада 1994р. Вперше його ім’я з’явилося на афішах театрів на
початку 60-х років, коли з успіхом обійшли сотні сцен дотепні, веселі і
мудрі «Фараони» (1961) досі нікому невідомого автора. А сьогодні вже
наше театральне мистецтво важко уявити без таких сценічних здобутків,
якими стали трагічна дилогія «Планета Сперанта», тривожно-медитаційна
«Горлиця» чи озвучена високими нотами душевної краси й людського щему
поетична повість про кохання «Голубі олені», прозора в чистоті й
ніжності своїй «Срібна павутина» чи психологічно вибаглива драма «Дикий
Ангел».

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *