Реферат з української літератури
Колискові пісні
Колискові пісні – ліричні пісенні твори, які виконуються матір’ю
(рідним батьком чи іншими членами родини) над колискою дитини для того,
щоб її приспати.
Це один з найдавніших жанрів народної словесності, що сягає корінням
міфологічного періоду творчості. Спостереження доводять, що не лише
образно тематичною структурою, а й інтонаційно-ритмічною будовою вони
споріднені із замовляннями.
В минулому подібні пісні виконувались не тільки, щоб приспати дитину, а
привернути до неї або відвернути від неї дію певних духовних сил,
оберегти від зла.
Більш сучасну групу текстів умовно можна назвати побутовою. Це твори, в
центрі яких не стільки саме дитина і магічна дія слова на її ріст,
здоров’я, щастя, а скоріше світ, в якому дитина живе – її дім, родина.
Центральним у цій групі колисанок є образ матері. Вони сповнені мріями,
думками матері про майбутню долю дитини.
Оскільки єдиним слухачем є дитина, яка лише починає розуміти окремі
слова і реалії дійсності, то у колискових використовується тільки
найпростіша загальновживана лексика, у них нема складних поетичних
прийомів і тропів. Основним виразником колискової пісні є мелодія, яка
навіває дитині сон.
Мати і дитя – це найпрекрасніший образ із загальнолюдської скарбниці
духовності.
Чуттєвий зв’язок, що з дня народження існує між матір’ю та дитям, дістає
вірне відбиття у зворушливо щирих і безпосередніх колисанках.
Всю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним,
здоровим, матір вкладає в невибагливі рядки і простеньку мелодію,
організовану ритмом гойданням колиски.
У багатьох колискових мотив присипляння пов’язаний з ще однією
напівміфологічною істотою – котом. Кіт у слов’янських культах займає
вагоме місце, він символ оберегу дому (спить на печі; стереже спокій; не
відходить далеко від дому, завжди повертається).
Монотонний тихесенький наспів і пестливі слова мають заспокоїти,
приспати дитя, тому м’якесенькими лапками підступає до мальованої
колисочки пухнастий, волохатий, муркотливий котик, голуби приносять на
крилечках сон-дрімоту, і фантастичні Сонко і Дрімота в колискових піснях
діють як люди, що цілком відповідають дитячому світосприйнятті.
Люляй, люляй, мій синочку
Люляй, люляй, мій синочку,
Справлю тобі колисочку,
Справлю тобі колисочку
Та й повішу на дубочку.
Ей сонце зійде, обогріє,
Листок впаде та й накриє,
Будуть пташки прилітати та будуть співати
Дитиночку малесеньку будуть присипляти.
Сонце зійде, обогріє,
Роса впаде та й скупає,
Листок впаде та й накриє.
Будуть пташки прилітати та й будуть співати
Дитиночку малесеньку будуть присипляти.
Ой спи, дитя
Ой спи, дитя, колишу тя,
Як ти уснеш – я лишу тя,
Піду в гори на млинки,
Назбираю для дитинки.
Ой ходить сон коло вікон
Ой ходить сон коло вікон
А дрімота коло плота,
Питається сон дрімоти:
А де будем ночувати?
Де хатонька теплесенька,
Де дитина мелесенька,
Там ми будем ночувати,
Дитиночку колихати.
Ходить сонко по долині
Ходить сонко по долині.
Мати кличе до дитини:
-Ой, соночку, соколочку,
Іди до нас в колисочку,
Приспи нашу дитиночку!
У нас хата тепленькая,
Колисочка новенькая.
Не йде сонко, не приходить,
Десь комишем тихо бродить.
Ходи-броди по комишу,
А я й сама заколишу.
Ой ти, коте Рябку
Ой ти, колет Рябку,
Та вимети хатку.
А ти, коте сірий,
Та вимети сіни.
А ти, котку рудий,
Та вимети грубу,
А ти, кішко, не ворси,
Піди сміття одімчи.
А ти, волохатий,
Біжи кругом хати.
Тільки, котку, не мурчи,
Дитиночки не збуди.
А ти, коте муругий,
Прийди до нас удруге,
До нашої хати
Дитя колихати.
А ти, коте чорний,
Та сідай у човен,
Та й поїдеш на лужок,
Наламаєш квіточок
Забавляти діточок.
Поїдеш в долину
По червону калину
Забавляти дитину.
Ой ти, котик, коточок
Ой ти, котик, коточок
Виїв бабин медочок
Та й сховався в куточок,
Тільки видно хвостичок
Та лапочки шматочок.
ВИСЛОВИ ВІДОМИХ ЛЮДЕЙ
ПРО КОЛИСКОВІ ПІСНІ
“Найдорожча пісня, з якою мати колисала”.
З народного джерела.
“Дні дитинства – наче плин води
Проліта дитинство, та й у спадок
Зостається пісня, повна згадок,
Пам’ять зостається назавжди.
Расу Гамзатов
“Якби не мамина пісня, яким убогим було б наше життя”.
В.Скуратівський.
“Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим”.
Т.Шевченко.
Виконали студентки ІV курсу
спец. «Українська мова і література»
Коломийського інституту
Прикарпатського національного університету
ім. В. Стефаника, зокрема:
Винничук Надія
Голіней Іванна
Кубаєвич Інна
Яремин Марія
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
