Анатолій Давидов (реферат)

Реферат

Анатолій Давидов.

Народився А. Давидов 1938р. в с. Бочках Конотопського району на Сумщині
в сім’ї вчителів. Після закінчення в 1960р. Ніжинського педінституту
працював учителем біології. Деякий час був на комсомольській, партійній
роботі. Далі присвятив себе літературній діяльності: завідував відділом
природознавства у журналі

«Знання та праця», був головним редактором журналу «Барвінок», потім —

директором видавництва «Молодь».

А. Давидов створив для дітей багато книг — у тому числі і
науково-художніх, де розповідається про життя природи. Перша книжечка
«Ширшає виднокруг» вийшла

1967р., далі — «Сонячні вершники», «Без креслень і кельми», «Знай, люби,
бережи», «Скарб» та ін. Збірка повістей та оповідань «Не так вже й тісно
на землі» дістала високу відзнаку — премію Лесі Українки.

Твори А. Давидова приваблюють глибоким знанням природи, любов’ю до неї,
а також розумінням внутрішнього світу дітей. Письменник прагне прищепити
їм бажання вивчати світ рослин і тварин, берегти його. Він пише й про
людські стосунки, про дитячі справи, пригоди, вчить шанувати сучасне й
минуле.

Цікаве оповідання «Вдячність» із циклу «Таємниці старого дуба». Дуб,
наче жива істота, спостерігає все, що діється навкруги, пригадує своє
довге життя, піклується про жолуді, які продовжують його рід. Але у дубі
— дупло, й пишатися серед дерев йому вже недовго… Та ось приїхали до
лісу люди — вчитель з учнями, полікували стовбур, замазали дупло,
обгородили. І тут дуб із вдячністю впізнає у старому вчителеві юнака,
якого він порятував у роки війни від ворога.

Оповідання це близьке до казки, які теж пише А. Давидов. Краща з них —
про

Озивайка, лісового хлопчика, який доглядає ліс, дружить з тими, хто
любить

природу.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *