Термідоріанський переворот 1794 p. (реферат)

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ

Термідоріанський переворот 1794 p.

Переворот 27 липня 1794 р. (9 термідора П-го року Республіки за
республіканським календарем — звідки й походить його назва) стався в
період

Великої французької революції 18 ст. і призвів до падіння якобінської
диктатури. Його було здійснено учасниками антиробесп’єрівського заколоту
із

середовища якобінців. Термідоріанський переворот став можливим за умові

глибокої кризи якобінської диктатури, що була викликана загостренням її

внутрішніх суперечностей.

Об’єднавши у своїх лавах у боротьбі проти внутрішньої і зовнішньої
контрреволюції дрібну та середню буржуазію, селянство і міські низи,
якобінці змогли у найкоротший термін вирішити головні завдання революції
— зламати і знищити феодальні порядки, забезпечити захист незалежності
країни від нападів, розподілити національний продукт (впровадження
максимуму, реквізиції майна дворян), але виявилися неспроможними
зупинити швидке зростання могутності крупної буржуазії, особливо тієї її
частини, яка збагатилася на спекуляціях. Спочатку загроза повернення
феодальних порядків змушувала крупну буржуазію тимчасово миритися з
жорстокою революційною диктатурою якобінців. Коли ж перемоги над
коаліцією ворожих держав усунули цю загрозу, ця соціальна верства, а
також заможне і середнє селянство стали прагнути позбутися ненависного
їм якобінського режиму, що й обумовило його падіння.

У той же час, суперечливість політики якобінців (встановлення максимуму
цін не тільки на продукти харчування, але й на заробітну платню,
збереження антиробітничого закону Ле Шапельє) викликала незадоволення
частини міської та сільської бідноти, яка досі була опорою революційного
уряду.

Так склалася сприятлива ситуація для заколоту проти якобінської
диктатури, яку очолював М. Робесп’єр. Заколот очолили Ж. Фуше, Ж. Л.
Тальєн, П. Баррас, яким вдалося об’єднати залишки дантоністів і
ебертістів, заручитися підтримкою «болота» і встановити зв’язки з
жирондистами. До заколоту були залучені також Ж. Колло-д’Ербуа, Ж.
Бійо-Варенн (так звані «ліві термідоріанці»), частина членів Комітету
громадської безпеки.

Хоча керівники революційного уряду, зокрема Робесп’єр, знали про
підготовку заколоту, вони не доклали зусиль до ліквідації змови.

?????????потім більшість депутатів Конвента галасом підтримали цю
пропозицію. Тоді брат Максиміліана Робесп’єра — Огюст Робесп’єр — та
його соратники і друзі — Леба, Кутон, Сен-Жюст, — запропонували
арештувати також і їх, що й було негайно зроблено. Здавалося, ще для
робесп’єрівців усе скінчилося, але Комуна і Якобінський клуб, дізнавшись
про те, що сталося у Конвенті, підняли тревогу. Самого Робесп’єра
повезли до тюрми, де комендант категорично відмовився його прийняти як
засудженого. Тоді Робесп’єра відвезли у поліцейську префектуру,
звідки його визволили національні

гвардійці і переправили у помешкання мерії. Туди ж доставили його
друзів. Тим часом війська національної гвардії оточили Конвент і
заколотники вирішили, що вони програли.

Проте Робесп’єр проявив у даній ситуації непритаманні йому нерішучість,
млявість і вагання. Заколотники ж, розуміючи, що на карту поставлене
все, діяли рішуче. Було створено так звану «комісію оборони», яка
оголосила Робесп’єра, його друзів, а також членів Комуни поза законом.

У другій годині ночі з 27 липня на 28 липня 1794 р. війська
заколотників, скориставшись тим, що збройні загони національних
гвардійців (представників секцій Комуни), якими ніхто не командував,
розійшлися, атакували мерію і приміщення, де засідала Комуна. Командував
збройними термідоріанцями Бурдон. Розправа над Робесп’єром почалася з
того, що такий собі Мерда із загону Бурдона пострілом з пістолета
поранив Робесп’єра в щелепу (за іншою версією він намагався покінчити
життя самогубством).

Перед пораненням він встиг вигукнути: «Республіка загинула! Настало
царство розбійників!». Огюстен Робесп’єр спробував викинутися з вікна,
але залишився живим. Леба застрелився. Пораненого Робесп’єра перенесли в
Конвент, де вороги в його останню ніч немилосердно знущалися над ним.

Вранці 10 термідора 22 людей без суду і слідства, живі і мертві, були
гільйотиновані. Наступного дня таку ж розправу вчинили над 70 членами
Комуни Парижа.

Реакційна суть Термідоріанського перевороту, яка спочатку була прикрита
гаслом «Революція проти тиранії», проявилася в ліквідації «максимуму
цін», розгромі Якобінського клубу, відміни деяких інших соціальних
надбань якобінської диктатури.

У той же час скасування якобінської диктатури призвело до припинення
масового терору, більш помірної політики тієї частини буржуазії, що
одержала багатства в ході революції і опинилася при владі під час
термідоріанського режиму.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *