Реферат
на тему:
Мистецтво і наука ХХ ст.
Культура і мистецтво ХХ ст. Культура ХХ ст. – одне з найскладніших явищ
в історії світової культури. По-перше, це пояснюється великою кількістю
соціальних потрясінь, страшних світових війн, революцій, які витиснули
духовні цінності на периферію людської свідомості і дали поштовх
розвитку примітивних націонал-шовіністських ідей, посилення культу
тотального руйнування старого. По друге, відбуваються суттєві зміни в
галузі економіки та засобів виробництва. Поглиблюється індустріалізація,
руйнується традиційний сільський устрій життя. Маси людей відчужуються
від звичного природного середовища, переїжджають до міст, що призводить
до урбанізації культури. По-третє, поступове перетворення суспільства на
комплекс різних об’єднань та угрупувань веде до процесу загальної
інституціоналізації, результатом якої є позбавлення людини власного “я”,
втрати індивідуальності.
У ХХ ст. виразно виявилися дві тенденції. З одного боку, помітною є
криза духовності, яка характеризується передусім відчудженням мас від
культурних надбань нації та людства, витісненням духовних цінностей на
периферію людської свідомості, пануванням стереотипів масової
псевдокультури. З іншого боку, посилюється протилежний процес,
пов’язаний із прагненням частини суспільства повернутися до лона
культури, зробити своє буття дійсно духовним. В океані пароксизмів
безкультур’я нашого століття – кровопролитних світових та регіональних
війн, ядерної загрози, національно-етнічних та релігійних конфліктів,
політичного тоталітаризму, руйнування та знищення природи, зростаючої
егоїзації індивідів – багато хто починає сприймати культуру як землю
обітовану, як панацею, єдину рятівну силу, спроможну розв’язати проблеми
сучасного людства.
Культура XX ст. про йшла три етапи розвитку:
1) Для початку ХХ ст. (1900-1920 р.р.) характерна гостра боротьба всіх
форм антиреалістичного мистецтва за право на існування. Саме в цей
період склались основні модерністські течії, які пізніше виступали лише
в різних модифікованих варіантах.
2) Час між двома світовими війнами (1921-1939 рр.) характеризується
посиленням боротьби між реакційною культурою і реалістичною,
демократичною. Цей період дав світовій культурі видатних письменників і
майстрів образотворчого мистецтва. В духовному житті більшості
індустріальних країн широко йшов процес дальшої демократизації. В той же
час в тоталітарних державах панував догматизм, страх, конформізм,
войовнича ідеологізація, чинились репресії проти діячів науки і
культури, знищувались пам’ятки культури, твори видатних письменників.
3) На розвиток культури періоду після другої світової війни (1946 – до
нинішнього часу) значний вплив справили новітні досягнення НТР і
технологічна революція засобів масової інформації. Виникає індустрія
“масової культури”, різні течії неомодернізму. На відміну від сучасного
західного суспільства в країнах з тоталітарним режимом до кінця 80-х
років спостерігався культурний регрес, у художній творчості панувало
всезаборонство.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
