Реферат на тему:
Балерина Анна Павлова
Спиною до публіки сценою пливла вбрана в лебединий пух, сама подібна до
беззахисної пушинки, малесенька фігурка на пуантах, Знемагаючи в
передсмертній агонії, вона відчайдушно металась у яскравому світлі
прожектора. Сили покидали її, і вона відходила з життя, закам’янівши в
позі, яка стала у світовому балеті символом безсмертя балерини Анни
Павлової. Хореографічну композицію “Лебідь, що помирає” створив на
музику Сен-Санса славетний балетмейстер Фокін спеціально для неї.
Коли Сен-Санс побачив свого “Лебедя” у виконанні славетної балерини, він
захотів зустрітися з нею, щоб сказати: “Мадам, завдяки вам я зрозумів,
що дійсно написав безсмертну музику!”
…Уже перші зарубіжні гастролі забезпечили Анні Павловій славу. 1907 р.
вона дебютувала в Стокгольмі. Після вистави до самого готелю за екіпажем
балерини мовчки йшов натовп глядачів. Люди не аплодували, не
перемовлялись, оберігаючи спокій танцівниці. Вони не розійшлися й тоді,
коли Анна опинилась у своєму номері. Покоївка підказала балерині, що
варто, вийшовши на балкон, подякувати прихильникам. Анну зустріли
овацією.
Сучасники писали, що секрет неповторності балерини Павлової полягав у
винятковій полягав щирості, безпосередності природності. Анна й
полюбила так само щиро й природно, як танцювала на сцені. Полюбила
незрадливо й назавжди.
Коли Анна Павлова познайомилась з Віктором Дандре, вони були людьми
полярних соціальних класів. Він — виходець із старовинної
аристократичної французької родини, взірцевий представник “золотої
молоді” Петербурга, дженджуристий багатій. Вона — дочка швачки й
солдата, нікому не відома дівчинка з кордебалету.
Найперші спогади Анни — дерев’яна халупа на околиці Петербурга, де вони
жили удвох з матір’ю. Батька Анна не пам’ятала — Матвій Павлов, простий
солдат, помер, коли дочці виповнилося два роки, не полишивши ні орденів,
ні спадщини.
Незважаючи на жорстокі злидні, мати, швачка, яка “підробляла ще й
пранням, як могла пестила свою дитину: то шоколадним яєчком на
Великдень, то ялинкою з золотими горішками на Різдво. Коли дівчинці
виповнилося вісім, мати оголосила: вони поїдуть у Марийський театр!
Побачене й почуте приголомшило дитину. Коли хлопчики й дівчатка
танцювали “Вальс квітів”, мати жартома запитала:
— Чи не хотіла 6 і ти так танцювати?
— Ні. Я танцюватиму, як ота дама, що зображує Сплячу Красуню. Колись я
затанцюю саме в цьому театрі.
Мати поблажливо всміхнулась, звичайно, не підозрюючи, що Анна справді
знайшла своє покликання. З тієї миті дівчинка “занедужала” театром.
Після її гарячих сліз та настійливих прохань мати відвела таки дочку до
балетної студії. Того року її не прийняли. Та з 10 років вона вже
учениця імператорської балетної школи. Кар’єра Анни в Петербурзі
будувалася за типовою схемою: випускні іспити, кордебалет, надія на
сольні партії… Вона була стрункою, гнучкою, граційною, мала чудову
міміку. А ще здавалась якоюсь неземною, ніби аж невагомою.
Протегування гарненькій танцівниці було для Віктора лише втіхою. Він
винайняв для неї розкішне помешкання, обладнав у ньому танцклас. Такі
витрати Віктор цілком міг собі дозволити. Але одружитися? Нізащо! Життя
— не казка, в якій Принц одружується з Попелюшкою.
Становище утриманки боляче вражало Анну. Хто вона: кріпачка? невдаха?
авантюристка? Для самоствердження почала наполегливо працювати. Стимулом
стало самолюбство.
1909 р. Сергій Дягильов, талановитий юрист, тонкий шанувальник
мистецтва, відкрив російський оперно-балетний сезон у Парижі. Анну
Павлову з Дягильовим познайомив Віктор Дандре. Для участі в паризьких
сезонах балерина потребувала вишуканого й дорогого гардеробу. Дандре
пішов на значні витрати, у результаті яких опинившись… на лаві
підсудних. Виснажливий судовий процес тривав більш як рік. Не дуже
кмітливий у таких справах Дандре не вніс потрібної суми для внесення
застави, тому й опинився у в’язниці.
Усе, що сталося з Віктором, Анну відтепер не обходило. Сучасники зробили
висновок: кохання-скінчилося разом з грішми покровителя. Нічого не
спростовуючи, Анна виїхала з дягильовською трупою за кордон. У Парижі
вона та її партнер Вацлав Ніжинський сягнули небаченого успіху. Дягильов
вів переговори про гастролі не лише в Європі, а й у Америці та
Австралії. Несподівано Анна зраджує його, підписавши надзвичайно
вигідний контракт з найвідомішим театральним агентством у Лондоні.
Одержавши аванс, несподівано для всіх переказує гроші як заставу для
визволення з в’язниці Віктора Андре і викликає його до себе.
У Парижі Анна й Віктор таємно обвінчалися. Вона категорично заборонила
йому навіть мріяти про оприлюднення їхнього шлюбу. Тепер вона ПАВЛОВА!
Їй смішно навіть уявити себе якоюсь там мадам Дандре! А він, Віктор,
просто буде при ній!
Павлова не просто любила свого чоловіка — обожнювала. Його життя поруч з
видатною балериною перетворилося на самопожертву. Він став не лицю
координатором усього її професійного життя, а й “економом” у величезному
будинку, стежачи за тим, щоб усі забаганки дружини виконувалися негайно.
Час від часу Павлова підбивала підсумки: “Підходящий для дружини чоловік
— те саме, що для танцю музика”.
З 1912 р. в Павлової й Дандре організувалася власна постійна балетна
трупа. У передмісті Лондона вони орендували величезний особняк з
колонами. Тераса будинку виходила на став, де плавали лебеді, а серед
них улюбленець Анни — білосніжний красень Джек, що часом, як собака,
перевальцем тупотів англійським парком за господинею.
Балерина була заборонною. Вина жахалася грози, чорних кішок та порожніх
відер. Якось, замилувавшись кущем розкішних чайних троянд, Анна сказала:
“Коли цей кущ помре, і я помру. Точно це знаю”.
На жаль, ці слова виявилися пророчими. Коли, застудившись на гастролях у
Гаазі, Анна занедужала, квіти вкрилися іржавими плямами і за кілька дні
зів’яли. Через три дні, восьми днів не доживши до свого п’ятдесятиріччя,
видатна балерина Анна Павлова померла.
Свої останні слова вона промовила, піднявшись з постелі і ніби готуючись
встати. Цілком чітко й строго вона наказала: “Приготуйте для мене костюм
Лебедя” .
На кожне із запитань вибрати правильну відповідь. 1.Найвідоміша партія
балерини Анни Павлової –
а) Одетта в “Лебединому озері” Чайковського;
б) Одилія в “Лебединому озері” Чайковського;
в) “Либідь” у композиції на музику Сен-Санса.
2.Побачивши свій твір у виконані Павлової, композитор сказав:
а) “Завдяки вам я зрозумів, що обезсмертив своє ім’я!”
б) “Завдяки вам я зрозумів що написав безсмертну музику”.
в) “Завдяки вам я зрозумій, що балет безсмертний!”
3. Найперший балет, який пробачила на сцені восьмирічна Анна, це
а) “Лебедине озеро” Чайковського;
б) “Спляча красуня” Чайковського;
в) “Жизель” Адана.
4. Найперший успіх Анні Павловій забезпечили зарубіжні гастролі
а) 1907 р. в Стокгольмі;
б) 1908 р. в Парижі;
в) 1909 р. в Лондоні.
5. Сучасники писали, що секрет балерини Павлової полягав у
а) гранично відпрацьованій техніці виконання;
б) природній красі й граційності;
в) винятковій щирості, безпосередності й природності.
6. Обранець Анни Павлової Віктор Дандре був
а) відомим балетмейстером;
б) організатором театрально-балетних сезонів у Парижі;
в) представником “золотої молоді” Петербурга.
7. Шлюб Анни Павлової з Дандре був неможливим через
а) соціальну нерівність;
б) вікову нерівність;
в) небажання самої Анни.
8. Найбільшого успіху Анна Павлова досягла, танцюючи в Парижі із
а) Сержем Лифарем;
б) Вацлавом Ніжинським;
в) Маріусом Петіпа.
9. Дня порятунку порятунку Віктора Андре Павловій довелося підписати
контракт з
а) Дягильовим у Парижі;
б) балетним агентством в Америці;
в) театральним агентством у Лондоні.
10. З 1912 р. в Павловоі сформувалася постійна балетна трупа в
а) Парижі:
б) Лондоні;
в) Петербурзі.
11. Видатна балерина померла у віці
а) 40 років;
б) 40 років;
в) 50 років.
12. У тексті виділено такі риси славетної балерини, як
а) енергійність, ініціативність, уміння пристосовуватись;
б) цілковита відданість сцені/професійний фанатизм;
в) гідність, наполегливість, вірність
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
