Музей писанки в Коломиї (реферат)

Реферат на тему:

“Музей Писанки в Коломиї” Традиція розпису яєць на Гуцульщині і Покутті
нараховує багатовікову історію і саме тут, мистецтво писанкарства
сягнуло високого рівня. Колекція писанок у Коломийському музеї народного
Мистецтва Гуцульщини формувалась багато десятиліть і поступово виникла
ідея створити окремий відділ – музей писанкового розпису. Головними
завданнями музею мали стати: збирання, зберігання, і популяризація
творів народних майстрів, їх наукове опрацювання і донесення до
наступних поколінь.

Спочатку планувалося розмістити музей в колишніх польських костелах в
Делятині або в Стопчатові. Потім обласне управління культури подало ідею
побудови музейної експозиції в Івано-Франківську, в будинку, який
знаходився в міському парку і побудований в гуцульському стилі. Але
найоптимальнішим варіантом було відкриття музею в Коломийській церкві
святого Благовіщення і це було затверджено рішення виконкому міської
ради від серпня 1983р.

З цього часу розпочалась інтенсивна праця по створенні музею поповнення
колекції, розробка структури музею та тематико-експозиційного плану.

Урочисте відкриття музею відбулось 26 жовтня 1987р. якраз на 400-ліття
церкви св. Благовіщення.

Церква-музей розміщувалась на перехресті жвавих автомобільних шляхів, що
зумовило активне відвідування музею, хоча він функціонував лише в літній
період.

В 1990р. церква була передана віруючим, а музей не отримав постійного
приміщення. З 1992р. музей писанкового розпису розміщувався в
малопристосованому будинку по вул. Р.Шухевича, 78. Експозиція складалася
з чотирьох розділів:

Історія виникнення писанки і її роль в духовній культурі українського
народу.

Техніки розпису писанок. Інструментарій. Композиції орнаментальних
мотивів.

Писанка – твір мистецтва.

Запозичення писанкової орнаментики іншими видами мистецтва.

Нова сторінка історії музею розпочалась з побудови спеціалізованого
будинку, центральна частина, якого має форму яйця висотою біля 13м, яке
ззовні розмальоване як писанка. Будівництво тривало рекордний час – 90
днів.

Урочисте відкриття музею відбулося 23 вересня 2000р. під час Х
міжнародного фольклорно-етнографічного фестивалю гуцулів, в якому брали
участь Президент України та Голова Верховної Ради.

Коли на Прикарпатті перебувають з робочими візитами урядові та іноземні
делегації то можна з впевненістю вважати, що вони обов’язково відвідають
музей “Писанка”. Архітектурна споруда у формі найбільшого у світі яйця,
яке розмальоване як писанка, стала візиткою Коломиї і приваблює
відвідувачів з усіх країн.

В нашому музеї існує традиція пов’язана з його специфікою і
започаткована головою ОДА Михайлом Вишиванюком. Вона полягає в тому, що
коли музей відвідують перші особи держави, то професійна писанкарка
подає їм біле куряче яйце, розтоплений бжолиний віск, писачок і пропонує
зробити підпис на поверхні яйця. А потім розписує як писанку. В колекції
музею вже є писанки з підписами Президента України Л. Д. Кучми та його
дружини Людмили Миколаївни. Голови В. Р. України Івана Плюща.
Прем’єр-міністра А. К. Кінаха, віце-прим’єр-міністра В. Семиноженка.
Колишніх прим’єр міністрів В. П. Постовойтенка, В. А. Ющенка, міістра
оборони О. Кузьмука та ін. Музей відвідали губернатори всіх областей та
численні закордонні делегації на чолі з послами та консулами.

Концепцію експозиції музею розробила директор Ткачук Я.Ю., а втілювали
її в життя коломийські художники В.Андрушко та М.Ясінський.

На даний час музей перетворився на своєрідний храм мистецтва, звичаїв та
традицій. У вестибюлі представлено скульптуру матері Божої з дитям та
вишиті чудодійні ікони, які створюють неповторну атмосферу для
поглибленого огляду. На другому поверсі представлено писанки з
найбільших осередків писанкарства на Гуцульщині та Покутті та з
Тернопільської, Львівської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської,
Одеської та ін. обл. З Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Пакистану та
Індії. Також представлено інтер’єр гуцульської хати та композиційна
сцена “Великдень”.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *