.

Задача про розміщення ферзів. Дерево пошуку та його обхід (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1655
Скачать документ

Реферат на тему:

Задача про розміщення ферзів. Дерево пошуку та його обхід

Розглянемо шахівницю, що має розміри не 8? 8, а n? n, де n>0. Як
відомо, шаховий ферзь атакує всі клітини та фігури на одній з ним
вертикалі, горизонталі та діагоналі. Будь-яке розташування кількох
ферзів на шахівниці будемо називати їх розміщенням. Розміщення
називається допустимим, якщо ферзі не атакують одне одного. Розміщення n
ферзів на шахівниці n? n називається повним. Допустимі повні розміщення
існують не при кожному значенні n. Наприклад, при n=2 або 3 їх немає. За
n=4 їх лише 2 (рис.19.1), причому вони дзеркально відбивають одне
одного.

Задача. Написати програму побудови всіх повних допустимих розміщень n
ферзів, де 4? n? 20.

Для початку з’ясуємо деякі властивості допустимих розміщень. Очевидно,
що в них кожний ферзь займає окрему вертикаль і горизонталь. Занумеруємо
вертикалі й горизонталі номерами 1, … , n та позначимо через

послідовність номерів горизонталей, зайнятих ферзями, що стоять у
вертикалях 1, 2, ? , i, де 0? i? n. Випадок i=0 відповідає порожньому
розміщенню .

Існує n способів розмістити ферзя в першій вертикалі, тобто перейти від
порожнього розміщення до непорожнього. Цей перехід позначимо стрілкою
(рис. 19.2(а)). За кожного з розміщень ферзя в першій вертикалі є n
варіантів розміщення ферзя в другій вертикалі, але з них слід відкинути
недопустимі. Відмітимо їх знаком ‘*’ (рис.19.2(б)).

Узагалі, нехай зафіксовано розміщення ферзів у перших i-1вертикалях:

S(i-1)=

.

Для побудови всіх допустимих розміщень із початком S(i-1) треба
перебрати всі допустимі розміщення S(i)з ферзем у i-й вертикалі та для
кожного побудувати всі допустимі розміщення з початком S(i).

Отже, маємо рекурсивний алгоритм побудови всіх допустимих розміщень, за
яким пошук усіх допустимих заповнень ферзями останніх n-i+1вертикалей
зводиться до пошуку заповнень n-i вертикалей.

Уточнимо цей алгоритм рекурсивною процедурою deps. Нехай розмір
шахівниці не більше nm=20. Номери вертикалей та діагоналей містяться в
діапазоні nums=1..nm, а розміщення зображається станом масиву H типу

arh = array[ nums ] of nums.

Процедура deps задає побудову розміщення, починаючи з i-ї вертикалі за
фіксованих H[1], ? , H[i-1]. Підпрограми test та writs задають
відповідно перевірку допустимості розміщення та
друкування повного розміщення. Вони викликаються у процедурі deps:

procedure deps ( var H : arh; n, i : nums);

var j, k : nums;

begin

for k := 1 to n do

begin

H[i] := k;

if test ( H, i) then

if i = n then writs ( H, n) {друкування повного розміщення }

else deps ( H, n, i+1 ) {рекурсивний виклик}

end

end

Функція test задає перевірку допустимості розміщення за умови, що є допустимим:

function test ( var H : arh; i : nums ) : boolean;

var j : nums; flag : boolean;

begin

j := 1; flag := true;

{перевірка, чи займається нова горизонталь і діагональ}

while ( j H[j] ) and ( abs ( H[i]-H[j] ) i-j ); j := j+1

end;

test := flag

end

Розробка процедури writs друкування повного розміщення залишається
вправою.

Програма розв’язання задачі має такий вигляд:

program Queens ( input, output );

const nm = 20;

type nums = 1..nm;

arh = array[ nums ] of nums;

var H : arh; n : nums;

procedure writs ? end;

function test ? end;

procedure deps ? end;

begin

writeln (‘задайте розмір дошки: 4..20>’); readln ( n );

deps ( H, n, 1)

end.

2. Дерево пошуку та його обхід

Розміщення ферзів на шахівниці, що будуються в процесі виконання
програми Queens, можна подати вузлами кореневого орієнтованого дерева
(рис.19.3).

У цьому дереві кожний вузол , де 0? i, , ? , .

Відповідно цей вузол називається їхнім батьком. Сини вузла, сини його
синів тощо називаються його нащадками, а він – їхнім попередником.
Порожнє розміщення є коренем дерева, повні чи недопустимі розміщення
– його листками, а допустимі неповні – проміжними вузлами. Кожний вузол
дерева має певну глибину, або рівень у дереві. Глибиною кореня є 0, його
синів – 1 тощо. Повним розміщенням відповідають листки дерева, які в
даному разі мають глибину n. Зазначимо, що в даному разі глибина вузлів
дерева збігається з довжиною їх як розміщень.

Це дерево відбиває пошук повних допустимих розміщень, тому називається
деревом пошуку. Пересування по вузлах дерева у визначеному порядку
називається обходом дерева. Отже, пошук розміщень у дереві є результатом
його обходу.

Задамо алгоритм, реалізований процедурою deps із програми Queens, в
узагальненому вигляді. Нехай A позначає вузол дерева, ОБХІД( A ) – обхід
дерева з коренем А, а синами вузла A є A(1), A(2), ? , A(n). Тоді
процедура deps із програми Queens має таку схему:

for k := 1 to n do

begin

перехід до вузла A(k);

if A(k) є допустимим then

if A(k) є листком then обробка листка A(k)

else ОБХІД( A(k) )

end

Як бачимо, процедура deps задає обхід дерева пошуку з вузлів-розміщень
ферзів. Цей обхід називається обходом дерева у глибину. Ця назва
зумовлена тим, що обхід дерева з довільним коренем закінчується лише
після того, як закінчено обхід усіх його нащадків. Тобто від вузла ми
переходимо до його нащадків, заглиблюючися в дерево.

Обхід дерева в глибину відтворюється за допомогою магазина (стека), до
якого додаються та з якого вилучаються вузли дерева.

З кожним вузлом дерева пов’яжемо інформацію, яка додається при переході
до цього вузла. В задачі про розміщення ферзів кореневий вузол
відповідає порожньому розміщенню, тому з ним ніяка інформація не
пов’язана. При переході від вузла, що подає розміщення ,
до вузла, відповідного розміщенню , збільшується
номер останньої вертикалі i, в k-у клітину якої ставиться ферзь. Отже, з
вузлом зв’язується пара чисел (i, k), що є номерами вертикалі й
горизонталі. Саме такі пари додаються до магазина вузлів.

У задачі про ферзі роль магазина відіграє масив H. Збільшення номера
вертикалі i, тобто перехід до наступного компонента масиву, разом із
присвоюванням H[i]:=k відтворюють додавання до магазина нового елемента
– пари (i, k). Цикл із заголовком

for k := 1 to n do

у процедурі deps задає перебирання вузлів-“братів”

, , ? , ,

що рівносильно послідовному вилученню з магазина попереднього брата з
додаванням наступного.

Опишемо обхід дерева пошуку розміщень без застосування рекурсії.
Розглянемо пересування, пов’язані з вузлами дерева. З допустимого
вузла-листка ми одразу рухаємося до його батька, з недопустимого – до
його брата. Пересування, пов’язані з кожним його проміжним вузлом, можна
подати, як на рис.19.4.

Як бачимо, відвідувати проміжний вузол доводиться лише двічі – на
початку та в кінці обходу дерева, коренем якого він є. Для того, щоб
відрізнити ці два випадки, потрібні додаткові змінні. У разі розміщень
ферзів перехід від вузла до його правого брата задається збільшенням
H[i] на 1. Це рівносильне одночасному виштовхуванню вузла з магазина та
додаванню його правого брата. Звідси випливає, що коли обробляється
вузол глибини i, в магазині є лише по одному вузлу кожної глибини m, m?
i. Тому достатньо однієї додаткової змінної для кожної можливої глибини.
Отже, означимо додатковий масив D того ж самого типу, що й масив H.
Значенням D[i] стає 0, коли до вузла глибини i ми приходимо згори або
зліва, та 1 – коли знизу.

Перехід до вузла знизу – це повернення до батька, і його умовою в задачі
про ферзі є H[i]=n.

Повернення до кореня дерева означає кінець його обходу. Тому
використаємо умову i=0 як умову закінчення пошуку. Отже, пошук повних
допустимих розміщень ферзів має таке описання, яке по суті є тілом
процедури пошуку:

i:=1; H[i]:=1; D[i]:=0;

while (i0) do

begin

if i=n then {обробка вузла-листка}

if test(H, i) then {друкування повного допустимого розміщення}

{ та повернення до батька незалежно від наявності братів}

begin writs(H, n); i:=i-1; {i>0!} D[i]:=1 end

else

if H[i]0!} D[i]:=1 end

else {обробка проміжного вузла}

if (D[i]=0) and test(H, i) then {рух у глибину}

begin i:=i+1; H[i]:=1; D[i]:=0 end

else {рух праворуч або нагору}

if H[i]0 then D[i]:=1 end

end

Оформлення програми з необхідними означеннями, ініціалізаціями та
нерекурсивною процедурою пошуку залишаємо як вправу.

Узагальнимо наведений алгоритм, вважаючи, що, на відміну від задачі про
розміщення ферзів, кореневий вузол дерева також містить деяку відповідну
інформацію:

заштовхнути кореневий вузол у магазин;

while магазин не порожній do

begin

нехай A – вузол на верхівці магазина;

if A є листком then

begin

обробити листок A;

виштовхнути A з магазина;

if A не є правим сином свого батька then

заштовхнути в магазин правого брата A;

end

else {A – проміжний вузол}

if A є допустимим і дерево з коренем A ще не оброблено then

заштовхнути в магазин лівого сина A

else {дерево з коренем A вже оброблено або A не є допустимим}

begin

виштовхнути A з магазина;

if A не є правим сином свого батька і не є коренем then

заштовхнути правого брата A в магазин;

end

end.

Наведений опис задає так званий вичерпний пошук у дереві пошуку
варіантів, оскільки рано чи пізно ми дістаємося кожного допустимого
вузла дерева. Зазначимо, що цей опис є схемою багатьох алгоритмів
розв’язання різноманітних задач, пов’язаних із перебиранням варіантів.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020