.

Українські фінансові інформаційні системи. Автоматизована система обробки інформації в ощадбанках, у системі страхування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 1505
Скачать документ

Реферат

на тему:

Українські фінансові інформаційні системи. Автоматизована система
обробки інформації в ощадбанках, у системі страхування

Українські фінансові інформаційні системи. Розвиток комунікацій для
збору і передачі інформації у державних і комерційних структурах

Світовий досвід зорієнтований на використання технічних засобів для
передачі даних. Передачу даних у межах одного підприємства здійснюють за
допомогою локальних обчислювальних мереж, структура яких може бути
радіальною, кільцевою, шинною та зірочковою.

Для виходу за межі локальної обчислювальної мережі використовуються
спеціальні засоби індивідуального робочого місця. Вихід у канал
здійснюється через модем. Звичайно, з мережі вихід у канал здійснюється
через окрему виділену ЕОМ. Підмережі (локальні обчислювальні мережі)
з’єднуються між собою за допомогою спеціальних пристроїв – мостів. Міст
– високошвидкісний механізм, що переключає та зв’язує магістраль
підмереж і забезпечує маршрутизацію даних. При необхідності передачі
даних за межі локальної мережі та використання ресурсів віддалених мереж
доцільно застосовувати спеціальний елемент модульної структури – шлюз.
Шлюз – сукупність апаратних і програмних засобів, що забезпечують
маршрутизацію передачі даних між різними системами. Шлюз має
забезпечувати узгодження протоколів, швидкостей передачі даних,
прозорість маршрутизації передачі даних різних мереж.

Організація баз даних у фінансових органах

Внутрішньосистемне ПЗ фінансових органів являє собою автоматизовані
банки даних, у яких виділені файли: довідники; з вхідною оперативною
інформацією; з результатною інформацією; архівні.

До довідників у податкових інспекціях відносяться: довідник підприємств
(найменувань); довідник нормативних актів, що регламентують роботу
податкових інспекцій; ставки відрахувань; види платежів; у страхових
компаніях – довідник об’єктів, суб’єктів, відсоткові ставки.

Оперативна інформація у податковій інспекції формується: на основі
вхідних повідомлень, що надходять у вигляді документів від підприємств,
даних із фінансових органів і банків, директивних документів,
інструкцій, текстових файлів із вищестоящих організацій; у страхових
компаніях – суми внеску, термін страхування, дані про фактичні виплати.

Результатні масиви – це сукупність сформованих у результаті аналізу
показників у вигляді робочих файлів, що формують низку вихідних
документів. В інформаційних системах фінансових органів це зведені
таблиці з відрахувань до держбюджету у розрізі видів платежів, платників
та ін. Потім інформація, сформована на районному рівні передається в
область, де узагальнюється і здійснюється для аналізу та роботи. У
страхових компаніях результативними файлами є узагальнюючі таблиці, що
характеризують їх роботу.

Архівні файли формуються на підставі результатних масивів, зберігаються
на ГМН (зовнішніх носіях).

Крім ЦБД на функціональних АРМах у фінансових органах формуються
локальні БД, характерні для даного АРМа.

Автоматизована система обробки інформації в ощадбанках

Функції ощадбанку – ведення особових рахунків громадян, юридичних осіб,
функції ті ж самі, що і в інших комерційних банків, але крім цього
ощадбанк веде облік платежів за комунальні послуги. Ощадбанк має
чотирирівневу систему: центральний банк, обласне керування, районні
відділення та філії. Концепція побудови і функціонування інформаційної
системи полягає в повній автоматизації операцій обліку, руху ресурсів і
всіх розрахункових операцій.

В ощадбанках виділяються комерційні завдання: операційний день банку,
облік і рух цінних паперів, облік кредитних операцій, облік оплати
комерційних послуг. Особливість: на районному рівні центральна
бухгалтерія і філії не є юридичними особами.

Автоматизована обробка інформації у системі страхування

Головним напрямком удосконалення обробки інформації в органах
страхування в даний час є створення інформаційних систем керування, що
базуються на застосуванні економіко-математичних методів, засобів
обчислювальної техніки і розвиненої мережі передачі даних. Нові
можливості в планово-економічній роботі органів страхування різних
рівнів керування, що орієнтовані на автоматизовану технологію вирішення
завдань, у великому ступені виявляються там, де цим процесом охоплена
більшість функцій і завдань їхньої основної діяльності. Цим досягається
підвищення рівня планової та аналітичної роботи, удосконалюються засоби
і методи ведення страхових операцій, форми обліку і звітності,
прискорюється обробка різного роду звітних даних та підвищується
обґрунтованість управлінських рішень.

Основними завданнями створення систем автоматизованих систем обробки
інформації у системі страхування є:

– проведення в задані терміни різноманітних розрахунків, пов’язаних із
рухом договорів страхування;

– автоматизація процесу обліку договорів за всіма видами страхування;

– досягнення найкращих показників у розвитку всіх видів майнового й
особистого страхування;

– прийняття найкращих (науковообґрунтованих) планових рішень з прибутку
і витрат коштів та одержання необхідного фактичного (балансового)
прибутку.

Призначення автоматизованих систем управління (АСУ) органів страхування
полягає в забезпеченні збору, збереження, обробки і передачі інформації
на основі використання засобів ОТ у зв’язку з обліком взаємодії органів
страхування між собою і з підприємствами та організаціями інших
міністерств і відомств. АСУ створюється безпосередньо в страхових
органах і стосується автоматизованого ведення всіх страхових операцій.
Організаційна система являє собою сукупність АСУ
адміністративно-територіальних ланок, об’єднаних загальною методологією
завдань, що розв’язуються, єдиною інформаційною базою і технологією
обробки документів.

Функціональна частина АСУ центральних органів керування складається з
наступних підсистем:

– планування;

– бухгалтерській облік і звітність;

– праця і заробітна плата;

– статистичний облік і звітність;

– правове забезпечення; контроль виконання документів;

– кадри;

– тарифи і нормативи; обробка інформації;

– ведення операцій з договорів страхування;

– контроль і аналіз діяльності інспекції.

Для забезпечення функціонування пакетів прикладних програм
використовуються технічні засоби: ПЕОМ, локальні і глобальні мережі,
канали зв’язку (модеми).

Міжнародні фінансові інформаційні системи на прикладі електронних систем
обробки банківських операцій

Діючі в даний час електронні системи обробки банківських операцій можна
розділити на системи фінансових повідомлень і системи розрахунків. У
межах перших здійснюється тільки оперативне пересилання та збереження
міжбанківських документів. Функції других пов’язані безпосередньо з
виконанням взаємних вимог і зобов’язань. До першої групи відносяться
SWIFT, Bank Wire (приватна мережа банків США), до другого – CHIPS (США),
СHAPS (Великобританія) та ін.

Завдання створення системи обміну повідомленнями про комерційні та
фінансові операції зажадала ретельної розробки стандартів, і створений у
1972 р. Міжнародний комітет зі стандартів (ISO), уже до 1980 р. розробив
стандарти на друковані повідомлення у наступних сферах:

– рух платежів клієнтів;

– міжбанківський рух платежів;

– дані про торгівлю грошима;

– виписки з поточних рахунків банків за день, включаючи запис по
кредитних і дебетових рахунках;

– продаж і оформлення цінних паперів;

– операції інкасування та акредитування;

– балансовий звіт про керування готівковими засобами для клієнта;

– чек-авізо/блокування рахунку;

– торгівля шляхетними металами;

– гарантії.

Стандартизація форм фінансових повідомлень

Незважаючи на те, що SWIFT використовує існуючі стандарти, значна
частина стандартів текстових повідомлень розроблена спеціально для
використання в системі SWIFT. Крім їхнього вихідного призначення,
стандарти на повідомлення SWIFT одержують все більше поширення поза цією
системою і стають стандартами “де факто” для фінансових повідомлень і
трансакцій, роблячи все більший вплив на банківську справу різних країн.
Наприклад, на базі стандартів SWIFT деякі країни розробили клірингові
системи (CHAPS у Великобританії, Sagritter у Франції та ін.). Причому
SWIFT не виконує клірингових функцій, а передані повідомлення
враховуються на рахунках “лоро” і “ностро” так само, як при використанні
традиційних платіжних документів.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020