Реферат на тему:
Створення та використання модулів
Модуль — це оформлена за деякими правилами сукупність визначень типів,
констант, змінних та підпрограм. Спочатку складається текст модуля,
потім він компілюється і записується на диск у вигляді tpu-файла. Такий
файл неможливо виконати, як самостійну програму. Його використовують, як
допоміжний файл у процесі розробки головної програми.
Виділяють два напрямки вживання модулів. Перший – зв’язаний з
формуванням бібліотек підпрограм повністю готових до роботи. Це зручно в
рамках будь-якої технології програмування. Достатньо підключити модуль
до програми і можна використовувати його елементи в цій програмі.
Другий напрямок – конструювання програм великого розміру. В зв’язку з
сегментною організацією пам’яті персональних ЕОМ існують обмеження на
розмір програми (не більше як 64К). Очевидно, що цього замало для
розв’язання реальних виробничих задач.
Для виконання програми на Pascal в оперативній пам’яті комп’ютера
виділяється місце після пам’яті зайнятої системними програмами MS-DOS.
Вся доступна пам’ять розподіляється на сегменти, в кожному з яких
розміщується певна інформація. В кодовому сегменті розміщена головна
програма зі своїми підпрограмами. Всі дані, описані в головній програмі,
займають окремий сегмент даних. Кожен з модулів, що підключається, також
займає один сегмент (незалежно від того, чи є цe модуль системної
бібліотеки Turbo.tpl чи особистої бібліотеки).
На етапі проектування великої програми треба розподілити всі підпрограми
між головною програмою та модулями. Частіше в модуль об’єднують логічно
зв’язані підпрограми, наприклад, всі додаткові процедури та функції для
роботи з рядками.
Структура модуля:
Unit ім’я; {заголовок модуля}
Interface
Інтерфейсна частина
Implementation
:
>
>
????&
Тексти підпрограм
Begin
Блок ініціалізації модуля
End.
Ім’я модуля вибирається довільно, але воно повинно бути унікальним.
Зразу після заголовка розміщують слово Interface. В інтерфейсній частині
модуля розміщують оператор Uses, оператори описування глобальних типів,
констант, змінних, які будуть передані в програму при підключенні
модуля. Також, записують заголовки всіх підпрограм, які входять до
модулю.
У розділі Implementation приводяться тексти всіх підпрограм у тій
послідовності, в якій вони були описані в розділі Interface. В
заголовках підпрограм можна не вказувати списки параметрів. Перед
підпрограмами можуть бути описані локальні типи та змінні для свого
блоку ініціалізації.
В блок ініціалізації звичайно включають оператори визначення початкових
значень, відкриття файлів, перевірки їх наявності тощо. Цей блок може
бути пустим, у такому разі не пишуть слово Begin.
Оператори з блоків ініціалізації всіх модулів виконуються на початку
роботи головної програми.
Приклад. Використання функції для обчислення ступеня.
Модуль:
Unit Math;
Interface
Function Step(a:real; b:real):real;
Implementation
Function Step:real;
Begin
If a
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter