Становлення інформаційної інфраструктури (реферат)

РЕФЕРАТ

На тему:

Становлення інформаційної інфраструктури.

Аналіз процесів інформатизації в промислово розвинутих країнах.

Сьогодні однією з основних причин посилення конкуренції у міжнародному
масштабі є широке розповсюдження деяких видів інформаційних технологій.
В промислово розвинутих країнах саме інформаційні технології стали
якісно новим видом зброї, яка і без того загострює конкуренту боротьбу
між різними організаціями. Можна стверджувати, що тенденції впровадження
інформаційних технологій в різноманітних організаціях в усіх регіонах
світу є достатньо подібними, як в Америці, так і в Україні. Цьому
сприяють міжнародні процеси стандартизації та глобалізації інформаційних
технологій, інтеграція країн до світового ринку. Разом з тим, існують
фактори, які обумовлюють деякі особливості у практичному впровадженні
інформаційних технологій у різних країнах. Адже зрозуміло, що
застосування інформаційних технологій повинно бути економічно вигідним.
А це у великій мірі обумовлюється економічним становищем країни та
державною політикою в галузі інформатизації.

Насамперед потрібно відзначити різний рівень знань населення в галузі
освоєння інформаційних технологій, який визначає темпи та масштаби їх
розповсюдження. Показники цих темпів можуть змінюватися в широких межах
в залежності від сфери застосування і від особливостей країни. Так,
наприклад, японці мають схильність до використання сучасних
інформаційних технологій і характеризуються найвищим показником
освітнього рівня в царині використання інформаційних технологій. І хоча
вважається, що в Україні освітній рівень достатньо високий, наша країна
значно відстає від провідних промислово розвинутих країн в сфері
використання інформаційних технологій.

Інші фактори, які пов’язуються із станом розвитку економіки і
розвиненістю інформаційної інфраструктури, впливають на величину
показника співвідношення “собівартість — ефективність” для використаних
інформаційних технологій. Адже зрозуміло, що збільшення прибутку за
рахунок впровадження інформаційних технологій для роботи із зовнішньою
інформацією можна отримати лише за умови наявності розвинутої
інформаційної інфраструктури та підготовленого прошарку користувачів.
Незаперечним можна вважати твердження, що в промислово розвинутих
країнах використання інформаційних технологій стало життєво необхідною
стратегією. В Україні ситуація дещо інша, економічна криза охопила
більшість підприємств, які сьогодні балансують на грані існування. Тому,
застосування інформаційних технологій на даному етапі є не настільки
важливими, щоб спрямовувати значні кошти на внутрішні процеси
інформатизації.

З іншого боку, розвинуті глобальні інформаційні інфраструктури в країнах
Європи, Північної Америки та Японії потенційно сприяють широкому
застосуванню та підвищенню загальної ефективності виробництва продукції
та послуг. Під інформаційною інфраструктурою розумітимемо структуру
забезпечення всіх споживачів інформацією в конкретній країні, яка
забезпечує можливість використання нових інформаційних технологій на
базі широкого впровадження інформаційно-обчислювальних ресурсів і
автоматизованих систем зв’язку. Зокрема, в США продовжується
впровадження грандіозного перспективного проекту, який одержав назву
програми “Національна інформаційна інфраструктура”. У відповідності з
цим проектом інформаційна інфраструктура повинна розвиватися еволюційним
шляхом злиття комп’ютерних систем з засобами масової інформації в
напрямку об’єднання декількох галузей — комп’ютерної, телекомунікаційної
та інформаційного забезпечення. Ця інфраструктура повинна забезпечувати
зацікавлених користувачів необхідними відомостями з різних ділянок
людської діяльності (наукової, виробничої, економічної, навчальної,
соціальної, розважальної і т.д.). Передбачається, що інформаційна
інфраструктура дозволить американцям отримувати доступ до інформації і
підтримуватиме можливість спілкування один з одним просто, надійно,
безпечно, відносно недорого, в довільній формі — дані, мова, зображення,
відео в будь-який час в будь-якому місці. Можна констатувати, що
наявність конструктивної державної політики в галузі інформаційних
технологій є також немаловажним фактором впливу на їх широке
застосування. В окремих випадках уряди деяких країн ведуть політику
якнайбільшого сприяння розробці, розвитку та впровадженню інформаційних
технологій у чітко визначених напрямках. В цьому плані найбільш
показовою є протекційна політика Японії стосовно розвитку та
впровадження інформаційних технологій в галузі штучного інтелекту. Іноді
урядами окремих країн приймаються заходи обмежувального чи протекційного
характеру щодо розповсюдження та використання певних інформаційних
технологій закордонних виробників. Але, як показує досвід — це лише
приносить шкоду внутрішнім користувачам та постачальникам інформаційних
технологій. В Україні основу інформаційної інфраструктури складають
мережні технології, які швидко розвиваються. Завдяки розповсюдженню
багаторівневих розгалужених інформаційно-обчислювальних мереж
створюються умови вільного доступу користувачів до інформації, яка
нагромаджується і зберігається в різних місцях планети.

Сучасний стан інформаційних технологій в промислово розвинутих країнах
характеризуються наступними тенденціями:

Наявність великої кількості реально функціонуючих баз даних великих
обсягів, що містить інформацію практично по всіх видах діяльності
людства.

Створення технологій, що забезпечує інтерактивний доступ масового
користувача до цих інформаційних ресурсів. Технічною основою цьому є
державні та приватні системи зв’язку та передачі даних загального та
спеціалізованого призначення, об’єднані в національні, регіональні і
глобальні інформаційно-обчислювальні мережі.

Розширення функціональних можливостей інформаційних систем, що
забезпечують одночасну паралельну обробку баз даних з різною структурою
даних, мультиоб’єктних документів, гіперсередовищ. Створення
багатофункціональних проблемно-орієнтованих інформаційних систем різного
призначення.

Включення в інформаційні системи елементів інтелектуалізації інтерфейсу
користувача з різними проблемно-орієнтованими інформаційними системами.

Стан впровадження інформаційних технологій в Україні.

На сьогодні в Україні для типових традиційних організацій перспективи
широкого використання інформаційних технологій уявляються скоріше
теоретично, аніж в практичній площині. Для їх керівників існує ряд таких
аспектів, як сумнівні економічні вигоди, зародковий стан інформаційних
технологій в Україні, традиційні форми праці і методи управління, що
нівелюють очікувані переваги. Крім того, до останнього часу концепція
повністю автоматизованого підприємства залишається міражем. Однак
ігнорувати розвиток інформаційних технологій, навіть посилаючись на
важке економічне становище, не можна. Мова повинна йти про пріоритети їх
впровадження, пошук ефективних шляхів управління процесом залученням
інформаційних технологій, хоча б для того, щоб уникнути критичного
відставання в цій галузі. Це висуває на перший план необхідність
планування найефективнішого їх розвитку. Цьому може найбільше сприяти
глибоке наукове вивчення та узагальнення процесів розвитку і
впровадження інформаційних технологій, а також активне поширення знань в
цій області. Досвід показує, що відношення до інформаційних технологій
змінюється в залежності від рівня знань користувача в ділянці прикладних
задач інформаційних технологій, а також від потенційних можливостей
скорочення непродуктивних операцій.

Майбутнє інформаційних технологій будь-якої країни насамперед залежить
від трьох наступних факторів. По–перше – це наявність правового поля,
яке дозволяє розбудовувати підприємництво в сфері інформаційних
технологій, та реальне забезпечення авторських прав. Адже інформаційні
технології – це така ж галузь економіки, як і всяка інша. По-друге, на
розвиток інформаційних технологій впливає економічний фактор, який
відображає бажання конкретної країни створити ефективну економіку. Адже
саме інформаційні технології дозволяють організаціям працювати
ефективніше, представляючи відповідні інструменти і платформи. По-третє,
це наявність місцевих організацій, які зацікавлені в розвитку ринку
інформаційних технологій країни. Жодна організація, що знаходиться поза
межами місцевого ринку, не в змозі заставити його розвиватися. Майбутнє
всякого місцевого ринку в руках вітчизняних організацій.

Враховуючи ситуацію в Україні та міжнародну практику щодо розвитку
ринку інформаційних послуг очевидна необхідність переходу до системи
державної координації та регулювання розвитку інформаційної
інфраструктури. Формування інфраструктури ринку інформаційних послуг
повинно координуватись і регулюватись державою з врахуванням
особливостей інформації, як товару, попиту і потреб в інформаційних
послугах і продуктах, інформаційну культуру споживачів та фаховий рівень
інформаційних працівників.

Найдалекоглядніші керівники в застосуванні інформаційних технологій в
організації та розбудові інформаційної інфраструктури в країні
насамперед бачать ширші ринкові можливості, що обумовлюватимуть більшу
гнучкість та менші накладні витрати виробництва.

Роль держави в формуванні інформаційної інфраструктури.

Головною умовою формування інформаційної інфраструктури повинна стати
політика держави, яка має стимулювати її розвиток. З одного боку держава
повинна проводити активну політику та безпосередньо фінансувати
проведення процесів автоматизації в таких основних державних органах
(наприклад, органах статистики, казначействі та податковій службі), та
одночасно сприяти розвитку інформаційних інфраструктур, що забезпечать
підтримку розгортання банківської справи та страхування. З іншого боку
внутрішня політика держави повинна максимально сприяти розвитку
підприємництва у галузях інформаційних технологій через ряд регулюючих
та заохочувальних дій. В останньому випадку політика повинна бути
спрямована на проведення таких заходів:

зменшення податкового тиску на інформаційні підприємства, які надають
інформаційні послуги вітчизняним товаровиробникам, оскільки чинна
податкова система не враховує особливі умови створення і реалізації
інформації;

регулювання фінансових потоків, спрямоване на полегшення доступу
інформаційних підприємств до джерел фінансових коштів, цілеспрямоване
субсидіювання з бюджету за рахунок здійснення програм надання пільгових
позик, залучення приватного капіталу;

застосування найбільш прогресивних форм цільового кредитування по
мінімальних ставках, застосування його інвестиційного потенціалу банків,
іноземних та вітчизняних кредиторів;

активне використання інвестиційного потенціалу банків, іноземних та
вітчизняних кредиторів для формування трудового потенціалу;

здійснення антимонопольних заходів, тому що відсутність державного
регулювання взаємовідносин на ринку інформаційних послуг сприятиме його
монополізації з боку потужних зарубіжних організацій.

Державна політика в сфері становлення національної інформаційної
інфраструктури.

Аналіз становлення вітчизняного ринку інформаційних послуг показав з
одного боку наявність невеликої кількості інформаційних підприємств,
здатних надавати кваліфіковані інформаційні послуги, а з іншого —
стрімке зростання і диференціацію попиту на інформацію, що викликає
необхідність створення розвинутої інформаційної інфраструктури ринку.
Виходячи з аналізу стану напрямків розвитку світової інформаційної
інфраструктури концепції розвитку ринку інформаційних послуг на Україні
повинні опиратися на такі блоки:

визначення цілей розвитку ринку інформаційних послуг, до яких відносять
сприяння розвитку ринкових відносин в Україні, структурну орієнтацію
народного господарства на ринкову економіку, оперативне насичення ринку
інформаційними продуктами і послугами, розвиток конкуренції;

розробка основних принципів розвитку: системність та комплексність
державних програм розвитку ринку інформаційних послуг, доцільність і
чітка спрямованість підтримки інформаційних підприємств, їх рівноправний
доступ організацій до матеріальних, фінансових, трудових та
інформаційних ресурсів;

підтримка пріоритетних напрямків державної допомоги в галузі
інформаційних технологій повинні включати формування нормативно-правової
бази, вдосконалення податкової та фінансово-кредитної політики,
своєчасне забезпечення достовірною інформацією, надання допомоги у
впровадженні сучасних технологій, проведення заохочувальних заходів щодо
розвитку ринку інформаційних послуг.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *