Соціально-економічні та науково-технічні наслідки інформатизації суспільства (реферат)

Реферат

на тему:

Соціально-економічні та науково-технічні наслідки інформатизації
суспільства

У теперішній час стало ясно: щоб інша країна могла посісти гідне місце
у світі та на рівних брати участь в економічному змаганні з іншими
країнами, вона має перебудовувати і пристосовувати свої структури,
пріоритети, цінності, інститути до вимог індустріальної інформаційної
технології. Інформатика – саме «каталізатор» прискорення прогресу.

Відомо, що економічні позиції тієї або іншої країни в 2000 р. будуть
визначатися новаторськими технологіями, такими як термоядерний синтез,
біотехнологія, плазмові процеси, космічний та інший зв’язок. Але їх
розвиток, у свою чергу, залежить від інформатики. Не можна уявити собі
ефективне і надійне функціонування, наприклад, космічного зв’язку або
атомних електростанцій без високотехнологічного, тобто комп’ютерного
інформаційно-організаційного забезпечення.

Найважливішою метою інформатизації є застосування інформаційних
технологій у різноманітних галузях соціальної практики. Інформаційні
технології, засновані на сучасних телекомунікаційних системах, створюють
принципово нові моделі діяльності в науці, керуванні, проектній справі,
медицині, грошово-касових операціях, стають вирішальним чинником
економії часу, різкого зростання частки корисної, творчої праці в
життєдіяльності членів суспільства (рис. 1).

Існують основні п’ять етапів інформатизації суспільства: формування і
розвиток індустрії інформатики, модернізація управлінських структур,
перебудова соціальних структур, комплексування інформаційних зв’язків і
формування людського потенціалу.

Досягнення цих цілей інформатизації здійснюється трьома підсистемами:
соціально-економічне забезпечення, теоретичне забезпечення і технічне
забезпечення інформатизації.

Рис. 1. Схема інформатизації суспільства

Потребується інформатизація суспільних інститутів, створення таких
систем, як телемагазин, телебанк, телетеатр, телефото, телебібліотека,
підготовка самих людей і зміна форм їх взаємодії. Більш того,
підводиться питання про сучасне «надомництво», коли різко зменшується
необхідний час «присутності» людей на робочих місцях, у навчальних
закладах і т.д. Це, очевидно, потребує радикальної перебудови
організації виробничого і навчального процесів, значного підвищення
культури і свідомості людей, а також вироблення нового
контрольно-оціночного апарата. Усе це – елементи інформатизації.

Інформатизація стає найважливішим чинником поліпшення життя людей.
Кінцевою метою розвитку суспільства є людина, підвищення її життєвого
рівня (поліпшення якості життя). У сучасних умовах важливу роль
починають відігравати не просто матеріальні чинники (блага) самі по
собі, а організаційно-інформаційні чинники – «порядки». Рівень (і
спосіб) життя починає залежати не стільки від кількості отриманого
хліба, м’яса, одягу, скільки від рівня послуг, культури, освіти, від
організації роботи і побуту.

При зростанні матеріального достатку життя може стати нестерпним через
негативні явища, що накопичилися, «обурливі» порядки, процедури,
безглузді (штучно створені) дефіцити, черги тощо. І якщо активно не
боротися з виродливими явищами життя, вони стають звичними і як би
«нормою життя». Отже, головне завдання – боротьба за
інформаційно-організаційний комфорт, як важливу мету сучасного
соціального розвитку. Інформація, таким чином, багато в чому зводиться
до того, щоб бачити інформаційну сторону життя в усій її зростаючій
значимості.

Проблема людського чинника, – в основному, інформаційна проблема,
точніше, проблема мобілізації творчого потенціалу людей і його
ефективного застосування. Від кожної людини потрібна активізація не
стільки фізичних, скільки інтелектуальних зусиль, а це, в свою чергу,
потребує переходу до більш осмисленого способу праці і життя. Наукову
основу такого переходу створює інформатика.

Винятково прогресивний розвиток засобів обчислювальної техніки, засобів
зв’язку, збереження й подання інформації дозволяє здійснити перехід до
«безпаперової» технології й «безпаперового суспільства», у якому
інформаційний обмін між людьми здійснюватиметься за допомогою
електронних засобів (відеотелефона, факсимільної передачі документів,
відеотекстових систем, електронної пошти, телеконференцій, мережі
передачі даних), а збереження і обробка інформації – за допомогою
засобів обчислювальної техніки.

Перехід від традиційних методів збереження, пошуку і поширення
інформації (бібліотек, ручних методів пошуку й аналізу, пошти,
телеграфу) до нових безпаперових (баз даних, інформаційно-пошукових
систем, комп’ютерних мереж, супутникового зв’язку, волоконно-оптичним
кабелям, системам обробки текстів, локальним обчислювальним мережам,
автоматизованим робочим місцям) приведе до кращої орієнтації в
міжнародних подіях, явищах, економічних процесах, торгових операціях,
нових технічних рішеннях.

Методами безпаперової технології можна так обробляти інформаційний
потік, щоб на основі вивчення міжнародної, науково-технічної й
економічної інформації одержувати аналітичні дані, що характеризують
стан і тенденції розвитку тієї або іншої галузі знань, перспективні
напрямки науки і техніки. Ця інформація може служити основою для
виробітку розумної й ефективної стратегії керування.

Паралельно з розвитком інформаційної індустрії почала розвиватися
інформаційна економіка, пов’язана із продажем інформації, програмного
забезпечення, наданням обчислювальних послуг і передачі інформації. При
розгляді інформації як ресурсу, виникла проблема економічної оцінки
інформації, визначення способів її використання й обміну. З’являється
служба керування інформаційними ресурсами.

Інформатизація містить у собі не тільки комп’ютеризацію, але і
моделювання інформаційних процесів, перебудову організаційних структур,
документопотоків, юридичних норм, а також відповідну підготовку і
перепідготовку кадрів. Це – запрограмована перебудова соціального
інформаційного середовища, створення принципово нових автоматизованих
способів і умов виробітку, поповнення, обробки, передачі й використання
знань, ефективних методів інтелектуальної діяльності. Вона означає
радикальний крок людства у розв’язанні колосальної за свїм значенням
проблеми ефективного використання можливостей людського розуму і
електронно-обчислювальної техніки.

Зміст інформатизації – забезпечення соціальних, економічних, правових,
культурних і технологічних умов зберігання й активізації нових ідей,
створення можливостей кожній людині зафіксувати свої ідеї, зробивши їх
доступними широким масам, а також створення умов для їхнього
використання.

Головне – своєчасно об’єднати матеріальні та людські ресурси для
розв’язання проблеми інформатизації власними підходами.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *