Ринок інформаційних продуктів, послуг та технологій. Інфраструктура інформаційного ринку. (реферат)

Реферат на тему:

Ринок інформаційних продуктів, послуг та технологій. Інфраструктура
інформаційного ринку.

Структура галузей інформаційних технологій.

Інформаційний ринок утворюється системою економічних, правових і
організаційних відносин для торгівлі інформаційними продуктами,
послугами та технологіями, яка визначає умови і механізми їх
представлення та ціни. Предметом продаж і обміну є інформаційні
технології і системи, ліцензії, пакети, товарні знаки, ноу-хау,
інженерно-технічні послуги, інформація та різноманітні види
інформаційних послуг. Споживачами цього ринку є фізичні та юридичні
особи.

Інфраструктура інформаційного ринку охоплює сукупність секторів, кожен з
яких охоплює групу людей чи організацій, які пропонують однорідні
інформаційні продукти і послуги. В наш час сформувалася ціла сфера
інформаційного підприємництва, яка займається виробництвом, торгівлею,
посередництвом в інформаційних галузях. Її функціями є управління
фінансами і ведення обліку, управління кадрами, матеріально-технічне
постачання, організація виробництва, маркетингові дослідження, лізингові
операції, консультаційне обслуговування, страхування майна та
інформації, організація служби інформаційної безпеки, сервісне
обслуговування. На цьому ринку відбувається динамічне зростання
кількості покупців та продавців, розширення та інтелектуалізація
продуктів та послуг. Фірми з сфери інформаційних технологій займають
чільні місця в світовому виробництві. Це підтверджують результати
рейтингу 1999 року проведеного відомим в світі бізнесу журналом Fortune,
представленого нижче в таблиці.

Місце згідно рейтингу Компанія Сфера діяльності

1998рік 1999рік

1 1 General Electric Електроніка, обладнання

2 3 Microsoft Комп’ютерні технології

3 2 Coca-Cola Напитки

4 5 Intel Комп’ютерні технології

5 7 Berkshire Hathaway Страхування

6 24 IBM Комп’ютерні технології

7 — Wal-Mart Роздрібна торгівля

8 — Circo System Електроніка, обладнання

9 10 Dell Computer Комп’ютери

11 — Lucent Technologies Електроніка,

12 22 AT&T Телекомунікації

13 8 Phizer Фармацевтичні товари

14 9 Sony Електроніка, обладнання

Сектори інформаційних технологій.

Одним з важливих аспектів впливу на попит на інформаційні технології є
зростання затрат організацій та споживачів на їх споживання. Із
зростанням попиту пов’язана історія жорсткої ринкової боротьби між
організаціями, які розробляють, виробляють та розповсюджують електронну
інформацію та інформаційні технології. Ці організації постачальники
інформаційних технологій можна розділити на сім груп, кожна з яких
характеризується певним ринковим сегментом і наборами відповідної
продукції. Ці групи в надалі будемо називатимемо секторами інформаційних
технологій, які відповідно представляють:

В сфері надавання інформаційних послуг:

електронна інформація;

програмне забезпечення;

зв’язок, мережні комунікаційні послуги;

інформаційні послуги і електронні угоди.

В сфері виготовлення продукції:

побутова електроніка;

офісне обладнання;

системи забезпечення бізнесу.

Узагальнений аналіз діяльності організацій в секторах інформаційних
технологій.

Досвід показує, що жодна організація — постачальник, незалежно від того,
в якому секторі вона працює, не може вважати себе захищеною від невдач.
Проте можна зробити деякі прогнози відносно майбутнього організацій в
окремих секторах інформаційних технологій.

Для організацій-постачальників, які працюють в сфері послуг, характерний
вплив великих постачальників послуг, що знаходяться в постійному пошуку
найвищих дивідендів, стабільності і вищої добавленої вартості. В
майбутньому ці постачальники будуть пробивати собі дорогу,
використовуючи можливості технологічного потенціалу і досконалих
механізмів управління, яких часто не вистачає організаціям, що діють в
сфері традиційних послуг. Кожен з цих секторів надає широкий спектр
можливостей організаціям захистити поле своєї діяльності і розширятися,
йдучи своїм шляхом.

Для організацій-постачальників інформаційних технологій, пов’язаних з
продукцією, характерні зміни життєвого циклу виробів, технологічні
стрибки і значно більше число покупців. Кумулятивний ефект цих тенденцій
проявляється в різкіших підйомах та падіннях в циклі продаж. Все важче
проводити диференціацію продукції, базуючись на спрощених показниках
потужності. Маркетинг, обслуговування та стратегія ціноутворення дуже
часто визначають успіх чи провал справи. Різниці між секторами
постачальників надалі все більше стираються. Встановлення чіткої межі
між інформаційними продуктами чи послугами стає проблематичним.
Організації поступово переходять від традиційної спеціалізованої
діяльності до зовнішніх комплексних розробок.

Засоби досягнення успіху діяльності в секторах інформаційних технологій.

Кожен сектор характеризується своєю ідеологічною ціллю і формулою
успіху. Проте існують цілком визначені загальні положення, що приводять
до успіху в усіх без винятку секторах інформаційних технологій. Такі
ключові показники успіху, що необхідні для оцінки ситуації і управління,
можуть бути використаними всіма постачальниками інформаційних
технологій. Ці показники безпосередньо пов’язуються з такими чотирма
основними категоріями управлінської діяльності, як: стратегія; персонал
і культура організації; якість продукції та технологія виробництва;
маркетинг. Формуючи політику та стратегію розвитку і керуючи діяльністю
організації з врахуванням вказаних категорій багато постачальників
добилися успіху. Нижче наведемо таблицю, де приводиться якісний аналіз
впливу певних факторів на успішну діяльність організації:

Таблиця 1.

Фактори успішної діяльності в секторах інформаційних технологій.

Сильний взаємозв’язок Обмежений взаємозв’язок Слабкий вплив

Рівень культури персоналу

Якість продукції

Компетентність вищого керівництва

Прогнозування стратегічних напрямів розвитку

Можливості в сфері маркетингу Фінансове положення

Привілегії клієнтів Частота обновлення продукції

Технологія – науково-дослідні та конструкторські роботи

Найменша вартість

Фізичне розташування

Дослідження життєвого циклу інформаційних технологій.

Інформаційні технології є самі по собі особливим продуктом, коли можна
говорити про зупинку експлуатації складових елементів певного покоління.
Життєвий цикл інформаційних технологій, як правило, припиняється не в
результаті фізичного зношування, а в результаті морального старіння,
тобто неможливості задоволення поточних вимог до даної інформаційної
технології, коли її модифікація неможлива чи економічно невигідна.
Існуючий метод дослідження життєвого циклу продукції, який грунтується
на аналізі С-подібної кривої, побудованої в координатах “час-обсяг“,
носить обмежений характер, так, як швидше відображає процес розвитку
технології, ніж динамічні зміни ринку, і, концентрує увагу швидше на
внутрішніх, ніж на зовнішніх факторах.

Не дивлячись на те, що такий метод може бути використаний при
дослідженні деяких стабільних розвинутих ринків, він виявляється
непридатним для аналізу організацій, що виробляють інформаційні
технології. Більшість інформаційних технологій можуть бути
охарактеризовані, як “натхненні технологією і підштовхувані ринком“.
Запропонований метод аналізу життєвого циклу дозволяє виявити залежність
між його певною стадією і динамікою розвитку ринку.

На рисунку 1 життєвий цикл зображений у вигляді U-подібної кривої,
побудованої в координатах “ринок — продукція“, при чому вісь“ ринку“
представляє рівень складності вимог користувачів, а вісь “продукції“
відображає досвід постачальника. Кожен вид продукції проходить через
чотири стадії розвитку, кожна з яких має свої критичні фактори успіху і
тимчасові рамки, які можуть змінюватися в широких межах.

Така концепція життєвого циклу дозволяє аналітикам встановити
взаємозв’язок між динамікою ринку і стадією розвитку продукції та
визначити на цій основі критичні фактори успіху. Крім того, вона
дозволяє оцінити весь набір продукції і послуг в портфелі організації,
включаючи периферійні пристрої і програмне забезпечення, а також
провести сегментацію ринку, виходячи з інтересів і особливостей
поведінки окремих груп споживачів.

Перша стадія: поява продукції.

Першими покупцями, як правило, є або висококваліфіковані спеціалісти,
або захоплені шанувальники, які, проте можуть і не володіти конкретними
знаннями відносно нового виду продукції чи послуг. В цей же час досвід
постачальників у виробничій і ринковій сфері практично рівний нулеві,
хоча провідні фірми і організації, можливо, і мають певний обсяг знань в
сфері технології.

Рисунок SEQ Рисунок \* ARABIC 1 . Життєвий цикл продукції.

В результаті того, що увага покупців і постачальників зосереджена на
технологічних аспектах, найважливішим фактором успіху є новизна
проектно-конструкторських рішень.

Друга стадія: розповсюдження.

По мірі переходу від одиничних покупців до масових різко падає середній
рівень їх підготовленості, який в сфері спеціальних знань і навиків
використання конкретних видів продукції може досягти мінімуму. В той же
час досвід постачальників зростає, зокрема у сферах вивчення потреб
користувачів, прибутковості і можливих ділянок їх використання.
Збільшується число нових постачальників, частина з яких, відокремившись
від основних організацій, привносить свій власний досвід.

Удосконалення продукції і маркетинг стають найвагомішими факторами
успіху. В порівнянні з першою стадією основна увага при розробці
продукції зосереджується на інформаційному продукті, а не на
обладнанні. Спеціальні знання в сфері маркетингу необхідні для залучення
нових покупців і їх переконання в сприятливому для них співвідношенні
“ціна — переваги“, що забезпечується новим видом продукції.

Третя стадія: зміна покоління продукції.

При появі на ринку продукції другого покоління збільшуються знання
покупців, що пояснюється набутим досвідом споживача у використанні
першого покоління і тим обсягом знань, які поступають через засоби
масової інформації. Досвід постачальників починає концентруватись
завдяки об’єднанню сильних організацій і відсіюванням слабших. На цій
стадії на діяльність компаній суттєвий вплив здійснюють органи
державного регулювання і різноманітні організації по стандартизації.

На перше місце висуваються нові ключові фактори успіху. Ведучим серед
них є забезпечення інтеграції нових видів продукції з іншими видами
(існуючими і перспективними), що обумовлено зростанням значення для
користувачів такої характеристики, як здатність до взаємодії. Технічне
обслуговування — другий фактор успіху — здобуває додаткову вагу в
зв’язку з тим, що рекламні характеристики продукції далеко не завжди
забезпечують надійність її експлуатації. І на закінчення, третім
фактором стає необхідність постійного вдосконалення процесу виробництва,
що дозволяє зменшити ціну продукції і обслуговування, а також скоротити
термін постачання. Це пов’язано з тим, що покупці мають широку
можливість вибирати продукцію різних виробників виходячи з її ціни і
відповідно до своїх конкретних потреб.

Четверта стадія: оновлення.

В зв’язку з тим, що споживачі мали можливість познайомитися з декількома
поколіннями продукції та послуг, суттєво виростає середній рівень знань
в цьому конкретному секторі інформаційних технологій навіть серед
необізнаних користувачів. В цих умовах вирішальним критерієм для покупця
стає ціна. Досвід постачальників, які зберегли свої позиції, проходить
послідовно стадії управління інформаційними ресурсами та управління
інформаційними технологіями. Необхідність цінової конкуренції для
збереження ринкових позицій стає очевидним для кожного з них.

В залежності від обставин визначальним домінуючим стає один з двох
критичних факторів успіху, а саме продуктивність (тобто мінімізація
витрат) або відновлення ринкових позицій. Для, так званих “тупикових”
ринкових сегментів продукції інформаційних технологій властиві загальні
риси, які характерні класичній стадії розвинутого ринку і які
багатократно описані в літературі. Для цих сегментів продуктивність є
ведучим фактором успіху. Проте на практиці тільки невелику частину цих
сегментів можна віднести до “тупикових”, що обумовлюється динамічністю
розвитку самих інформаційних технологій. Більше того, постійно виникають
можливості взаємозамінності одного виду продукції іншим. В цих умовах,
природно, основним фактором успіху стає можливість відновлення робочих
позицій, що досягається або за рахунок використання нових технологій для
виробництва продукції (наприклад, цифрове телебачення з високою якістю
зображення), або ж шляхом впровадження існуючої продукції або виду
послуг в новий ринковий сегмент (наприклад, використання системи
пошукового виклику при обслуговуванні клієнтів або забезпечення
мобільного або телефонного зв’язку для водіїв машин).

Даний метод аналізу життєвого циклу інформаційних технологій у
порівнянні з традиційними методами сприяє глибшому розумінню проблем
стратегічного менеджменту на ринку і відповідно чіткішому управлінню
діяльності організації. Додатковий прибуток може бути отриманий або за
рахунок гнучкішого маневрування на ринку існуючої продукції, або шляхом
її впровадження в нові ринкові сегменти. Завойовані в конкурентній
боротьбі ринкові позиції можуть навіть розширюватися при своєчасній
модернізації або заміні виробничих ліній.

Список літератури.

Автоматизированные информационные технологии в экономике. Под. ред.
Г.А.Титоренко — М. Компьютер ЮНИТИ, 1998, — 336 с.

Бердтис А. Структуры данних. — М.: Статистика, 1974, — 408 с.

Блек Ю. Сети ЭВМ : протоколы, стандарты, интерфейсы. -М.: Мир, 1980.

Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных
систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.

Бойков.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных
систем. М. Мир 1997.

Боэм Б.У. Инженерное программирование для проектирования программного
обеспечения. -М.: Радио і связь, 1985, -512с.

Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. — М.: Наука,
1988.

Васильев В.Н. Организация, управление и экономика гибкого
интегрированного производства в машиностроении. – М.: Машиностроение,
1986. –312 с.

Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. — М.: Высшая школа, 1990.

Вычислительные машины, системы и сети/ Под ред. А.П.Пятибратова. — М.:
Финансы и статистика, 1991.

Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах
обработки данных. — В 2-х кн. — М.: Энергоатомиздат, 1994.

Гершгорин Л.Г. Что такое АРМ бухгалтера. — М.: Финансы и статистика,
1988.

Досвід поставника

Великий

Малий

Інновація процесу

Обслуговування

Інтеграція

Програмне забезпечення

Маркетинг

Нове використання

Продуктивність

Інновація продукції

Зміна поколінь продукції

Поширення

Відновлення продукції

Поява продукції

Низькі

Вимоги

користувача

Високі

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *