Набуття практичних навичок виконання розрахунків в середовищі табличного процесора Excel (реферат)

Набуття практичних навичок виконання розрахунків в середовищі табличного
процесора Excel

Основні теоретичні положення

Microsoft Excel є інтегрованим програмним продуктом, який містить не
тільки можливості стандартної ЕТ, а й інструменти для опрацювання
тексту, створення ділової графіки, роботи з базами даних і т. ін. За
допомогою Excel можна виконувати математичні, фінансові, бухгалтерські
та інші розрахунки, провадити статистичний аналіз та вибірку потрібних
даних, прогнозувати поведінку даних за певних умов, створювати графіки
та діаграми за даними таблиці тощо.

Робоче вікно Microsoft Excel

Вікно програми Microsoft Excel є стандартним програмним вікном для
роботи у середовищі Windows і складається із рядка заголовка, рядка
головного меню, рядка(ів) панелі інструментів, вікна документу (таблиці)
та рядка стану. Загальний вигляд вікна показаний нижче.

Усі операції по роботі з даними викликаються або виборкою пункта з
головного меню, або кнопками з панелі інструментів.

Призначення головного меню Microsoft Excel

Головне меню складається з дев’яти пунктів, кожен з яких надає змогу
виконання тих чи інших дій (команд).

Команди пункту Файл:

Команди пункту Правка:

Команди пункту Вид:

Команди пункту Вставка:

Команди пункту Формат:

Команди пункту Сервис:

Команди пункту Данные:

Команди пункту Диаграмма (за наявності активної діаграми Microsoft
Excel):

Команди пункту Окно:

Команди пункту ?:

Призначення панелі інструментів

При завантаженні Microsoft Excel обов’язково доступними є панелі
інструментів Стандартная і Форматирование. Інші панелі можуть бути
відкритими за бажанням користувача, якщо вибрати пункт меню Вид /Панели
инструментов і позначити мишкою ті, які потрібні для роботи, або
скасувати позначку для тих, що не є потрібними.

Якщо зафіксувати покажчик мишки на будь-якій кнопці на панелі
інструментів, то з’явиться підпис для кнопки, який пояснює, для чого
саме призначена вибрана кнопка. Натиснення правої кнопки на панелі
викликає список усіх наявних панелей (аналогічно пункту меню Вид /Панели
инструментов).

Порівняно з панелями текстового редактора Microsoft Word на панелях
Microsoft Excel новими є кнопки:

— автосума,

— вставка функції,

— вставка діаграми,

— географічна карта,

— поєднання комірок,

— грошовий формат,

— процентний формат,

— формат з розподіленням тисяч,

— збільшення розрядності,

— зменшення розрядності.

Робота з файлами Microsoft Excel

Файли, які створює і опрацьовує Microsoft Excel, називають робочими
книгами. Кожна книга складається з робочих аркушів, які мають назви
Лист1, Лист2 тощо.

Для створення нової книги вибирають пункт меню Файл/Создать і натискають
кнопку Ok.

Для збереження книги є три способи:

вибирають пункт меню Файл/Сохранить,

на панелі інструментів,

вибирають пункт меню Файл/Сохранить как…

При першому збереженні книги вибраний спосіб не має значення, тому що у
будь-якому випадку з’явиться вікно для збереження файла:

де потрібно вказати:

назву диска і/або папки (список Папка)

назву файла (список Имя файла),

а потім натиснути на кнопку Сохранить.

При повторному збереженні файл зберігатиметься з тим самим іменем, якщо
вибрати перший або другий спосіб збереження. Третій спосіб можна
використовувати, якщо файл треба зберегти з новим іменем. Якщо потрібно
захистити файл від несанкціонованого доступу, файл зберігається з
паролем, для цього натискається спочатку кнопка Параметры і у вікні, що
відкриється, треба занести у відповідні поля пароль, а потім натиснути
на кнопку Ok і кнопку Сохранить:

Пароль при занесенні показується за допомогою **** (зірочок).

Вікно Параметры показане нижче.

чи вибрати пункт меню Файл/Открыть…, після чого з’явиться вікно
відкриття документа, де вказується:

назва диска і/або папки (список Папка),

назва файла Microsoft Excel (список Имя файла), або вибирається мишкою
із списку показаних вище файлів.

Після вибірки натискається кнопка Открыть.

Також можна відкрити пункт меню Файл і вибрати одну з

назв файлів, з якими користувач працював нещодавно.

Одночасно можна працювати з декількома книгами, при цьому на екрані
показана активна книга, а всі інші сховані. Для активізації потрібної
книги використовують пункт меню Окно, де розташований список із
відкритих книг, а активна книга позначена галочкою. При натисканні
мишкою на імені потрібної книги вона стає активною, а всі інші —
сховані, проте вони не закриваються, а перебувають у пасивному стані.

Для закриття книги треба її активізувати і вибрати пункт меню
Файл/Закрыть. Якщо в книгу вносилися зміни, які не були збережені,
машина видасть запит:

де треба вибрати мишкою відповідну кнопку:

Да — закрити і зберегти книгу ,

Нет — закрити без збереження змін,

Отмена — не закривати книгу.

Робота з аркушами Microsoft Excel

Назви аркушів розміщені на ярличках унизу кожного робочого аркуша.
Переміщуватися по аркушах можна, натискаючи мишкою потрібний ярличок або
використовувати кнопки переміщення між аркушами, що розташовані ліворуч
від ярличків. У новому файлі містяться три робочі аркуші, але за
бажанням їхню кількість можна змінювати (додавати нові аркуші або
видаляти непотрібні).

Для додавання можна:

натиснути правою кнопкою мишки на ярличок аркуша, ліворуч від якого
потрібно вставити новий аркуш, вибрати пункт Лист Microsoft Excel і
натиснути кнопку на Ok, або

вибрати пункт меню Вставка/Лист і новий аркуш вставиться ліворуч від
активного.

Для перейменування аркуша можна на ярличку аркуша:

двічі натиснути на ліву кнопку мишки, увести нове ім’я і Enter, або

натиснути на праву кнопку мишки, вибрати з динамічного меню пункт
Переименовать, увести нове ім’я і Enter.

Для переміщення / копіювання поточного аркуша можна:

захопити лівою кнопкою мишки ярличок аркуша і перетягти його на нове
місце — відбудеться переміщення, або

натиснути праву кнопку мишки на ярличку, вибрати з динамічного меню
пункт Переместить/Скопировать і вибрати місце для переміщення, або

вибрати з головного меню пункт Правка/Переместить/ Скопировать лист… і
вибрати місце для переміщення.

Якщо потрібно копіювати аркуш, то при перетягуванні треба утримувати
клавішу CTRL, а в двох останніх випадках позначити мишкою покажчик
Создавать копию і натиснути Ok.

Для видалення аркуша можна:

натиснути на праву кнопку мишки, з динамічного меню вибрати пункт
Удалить, або

вибрати пункт меню Правка / Удалить лист.

У будь-якому випадку можна підтвердити (кнопка Ok) або скасувати (кнопка
Отмена) видалення аркуша:

Робота з даними в аркуші Microsoft Excel

Робочий аркуш може містити інформацію, яка розташовується у комірках
таблиці. Таблиця складається з 256 стовпчиків і 65536 рядків. Кожен
рядок нумерується арабськими цифрами (1, 2, …, 65536), а кожен стовпчик
іменується латинськими літерами (A. B, C. …, Z, AA, AB, …, AZ, BA, BB,
…, BZ, …, IV). На перетині стовпчиків і рядків містяться комірки, кожна
з яких має свою унікальну адресу — ім’я стовпчика і номер рядка,
наприклад найперша комірка має адресу А1, найостанніша — IV65536. Для
пересування між комірками можна використовувати мишку, клавіші
переміщення курсора, клавішу F5 або пункт меню Правка/Перейти. У двох
останніх випадках з’явиться вікно, де треба вибрати або ввести адресу
комірки, яка має стати активною, і натиснути на Ok.

У комірках таблиці можна розміщувати текстові дані, числові дані,
формули та функції.

У Microsoft Excel існує декілька режимів роботи: ГОТОВО, ПРАВКА, ВВОД.
Назву поточного режиму можна побачити у нижньому лівому куті робочого
вікна Microsoft Excel .

Для введення даних використовується режим ГОТОВО. Вибирається потрібна
комірка й уводять дані за допомогою клавіатури, мишки або меню
(відображений режим ВВОД), після чого натискають на Enter або будь-яку
клавішу переміщення курсора (знову відновлюється режим ГОТОВО). Введене
значення можна побачити безпосередньо у комірці та у спеціальному рядку
формул, що розташований між панелями інструментів та самою таблицею, при
цьому значення у рядку формул не обов’язково має збігатися із значенням
у поточній комірці, яка завжди показана рамкою з крапкою в правому
нижньому куті комірки. Ця крапка називається крапкою автозаповнення і
використовується для копіювання і переміщення даних з одних комірок у
інші та для швидкого введення даних.

Числові дані автоматично розміщуються ближче до правого краю комірки, а
текстові — до лівого, проте можна використовувати кнопки вирівнення
даних на панелі інструментів для того, щоб розмістити дані за бажанням
ліворуч, праворуч та по центру комірки.

Якщо у комірку вводилося числове значення, то Microsoft Excel може
округлити значення, а якщо вводилася формула або функція, то у рядку
формул можна побачити текст формули/функції, а у комірці, в яку вона
була введена, буде показаний результат виконання формули/функції. У
комірках можна провадити певні обчислення, використовуючи вхідні дані і
отримувати вихідні дані — результати обчислення. Вхідними даними можуть
бути текстові і числові значення, представлені у певному форматі.
Вихідні значення вираховуються за допомогою формул або функцій.

Формула — це запис дій, які треба провести з вхідними даними для
отримання потрібного результату. Для внесення формули треба активізувати
комірку, де має розміщуватися формула, натиснути =п (Дорівнює) або на
клавіатурі, або мишкою ліворуч у рядку формул і заносити текст. Текст
формули складається з адрес комірок із вхідними значеннями, поєднаних
математичними, логічними або пунктуаційними знаками. Призначення знаків
показані в таблиці.

Знак Тип знака Призначення

= Математичний Початок формули/функції; перевірка умови

+ Математичний Додавання

– Математичний Віднімання

* Математичний Множення

/ Математичний Ділення

^ Математичний Зведення у ступінь

> Логічний Перевірка умови — більше за …

< Логічний Перевірка умови — менше за … >= Логічний Перевірка умови — дорівнює або більше за …

<= Логічний Перевірка умови — дорівнює або менше за … <> Логічний Перевірка умови — не дорівнює …

( ) Пунктуаційний Для зміни пріоритету (порядку виконання) обчислень

; Пунктуаційний Для розділення параметрів функції

$ Спеціальний Для позначення адрес

Адреси комірок можуть бути абсолютними та відносними. Відносні адреси
використовуються у випадках, коли при копіюванні або переміщенні формули
адреси у ній мають змінювати свої значення відносно нового положення
формули у таблиці, а абсолютні адреси — у випадках, коли при копіюванні
або переміщенні формули адреси у ній не мають змінювати свої значення
відносно нового положення формули у таблиці, а посилатися на зафіксовані
дані.

Адреси комірок можна вводити з клавіатури або вибирати мишкою — тоді
адреса вибраної комірки запишеться у текст формули автоматично. Якщо
після набору адреси натиснути на клавішу F4, то адреса зафіксується:
перед іменем стовпчика і перед номером рядка з’явиться символ $, що
означає абсолютну адресу. Для скасування абсолютної адреси натискається
gF4b стільки разів, доки знаки $ не зникнуть. Після набору усієї формули
треба натиснути Enter. На наведеному рисунку у рядку формул показано
текст формули, яка вираховує суму двох чисел, розташованих у комірках А2
та В2. Отримане значення заноситься у комірку С2.

Редагування даних

Дані, введені у комірку, можна змінити, замінити або вилучити.

Заміна даних: заноситься нове значення і натискається Enter.

Зміна даних: вибирається комірка,

натискається клавіша F2, вносять зміни і натискають Enter, або

двічі натискається ліва кнопка мишки, вносять зміни і натискають Enter,
або

вносять зміни у рядку формул і натискають Enter.

Зміна даних відбувається у режимі ПРАВКА.

На відміну від зміни та заміни даних, вилучення даних можна провадити не
з однієї комірки, а з декількох комірок (діапазону).

Діапазони бувають суміжні і несуміжні. У суміжних діапазонах між
комірками немає проміжків і він має форму прямокутника, а у суміжних
проміжки можуть бути. Суміжні діапазони позначаються адресою лівої
верхньої комірки діапазону, двокрапкою і адресою правої нижньої комірки
діапазону, наприклад, A1:B5.

Несуміжні діапазони складаються з декількох суміжних і позначаються
їхніми адресами, розділеними крапкою з комою, A2:C6; K3:K10; E2:G2.

Для роботи з діапазоном його треба виділити за допомогою мишки або
клавіатури.

Виділення суміжного діапазону:

( — натискається й утримується ліва кнопка мишки та протягується по
потрібних комірках.

( — натискається і утримується клавіша Shift, а потім за допомогою
клавіш переміщення курсора показується потрібний діапазон (виділений
діапазон чорний, а комірка, з якої починалося виділення, лишається
світлого кольору).

Виділення несуміжного діапазону:

(+( — виділяється перший суміжний діапазон, що входить до складу
несуміжного, і при натисненій клавіші Ctrl виділяються усі інші суміжні
діапазони.

На рис. показаний несуміжний діапазон B3:B4; E1:G2.

Для вилучення даних може використовуватися метод повного і часткового
знищення. Справа в тому, що даним, які заносяться у комірки таблиці,
може бути наданий різний формат (спосіб представлення даних). Наприклад,
числові дані можуть бути показані як цілі і дробові, як проценти від
уведеного числа, як дані з грошовими одиницями, як дати, час тощо.

Тому, якщо використовується метод повного знищення, то дані вилучаються
повністю: і дані, і їх формат, а при частковому знищенні можна вилучити
або зміст даних ( формат лишається), або формат даних (зміст лишається).
Пункт меню Правка/Очистить дозволяє вибрати спосіб знищення:

Видно, що якщо виділити комірку /діапазон комірок і натиснути на клавішу
Delete, вилучається тільки зміст, а формати лишаються. Дуже часто при
введенні замість чисел у комірці з’являються дати або проценти. Це
означає, що комірка попередньо містила процентні дані або дати, які були
знищені клавішею Delete, проте їх формати лишилися. Для правильного
відображення введених пізніше даних треба знищити попередній формат, як
було показано вище, або надати їм новий формат.

Форматування даних у таблиці

Змінювати формат можна у одній комірці або у цілому діапазоні.

Виділяється комірка або діапазон комірок,

вибирається пункт меню Формат/Ячейки або

права кнопка на виділеній комірці або діапазоні і пункт з динамічного
меню Формат ячеек…

Відкриється вікно форматів з декількома вкладинками:

Вкладинка Число використовується для надання даним форматів, що
перелічені у списку Числовые форматы. Тут можна вибрати основний формат
і його додаткові параметри.

Вкладинка Выравнивание використовується для вирівнювання даних по
горизонталі та вертикалі (зона ліворуч угорі), для вибору кута
розташування даних у комірці (зона праворуч), а покажчики, розташовані
ліворуч внизу, дозволяють поєднувати комірки у суміжному діапазоні,
розташовувати текст у комірках в декілька рядків та автоматично
змінювати ширину стовпчиків, якщо дані не зміщуються у ньому.

Вкладинка Шрифт дозволяє вибирати параметри шрифта для виділеного
діапазону.

Вкладинка Граница пропонує оформлення виділеного діапазону рамками
різного типу.

Вкладинка Вид опрацьовує оформлення тла діапазону різним кольором.

Вкладинка Защита використовується для захисту змісту комірок у діапазоні
(спрацьовує тільки після захисту аркуша).

Зміст вкладинки Число Зміст вкладинки Выравнивание

Зміст вкладинки Шрифт Зміст вкладинки Граница

Зміст вкладинки Вид Зміст вкладинки Защита

Використання функцій

Деякі дії з даними у таблиці виконуються за допомогою функцій,
наприклад, обчислення середнього, мінімального, максимального значення,
суми значень із заданого діапазону значень тощо.

Загальний вигляд функції:

=ім’я функції(параметр/и)

Параметрами функції можуть бути конкретні текстові та числові дані (при
цьому текстові значення беруться у лапки); адреси окремих комірок або
цілих діапазонів, що містять значення; а також інші функції, які у цьому
випадку називають вкладеними. Глибина вкладення однієї функції в іншу
може досягати семи.

Є функції, які містять один параметр, два параметри, три параметри, від
одного до тридцяти параметрів, та такі, що не містять жодних параметрів.
Якщо функція містить більше одного параметра, то введені параметри
розділяють за допомогою крапки з комою.

За призначенням функції поділяють на декілька категорій:

математичні;

статистичні;

фінансові;

функції дати та часу;

для роботи з посиланнями та масивами;

текстові;

для роботи з базою даних;

логічні;

для перевірки властивостей та значень.

Будь-яка функція виконується або внесенням її тексту з клавіатури у
активну комірку, або її викликом з активної комірки за допомогою Майстра
функцій.

Майстер функцій — це спеціальна програма, за допомогою якої можна
вибрати потрібну функцію і виконати її, вказавши всі потрібні параметри.

A

A

< > | ¶ (

*

oa*aC»¬¤•»‰»»}

R T z ? ococoococoococcococoocooc

gdRHa

&

F

gdRHa

„?`„?a$gdRHa

&

&

gdRHa

gdRHa

@F@ae@8AthA6BeessEEEEEEss?¶cc–?

&

„?`„?gdRHa

&

gdRHa

&

gdRHa

gdRHa

gdRHa

o

o

o

o

o

o

o

o

o

o

o

o

o

o

„?`„?gdRHa

o

gdRHa

&

gdRHa

jUe

&

F!

gdRHa

gdRHa

AE

AE

f

e

„?`„?gdRHa

gdRHa

&

F!

пки на панелі інструментів.

У будь-якому випадку з’явиться вікно Майстра функцій.

Як кожен з Майстрів, він містить кроки для вибору та виконання функції.

На першому кроці із списку категорій (ліворуч) вибирається потрібна за
призначенням категорія, а із списку функцій (праворуч) — потрібна
функція. Пересуваючись по назвах, можна прочитати у нижній частині вікна
Майстра опис вибраної функції.

Категорія 10 недавно использовавшихся містить імена функцій, які
користувач нещодавно вже викликав, і з неї також можна вибрати потрібну
для роботи функцію. Після здійснення вибору натискається Ok.

На другому кроці заносяться параметр(/и), який(/які) потрібні для
виконання функції.

Вікно параметрів здебільшого закриває собою частину таблиці. Для того,
щоб дістатися до даних таблиці, його можна «захопити» мишкою та
відсунути, або натиснути мишкою червоно-синьо-білу кнопку праворуч у
рядку параметра і вікно мінімізується («згорнеться») у рядок:

Тепер усі дані таблиці доступні і можна вибирати ті, які потрібні для
роботи. Після вибору знову натискається червоно-синьо-біла кнопка, вікно
відновлює попередній розмір.

Якщо всі дії були правильними, можна побачити отримане значення.

Для остаточного виконання функції натискається Ok і результат з’явиться
у комірці.

на панелі інструментів, попередньо активізувавши потрібну комірку:

Microsoft Excel сам визначить найближчий діапазон чисел та запропонує
виконати обчислення. Якщо вибраний програмою діапазон задовольняє
користувача, треба просто натиснути Enter, якщо ж ні — треба виділити
потрібний діапазон і натиснути на Enter.

Нижче надана таблиця з переліком функцій, які використовуються
найчастіше.

Математичні функції:

Назва функції Результат

=COS(параметр) Косинус числа

=SIN(параметр) Синус числа

=TAN(параметр) Тангенс числа

=EXP(параметр) Експонента числа

=ABS(параметр) Модуль числа

=СТЕПЕНЬ(параметр; ступінь) Число, зведене у ступінь

=КОРЕНЬ(параметр) Квадратний корінь числа

=СУММ(параметр) Сума чисел

=LN(параметр) Натуральний логарифм числа

=LOG10(параметр) Десятковий логарифм числа

=LOG(параметр; основа) Логарифм числа за основою

=ПРОИЗВЕД(параметр) Добуток чисел

=СУММЕСЛИ(параметр1;умова;параметр2) Сума чисел за умовою

Статистичні функції:

=МАКС(параметр) Максимальне з чисел

=МИН(параметр) Мінімальне з чисел

=СРЗНАЧ(параметр) Середнє значення чисел

=СЧЕТ(параметр1;параметр2;…;параметр30) Кількість чисел серед параметрів

=НАИБОЛЬШИЙ(параметр;N) N-е максимальне з чисел

=НАИМЕНЬШИЙ(параметр;N) N-е мінімальне з чисел

=СЧЕТЕСЛИ(параметр; умова) Кількість разів виконання умови

Логічні функції:

=ЕСЛИ(умова;дія1;дія2) Виконання дії1, коли умова істинна, або дії2,
коли умова хибна

=ИЛИ(умова1;умова2;…;умова30) ИСТИНА, якщо хоча б одна з умов
виконується, або

ЛОЖЬ, якщо жодна з умов не виконується

=И(умова1;умова2;…;умова30) ИСТИНА, якщо усі умови виконуються, або

ЛОЖЬ, якщо хоча б одна з умов не виконується

Функції дати та часу:

=СЕГОДНЯ() Виведення поточної дати

=ДНЕЙ360(дата1;дата22) Визначення кількості днів між другою та першою
датою

Текстові функції:

=ПОВТОР(параметр;N) N разів повторює вказаний параметр-текст

=ПРОПИС(параметр) Перетворює усі символи у параметрі-тексті на великі

=СТРОЧ(параметр) Перетворює усі символи у параметрі-тексті на малі

Фінансові функції:

=БЗ(параметри) Майбутнє значення грошового вкладу

=ПЗ(параметри) Поточне значення грошового вкладу

=НОРМА(параметри) Відсоткова ставка грошового вкладу

=КПЕР(параметри) Кількість періодів виплат по грошовому вкладу

=НПЗ(параметри) Ефективність інвестицій

Функції посилань та масивів:

=ВПР(параметри) Пошук значення у вказаному стовпчику масиву за наданим
значенням у відповідному рядку

=ВЫБОР(параметри) Пошук значення у масиві за наданим індексом

=ТРАНС(параметри) Транспонування масиву

Функції перевірки властивостей та значень:

=ЕТЕКСТ(параметр) ИСТИНА, якщо параметром є текст

=ЕЧИСЛО(параметр) ИСТИНА, якщо параметром є число

=ЕПУСТО(параметр) ИСТИНА, якщо параметром є порожнє значення

=ЕНЕТЕКСТ(параметр) ИСТИНА, якщо параметром є не текст

Порядок виконання роботи

Завдання: обчислення математичних виразів у таблиці.

Використовуючи подані нижче математичні вирази, вирахувати значення
виразів Y1; Y2 та Y3 і результати представити у вигляді таблиці. За
вхідними та вихідними даними обчислити максимальне, мінімальне та
середнє значення.

Значення a = 3,1; b = 5,9; x = – 1;13;0;6;12;3;27. При x > 20 та x = 6
функція не визначена.

Значення Y4 вираховується так само, як і Y3, проте використовуються інші
способи перевірки умови.

1. Створюється заголовок таблиці — комірка А17 та рядок 19.

2.У відповідні комірки робочого аркуша заносяться вхідні значення
коефіцієнтів А — комірка А20; В — комірка В20 та задані значення Х —
комірки С20:С26. У комірках В27:В29 розміщуються заголовки для
визначення мінімального, максимального та середнього значень. Зовнішній
вигляд таблиці показаний нижче.

3. Для визначення виразів Y1, Y2, Y3 та Y4 використовуються формули, які
містять посилання на адреси зі вхідними значеннями — коефіцієнти А, В,
значення Х та вказані функції. Елементи формули поєднуються потрібними
знаками (математичними та пунктуаційними) і дужками для зміни пріоритету
виконання обчислень. Найвищий пріоритет мають функції, потім операції
зведення у ступінь, потім ділення та множення і нарешті — операції
додавання та віднімання. Формула для визначення Y1 заноситься у комірку
D20, а потім копіюється у комірки D21:D26, у зв’язку з цим адреси
коефіцієнтів А та В мають бути абсолютними, тобто не змінюватимуться під
час копіювання, а адреса значення Х має бути відносною, тобто
змінюватиметься під час копіювання. Аналогічно формули для визначення
Y2, Y3 та Y4 заносяться у комірки Е20, F20 та G20 і копіюються у комірки
Е21:Е26, F21:F26 i G21:G26.

4. Формула для обчислення виразу Y1 має такий вигляд:

=$A$20*(LN($B$20+ABS(C20^3))/$B$20)–$B$20*

СТЕПЕНЬ($A$20+$B$20*C20;1/3)+C20+SIN($A$20*$B$20*C20)

де $A$20 — абсолютна адреса із значенням коефіцієнта А,

$B$20 — абсолютна адреса із значенням коефіцієнта В,

C20 — відносна адреса поточного значення Х,

LN(…) — функція для визначення натурального логарифму,

ABS(…) — функція для визначення модуля числа,

СТЕПЕНЬ(….; значення ступеня) — функція для визначення ступеня числа або
виразу. У даному випадку значення кореня третього ступеня можна замінити
значенням виразу у ступені 1/3.

SIN(…) — функція для визначення синуса числа.

Текст формули у комірку D20 можна вводити з клавіатури, а можна
використати Майстра функцій:

5. Активізувати комірку D20, натиснути на =, вибрати мишкою адресу
коефіцієнта А і зафіксувати її клавішею F4, натиснути знак * і знак (і в
рядку формул буде показаний текст: = $A$20*).

6.Викликається Майстер функцій, вибирається категорія математична,
функція LN і Ok, мишкою вказується адреса коефіцієнта В і фіксується
(клавіша F4), знак додавання і заноситься вкладена функція ABS. Її ім’я
вибирається по стрілці із зони, що розташована ліворуч від рядка формул,
як показано на рисунку.

7. Відкриється Майстер для функції ABS, де треба занеcти аргументи для
ABS — вибрати мишкою адресу значення Х, знак зведення у ступінь ^ і 3.

8. Для повернення із вкладеної функції у викликаючу треба у рядку формул
мишкою вибрати ім’я викликаючої функції (у даному випадку LN), перейти у
кінець тексту і продовжити набір.

9. Для виклику наступної функції СТЕПЕНЬ виконують дії, як при виклику
функції ABS. Функція СТЕПЕНЬ містить два параметри: перший — це вираз,
який зводиться у ступінь, а другий — це значення самого ступеня:

Потім знову у кінець рядка формул і так далі, поки формула не буде
повністю внесена.

10. Після закінчення уведення тексту формули мишкою натискається Ok і
результат обчислення заноситься у комірку D21. Використовуючи кнопку
автозаповнення, введену формулу копіюють у комірки вниз по стовпчику до
рядка 26:

11. Усі позначені комірки заповнюються обчисленими значеннями, при цьому
посилання на коефіцієнти залишаються у формулах без змін, а посилання на
значення Х змінюється залежно від нового положення формули, тобто
реалізується циклічний алгоритм.

12.Для обчислення Y2, Y3 та Y4 використовується логічна функція ЕСЛИ.
Вона реалізує алгоритм із розгалуженням і містить три аргументи:

=ЕСЛИ(умова; дія, якщо умова ІСТИННА; дія, якщо умова ХИБНА)

Етапи розв’язання задачі:

12.1. У випадку обчислення виразу Y2 перевіряється, чи поточне значення
Х більше за 10 і, якщо ця умова виконується, то обчислення провадиться
за виразом:

якщо ж умова не виконується, обчислення провадиться за виразом

.

Повний текст функції:

=ЕСЛИ(C20>10;EXP(SIN(C20))–КОРЕНЬ(C20^3);LN(ABS(C20)+1)–COS(C20^2+C20–3,
14*$A$20*$B$20))

Блок-схема алгоритму вирішення задачі подана нижче.

12.2. Так само, як у попередньому виразі, текст функції можна вводити
або з клавіатури, або користуватися послугами Майстра функцій:

Перший рядок аргументів містить умову С20>10;

Другий рядок аргументів містить формулу, якщо умова виконується — вираз
EXP(SIN(C20))-КОРЕНЬ(C20^3).

Третій рядок аргументів містить формулу, якщо умова

не виконується — вираз LN(ABS(C20)+1)–COS(C20^2+C20–3,14*$A$20*$B$20)

При цьому знову викликаються вкладені функції — EXP, SIN, КОРЕНЬ, LN,
ABS, COS. Після введення всього тексту треба повернутися у викликаючу
функцію ЕСЛИ і натиснути на Ok.

У деяких випадках, якщо формула містить помилки, може з’явитися вікно
повідомлень:

Microsoft Excel запропонує виправити помилку, і треба або погодитися
(кнопка Да), або ні (кнопка Нет) і тоді вносити виправлення самостійно.

Якщо ж формула помилок не містила, обчислене значення запишеться в
активну комірку.

13. Для визначення виразу Y3 так само використовують функцію ЕСЛИ, проте
аргументами функції є не тільки формули для обчислення виразу, а й
укладені функції ЕСЛИ у випадку, якщо введена умова виконується або не
виконується.

У даному випадку значення функції може визначатися :

4. При x > 20 функція Y3 не визначена

5. При x = 6 функція Y3 не визначена

13.1. Реалізується алгоритм з розгалуженням і перевіркою складної умови.

Спочатку викликається функція ЕСЛИ і перевіряється, чи значення Х > 20,
і якщо так, то за умовою функція Y3 не визначена (4 позиція). У
противному разі значення Х менше або дорівнює 20, проте Х = 3, Х = 6, Х
= 12, Х = 20 також менші або дорівнюють 20, тому, якщо перша умова не
виконується, треба знову викликати вкладену функцію ЕСЛИ і зробити
перевірку, чи значення Х > 14 і тим самим визначити інтервал, у якому
функція Y3 визначається за позицією 3. Якщо ж і ця умова не виконується,
то знову викликається функція ЕСЛИ і перевіряється умова, чи значення Х
> 6, тобто визначається інтервал, у якому функція Y3 визначається за
позицією 2. Якщо ж умова і тепер не виконується, то знову викликається
функція ЕСЛИ і перевіряється умова, чи значення Х = 6, тоді значення
функції Y3 не визначене (позиція 5). І нарешті, якщо і ця умова не
виконується, залишається інтервал, де значення Х автоматично стає меншим
за 6, тобто записується вираз для обчислення за позицією 1.

13.2. Повний текст функції Y3 показаний нижче:

=ЕСЛИ(C20<6;СТЕПЕНЬ($B$20*C20;1/3);ЕСЛИ(C20=6; "невизначена";ЕСЛИ(C20>20;»невизначена»;ЕСЛИ(С20>14; EXP($A$20*$B$20*

C20); LN($A$20*$B$20+C20^3)))))

Нижче наведена блок-схема алгоритму:

13.3 Перший етап перевірки:

13.4. Другий етап перевірки:

13.5. Третій етап перевірки:

13.6. Четвертий етап перевірки:

13.7 Потім натискається Ok, обчислене значення записується у комірку і
копіюється униз по стовпчику до рядка 27.

У наведеному вище прикладі всі умови, що перевірялися, були простими,
тобто за один раз перевірялася лише одна умова, проте відокремлювалися і
визначалися інтервали, в яких функція Y3 набувала того чи іншого
значення (позиції 1—5).

14. Ті ж самі інтервали можна визначити за допомогою складної перевірки.
Наприклад, значення функції Y3 не визначене, якщо Х або дорівнює 6, або
більший за 20 (позиції 4 та 5), якщо ж значення Х лежить у інтервалі, де
Х більший за 6 та менший або дорівнює 14, то значення функції Y3
обчислюється за позицією 2, в інтервалі, де Х змінюється від значення,
що більше за 14, але менше та дорівнює 20, то значення функції Y3
обчислюється за позицією 3, якщо ж Х не лежить у жодному з перерахованих
інтервалів, то він автоматично розташований в інтервалі, що менший за 6,
і тоді функція Y3 визначається за позицією 1.

14.1 Для організації складних перевірок використовують логічні функції И
або ИЛИ, кожна з яких може містити максимум 30 простих умов:

=И(умова 1; умова 2; умова 3; …; умова 30)

=ИЛИ(умова 1; умова 2; умова 3; …; умова 30).

Функція И набуває значення ІСТИНА, якщо кожна перерахована у ній умова
виконується, і набуває значення ХИБА, якщо хоча б одна з перерахованих
умов не виконується.

Функція ИЛИ набуває значення ІСТИНА, якщо хоча б одна з перерахованих
умов виконується, і набуває значення ХИБА, якщо жодна з указаних умов не
виконується.

І функцію И, і функцію ИЛИ можна використовувати як перший аргумент
умови у складі функції ЕСЛИ.

Повний текст функції для визначення значення Y4 із застосуванням
вкладених функцій И та ИЛИ показаний нижче:

=ЕСЛИ(ИЛИ(C20>20;C20=6);»невизначена»;ЕСЛИ(И(C20>14;C20<=20);EXP($A$20*$ B$20*C20);ЕСЛИ(И(C20>6;C20<= 14);LN($A$20*$B$20+C20^3);СТЕПЕНЬ($B$20*C20;1/3)))) Так само можна вводити текст функції з клавіатури чи використовувати Майстра функцій: 14.2 Перший етап перевірки: Функція ИЛИ для перевірки логічного виразу: 14.3 Другий етап перевірки: Функція И для перевірки логічного виразу на цьому етапі: 14.4 Третій етап перевірки: Функція И для перевірки логічного виразу на третьому етапі: На відміну від першого варіанта обчислення функції Y3, де не використовувалися складні перевірки, значення функції Y4 визначається не за чотири етапи, а за три, таким чином спрощується запис функції. 14.5 Уведена функція копіюється з комірки G20 униз по стовпчику до рядка 27, і всі комірки для визначення функцій Y1, Y2, Y3 та Y4 заповнюються обчисленими значеннями: 14.6. Тепер можна вирахувати мінімальне, максимальне та середнє значення, використовуючи статистичні функції МИН, МАКС та СРЗНАЧ, уводячи їх текст або з клавіатури, або викликаючи Майстра функцій. У комірку С27: =МИН(С20:С27) Enter У комірку С28: =МАКС(С20:С27) Enter У комірку С29: =СРЗНАЧ(С20:С27) Enter. Потім уведені функції копіюються з комірок С27:С29 праворуч по стовпчиках D-G. Загальний вигляд таблиці після проведення обчислень показаний нижче: 15. Створюються рамки, змінюється стиль та розмір шрифта, визначається потрібна кількість десяткових знаків, розширюється або зменшується ширина стовпчиків тощо, тобто провадиться форматування (дизайн) таблиці. Також можна спочатку використати автоматичне форматування таблиці, а вже потім додавати потрібні деталі. Для автоматичного форматування створену таблицю виділяють, викликають пункт меню Формат/Автоформат…, зі списку запропонованих форматів вибирають той, що сподобався, і натискають Ok. Остаточно відформатована таблиця показана на рис. ВИКОРИСТАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ФУНКЦІЙ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВИРАЗІВ A B X Y1 Y2 Y3 Y4 3,1 5,9 -1 8,86 0,06 -1,81 -1,81 13 -9,19 -45,35 7,70 7,70 0 -7,67 -0,64 0,00 0,00 6 -10,87 2,91 не визначена не визначена 12 -9,26 -40,98 7,47 7,47 3 -12,38 1,26 2,61 2,61 27 -0,56 -137,69 не визначена не визначена Мінімальне -1 -12,38 -137,69 -1,81 -1,81 Максимальне 27 8,86 2,91 7,70 7,70 Середнє 8,57 -5,87 -31,49 3,19 3,19 Значення функцій Y3 та Y4 збігаються між собою, тому що обидві функції обчислювалися за одним і тим же виразом, тільки різними способами. Оформлення та захист звіту Звіт по результатах виконання завдань практичного заняття оформляється в окремому файлі. У звіті приводяться мета і завдання заняття, роздрукований файл з текстом виконаного завдання, висновок. Захист виконується у вигляді тестового контролю знань слухача магістратури по темі практичного заняття після здачі підготовленого звіту. Запитання до самоконтролю Яке призначення табличного процесора Microsoft Excel? Які переваги виконання розрахунків в Excel? Які елементи містить робоче вікно Excel? Які елементи містить головне меню Excel? Які елементи містить панель інструментів Excel? Де зберігаються та опрацьовуються дані в Excel? В чому особливість роботи з робочою книгою та аркушами в Excel? Які особливості роботи з даними в аркуші Microsoft Excel? Як виконується розрахунок за однотипними формулами масиву даних? В чому полягає форматування даних у таблиці? Яким чином застосовуються при розрахунках вбудовані функції Excel? Які є типи вбудованих функцій в Excel? Рядок заголовка Рядок головного меню Панелі інструментів Рядок формул Зона для роботи Ярлики аркушів Рядок стану Робоче вікно документа Створення нового файла-таблиці Відкриття потрібного файла-таблиці Завершення роботи з файлом Збереження файла з наявним іменем Збереження файла з новим іменем Створення Web-сторінки з даних файла Збереження інформації у всіх відкритих файлах Вибір параметрів сторінки для друку файла Вибір діапазону для друку файла Перегляд даних перед друком Друкування даних Відправити дані по E-Mail як повідомлення тощо Перегляд характеристик файла … Файли, з якими нещодавно працював користувач (можна вибрати мишкою і відкрити для роботи) …. Завершення роботи з Microsoft Excel Скасування попередньої дії Повторення попередньої дії Вилучення позначеного фрагмента у буфер Копіювання позначеного фрагмента у буфер Вставлення змісту буфера у поточне місце Вставляння змісту буферу різними способами Вставляння змісту буфера як гіперпосилання Автоматичне заповнення даними позначеного діапазону Очищення змісту, форматів, і змісту і форматів у діапазоні Вилучення комірок, рядків або стовпчиків таблиці Вилучення поточного аркуша Переміщення / копіювання поточного аркуша Пошук потрібних даних Заміна одних даних на інші Переміщення покажчика у потрібне місце таблиці Встановлення та редагування зв’язок Робота з позначеним об’єктом Звичайний режим перегляду таблиці Режим перегляду файла посторінково Вибір панелей інструментів (вибрані панелі — позначені) Показ / скасування показу рядка формул Показ / скасування показу рядка стану Створення та редагування колонтитулів Показ / скасування показу режиму приміток Створення різних способів відображення таблиці Робота з диспетчером звітів Показ / скасування показу повноекранного перегляду Вибір масштабу відображення даних Вставляння комірки Вставляння рядка(ів) Вставляння стовпчика(ів) Вставляння аркушів Вставляння діаграми (графіка) Вставляння кінця сторінки Вставляння функції (Виклик Майстра функцій) Створення / скасування імені для позначеного діапазону Вставляння примітки для позначеної комірки Вставляння рисунка Вставляння географічної карти Вставляння об’єктів Вставляння гіперпосилання Форматування позначеної комірки (діапазону комірок) Форматування позначеного рядка(ів) Форматування позначеного стовпчика(ів) Вибір / зміна параметрів аркуша Вибір формату для позначеного діапазону таблиці Форматування позначеного діапазону за певних умов Вибір / надання стилів Перевірка правопису Автоматична заміна при введенні даних Режим спільного користування файлом Робота з виправлення даних Поєднання копій одного файла Захист файла від несанкціонованого доступу Підбір вхідних значень для отримання бажаного результату Створення, перегляд та редагування сценаріїв для таблиць Відображення зв’язків між вхідними та вихідними даними Виклик програми оптимізації Робота за макрокомандами Виклик вбудованих спеціалізованих програм Редагування інтерфейсу Microsoft Excel Перегляд / встановлення поточних параметрів Microsoft Excel Робота за майстрами (підстановок, сум, поєднання, WEB-сторінки тощо) Сортування даних Виклик фільтрів (автофільтр та розширений фільтр) Виклик вікна форми для автоматичного перегляду та редагування даних у таблиці Створення проміжних підсумків Задання граничних значень для позначеної комірки (діапазону комірок) Однофакторний та двофакторний аналіз даних у таблиці Поділ тексту на стовпчики Створення шаблону документа та бази даних Консолідація числових даних Групування та структуризація даних Створення зведених таблиць та робота за ними Виклик зовнішнього джерела даних (з інших програм) Перерахування підсумкових даних Зміна поточного типу діаграми Зміна даних для побудови діаграми Зміна поточних параметрів діаграми Зміна місця розташування діаграми Додання змісту позначених комірок як вхідних даних для поточної діаграми Додання / скасування лінії треду у діаграму Зміна пласкої діаграми на об’ємну Відкриття нового вікна Упорядкування усіх відкритих вікон Скасувати показ файла Відновити показ файла Розділення аркуша на дві незалежні частини Фіксація позначеної комірки як початку перегляду даних Відкритий пасивний файл Відкритий активний файл Виклик Помічника для порад щодо роботи з Microsoft Excel Виклик довідникової системи Microsoft Excel Виклик діалогової підказки Виклик Web-сторінки Microsoft Довідка для користувачів програми Lotus 123 Інформація про програму Microsoft Excel Початок а,b x x > 10

Истина

Ложь

Y

Кінець

Початок

а,b

x

x < 6 Истина Ложь x = 6 Истина Ложь x > 20

Истина

Ложь

x > 14

Y

Кінець

Функція не визначена

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *