Реферат на тему:
Мова програмування
Мова програмування це формальна мова, що забезпечує зручний опис
конкретних проблем, формулюємих людиною й розв’язуваних за допомогою
комп’ютера.
Мовою програмування пишеться програма, що дозволяє при її виконанні
комп’ютером (обчислювальною системою) одержати конкретні результати.
Мова програмування складається із двох складових: синтаксису й
семантики.
Перехід від язикових конструкцій до машинних команд здійснює транслятор
мови.
Той самий мова програмування може бути представлений різними
реалізаціями, тобто зберігаються основні принципи й ідеї мови,
розробляються зовсім різні транслятори, у синтаксисі допускаються деякі
відмінності.
Мови програмування мають різні класифікації; деякі з них наведені.
Мови програмування розділяються на мови високого й низького рівня
відповідно до тем, у яких термінах слід описувати завдання. Якщо мова
близька до природнього, він називається мовою високого рівня, якщо
ближче до машинних команд — мовою низького рівня. Наприклад, мови Си,
Бейсик, Паскаль, Пролог — мови високого рівня, а мова асемблера — мова
низького рівня.
Мови високого рівня можуть бути декларативними (наприклад, Пролог, ЛИСП)
і процедурно-орієнтованими (наприклад, Си, Бейсик, Паскаль, Ада).
Процедурні мови розвиваються в об’єктно-орієнтовані.
&
(
Ae
AE
h
j
o
o
(
AE
j
o
gd?T
Той самий мова програмування може бути реалізований у вигляді
компілятора або інтерпретатора, наприклад, Quick Basic — компілятор, MSX
Basic — інтерпретатор. Останнім часом з’явилися: мови змішаного типу.
Вони можуть бути як компіляторами, так і інтерпретаторами залежно від
бажання користувача, наприклад мова програмування в СУБД Foxpro.
Розрізняють мови універсальні й спеціалізовані, до останніх можна
віднести мови керування базами даних.
Можна спостерігати тенденцію розвитку мов програмування убік більшої
описовості: від принципу « як робити» до принципу «що робити». Мови
також стають усе більш незалежними від типів комп’ютерів.
Деякі автори розділяють мови, як і комп’ютери, по поколіннях.
Мови першого покоління: машинно-орієнтовані з ручним керуванням пам’яті
на комп’ютерах першого покоління.
Мови другого покоління: із мнемонічною виставою команд, так звані
автокоди.
Мови третього покоління: загального призначення, використовувані для
створення прикладних програм будь-якого типу. Наприклад, Бейсик, Кобол,’
Си й Паскаль.
Мови четвертого покоління: удосконалені, розроблені для створення
спеціальних прикладних програм, для керування базами даних. Наприклад,
мови програмування, сумісні з dbase, SQL.
Мови програмування п’ятого покоління: мови декларативні,
об’єктно-орієнтовані й візуальні . Наприклад, Пролог, ЛИСП, C++, С#,
Visual Basic, Delphi.
З появою мережі Internet зв’язана розробка спеціалізованих мов
програмування, які є інтерпритуємими. Інтерпретатори для них вбудовані в
браузери. Це мови HTML, Javascript, Perl.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter