Реферат
на тему:
Місце мобільного Internet в розвитку інформатизації суспільства
Телекомунікаційні компанії Європи впевнено рухаються по шляху
об’єднання двох технологій – мобільного зв’язку та Internet. З цією
метою телекомунікаційні компанії збираються протягом найближчих 3 – 4
років використати більш ніж $300 млрд., з яких близько половини
призначено на сплату бюджетам країн за ліцензії на право користування
частотними діапазонами, а інша половина – на будівництво нових
широкополосних мереж для високошвидкісної передачі даних. Ще ніхто в
світі не планував вкласти таку астрономічну суму в такого роду проекти.
“Два в одному”, “три в одному”, “десять в одному” – такі пропозиції
завжди привертали до себе увагу споживача своїм раціоналізмом. Якщо
раніше були цікавими автомобілі з телевізорами, штани, які поступово
перетворюються на шорти, то тепер, в еру бурхливого розвитку
телекомунікацій стали досить цікавими електронні гібриди типу
WAP-телефону.
Точки дотику стільникового зв’язку та Internet з’явились швидко, адже
стільниковими каналами можна передавати не лише голос, але й потоки
даних. Є деякі спільні риси в ринках стільникового зв’язку та Internet:
– масовість ринків;
– швидке зростання;
– більше 50% абонентів GSM одночасно є користувачами Internet.
Таким чином, сукупність персонального комп’ютера, модема та
стільникового радіотелефону спричинила появу терміну “Мобільний
Internet”
WAP (Wireless Application Protocol або Протокол Бездротяного Доступу) –
це набір стандартів та технічних додатків, які дозволяють власникам
мобільних телефонів легко отримати доступ до послуг цього сервісу,
бездротяного доступу до інформаційних та сервісних ресурсів Internet та
Intranet, демонструвати спрощені Internet-сторінки на екранах сучасних
моделей мобільних телефонів та інших портативних приладів з можливістю
навігації і відображення за допомогою “мікро-брaузера” на екрані
телефону, використовуючи розміщену там інформацію.
Протоколи WAP базуються на протоколах трьох рівнів семирівневої моделі,
починаючи від прикладного і закінчуючи транспортним. Така послуга дає
можливість користуватись комп’ютерними мережами за допомогою мобільного
телефону чи інших портативних пристроїв. При цьому ціна на цю послугу
набагато нижча за хвилину розмови по телефону, а створені сайти вміщують
інформацію більш стисло, ніж звичайні сайти. А в перспективі – через 1 –
3 роки, після переходу провайдерів до систем HSCSD та GPRS, сплачувати
доведеться лише під час відправки та отримання інформації, а не бути
постійно підключеним, поки читаєш розклад рейсів на літак, чи граєш в
улюблену гру. Інформація, що завантажується на дисплей мобільного
телефону таким чином має спрощений вигляд. Основне наповнення
WAP-сторінок – текст, а не звичні для користувачів Internet банери та
фотографії, вони або повністю відсутні, або мають чисто
схематично-умовний характер.
Роботу додатків визначає специфіка WAE (Wireless Application Enviroment)
– середовище бездротяних засобів. Протоколи сеансового рівня об’єднані
під назвою WSP (Wireless Session Protocol), до цього ж рівня відносять
протоколи захисту даних WSL (Wireless Security Layer). Протоколи
транспортного рівня мають спільну назву WTP (Wireless Transport
Protocol). Витрати на лише додаткову послугу пов’язані з досить радісною
перспективою використання такої технології в світі, адже це перша вдала
спроба поєднання двох новітніх технологій, що розвиваються найшвидше, а
також, це перша спроба створити відкритий стандарт для бездротяної
передачі даних незалежно від виробника телефону та послуг, або способу
зв’язку.
Ще в лютому 2000 року на всесвітній виставці СеВІТ’2000 в Німеччині про
WAP говорили, як про новинку, а в травні оператори почали ставити цю
послугу на безкоштовне “дружнє тестування” WAP, а в серпні впроваджувати
його комерційне застосування в Україні.
Актуальність теми про застосування WAP-технологій в різних сферах послуг
доводять ті зручності та переваги, які з’являються у користувача під час
їх, використання. Це насамперед:
– можливість доступу до інформації в мережі та її використання без
обмежень у пересуванні;
– доступ до мережі без використання дроту, комп’ютера та модему;
– відносна незалежність від електроструму;
– відкритість для всіх користувачів;
– більша ступінь індивідуальності при користуванні WAP-технологій;
– дешевизна використання (UMC надає цю послугу безкоштовно).
– термінали дешевші та зручніші при пересуванні, ніж звичайні
комп’ютери;
– можливість поєднання з іншими пристроями (відеокамери, фотоапарати);
– можливість передавати та приймати електронну пошту;
– можливість проведення телеконференцій;
– підтримка різноманітних транспортних протоколів.
Початком комерційного застосування GSM є 1991 рік. Саме тоді в Європі
з’явились перші стільникові мережі GSM і саме з цими мережами пов’язано
бурхливий розвиток WAP-технологій. В порівнянні з аналоговим зв’язком,
GSM-оператори одразу ж змогли порадувати своїх клієнтів цілою низкою
нових можливостей. Це, наприклад, такі як: технологія шифрування
(скремблювання) інформації, автоматичне переведення дзвінка шляхом
переадресації через іноземних операторів через кордони до іншої країни
(роумінг), перенаправлення та заборона дзвінків. Пізніше було введено
послугу передачі коротких повідомлень SMS (Short Message Service –
послуга коротких повідомлень).
Перша стільникова мережа NMT ( Nordic Mobile Telephone ) була розроблена
за участі п’яти північноєвропейських країн – Швеції, Фінляндії,
Норвегії, Данії та Ісландії. Вона була побудована в 1981 році в
Об’єднаних арабських Еміратах.
Період 1994-1995 років став періодом бурхливого розвитку послуг передачі
даних. Це було обумовлено появою привабливих абонентських терміналів та
тим, що значна кількість GSM – мереж почали підтримувати такі послуги.
Вже тоді абоненти таких мереж могли використати послуги мобільного
факс-модему зі швидкістю 9.6 кбіт/сек. Зараз почався період, коли вже є
певний досвід по впровадженню Інтернет в стільниковий зв’язок та
одночасно це породжує проблеми зручності та швидкості.
Метою дослідження даного розділу є: проаналізувати важливість (чи
непотрібність) цієї послуги на ринку мобільних послуг та побачити
перспективу використання (або прогнозувати безперечну загибель) цієї
технології в світовій та українській мобільній реальності та
перспективі.
Методи вивчення проблеми – це застосування комплексної обробки
інформації, вивчення ринку мобільного зв’язку, дослідження ефективності
застосування даної технології безпосередньо в мережі.
Для кращої прозорості у висвітленні теми, розглядаються проблеми,
актуальні для всіх складових цієї послуги – Інтернет, мобільного ринку,
розвитку інфраструктури та людського фактору.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
