Купівля, злиття і поглинання в інформаційному бізнесі (реферат)

Реферат на тему:

Купівля, злиття і поглинання в інформаційному бізнесі

У 90-і роки повідомлення про чергову купівлю, злиття або поглинання
компаній у сфері інформаційного бізнесу з’являються в кілька разів
частіше, ніж моделі процесорів або релізи програмних продуктів.
Фінансисти не можуть дати точного пояснення цьому. Звичайно, основною
причиною називається поява у великих компаній вільних коштів від
поточної діяльності, які вони не можуть ефективно інвестувати в межах
їхнього основного бізнесу через обмеженість попиту. А оскільки
віддавання вільних грошей як дивідендів акціонерам «супротивне» природі
будь-якого фінансового менеджера, то вони «звертають увагу» на компанії
із суміжних секторів ринку.

Купівля компанією Compaq компаній Tandem і Digital Equipment є певним
підтвердженням цієї версії. Однією з найбільших є угода про злиття
Compaq і Digital Equipment. Розмір угоди — 9,6 млрд дол. (у 80-х роках
було тільки п’ять більших угод). Отже, вперше в сучасній історії
інформаційного бізнесу з’явився об’єкт, що за розмірами наблизився до
IВМ.

Які ж вигоди розраховує отримати Compaq внаслідок цих угод? Економічні
вигоди злиття з’являються тоді, коли загальна ринкова вартість компанії
після злиття буде вищою за суму вартостей створюючих її фірм до їх
об’єднання (тобто ефект синергізму). Непрямою оцінкою правильності цього
розрахунку звичайно є поведінка сторонніх інвесторів. У випадку з Compaq
спочатку спостерігалося деяке падіння її акцій після оголошення про
угоду. Це означає, що не всі інвестори вірять у зростання ринкової
вартості компанії після злиття. Ситуація є досить типовою, оскільки
фінансовий менеджмент часто робить більш правильний прогноз, ніж
консервативні та обережні зовнішні інвестори.

Якщо говорити про можливі ринкові вигоди, то передусім варто відмітити
придбання Compaq додаткових каналів збуту. Причому каналів якісно нових,
адже Digital Equipment завжди орієнтувалася на системи і сервіс. У
наявності й можливість отримання технологічних вигод. Хоча в офіційному
прес-релізі, присвяченому злиттю, Digital Equipment представлено як
«провідний постачальник високопродуктивних, Web-орієнтованих
обчислювальних рішень», не слід забувати, що поняття «Web» з’явилося в
комп’ютерній термінології лише кілька років тому. А досвід Digital
Equipment у сфері розроблення та виробництва обчислювальних систем
нараховує десятиріччя. Як скористається Compaq цим досвідом, покаже час.
За усіма прогнозами, кращі шанси мають продукти, орієнтовані на Windows
NT.

Купівлю фірм, що володіють необхідними їй технологіями, обрала одним із
основних способів розширення своєї діяльності і компанія Intel. Як
показує її досвід, така стратегія загалом є досить ефективною і, що
особливо важливо, відносно швидко забезпечує потрібний результат.
Звичайно, вона вимагає великих одноразових вкладень, але Intel належить
до числа тих фірм, які можуть собі це дозволити.

Першим придбанням, зробленим компанією Intel, можна вважати купівлю в
жовтні 1997 р. у Digital Equipment, яка тоді ще існувала, її підрозділу
StrongARM.

Серед інших купівель Intel аналітиками називаються придбання
Shiva-технології віддаленого мережевого доступу, включаючи сервери,
концентратори і продукти для мереж VPN, Level One — напівпровідникові
продукти для високошвидкісної мережевої взаємодії (завдяки цій купівлі
Intel отримала в своє розпорядження обширний пакет технологій для
локальних і глобальних мереж), Dialogic — технології комп’ютерної
телефонії, Softcom Microsystems — мережеві процесори для середовищ на
базі основних протоколів, включаючи IP і ATM, DSP Communications —
технології безпроводової телефонії, IPivot — обладнання для систем
електронної комерції та Ambient Technologies — технології DSL. Усього
протягом останніх п’яти років Intel було придбано більше двох десятків
різних фірм.

Відомо, що подібний підхід використовує ще одна провідна компанія
інформаційної індустрії — Cisco Systems, гігант мережевої індустрії.
Одна з останніх її угод — угода про купівлю шведської компанії Qeyton
Systems, що випускає обладнання для оптичних мереж. Угода оцінюється в
800 млн дол., вона буде здійснена шляхом обміну акцій. Ще одна угода —
купівля техаської фірми Ipmobile. Вартість угоди оцінюється в 425 млн
дол. (в акціях основного фонду Cisco).

Компанією Cisco Systems було заплановано до кінця 2000 р. здійснити від
20 до 25 купівель різних фірм. Станом на 1 серпня 2000 р. було укладено
16 угод. Фірми ScanVec Ltd. та Amiable Technologies Inc. також підписали
в листопаді 1998 р. угоду про своє злиття, при цьому Amiable
Technologies перейшла у власність ScanVec і стала її підрозділом. У
результаті злиття було створено компанію з найбільшою кількістю
користувачів (приблизно 90 тис. діючих клієнтів) у своєму секторі ринку
— виробництво програмного забезпечення для розроблення графічного
дизайну і технологічної підготовки у виробництві зовнішньої реклами на
каттерах, широкоформатного друку, гравіювання і фрезерування на станках
з ЧПУ.

Виробництво зовнішньої реклами є сектором ринку з постійно оновлюваними
технологіями, що швидко зростає і розвивається. На думку фахівців,
об’єднання ресурсів двох компаній гарантує обом компаніям майбутнє. Воно
дасть змогу примножити ділові потенціали обох фірм й упевнено лідирувати
в умовах постійного ускладнення продуктів і технологій.

Користувачі і дилери обох компаній матимуть значний виграш, оскільки
об’єднання ресурсів двох фірм уможливить не тільки підтримування і
поліпшування ліній наявних продуктів, а й інвестування більших коштів в
нові продукти, а також перехід на висший рівень технічної підтримки
користувачів. Для дилерів відкриваються нові можливості розвитку свого
бізнесу і збільшення своїх прибутків.

Канали збуту і технічної підтримки не зазнають ніяких негайних змін і
навіть розширятимуться. Будь-які зміни відбуватимуться поступово
протягом певного перехідного періоду. Служби технічної підтримки обох
фірм залишаються без змін і надаватимуть допомогу користувачам у
звичайному режимі. Всі зобов’язання і комерційні умови батьківських
компаній залишаються в силі.

Fractal Design і MetaTools, провідні компанії у сфері створення
програмного забезпечення для роботи з графікою, в 1995 р. уклали угоду
про злиття. На відміну від типового злиття, коли менша компанія
поглинається більшою, тут має місце союз рівних партнерів.

Злиття Phoenix Technologies та Award Software у 1998 р. — ще одне
підтвердження тенденції до створення різноманітних альянсів в
інформаційному бізнесі, спрямованих на зміцнення позицій об’єднуваних
компаній. Відповідно до умов договору про злиття Award стала дочірньою
компанією корпорації Phoenix .

Компанія Phoenix випускає і постачає відповідне програмне забезпечення,
а також надає послуги, пов’язані з ПК, ПК-серверами, інформаційними
пристроями і з’єднаннями периферійного обладнання. Компанія Award
випускає програмне забезпечення для вбудованих систем і ПК, у тому числі
продукти для материнських плат. Об’єднана компанія має намір працювати
над розвитком нових технологій і планує знизити ціни на свої продукти.

Останнім часом усе частіше відбуваються об’єднання і злиття підприємств
комп’ютерної промисловості. Це пов’язано із зростанням популярності
мережі Internet та архітектури клієнт/сервер, темпів розвитку технології
зближенням різних напрямів і з невиправдано високим курсом акцій.
Мабуть, на найближче майбутнє, ця тенденція посилиться, що значно вплине
на інформаційну індустрію.

Основою для нинішнього буму злиттів стало поєднання кількох факторів. З
одного боку, безпрецедентне зростання фондового ринку в США дає змогу
американським фірмам досить легко отримати грошові кошти через додаткове
розміщення своїх акцій — (якщо операція злиття/поглинання оплачується
готівкою), або домовитися з акціонерами іншої фірми про прийнятний
коефіцієнт обміну — якщо операція відбувається шляхом обміну акцій
однієї фірми на акції іншої. З іншого боку, світова фінансова криза 1998
р. обернулася для багатьох фірм (не тільки азіатських і
латиноамериканських, а й американських та європейських) важким
економічним становищем, тому їх акціонери та менеджери не проти
приєднання до більш успішного конкурента, щоб уникнути можливого
банкрутства.

Аналогічна ситуація має місце і в Європі. Як повідомила консультаційна
компанія Broadview Associates, тільки у першій половині 1997 р.
компаніями було укладено 721 угоду (на загальну суму понад 30 млрд
дол.), мета яких — злиття або придбання однією європейською комп’ютерною
фірмою іншої . Найбільшу активність виявили компанії, зайняті
розробленням продуктів і наданням послуг у сфері телекомунікацій, а
також створенням програмного забезпечення. Тут було укладено 67% всіх
контрактів на загальну суму 15 млрд дол. Найбільшою угодою стало
придбання компанією Veba AG 45% акцій Vebacom GmbH у Cable & Wireless
PLC. За цінні папери було сплачено 1,34 млрд дол.

«Найспокійнішими» виявилися компанії, що працюють у сфері мультимедіа,
де число угод скоротилося на 36% порівняно з таким самим періодом 1996
р.

За даними Broadview Associates, у першій половині 1997 р. виявилася
тенденція придбання північноамериканських компаній європейськими
компаніями. Велика кількість фірм прагне розширити рамки свого бізнесу
до світового рівня шляхом придбання іноземних партнерів. Якщо в 1995 р.
тільки в 5% таких угод фігурували північноамериканські компанії, то в
1997 р. цей показник зріс до 14%. Зростаючий інтерес до міжнародних
контрактів демонструють й американські компанії: якщо в 1995 р.
«купівлі» в Європі здійснили 133 компанії, то в 1997 р. — 198.

Дані про злиття й купівлі в Азії та Латинській Америці офіційні джерела
не наводять, однак відомо, що європейські та північноамериканські
компанії, особливо з США та Великобританії, орієнтуються й на ці ринки.

Число європейських компаній, залучених до злиття і купівель, зростає
надзвичайно швидко, проте їм важко наздогнати своїх американських колег.
Останні тільки в першій половині 1997 р. уклали 1177 контрактів, що на
20% більше, ніж за такий самий період 1996 р. Однак у доларовому вимірі
обсяг цих угод став меншим: 63,9 млрд дол. порівняно з 97,4 млрд дол. у
першій половині 1996 р. Угоди злиття і купівлі за участю компаній, що
виробляють апаратне забезпечення, становлять 45% від обсягу всіх угод.

У 1998 р. компанія Media Metrix, що спеціалізується на проведенні
статистичних досліджень в області Internet, об’єдналася з конкуруючою
фірмою RelevantKnowledge. Угоду здійснено у формі обміну акцій, а її
результатом є створення найбільшої компанії на швидко зростаючому ринку
послуг з кількісного аналізу аудиторії Internet. Умови злиття двох
компаній, що знаходяться в приватній власності, не розкриваються.

За даними журналу «The Economist», 1998 р. став рекордним за обсягами
операцій злиття/поглинання. Загальний обсяг таких угод, з урахуванням
оголошених, але не завершених на початок 1999 р., — понад 2,4 трлн дол.,
що на 50% більше, ніж в 1997 р.

У Європі також спостерігаються дві тенденції. З одного боку, єдиний
європейський ринок дає можливість використати ефект масштабу, що дає
додатковий могутній імпульс до укрупнення фірм. З іншого боку, в міру
становлення єдиного економічного простору відчувається посилення
конкуренції, що змушує багато які європейські конгломерати відмовлятися
від непрофільного бізнесу, щоб зосередитися на основному. І на все це
накладається приплив грошей від інвесторів, передусім американських.

Укрупнення компаній інформаційного бізнесу має свої переваги: в
результаті у керівників інформаційних служб з’являється можливість
придбавати всі необхідні продукти і послуги в одного постачальника. Крім
того, зростають темпи інтеграції глобальних мереж і служб підтримки, а
також різноманітних додатків та інструментальних засобів, застосовуваних
для обчислень у мережевих середовищах. Продовження концентрації сектору
продуктів для Internet полегшує керівникам інформаційних служб купівлю
нових виробів, оскільки їм простіше орієнтуватися серед меншої кількості
постачальників.

Але скорочення числа виробників має і зворотний бік: ціни зростають, а
вибір продуктів зменшується. Крім того, замовники побоюються, що
придбання однієї фірми іншою порушить плани розвитку продуктів
компанії-покупця або несприятливо відіб’ється на творчій активності
поглиненої компанії.

Добре це чи погано, але поки що тенденція до укрупнення не слабшає.

Основна причина, що спонукає підприємства до злиття, полягає в їх
прагненні до розширення мереж зв’язку і збагачення змісту інформації, що
постачається по них. На думку фахівців, за цим стоять суто
техніко-технологічні фактори — злиття засобів комунікації і комп’ютерів.
Власне, це і є вплив такої інформаційної тенденції, як конвергенції
(див. розділ 5).

Зростання темпів розвитку технології також стимулює об’єднання компаній.
Чому? Тому що швидше купити, ніж розробити самостійно. Життєвий цикл
сучасного продукту практично не залишає часу на проведення
фундаментальних досліджень і розробок. У результаті єдиним способом
швидкого отримання необхідної технології стає купівля.

Зацікавленість компаній у злитті підтримує також невиправдано високий
курс акцій деяких підприємств, що працюють у сфері високих інформаційних
технологій. Чим вища вартість акцій фірми, тим більше у неї капіталу для
укладання угод купівлі-продажу. Прикладом може слугувати фірма
Wall-street Netscape Communications, завищена вартість акцій якої, на
думку М. Сталмана (Mark Stahlman), президента організації New Media
Associates (Нью-Йорк) , дала їй змогу купити компанію Cоllabra, що
випускає засоби для колективної роботи.

Деякі операції виявляються невдалими. Найбільш переконливим прикладом
може слугувати придбання фірми WordPerfect компанією Novell, яке
відбулося в 1994 р. У результаті остання вимушена продавати основну
частку продуктів WordPerfect і лише частину своїх власних. Компанія AT&Т
також припустилася помилки, коли, бажаючи об’єднати засоби комунікації
та обчислювальної техніки, купила фірму NCR, що випускала комп’ютери.
Декілька місяців по тому вона повідомила, що виділяє NCR в окрему
компанію.

Така ситуація викликає розгубленість у менеджерів інформаційних систем —
вони побоюються негативного впливу цієї тенденції, хоча є досить вдалі
приклади. Наприклад, продукти компаній Computer Associates і Legent, що
об’єдналися в 1995 р., вдало доповнюють один одного і свідчать, що
подібні угоди можуть бути успішними як для її учасників, так і для
споживачів, тоді як в інших випадках останні навряд чи матимуть багато
користі з об’єднання фірм.

Що ж спонукає фірми до об’єднання? Мотиви можуть бути різні (й одночасно
декілька). Спробуємо приблизно класифікувати їх.

1. Одним із стандартних мотивів є прагнення досягнути або посилити
монопольну владу на ринку.

2. Іноді має місце спекулятивний мотив. У період біржових бумів
інвестори часто розглядають купівлю акцій компаній, що зливаються, як
спосіб отримання прибутку від зростання курсу акцій. Це, зокрема,
зумовлено тим, що внаслідок злиття або поглинання конкуренція в галузі
може бути відсутньою або послабленою, а отже, прибуток зростатиме, що
відповідно збільшить прибуток інвесторів. Користуючись такими
міркуваннями інвесторів, фінансові посередники часто самі організовують
і підштовхують до злиття, сподіваючись на цьому заробити.

3. Звичайним мотивом для злиття/поглинання є прагнення скористатися
ефектом масштабу. Часто збільшення масштабів виробництва може зробити
його ефективнішим через зменшення витрат на одиницю продукції. За
нинішніх умов досить частим є об’єднання зусиль компаній у сфері
науково-дослідних робіт або рекламній діяльності.

4. Не останню роль у злитті компаній відіграють податкові мотиви. Так, у
США за додатково виплачені фірмою дивіденди власники акцій повинні
сплатити податки. Разом із тим, використання вільних грошових коштів для
купівлі іншої фірми не тягне за собою сплату податків фірмою або її
акціонерами.

Щоб зрозуміти причини нинішнього буму злиття / поглинання в західній
економіці, потрібно нагадати, що прагнення до розширення масштабів угод
є невід’ємною рисою будь-якого бізнесу. Однак для такого розширення
через злиття / поглинання необхідно, щоб цей спосіб був дешевшим
порівняно з можливими альтернативами (наприклад, з розширенням обсягу
продажу через рекламну кампанію).

PAGE

PAGE

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *