Критерії оцінювання фірм інформаційного бізнесу (реферат)

Реферат на тему:

Критерії оцінювання фірм інформаційного бізнесу

В умовах ринку змінюються цілі, філософія і сутність інформаційної
системи будь-якого суб’єкта господарювання — від низової ланки —
підприємства, організації, установи до галузі, району, економіки країни
загалом.

Комерційні фірми чи інші інформаційні структури (тобто державний та
недержавний сектори інформаційної сфери) повинні враховувати
переорієнтацію вищої та середньої ланок менеджменту з оперативного на
стратегічне управління за умови збереження гнучкості у прийнятті рішень.
Тільки так їм вдасться виконати вимоги ринкової орієнтації управління,
що означає:

орієнтацію стратегії на кінцевого користувача;

партнерські відносини між користувачем та інформаційною фірмою;

зосередження зусиль на критичних (основних) напрямах і найважливіших
сферах використання інформаційних технологій з погляду кінцевого
користувача;

комплексна підтримка кінцевого користувача, яка включає забезпечення
його комп’ютерної та інформаційної компетентності;

посилення уваги до навчання як персоналу, так і кінцевого користувача.

Обов’язковим за прийняття стратегічного рішення щодо подальшої
діяльності фірми є оцінювання її ефективності. Оцінка ефективності
діяльності інформаційних структур завжди була і залишається однією з
актуальних проблем, як в теоретичному, так і в практичному плані. Вона є
надзвичайно багатоаспектною і потребує окремого розгляду. Тому
обмежимося лише окремими її аспектами.

Один з використовуваних підходів стосується оцінки втрат, інформаційних
перевантажень і надлишковості інформації.

Критерієм оцінки цих складових є коефіцієнт втрат інформації. Велика
кількість інформації, яка стає доступною внаслідок застосування засобів
обчислювальної та комунікаційної техніки, дуже часто спричинює
виникнення ситуації, за якої користувач відчуває значні перевантаження.
Саме вони багато в чому визначають ступінь обмеження споживання
інформації.

Ідеальною є ситуація, за якої досягається рівновага між виробництвом
інформації (IG) та її споживанням (IU). Тобто

IG = IU.

Реально обсяг виробництва завжди перевищує споживання:

IG > IU,

або обсяг споживаної інформації дорівнює обсягу створеної інформації за
мінусом інформаційних втрат (W):

IU = IG – W.

Обсяг інформаційних втрат залежить від великої кількості факторів,
зокрема від обсягу створеної інформації, інформаційних перевантажень
(IO) та інших змінних (Vr), що можна подати як функцію

W = f(IG, IO, Vr).

Інформаційні перевантаження залежать від обмежених можливостей людини
щодо оброблення та сприйняття інформації, а також від соціальних
обмежень у використанні інформації: від рівня освіти, грамотності
взагалі і комп’ютерної зокрема, доступності засобів оброблення та
передавання інформації, доступності засобів масової інформації,
комунікаційної політики тощо.

Для розрахунку коефіцієнта інформаційних втрат (Wr) можна використати
формулу

Wr =1–IU/IG.

Процес формування інформаційних ресурсів апріорі характеризується такими
гіпотезами:

якість створюваної інформації, Q підвищується повільніше, ніж
збільшується її кількість:

(Q/(t ( ( IG/(t;

чим більше створюється інформації, тим вищим є рівень інформаційних
втрат:

(IG ((Wr;

чим нижча якість інформації, тим вищий рівень інформаційних втрат: (Q (
(Wr.

Розглянемо ще декілька відомих підходів до оцінювання діяльності фірм
інформаційного бізнесу.

За [86, с. 204—205], оцінка діяльності фірми ІБ споживачами і власниками
акцій визначається наявністю п’яти особливих якостей, названих
критеріями успіху. Один з них — загальний рівень культури фірми і
персоналу — відіграє першорядну роль. За ним йдуть (у порядку убування
значущості): якість продукції, компетентність вищого керівництва,
стратегічне прогнозування можливості в сфері маркетингу та продажу
(табл. 1).

Таблиця 1

Фактори успіху та успішна діяльність в області іт

Фактор успіху Обмежений зв’язок Слабкий зв’язок

або відсутність його

Рівень культури персоналу Фінансовий стан Частота оновлення продукції

Якість продукції Пріоритети клієнтів Технологія — НДДКР

Компетентність вищого керівництва

Найменша вартість

Прогнозування стратегічних напрямів

Фізичне розміщення

Можливості в сфері маркетингу

Крім наведених критеріїв, ніяких інших кількісних або якісних
характеристик (наприклад, розмір фірми, поєднання сфер діяльності,
географічне місцеположення, стадія розвитку, співвідношення між ринковою
і балансовою вартістю тощо), які б слугували гарантією отримання місця в
«першій десятці», не виявлено.

Заслуговує на увагу запропонована в методологія оцінювання ступеня
задоволення користувачів. Вона об’єднує оцінки за такими
взаємопов’язаними критеріями:

якістю — рівнем задоволення інформаційних потреб користувача;

вигодами — підвищенням економічної ефективності загалом;

витратами — вкладеннями у розвиток ІКТ.

Ступінь задоволення користувача може оцінюватись як за кожним видом
надаваних послуг, так і за кожною виконуваною персоналом функціональною
задачею тощо.

При цьому нормалізоване значення ступеня задоволення знаходитиметься в
інтервалі [–1; +1] й інтерпретуватиметься з допомогою шкали для аналізу
результатів (табл. 2).

Цікавою є модель, з допомогою якої фірма зможе самостійно оцінити
ефективність нової стратегії. Така модель може слугувати інструментом
оцінювання альтернативних варіантів розв’язання стратегічних задач
інформаційної фірми.

Таблиця 2

Шкала для аналізу результатів

Нормалізоване значення ступеня

задоволення користувача Інтерпретація значення

+ 1,00

+ 0,67

+ 0,33

0,0

– 0,33

– 0,67

– 1,00 Максимально задовільно

Цілком задовільно

Нижче задовільного значення

Не може бути оцінене

Нижче незадовільного значення

Дуже незадовільно

Максимально незадовільно

Оцінювання ефективності продукту та фірми в цілому

Змінюючи чи вибираючи нову стратегію подальшого розвитку фірми, чи
приступаючи до випуску нових ІПП, чи опановуючи нові ринки або їх
сегменти, фірма повинна виконати глибоке маркетингове дослідження щодо
попиту на новий ІПП, можливостей самої фірми для виробництва його та
просування на обраний ринок, а також можливої реакції з боку ринку та
суспільства в цілому, тобто оцінити ефективність діяльності фірми за
обраним напрямом.

Оцінювання ефективності діяльності фірми в інформаційному бізнесі може
бути здійснено з використанням апарату моделювання. Більше того, можна
провести двостороннє оцінювання, а саме оцінювання ефективності
інформаційного виробництва фірми та оцінювання ринкового впливу на її
діяльність.

Побудуємо модель оцінювання ефективності та можливостей фірми. Ця модель
є відкритою і може бути розширена за рахунок нових параметрів та їх
складових. Вона матиме всі якості загальної моделі і тому може бути
використана для оцінювання будь-якої діяльності будь-якої інформаційної
фірми.

Параметрична модель оцінювання ефективності та можливостей фірми має
вигляд:

,

де і = 1, 2,3 — індекс параметра;

j = 1, 2, . . . , 11 — індекс часткової оцінки параметра;

і = 1 — продукція;

j = 1 — змістовна цінність інформації;

j = 2 — корисність цієї інформації за прийняття споживачем економічно
вигідних рішень;

j = 3 — можливість реалізації цінності інформації у споживача;

і = 2 — маркетинг;

j = 4 — підприємливість у просуванні інформації на ринок;

j = 5 — рівень потрібних знань про інформаційну базу споживачів;

j = 6 — рівень відповідності запропонованої інформації конкретним
потребам покупця;

j = 7 — стратегія фірми — збутова чи маркетингова;

і = 3 — менеджмент;

j = 8 — рівень кваліфікації менеджерів;

j = 9 — досвід роботи в інформаційній сфері;

j = 10 — рівень інтуїції та далекоглядності (% правильних рішень від
усіх інтуїтивно прийнятих);

j = 11 — адаптовність і швидкість реакції на зміну зовнішнього
середовища.

оцінки ефективності та можливостей інформаційної фірми.

МАТРИЦЯ А ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ФІРМИ

Вільні клітини матриці заповнюються нулями.

На оцінки накладаються такі обмеження:

— значення оцінки в балах;

;

.

— значення оцінки кожного параметра ефективності.

Сума S в останньому рядку матриці А є загальною оцінкою продукту і фірми
в цілому. Максимальна оцінка ефективності дорівнює 30 балам.

Сумуючи по стовпчиках, отримаємо ті ж самі часткові оцінки по всіх
параметрах, а в останньому стовпчику — S — загальну оцінку продукту та
фірми.

Така матриця дає змогу в подальшому:

дослідити ступінь впливу будь-якого з параметрів або часткової оцінки на
значення загальної оцінки продукту та фірми;

побудувати вартісну матрицю, спряжену з матрицею А, по всіх видах
оцінок, тобто визначити вартість збільшення кожної оцінки або параметра
на один бал;

визначити напрями найбільш ефективного вкладання коштів для підвищення
ефективності та можливостей інформаційної фірми.

Заповнення матриці безумовно викличе деякі утруднення, оскільки якісній
оцінці не завжди можна знайти точний кількісний еквівалент у балах.
Однак для цього можна скористатися послугами експертів — професіоналів в
інформаційній галузі або їх рекомендаціями щодо ваги кожної оцінки у
відповідному параметрі.

(продукція) у 5 балів.

(маркетинг) можна попередньо оцінити у 5 балів.

(менеджмент) можна попередньо оцінити у 5 балів.

Отже, фірма отримує сумарну оцінку 15 балів з 30 можливих. Це досить
високий результат для нового інформаційного продукту (його можна назвати
очікуваною ефективністю), і в подальшому фірма повинна докласти всіх
зусиль для його підтвердження.

З набуттям досвіду в оцінюванні переваг і вад нових ІПП та їх
виробників, використовуючи матрицю оцінок, можна досить точно визначити
оцінку ефективності та можливостей інформаційної фірми.

Оцінка мультиплікативних ринкових факторів

Фактори ринку, які стимулюють або стримують випуск нових ІПП, тобто
безпосередньо впливають на інформаційну фірму, можна включити в
параметричну модель зовнішнього маркетингового середовища фірми. З
практичних міркувань доцільно залучити до неї такі п’ять параметрів з їх
частковими оцінками:

,

де k = 1, 2, . . . , 5 — індекс параметра;

r = 1, 2, . . . , 16 — індекс часткової оцінки;

k = 1 — зв’язок;

r = 1 — рівень розвитку засобів зв’язку, необхідних для надання

користувачеві конкретного ІПП;

r = 2 — вказує, чи функціонують реально засоби зв’язку, необхідні

для надання послуги даною фірмою;

r = 3 — оцінка комерційного успіху послуги за наявних засобів зв’язку;

k = 2 — інформаційні технології;

r = 4 — вказує, чи використовує запропонована послуга прості термінали,
чи потребує складних схем комутацій;

r = 5 — потреба у використанні додаткових відомостей про апаратні засоби
користувача;

r = 6 — рівень навичок використання даної технології у споживачів
запропонованого інформаційного продукту;

r = 7 — загальний стан рівня використання даної технології в
інформаційній галузі;

k =3 — інформаційна компетентність;

r = 8 — рівень готовності ринку до сприйняття інформаційного продукту
фірми;

r = 9 — необхідний обсяг навчання споживачів для використання ІПП, що
пропонує фірма;

r = 10 — рівень готовності користувачів до навчання;

k = 4 — конкуренція;

r = 11 — рівень і напрям змін конкурентного становища фірми після виходу
її ІПП на ринок; за зміни його на краще, цей показник буде додатним, за
погіршання його — від’ємним;

r = 12 — рівень державної монополії на інформаційному ринку;

r = 13 — перспективи зміни рівня державної монополізації;

k = 5 — відношення суспільства;

r = 14 — усвідомлення цінності інформації з боку покупців ринку ІПП;

r = 15 — оцінка нових ІПП з огляду на корисність їх для суспільства;

r = 16 — оцінка суспільством доступності інформації.

для оцінки ринкових факторів, що впливають на діяльність інформаційної
фірми.

Матриця оцінки ринкових факторів, що впливають на діяльність
інформаційної фірми

P

Вільні клітини матриці B заповнюються нулями.

Обмеження, що накладені на оцінки

— значення показника у балах;

;

;

.

Використовуючи ті ж самі міркування, що і при побудові матриці А, треба
відзначити різницю між параметрами. Окремі оцінки будь-якого з цих
параметрів можуть мати від’ємні значення, що свідчить про несприятливе
відношення покупців до доброякісного і корисного інформаційного
продукту, запропонованого фірмою ринку, або, як крайній варіант, про
неможливість подальшої нормальної діяльності фірми.

Якщо ж всі отримані оцінки мультиплікативних факторів додатні, то
отримуємо сумарний індекс мультиплікативних факторів. Максимальна сума
оцінки цих факторів дорівнює 50.

Матрицю В можна досліджувати, як і матрицю А. Однак інформаційна фірма
не в змозі впливати на ринок ІПП так само, як на власну діяльність. Тому
необхідно визначити, на які параметри та часткові оцінки фірма може
впливати та скільки їй будуть коштувати їхні зміни. За цими даними може
бути побудована вартісна матриця, спряжена з матрицею В. Використовуючи
цю матрицю, фірма зможе визначити напрями та рівень ефективних вкладень
у підвищення конкурентоспроможності своїх ІПП за рахунок маркетингових
заходів.

Помноживши сумарні оцінки продукту S та ринкових факторів P, отримаємо
комерційний потенціал інформаційного продукту, призначеного для
службового використання або продажу на ринку.

Знаючи максимальне значення цього добутку — 1500, — можемо визначити
резерв зростання ефективності ІПП, а також, як вже було показано,
визначити напрями підвищення ефективності.

PAGE 288

PAGE 10

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *